Кафедра математики та методики її навчання
Фізико-математичний факультет

mi10dreschljuk- Великий той учитель, який проймається справою, якої навчає. В майбутньому бачу себе лише вчителем, оскільки маю бажання навчати і навчатись, - говоритьАнтоніна Дрешлюк. - Ми можемо змінити світ на краще і ці зміни слід починати з себе. На мою думку, проникшись вчительською справою, ми маємо змогу вкласти в своїх вихованців частку доброти, любові, натхнення. Окрім цього, звичайно, необхідно знати предмет, якому навчаєш. Якщо вас надихають посмішки дітей, якщо ви радієте успіхам ваших учнів і сумуєте від їхніх невдач, якщо ви завжди ладні прийти їм на допомогу, то вам необхідно обрати професію вчителя. Ця робота потребує великих зусиль і саморозвитку.

Бажаю всім успіхів! Дорогі першокурсники, навчайтеся! Розвивайтеся! Не зупиняйтесь на досягнутому.

Тоня розповіла також, що цьогорічний випускник нашого університету, а її друг Станіслав Бушуєв зараз працює в двох школах одночасно. Він не був найкращим студентом в університеті, але зараз цей хлопець став відповідальним і зосередженим. Він плідно готується до занять, намагається урізноманітнити свої уроки. Використовує на уроках мультимедійні засоби, проводить консультації учням в режимі online, розміщає додаткові завдання на сайті. Говорить, що Стас тільки зараз зрозумів, що професія вчителя надзвичайно складна, але дуже цікава.

- На сьогоднішній день професія вчителя створює ілюзорне враження легкості, навіть безмежної влади над учнями та, що найголовніше, простоти отримання освіти, - розповідає студентка магістратури Тетяна Олексійченко. - Приховувати, що ці причини входили до ряду моїх мотивів стати вчителем математики, я вважаю, не має сенсу, інша справа, що вони дійсно були лише частиною моїх особистих намірів. Насправді мене ще з 10-го класу захоплювала наукова праця, але це повинна була бути не проста копія вже досліджених питань, вона повинна була мати дійсно реальні та важливі для суспільства результати. Оскільки мною вже тоді були відмічені ряд недоліків вітчизняної системи освіти, з якими мої ідеї кардинально йшли в розріз, я вирішила спробувати їх виправити, пов'язавши свою долю із цією непростою, проте надзвичайно цікавою професією.

Процес навчання вчителя математики можна коротко охарактеризувати двома словами: дійсно складний. Але він є таким лише для тих, хто після тривалого навчання усвідомлює, що професія вчителя його зовсім не приваблює. Щодо мене, то свої складнощі я пов'язувала із відсутністю досвіду та невиробленою системою самостійного опрацювання матеріалу. Якщо говорити простими словами, то дуже довго тривав процес «акліматизації». Можливо б у мене дійсно склалося враження даремної трати часу і сил, якби не моя перша в житті стаття по методиці навчання математики та участь у конференції, де я була наймолодшим за віком учасником. З цього моменту все й змінилося. Звикнувши до навантаження, з'ясувавши особливості вивчення кожного предмету, я написала ще п'ять статей: три з методики навчання математики, одна з англійської мови, та ще одна з педагогіки. Апогеєм моєї наукової роботи стало здобуття стипендії фонду Віктора Пінчука, та поїздка на форум до Києва, де я дізналася для себе багато нового та визначила, якими саме повинні бути мої наступні кроки.

Після чотирьох років навчання в університеті, активної педпрактики, виступів на конференціях та після обговорення важливих соціологічних питань на форумі в Києві, я переконалася, що престиж професії вчителя поступово починає зростати. Все ж таки участь України у Болонському процесі поступово починає вчити людей правильно розставляти свої пріоритети. Наостанок хочеться додати слова відомого німецького педагога і психолога Й. Ф. Гербарта: «Педагогіка - це мистецтво», тому творіть, майбутні вчителі, творіть і пам'ятайте всю важливість вашої непростої, але разом з тим такої важливої справи - бути вчителем!

mi10masha

На фото Тетяна Олексійченко (друга справа) з дипломом стипендіальної комісії фонду Віктора Пінчука

mi10ivanova-У дитинстві я мріяла про те, щоб від мене залежало майбутнє моєї країни. Тоді я і уявити собі не могла, що мрії збуваються не лише у казках... І не сумніваюся, що на ваших обличчях з'явилася посмішка, а в глибині душі - певні сумніви. Але прошу не поспішати робити неправильні висновки: зараз я все аргументую. Для початку давайте познайомимося. Я - Галина Іванова, студентка п'ятого курсу фізико-математичного факультету. Хто ще не зрозумів: я - майбутній вчитель математики та інформатики. І я можу з впевненістю сказати, що моя дитяча мрія здійснилась. Спитаєте: «Бути за професією вчителем? Це і є твоя мрія?»
Ні! Вчитель - це не професія, а спосіб життя! Саме від зусиль вчителя залежить майбутнє наших дітей і майбутнє нашої держави в цілому. І саме тому менш ніж через рік я буду вчителем. Адже виховувати майбутнє своєї країни є велика нагорода для мене.
Не заперечую, як і в будь-якій професії, в професії вчителя є певні труднощі: велика відповідальність і серйозні емоційні навантаження. Але це мене не лякає. Як писав Вольтер, ніколи не буває великих справ без великих труднощів. Не злякалася труднощів і моя сестра, Аліна Іванова: цього року вона теж стала студенткою нашого університету, але за спеціальністю «Фізика».
На завершення хочу подякувати викладачам нашого університету за їх високий рівень педагогічної майстерності і побажати міцного здоров'я, творчих успіхів, вдячних студентів, миру і благополуччя.

mi10luschina- Прийшовши на перший курс, я навіть не уявляла, що професія вчителя настільки цікава, різноманітна і жива, - ділиться враженнями Анастасія Лушина. - Я не була впевнена, що зв'яжу з нею своє життя. І тільки на практиці кардинально змінилася моя думка. Коли все те, що вчилося роками знайшло своє застосування; коли тебе учні слухають з цікавістю і захопленням; коли бачиш дитячі очі повні щирих емоцій, бажання знати більше, ти сама заряджаєшся позитивом. І тут ловиш себе на думці, що завжди хочеш знаходитись в такій атмосфері. Будучи зараз на п'ятому курсі, я впевнена, що зробила правильний вибір, я там, де маю бути. Адже, вчительська праця - це поклик душі, цим треба жити!

- Коли я прийшла вчитися на І курс у КПІ, я і не могла собі уявити, якою різноманітною і цікавою може бути педагогічна професія, - розповіла студентка магістратури Олена Ухова. - Під час навчання мене час від часу мучили сумніви: чи правильно я обрала професію? чи зможу я стати гарним вчителем? Пройшовши активну педагогічну практику на 4-му курсі, я чітко для себе усвідомила - в мене вийшло! Під час теоретичної підготовки ми лише дотикалися до професії вчителя, пішовши на практику - ми поринули в неї. І лишень «купаючись» у шкільних буднях я зрозуміла, що таке бути вчителем. Бути вчителем - це бути творцем. Не можливо прожити і одного шкільного дня, не використавши свою фантазію, креатив, свою педагогічну творчість. Вчитель - це професія, яка вимагає самовідданості, наполегливості, терпіння, і постійного самовдосконалення. Поєднавши щиру любов до математики і навчання за педагогічним циклом, я можу стверджувати, що отриману професію я обрала правильно

mi10uchova

На фото Олена Ухова (зліва) і Галина Іванова.

334
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша