• Слайд 1
  • Слайд 2

22 травня 2017 року в читальній залі головного корпусу Криворізького педагогічного відбулася зустріч з науковцями кафедри історії України та правознавства – доктором історичних наук, професором Н. Р. Романець та кандидатом історичних наук, доцентом Р. П. Шляхтичем. Захід присвячено дослідженням механізмів сталінського терору (за матеріалами кримінальних справ репресованих мешканців Дніпропетровщини).

На зустрічі були присутні викладачі та студенти факультету географії, туризму та історії, а також бібліотекарі КДПУ.

Модераторами заходу виступили заступник директора бібліотеки О. М. Кравченко, зав. відділу обслуговування О. М. Грамм і бібліограф І категорії Л. П. Абдула.

Експонувалася книжкова виставка «Слово пам’яті в ім’я правди» (до Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій), на якій було представлено 42 документи.

Темою доповіді Н. Р. Романець стали механізми фабрикації кримінальних справ під час політичних і масових репресій. Після відкриття архівів на початку 90-х років минулого сторіччя в істориків з’явилася можливість отримати вільний доступ до архівної документації, що значно полегшило й пришвидшило проведення досліджень – адже до прийняття закону про декомунізацію працівники архівів забезпечували науковців першоджерелами переважно на власний розсуд, часто-густо обмежуючи їх матеріалами, які не становили великої цінності для розширення й поглиблення наукових розвідок. Коли ж дослідники отримали доступ до інших кримінальних справ та виявили механізми їх фабрикації, було зроблено висновок про головну характерну рису радянських репресій – повну незахищеність усіх верств населення від будь-яких переслідувань. Заарештувати та засудити можна було будь-яку людину – незалежно від її соціального стану, посади, політичних переконань, відданості режиму тощо.

Результатом цих нових досліджень стало створення й видання науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», мартирологу «Повернені імена», наукових праць «Історична пам'ять Дніпропетровщини» та «Дніпропетровщина і великий перелом».

Наталя Радомирівна пояснила різницю між репресіями політичними і масовими; розповіла про репресії проти національних меншин, зокрема німців – як підданих Німеччини, так і громадян Радянського Союзу. Серед низки масштабних репресій тих років виділяються великі групові справи 1938 року; вражає статистика кримінальних проваджень, у яких серед двох сотень звинувачених більш ніж 90% засуджено до вищої міри покарання – розстрілу.

Науковець проілюструвала свою доповідь демонстрацією низки архівних документів – протоколів допитів, текстів вироків, інших матеріалів кримінальних справ.

Роман Петрович Шляхтич представив четвертий том збірника статей «Міста і села Дніпропетровщини у вирі політичних репресій» – «Каральні органи радянської влади проти націоналістичного підпілля»; розповів про кримінальні справи учасників українського національно-визвольного руху, репресії на Дніпропетровщині у повоєнний час, правові норми, на основі яких здійснювалися репресії.

«Не тільки знищити, а й скомпроментувати» – цей принцип сталіністів став лейтмотивом роботи репресивного апарату тоталітарної держави радянських часів. Справи фабрикували навіть на основі подібності прізвищ випадкових громадян до прізвищ відомих діячів підпілля. Показовим є той факт, що середньостатистичний  соціально-демографічний і національний склад засуджених у ті роки майже точно відтворює демографічну специфіку всієї Дніпропетровщини. Це свідчить про свідоме застосування режимом певних технологій соціальної інженерії, покликаних створити радянську «людину нового типу», змінивши національний і соціальний склад населення цілих регіонів. Дослідження цих процесів тривають; багато аспектів подій тих часів чекають подальшого вивчення, чимало фактів потребують уточнення.

На закінчення зустрічі науковці поспілкувалися з присутніми студентами й викладачами та відповіли на їхні запитання.

1972

16 травня 2017 року до читальної зали гуманітарного корпусу бібліотеки Криворізького педагогічного університету завітала інструктор з велосипедного туризму І категорії, випускниця факультету російської філології Зоя Георгіївна Биваліна.

На зустрічі були присутні директор бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Г. М. Віняр, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки В. В. Іванова, студенти факультету української філології, бібліотекарі КДПУ (всього 70 осіб).

Зоя Георгіївна вже понад тридцять років захоплюється велотуризмом на професійному рівні. Зізнається: велосипедний спорт є справою всього її життя. Пані Зоя регулярно створює багато ілюстровані літературно-художні звіти про свої подорожі країною – тут і мальовничі краєвиди, і музеї, і неповторна архітектура заповідних куточків України. Гостя переконана: не можна переоцінити важливість саме велосипедних подорожей Батьківщиною – адже тільки на власні очі побачивши неповторні українські краєвиди, відчувши себе часточкою рідної природи, можна дійсно полюбити свою країну, відчути гармонію та духовну єдність з рідною землею.

Пані Зоя поділилася з присутніми роздумами про важливість мовної ідентичності людини, спогадами про впровадження радянської мовної політики в Кривому Розі. Розповіла гостя і про своє захоплення творчістю видатного прозаїка В. Г. Короленка, а також Бориса Мозолевського – українського археолога й поета, дослідника скіфської старовини. Серед туристичних планів Зої Георгіївни – відвідати село Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, малу Батьківщину улюбленого поета.

Гостя розповіла про види велопоходів, їх особливості, умови отримання звання майстра спорту з велосипедного туризму. Цікаво, що всього існує шість категорій складності походів на велосипедах: три перших з них доступні всім бажаючим, а три останні вимагають неабиякої фізичної підготовки та кваліфікації на рівні майстра спорту – володіння комплексом теоретичних знань та практичних навичок, вміннями орієнтуватися на місцевості, користуватися мапами, виконувати правила дорожнього руху для велосипедистів тощо.

1952

19 квітня 2017 року працівники бібліотеки корпусу дошкільної і технологічної освіти організували зустріч із майстринею писанкарства, витинанок та лялькарства Маріанною Любас.

Перед початком заходу студенти спеціальності «Дошкільна освіта» й викладачі Криворізького педагогічного мали змогу ознайомитися з персональною міні-експозицію створених пані Маріанною ляльок-мотанок і витинанок, а також оглянути книжкову виставку мистецтвознавчої літератури «Відроджені традиції», створену фахівцями бібліотеки.

Модератори заходу – завідувач сектора Л. В. Соколова та бібліотекар І категорії О. В. Шмалько – представили гостю й познайомили присутніх із її життєвим та творчим шляхом. Своєю творчістю Маріанна Любас уже багато років долучається до відродження й збагачення національних мистецьких традицій нашого народу. Перше знайомство майстрині з чарівним світом народної ляльки відбулось у музичній школі № 3 нашого міста, де пані Маріанна викладала фольклорне мистецтво. Велике враження на майбутню лялькарку справила стаття відомого дослідника феномену української мотанки Олександра Найдина; саме його мистецтвознавчі розвідки надихнули її на створення першої власної ляльки. А ще одна стаття, присвячена цій темі, – з часопису «Народне мистецтво» – привела майстриню до лав Національної спілки майстрів народного мистецтва. Визнані митці високо оцінили створені пані Маріанною ляльки й витинанки; зокрема, майстер витинанки, член Національної спілки художників України Василь Корчинський своїми словами заохочення надихнув М. Любас продовжувати творити в обраних жанрах народного мистецтва.

З того часу пані Маріанна відвідала чимало мистецьких фестивалів, посіла не одне призове місце в численних конкурсах народних майстрів, взяла участь у багатьох майстер-класах – у тому числі, і в якості організатора, ідейного натхненника.

«Лялька вела мене по життю», – любить казати майстриня. Саме завдяки своєму захопленню традиційним національним лялькарством пані Маріанна не тільки познайомилася і працює з цілою плеядою талановитих українських митців, а й долучилася до творчості в інших жанрах народного мистецтва – писанкарства, створення витинанок і вириванок.

М. Любас захоплено розповіла про давню традицію створення писанок, яка нині відроджується в нашій державі. Це суто жіноче, майже медитативне заняття вимагає особливого стану душі майстрині, особливої атмосфери, в якій вона працює – тільки тоді писанка стане справжнім витвором мистецтва, натхненним і наповненим духовною красою нашого народу. Мабуть, тому пані Маріанна дотримується думки, що художня освіта іноді може заважати розкриттю дару майстра народного мистецтва: адже теорія мистецтвознавства, усталені канони традиційних авторських жанрів певним чином змінюють мислення художника, у той час, коли майстри з народу зазвичай не мали художньої освіти і творили за велінням серця, спираючись винятково на природний хист.

Розповіла М. Любас і про свою педагогічну діяльність; продемонструвала слайди з роботами своїх учнів. Пані Маріанна – вимоглива наставниця: вона суворо стежить за самостійністю творчої праці своїх підопічних, не визнає шаблонів і не терпить жодного натяку на плагіат. «Дитячі роботи цінні своєю безпосередністю, оригінальністю втілених у них ідей», – вважає майстриня.

Величезним джерелом натхнення й підтримки для пані Маріанни є її родина. Чоловік М. Любас, Валерій Любас – визнаний майстер витинанки. І в родинному колі майстриня не полишає улюбленою справи: піч, оздоблена її талановитими руками традиційним народним розписом, стала для сім’ї Любасів символом справжнього родинного вогнища.

Розповіла пані Маріанна й про персональні виставки в тандемі з чоловіком; про співпрацю з дитячими творчими колективами. На закінчення зустрічі майстриня відповіла на питання аудиторії, детальніше розповіла про кожну з представлених на заході ляльок-мотанок і сфотографувалася на пам'ять з усіма бажаючими.

 

1777

24 березня 2017 року в приміщенні читальної зали гуманітарного корпусу «Літературна вітальня» бібліотеки Криворізького педагогічного вкотре відчинила свої двері для зустрічі з письменником, журналістом, видавцем, редактором «Кур’єра Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

На зустрічі були присутні кандидат філологічних наук, декан факультету української філології, доцент Любов Миколаївна Семененко; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та світової літератур Наталія Георгіївна Мельник; доктор філологічних наук, професор Вікторія Ігорівна Дмитренко; доктор філологічних наук, професор Світлана Іванівна Ковпік; директор бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр; учасники семінару-практикуму «Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу» – бібліотекарі професійно-технічних училищ міста на чолі з Тамарою Василівною Керницькою, методистом навчально-методичного центру профтехосвіти в Дніпропетровській області; студенти V курсу факультету української філології; студенти І курсу психолого-педагогічного факультету; бібліотекарі КДПУ.

Модератор заходу, бібліотекар Олена Едуардівна Бугрій привітала гостя й присутніх і запросила учасників зустрічі до спілкування. Вона нагадала, що Григорій Джамалович очолює редакцію «Кур’єра Кривбасу» з дня заснування цього відомого в Україні та за її межами літературного часопису.

Головною метою «Кур’єра…» завжди було й залишається привернення уваги провідних вітчизняних письменників, культурологів, митців до нашого міста та його духовного життя. І хоча журнал починав виходити у форматі тоненького двотижневика, а нині є серйозним літературним часописом – низка класичних рубрик, що містять прозові й поетичні твори, художні переклади й літературознавчі розвідки, залишається незмінною уже протягом багатьох років. Численні твори знакових українських літераторів, публікації яких було заборонено в радянські часи, вперше було оприлюднено саме на шпальтах «Кур’єра Кривбасу».

Гусейнов

Зустріч було присвячено обговоренню четвертого номера журналу за 2016 рік. Опубліковані в передостанньому випуску «Кур’єра…» прозові й поетичні твори викликали неабияку зацікавленість як у професійних, так і в майбутніх літературознавців. Щирі й емоційні виступи студентів-філологів, психологів і педагогів ще раз засвідчили непересічний рівень професіоналізму, з яким створюються добірки творів для кожного числа очолюваного Григорієм Гусейновим часопису.

Так, студентка V курсу факультету української філології Карина Кузьменко поділилася з присутніми своїм досвідом проведення уроків української літератури, присвячених діяльності Г. Д. Гусейнова. Майбутньому педагогу особливо припав до душі розміщений у четвертому номері 2016 року прозовий твір Тимофія Гавриліва «Для дорослих людей». Студентка вподобала емоційно напружений, але розмірений темп насиченого філософськими ідеями художнього тексту; занотувала для себе чимало цікавих сентенцій. Поділилася пані Карина і власним, професійно виконаним літературознавчим аналізом обраного твору, визначивши його жанр, основні теми, проблематику тощо.

Серед інших творів, відзначених майбутніми педагогами, – «Червона гора» Ірини Шувалової, «Психопомпи» Івана Рябчія, «Нові вірші з осені» Світлани Короненко, «Нічия територія» Олександра Ірванця, переклад із Р. М. Рільке «Життя Марії» у виконанні Юрія Буряка.

Літературознавець Н. Г. Мельник подякувала студентам, що виступили з доповідями; відзначила щирість і зацікавленість, з якими молоді філологи ділились своїми враженнями від нових літературних творів, схвально відгукнулась про рівень їхньої літературознавчої компетенції. Наталя Георгіївна поділилась і власними роздумами над черговим числом «Кур’єра Кривбасу»; зауважила тематичну особливість нової добірки творів, опублікованих у літературному часописі. На думку науковця, останній у 2016 році номер «Кур’єра…» присвячено переважно філософській та релігійній проблематиці; і поезія, і проза, опубліковані на сторінках журналу, мають численні символічні пласти, які спонукають читача замислитися над актуальними проблемами людини і суспільства з точки зору духовності.

Професор В. І. Дмитренко зауважила вдале поєднання в часописі творів 20-30-х років ХХ ст. з сучасною прозою й поезією. Проблематика літератури тих часів є актуальною і сьогодні, часто-густо перегукуючись із питаннями, що порушує сучасне українське красне письменство: це і соціальна невизначеність, і політична напруженість, і людські переживання на фоні знакових історичних подій.

На завершення заходу О. Е. Бугрій зробила анонс нового номера літературного часопису й запросила всіх присутніх завітати на наступну зустріч із Г. Д. Гусейновим; а Григорій Джамалович подякував аудиторії за увагу й активність і подарував авторам кращих літературознавчих доповідей по екземпляру чергового числа «Кур’єра Кривбасу».

Гусейнов2

1635
23 лютого 2017 року в приміщенні читальної зали головного корпусу бібліотека Криворізького педагогічного зустрічала чергову гостю традиційної «Літературної вітальні» - відому в місті та за його межами поетесу Лану Александрову.
Модератор заходу, бібліотекар І категорії О. В. Кулаковська, розповіла, що пані Лана пише про різне, та найбільше – про Батьківщину. Вірші про кохання, рідну землю, воїнів АТО зробили поетесу відомою далеко за межами рідного міста. Особливо запам'ятався широкому загалу Youtube-відеоролик з виконанням вірша «Я живу у своїй країні», записаний грузинськими активістами.
20170223 122153 500x281
Гостя познайомила присутніх зі своїми друзями, які прийшли на зустріч разом із нею – творчими особистостями, воїнами АТО, волонтерами. Відтак розповіла про свій сайт, stixoplyot.ru, на якому не тільки публікує власні поетичні твори, а й складає вірші на замовлення.
Останнім часом пані Лана не може писати ні про що, окрім війни на Сході, втілюючи свої переживання в художній формі, намагаючись поділитися ними й осмислити те, що раніше видавалося немислимим у нашій країні. У серпні 2014 року поетеса створила знаковий у цьому сенсі твір – вірш-усвідомлення реальності приходу війни на рідну землю. Перший шок розуміння невблаганної суті кривавих боїв, близькості смерті та руйнувань, роздуми про знівечені війною людські долі – проблематика цього твору глибоко вразила суспільство, і вірш посів заслужене місце на сторінках українських навчально-методичних видань та в серцях дітей і дорослих. 
Та відвідувачі «Літературної вітальні» не залишилися і без веселіших творів від Лани Александрової – вічна тема кохання знайшла відгук у серці кожного з присутніх, і вірші про щирість почуттів та інтерес одне до одного у відносинах закоханих аудиторія зустріла теплими посмішками та оплесками.
20170223 122705 500x281
Після цього пані Лана передала слово своїй подрузі – поетесі Вікторії Галєх, яка продекламувала власний вірш, присвячений любові до справжніх чоловіків – воїнів. А запальний виступ ще одного товариша поетеси – Паші Осікова – не залишив байдужим жодного з присутніх, адже вірші про радість життя, окриленість світосприйняття та вибір життєвого шляху завжди підіймають настрій і надихають на роздуми.
20170223 124657 500x247
Приємною несподіванкою для аудиторії став ще один вірш від Лани Александрової, на біс, у якому поетеса зізналася у коханні рідному місту – Кривому Рогу.
На завершення зустрічі товариш поетеси, В'ячеслав Сауляк, який нещодавно повернувся з АТО, виступив із короткою, але щирою промовою, у якій розповів про волонтерську діяльність Лани Александрової, а директор бібліотеки, кандидат філологічних наук Г. М. Віняр подякувала присутнім студентам факультету української філології  та старшому викладачеві І. Є. Макаренко за участь у заході. 
20170223 130656 500x281

16836516 1281837441882191 1488667429901692784 o
 

1522

Презентація збірки Володимира Тимчука "Вогнити! Вижити! Перемогти!"

14 грудня 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася зустріч із львівським поетом і громадським діячем, підполковником Володимиром Тимчуком, який презентував свою збірку поезій і перекладів на військову тематику «Вогнити! Вижити! Перемогти!».

1521

Зустріч із криворізьким художником, викладачем факультету мистецтв Л. Давиденком

    14 травня 2015 року у читальній залі суспільних наук наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч із заслуженим художником України, головою Криворізької міської організації Національної спілки художників України, викладачем факультету мистецтв Леонідом Федоровичем Давиденком.

1520

Зустріч з письменником, журналістом,
головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу»
Григорієм Джамаловичем Гусейновим
       

    26 травня 2014 року в «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч з письменником, журналістом, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

1519
Творча зустріч з молодіжним хором церкви Різдва Пресвятої Богородиці
 
     У передріздвяні дні, 27 грудня 2013 року, до наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту завітав Молодіжний хор Православного молодіжного братства імені святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького. Цей хор 15 років несе кліросний послух у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Кривого Рогу і бере участь у кожній недільній та святковій Божественній Літургії. Виникнувши як дитячий хор недільної школи, цей колектив з роками перетворився на молодіжний хор і став основою молодіжного братства.

1518
Презентація книги Дмитра Піскорського
«За рік до світанку»

    19 грудня 2012 року у читальному залі суспільних наук  відбулась зустріч з молодим криворізьким письменником Дмитром Піскорським. Дмитро презентував свою нову книгу "За рік до світанку" і зачитав декілька оповідань з цієї збірки.

1517