Кафедра математики та методики її навчання
Фізико-математичний факультет
  • Наталя Дагларова
  • Наталя Калашнікова, Тетяна Щербина, Аліна Ахмедуліна
  • Олена Євтушенко
  • Олена Віхрова, Володимир Соловйов
 

Заслужений вчитель України, вчитель математики Криворізької гімназії № 95 Наталя Дагларова: «Щоб досягти успіху, учень наприкінці кожного уроку має бачити власне зростання»

У кожного випускника школи, коледжу чи технікуму, інституту чи університету залишилися в пам'яті спогади про студентських друзів, а ще про улюблених учителів і наставників, подяку до яких зберігаємо у своїй душі. Часом роль вчителя в житті людини переоцінити неможливо.

Напередодні Дня знань бесідуємо із заслуженим вчителем України, вчителем вищої категорії, вчителем-методистом, заступником директора Криворізької гімназії № 95 Н. Л. Дагларовою про те, як стають педагогами з великої літери. А ще як вчитель може допомогти кожному з учнів стати успішним у житті.

daglarova004– Бути вчителем мріяла із дитинства, – згадує Наталя Леонідівна. – Уже з 4-го класу чітко знала, що буду учителем тільки математики завдяки Катерині Володимирівні Анісімовій, яка навчала мене математики з четвертого до дев’ятого класу у криворізькій середній школі №17. На той час популярним було шефство старшокласників над учнями менших класів. Тому ще десятикласницею стала вожатою, проводила з підшефними семикласниками цікаві заходи, займалася з учнями, яким важко давалася математика.

Оскільки школу закінчила із золотою медаллю, то при вступі до Криворізького педінституту здавала лише один екзамен – математику. Добре пам'ятаю екзаменаторів П. І. Ульшина і Л. Ф. Діброву. А ще те, що доводила теорему про три перпендикуляри. Навчалася в інституті легко, отримала червоний диплом.

– І  єдиним місцем роботи стала школа, а потім гімназія № 95?

– Саме так. Потрапити працювати сюди було дуже почесно і відповідально. Починаючи з моменту заснування, школа часто звучала з додатком «перша». Перша школа старшокласника, перша у місті школа з поглибленим вивченням математики, перша гімназія... На момент мого приходу до школи там працювали такі аси-математики як Л. М. Шляховецька (Косяк), Д. М. Ходорковська, О. М. Потапенко. Нелегко було досягнути їхнього рівня. Доводилося багато працювати над собою. Поруч зі мною «росли», набиралися досвіду і мої колеги, а нині вчителі-методисти С. М. Шахматова, А. І. Шепілко, А. І. Цимбал. Між іншим, всі випускниці середньої школи № 95. Алла Іванівна зараз очолює гімназію. Ми завжди пишалися тим, що методоб'єднання математиків найдружніше у гімназії, завжди готове прийти кожному на допомогу. Ніколи не соромилися запитувати один в одного поради, якщо не розв'язувалась якась задача.

– Наталю Леонідівно, розкажіть, як Вас нагородили нагрудним знаком «Заслужений вчитель України»?

– Вперше у 1996-му році, а потім у 2000-му брала участь у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Вчитель року» в номінації «Математика». Двічі ставала призером обласного туру даного конкурсу. У 2001-му була делегатом від Кривого Рогу на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти. На цьому престижному форумі освітян України йшло напрацювання матеріалів для Національної доктрини розвитку освіти. Саме тоді і була нагороджена нагрудним знаком «Заслужений учитель України». Вручав відзнаки Президент України Леонід. Кучма. Така висока нагорода завжди мені здавалася наче якимось авансом. Я надзвичайно вимоглива до себе, тому постійно ставила собі питання: чому мені? за що? хіба немає більш гідних, більш достойних учителів? І тому весь наступний час намагаюся відповідати даному званню, переконувати не те, що всіх, а насамперед саму себе, що гідна такої довіри.

– Як відомо, заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості. То якими здобутками молодих пишаєтеся?

– Як завуч маю не більше двох класів, які беру з 5-го і завжди веду аж до 11-го. Тому у мене «знову все спочатку». Знову боротьба за зацікавленість математикою, щотижневі заняття гуртка, відбір учнів для підготовки до олімпіад. На жаль, не так часто вдається знайти вчителю учня, який би багато часу залюбки присвячував саме розв'язанню задач з математики. Мені повезло. Моя зацікавленість та інтереси теперішнього учня Дмитра Шишова повністю співпали. І ось уже протягом п'яти років, не рахуючись із вільним часом, регулярно готуємося до олімпіад, конкурсів різних рівнів. І вже вийшли у призери на найвищому рівні. У 2016-му Дмитро посів ІІІ місце на Всеукраїнській олімпіаді, у 2017-му закріпив цей результат. Крім того, отримав ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України.

– «Двохсотбальників» на ЗНО з математики мали?

– У 2011-му двоє моїх випускників отримали найвищі бали. Теперішні учні, яких навчаю з 2011-го, сподіваюся, що наступного року також покажуть високі результати.

– Які поради можете дати молодим вчителям, які розпочинають трудовий шлях?

– Основні завдання освіти сьогодні – не просто озброїти випускника фіксованим набором знань, а й сформувати у нього вміння і бажання вчитися протягом усього життя.

 Завдання сучасного вчителя – будувати кожен урок так, щоб в усіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити та пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп'ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися.

Переконана багаторічним досвідом роботи, що в центрі навчання повинен знаходитися учень як особистість. Його мотиви, цілі, притаманний лише йому психологічний склад. Тому, мета кожного уроку повинна формуватися з позиції кожного конкретного учня і всього класу в цілому. Іншими словами, кожен учень в кінці уроку повинен відповісти собі: чого він сьогодні навчився того, чого не знав або не міг зробити ще вчора. І побачити своє зростання. Така постановка питання щодо навчання означає, що всі методичні рішення – добір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів – проходить через призму особистості учня. А саме через його потреби, мотиви, здібності, активність інтелекту та інші індивідуально-психологічні та функціональні особливості.

Як заступник директора з навчально-виховної роботи завжди раджу молодим вчителям при складанні конспекту уроку додавати спеціальну графу «Діяльність учнів». На кожному етапі уроку відслідковувати, чим у даний момент буде зайнятий учень, що нового, корисного він пізнає.

Широко застосовую принцип діяльності, коли учень, отримує знання не в готовому вигляді, а здобуває їх сам. При цьому усвідомлює зміст і форми своєї навчальної діяльності, розуміє і приймає систему її норм, активно бере участь в їх удосконаленні. Це сприяє активному та успішному формуванню в учня навичок і діяльнісних здібностей. Оскільки, як відомо, математику не можна вивчати, спостерігаючи, як це робить сусід.

2017

 

 


Вчитель математики Наталя Калашнікова: «Використовуючи проектні технології, важливо навчати учнів мислити»

Формування майбутніх кваліфікованих спеціалістів починається зі школи. Зараз не так важливий об’єм знань в учнів, як уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, активно діяти. І хіба не від учителя залежить, наскільки охоче його учні будуть навчатися?

Про використання у навчанні математики інноваційних проектних технологій бесідуємо з кращими криворізькими вчителями математики і Тетяною Щербиною і Наталією Калашніковою.

scherbina005– На мою думку, використання методу навчальних проектів на уроках математики дозволяє, дотримуючись традиційної системи навчальних занять, уникати відриву теорії від реальної діяльності, добиватися глибокого і надійного засвоєння матеріалу, що вивчається, – ділиться досвідом роботи Тетяна Михайлівна. – У сучасному розумінні проект – це намір, який буде здійснено у майбутньому. Навчальний проект для вчителя має стати засобом, який дозволить навчати учнів проектуванню, цілеспрямованій діяльності і пошуку способів вирішення проблем.

– Наведіть приклади, як зацікавлюєте учнів?

– Якось запропонувала своїм учням розв’язати задачу у якій йшлося про дядька Панька, який заощаджував гроші на подарунок коханій тітоньці Одарці. Учнів зацікавило, в який банк нашого міста найвигідніше покласти гроші на депозитний рахунок. І це було поштовхом для нового проекту «Крок до кращого життя». Школярі об’єдналися у групи, ознайомились з рейтингами українських банків, щоб вибрати п’ятірку найкращих. Далі аналізувались депозитні пропозиції обраних банків. Керуючись результатами проведеного дослідження, порадили дядьку Паньку кращі банки нашого міста.

Потім пішли далі, щоб дізнатися, робітники яких професій нашого регіону застосовують математику для розв’язування виробничих задач? Це стало поштовхом для роботи над проектом «Професія шукає математика». Виявилось, що вміння розв’язувати задачі за допомогою рівнянь потрібне і залізничникам, і робітникам сільського господарства, і шляхобудівникам, і гірникам.

kalaschnikovae001– Важливо привчати школярів до виконання одного й того ж  завдання різними способами і виробляти в них уміння визначати найкращий з них, – долучається до нашої розмови Наталя Володимирівна, вчитель математики криворізької школи №32. – Можливість свідомо знаходити краще, особливо якщо це стосується предмета власної творчості, розвиває в учнів самокритичність. А це разом із творчими здібностями – важлива риса, потрібна кожній людині як у дослідницькій, так і в практичній діяльності. Тому значну роль в активізації пізнавальної діяльності учнів  відіграє пошук різних способів розв’язування задач або доведення теорем.

І ось, вивчаючи з восьмикласниками теорему про середню лінію трапеції, в рамках навчального проекту відшукали і представили 14 способів її доведення. Вивчаючи теорему Піфагора, знайшли більше десятка доведень. А який багатий тут матеріал для практичного застосування! І висоту дерев вимірюй, і відстані до недоступних об’єктів.

– Що дає така багатоваріантність розв’язування завдань?

– Найперше, то – розвивається гнучкість мислення та здатність прогнозувати. А ще з’являється можливість вибрати найраціональніший спосіб розв’язування; перевірити правильність розв’язання даної задачі; сприяти мобілізації всіх знань учнів, виявленню винахідливості й оригінальності мислення. Не менш важливо систематизувати й узагальнити навчальний матеріал, установити міжпредметні зв’язки. Яке ж тільки моральне задоволення отримує учень, який знайшов новий спосіб розв’язування задачі, ще не представлений його однокласниками!

– Мені надзвичайно запам’яталося, Наталю Володимирівно, коли Ви розповідали  про те, як для 5-класників цікаво пишете умови. То на яблучках з кольорового паперу, то на рибках...

Було таке, було. Часто з учнями такого віку це практикую. Вони із зацікавленням виходять до дошки і розв’язують «виловлену» задачу.

– Як, по-вашому, впливає на підлітків участь у навчальних проектах?

– Важливими цілями пропонованої технології є розвиток в учнів самостійності та здібності до самоорганізації, формування високого рівня культури, адекватної самооцінки, – розмірковує Наталя Володимирівна. – Розвиваються здібності до співробітництва, комунікабельність, уміння працювати в команді. А ще толерантність, терпимість до чужої думки, уміння вести діалог, знаходити компроміси. Результатом роботи вчителя є активна, творча діяльність учня, далека від простої репродукції. Навіть, якщо відкривають учні або створюють у міру розробки своїх проектів те, що вже давно створено і відкрито наукою, все ж вони відкривають суб’єктивно нові для них факти та будують нові для себе поняття, а не отримують їх в якості готових від учителя чи з підручників.

Досить розповсюджену у підлітковому віці гіпертрофовану рефлективність особистості нейтралізую постійним оновленням видів діяльності, проблематики, зміни складу мікрогруп. Реальна перспектива змінити несприятливе до себе ставлення в колективі на краще чи самоствердитися у власних очах не тільки ефективно знімає цей небезпечний стан особистості, а й мотивує прагненням творчого злету і соціально цінних ініціатив.

У процесі роботи над проектом учні побачили як застосовуються їх знання для вирішення різних проблем. Вони навчалися систематизувати матеріал, виділяти головне, суттєве, працювати в команді. Школярі довели собі, що без математики неможлива успішна діяльність людини, і усвідомили, що математичні абстракції виникають із задач поставлених реальним життям.

Про те, як цікаво навчає математики Наталя Володимирівна, нам розповіла її колишня учениця, а тепер учитель математики криворізької середньої школи №32 Аліна Ахмедуліна.

– Після закінчення третього класу наш клас відразу переходив до п'ятого, – згадує Аліна. – Початок навчання чекала з нетерпінням, оскільки саме з цього навчального року у нашому класі повинен був з'явитися новий учитель математики. Цим учителем стала Наталія Володимирівна Калашнікова, яка до цього вже навчала мою рідну сестру Анжелу. Не повірите, але я полюбила її ще, так би мовити, заочно, оскільки для сестри цей учитель був найкращим.

Математика у школі була завжди моїм улюбленим предметом, можливо, що й саме завдяки Наталії Володимирівні. Вона талановитий учитель, прекрасна жінка, завжди життєрадісна і закохана у свою роботу людина. Завдяки її таланту і вмінню подати тему пізнавально, цікаво і навіть з елементами розваги, мені ніколи не було нудно на її уроках. А після того, як розв’язувала приклади і завдання вдома, цей інтерес до предмету тільки посилювався.

На даний момент я працюю вчителем математики саме в тій же школі, де мене навчала Наталія Володимирівна. І саме завдяки їй сюди влаштувалася на роботу. Я знаю, що у важкі хвилини мій наставник завжди вислухає, допоможе, підтримає і дасть пораду. Наталія Володимирівна завжди буде моїм кумиром, я дуже вдячна долі, що мені пощастило бути її ученицею.

2014, 2017


Переможець конкурсу професійної майстерності, вчитель математики Олена Євтушенко: «У навчанні математики майбутніх кулінарів виявляємо зв'язок між вивченням інтегралів і приготуванням каші»

Педагогічні напрацювання на ІV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2013», яка проходила у Києві в викладанні математики представляла переможець криворізького міського конкурсу професійної майстерності в 2012-му році О. В. Євтушенко. У Олени Василівни є низка публікацій в журналах для профтехосвіти. Вона автор навчального посібника «Математика в професії».

– Олено Василівно, чи можна говорити, що майже половина людей математику не любить, погано знає і не розуміє, навіщо її вчити? Або якщо і знає, то на рівні підрахунку власних отриманих грошей? І головне, як ви "закохуєте" учнів у математику?

– Мабуть ті, хто не вміє застосовувати математику, розминулися у житті з тим вчителем, який навчив би її любити і розуміти, – захоплено розповідає про свою професію Олена Василівна, педагог з більш, ніж тридцятирічним стажем. – Коли сім років тому прийшла працювати в профтехосвіту, відразу ж постала проблема зацікавити майбутніх робітників – кухарів, перукарів, операторів комп'ютерного набору, фотографів та кравців – премудростям, здавалося б, такої сухої науки, як математика. І стала приділяти більше уваги зв'язку математики та майбутньої професії, практичному застосування теоретичних знань і умінь. Перш за все, звернулася до викладачів спецпредметів і ознайомилася з тим матеріалом, який закладений в їхні підручники. Стала складати за ним завдання для уроків математики. Робота була досить складна і об'ємна, але ж саме так і потрібно робити, якщо хочемо, щоб вивчення математики не тільки в профтехучилищах, але і в будь-яких навчальних закладах, не було відірваним від життя і від професії. Було проведено ряд семінарів, в тому числі за сприяння Інституту ПТО НАПН України на тему «Роль математики в професійному становленні учнів».

Намагалася наблизити математику до життя, до учнів. Наприклад, коли вивчали теорію ймовірностей, ходила на заняття з колодою гральних карт, гральними кубиками, монетами, лото. Проводили з учнями різні експерименти, обчислювали ймовірності певних подій.

– Була якось у мене на заняттях група хлопців, – згадує робочі будні Олена Василівна. – І ось коли вивчали об'єми тіл, площі поверхонь, приносила з дому гайки, болти, втулки. Вимірювали їх, обчислювали площі, об’єми, порівнювали результати, робили висновки.

Важливо і те, що мої починання підтримали викладачі спецдисциплін. Ми спільно проводили бінарні уроки, семінари. Наведу приклади таких занять. Виявляється, що є зв'язок між вивченням інтегралів і приготуванням каші. Потрібно було заздалегідь розрахувати, скільки крупи і води потрібно взяти, щоб підготувати кашу необхідної консистенції. Учні не тільки інтеграли обчислювали, але й заповнювали калькуляційні карти, а потім і кашу варили. Після такого уроку кашовари самостійно знайшли 16 прикладів, коли інтеграл може знадобитися їм під час вивчення майбутньої професії.

А ще мої студенти пишуть творчі роботи «Математика у моїй професії». Спочатку важко починали, бо і Інтернет не завжди допомагає знайти хороші приклади. Не всі, звичайно, такі роботи зможуть виконати, але, все ж, є дуже цікаві. Запам'яталися дослідні проекти про економію ресурсів і можливі доходи, якщо шити певного виду чохли для мобільних телефонів, косметички.

– Тобто і насправді, як говорив Норберт Вінер, найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас. А чи знайшли особливості у навчанні математики, наприклад, перукарів?

– Звісно. Дуже цікавий семінар провели про те, як потрібно використовувати знання про відсотки, щоб змішуючи фарби для волосся, отримувати наперед задані відтінки. І не тільки змішували, а й фарбували один одному пасма волосся і експериментальним шляхом перевіряли теоретичні гіпотези. А як здивувалися учні тому, якої концентрації потрібно зробити розчин, щоб за один підхід брюнетку зробити блондинкою! Виявляється, що при таких концентраціях розчину клієнта просто можна зробити лисим.

– Ого! А ті, хто вдома самостійно фарбує волосся про такі потенційні проблеми мабуть і не здогадуються.

– А ще перукарі презентували цікавий проект «Геометричні криві і перетворення в перукарській справі». Наприклад, щоб зробити по-сучасному мелірування волосся, попередньо виготовляються спеціальні лекала у вигляді геометричних фігур (ромба, трапеції, кола, овалу та інших), які використовуються в процесі такої процедури. Спочатку клієнтові показують на фотографіях, яким буде мелірування залежно від того, які лекала обрані. Після того, як клієнт визначиться з формою, він визначається з кольором фарби. Даний проект представляли на обласному конкурсі робітничих професій і посіли призове місце.

Значну підтримку в узагальненні досвіду роботи, підготовці до публікації методичного посібника мені надав доцент кафедри математики і методики її навчання Криворізького педуніверитету А. М. Капіносов і доктор педагогічних наук Л. Л. Сушенцева, доцент М. Л. Ростока, молодший науковий співробітник лабораторії створення електронних підручників Інституту профтехосвіти НАПН України, а також Криворозький навчально-методичний центр професійно-технічної та безпосередньо Н. В. Зозуля, Т. В. Керницька, С. Є. Кичук.

Завжди повторюю слова В. О. Сухомлинського, про те, що навчають не лише застосовані методи, форми роботи, але і особистість учителя. Якщо вчитель горить своєю роботою, то він запалить вогники і в учнів. І вони будуть конкурентними на ринку праці. Без елементарних знань математики фахівцям в інформаційному суспільстві не обійтися, тому що технології змінюються настільки швидко, що потрібно навчатися і вдосконалювати себе протягом усього життя.

2013

 


Через годы, через десятилетия

Встреча однокурсников спустя десятилетия после окончания учебного заведения - это встреча с юностью. У каждого выпускника института или университета, колледжа или техникума остались в памяти яркие картинки рассвета молодости, воспоминания о студенческих друзьях, весёлых пирушках в общаге-матушке, а ещё о любимых учителях и наставниках, благодарность к которым мы храним в своей душе. Порой роль такого учителя в жизни человека переоценить невозможно. Когда-то задорные студенты и цветущие молодые девчонки постепенно стали замечать седину у виска, морщины вокруг глаз... А кроме бесценного капитала в виде детей и внуков, домов и квартир, всё чаще даёт о себе знать и капитал в виде лишнего веса... А тогдашние солидные профессора и доценты спустя годы не кажутся такими уже и строгими. И порой со временем приходит к человеку понимание того, что многих ошибок в своей жизни можно было бы избежать, если бы мы учились на чужих ошибках, а не на своих, больше внимали советам старших, людям с большим жизненным опытом. Но каждый выбирает свою дорогу, у каждого свой разбег и крылья за спиной. Важно только, чтобы дорога вела к храму – храму души. Иначе, зачем тогда дорога?

vipusknikigorg1

На одной из таких встреч выпускников физико-математического факультета Криворожского педагогического института Криворожского национального университета побывали корреспонденты «Домашней газеты». Приехали бывшие однокурсники с разных уголков Днепропетровской области и Украины. Много было и криворожан. А вот Елене Зильберт-Кушнирской вообще очень повезло, что встреча проходила как раз во время её отпуска, и она смогла приехать с Израиля на родину.
Тепло вспоминали выпускники незабываемые студенческие годы, праздники студенческой весны с весёлыми песнями под аккомпанемент баяна, походы на первомайские демонстрации в национальных костюмах, рассматривали себя совсем молодых на черно-белых фотографиях. И о том смеялись, как порой убегали с лекций или практичек, ведь жизнь-то, оказывается, кипела и за пределами института! А сколько эмоций вызвали воспоминания о поездках в колхоз на уборку капусты и моркови. И даже пели студенческие песни! Казалось, что и не было тех двадцати пяти лет, которые отделяли их от выпуска из института. Все они стали другими, но и те же, когда вместе собрались. Все в желаниях и в надеждах, в сердцах всё тот же молодой огонь горит, как и четверть века назад.
– Выпуск физмата 1987 года был большой и очень сильный, – рассказывают приглашённые на встречу бывший декан факультета С.В. Уткина и доцент кафедры Л.А. Черных. – Тогда набирали пять групп математиков и физиков общей численностью 130 человек. Сейчас на первый курс набирают меньше, но всё же, восемьдесят бюджетных мест это тоже немало. Кроме того, сейчас можно выучиться и стать информатиком. Примечательно то, что приходят учиться дети наших студентов. Это свидетельствует о том, что есть спрос на профессию учителя и физико-математическое образование.
– Человеку важно быть не героем, а Человеком! – заключает Светлана Васильевна. – А ещё с годами приходит понимание того, как нужно ценить и поддерживать родителей. Об этом тоже говорю своим бывшим студентам.
Важно то, что больше половины с пришедших на встречу выпускников работают в школах учителями математики, физики, информатики, несмотря на то, что порой работа и зарплата в образовании находятся в разных весовых категориях. Некоторым учителям, в основном в сельских школах, довелось дополнительно осваивать трудовое обучение, литературу и даже музыку. Некоторые уже выпустили по три-пять выпусков школьников. Все из тех выступающих, кто остался работать в школе, говорили, что живут своей работой. С какой радостью рассказывали они о своих смышленых и любознательных, трудолюбивых и усидчивых учениках, а ещё о непослушных и задиристых непоседах, забывающих порой выполнить домашнее задание, так как были дела поважнее, задающих неудобные вопросы, а вдруг учитель не ответит!

vipusknikigorg2
По-разному сложились человеческие судьбы. Например, у Елены Максименко, а теперь Дзивинской, учителя информатики в средней школе №125 и методиста по внедрению информационных технологий в обучении, дети тоже стали информатиками и теперь успешно трудятся в Киеве и в Днепропетровске. Елена Бич-Вихрова защитила кандидатскую диссертацию и преподает математику в Криворожском национальном университете. Наташа Веселова – главный специалист управления труда и социальной защиты населения в Криворожском горисполкоме. Есть и прорабы после второго высшего образования. Свелана Покутняя говорит, что работая в Софиевской милиции, она по жизни и на работе оставалась учителем. Некоторые из собравшихся выпускников сейчас работают в садике воспитателями. С какой теплотой и нежностью рассказывали они о своих дошкольниках: «Если ребёнок подбегает к тебе что-то спросить и при этом называет тебя мамой, то значит, что ты как учитель и воспитатель состоялся!»
А вот Зою Кожушную-Соболь, когда она вошла в аудиторию весёлая и красивая, все в один голос спросили: «Зоя, а где же твой баян?» Нынче Зоя Ивановна – директор школы в селе Сергеевка Софиевского района. Говорит, что по жизни очень пригодился ей опыт, полученный в студенческие годы. А ещё она рассказала, как они активно с мужем, со своей сокурсницей Еленой Парипа-Ильенко занимаются рафтингом, ходят в пешие походы в горы. В общем, душой молоды, как и в студенческие годы.
Душой собравшейся компании, впрочем, как и тогда, в годы учёбы, был бывший куратор одной из групп, выпускник института 1975-го года, а ныне заведующий кафедры экономической кибернетики Черкасского национального университета имени Богдана Хмельницкого, доктор физико-математических наук, профессор В.М. Соловйов.
– Теперешние студенты значительно отличаются от тех, которые были двадцать пять и тридцать лет назад, – рассказывает Владимир Николаевич. – Если те в некоторой степени были романтиками, то нынешние в большей мере прагматики. Для родителей это лучше, потому что их дети знают, чего хотят. А для учителя и преподавателя учить теперешних студентов стало намного сложнее. Мы студентам собственным примером должны показывать, как нужно работать. Преподаватель всегда должен помнить, что только сильные и неординарные личности смогут воспитать и настоящего учителя, и настоящих людей.

По материалам публикации в Криворожском городском еженедельнике «Домашняя газета»

362
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31