УМЛ

9–10 листопада 2017 року, у День української писемності й української мови, у стінах Криворізького державного педагогічного університету, на факультеті української філології, відбулася V Міжнародна наукова конференція «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри», організована кафедрою української мови.

Про українську мову, перспективи її розвитку, зв’язки з іншими слов’янськими мовами говорили не студенти, як зазвичай, а шановані науковці, знані не лише в Україні, але й далеко за її межами, які гідно презентують стан розвитку вітчизняної лінгвістики, доносять до міжнародного співтовариства ті досягнення, що їх домоглася наша наука за роки незалежності.

У вступному слові було акцентовано передовсім на тому, що українській мові, як і українській писемності, судилася нелегка доля. Ідеологи різних держав, у складі яких перебувала Україна, колись і зовсім недавно, пророкували їй близьку кончину, вбирали її у свої мовні простори, усілякими намаганнями стирали національну самобутність. Повсякчас український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховували величезний масив української писемності, української історії та української культури.

У постійній боротьбі українська мова ще більше зміцніла, засвідчила те, що українці не плем’я, а самостійна нація, яка має свою давню і звитяжну біографію: героїчну історію, глибоку філософію, тонку психологію, відшліфовану упродовж століть літературну мову.

Отож-бо мовознавці з різних регіонів України (і не тільки!) уже вкотре отримали чудову нагоду поспілкуватися на різні теми, що стосуються історії української мови, особливостей її функціонування у всеслов’янському просторі, становлення і розбудови тих чи тих підсистем.

З нагоди свята, конференції і задля привітання гостей на пленарне засідання завітали представники ректорату. Свої вітальні промови виголосили ректор Криворізького державного педагогічного університету, доктор філософських наук, професор, голова організаційного комітету Шрамко Ярослав Владиславович та перший проректор, кандидат філологічних наук, доцент Остроушко Оксана Андріївна. Свою повагу учасникам конференції і всім присутнім засвідчила декан факультету української філології, кандидат філологічних наук, доцент Семененко Любов Миколаївна. Усі виступальники акцентували на важливості проведення таких наукових зібрань, на актуальності тематики, запропонованої для обговорення, і на тому, що конференція невипадково відбувається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

Щирі слова привітання, використовуючи сучасні інформаційні технології,  мали змогу сказати й наші зарубіжні колеги – Ляшчынская Вольга Аляксееўна, доктар філалагічных навук, прафесар кафедры беларускай мовы УА «Гомельскі дзяржаўны ўніверсітэт імя Францыска Скарыны», та Іваноў Яўген Яўгенавіч, кандыдат філалагічных навук, дацэнт, загадчык кафедры тэарэтычнай і прыкладной лінгвістыкі Магілёўскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя А. А. Куляшова.

УМЛ 2

Для роботи пленарного засідання було обрано президію з видатних науковців, які чимало зробила для розвою сучасної лінгвістичної думки, для зміцнення наукового корпусу українських мовознавців,як-от:

1. Городенська Катерина Григорівна – доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики Інституту української мови НАН України.

2. Дубова Олена Анатоліївна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Національного університету кораблебудування ім. адм. О. С. Макарова.

3. Карпіловська Євгенія Анатоліївна – доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України.

4. Поповський Анатолій Михайлович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри мовної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

5. Білоконенко Людмила Анатоліївна – доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Пленарне засідання розпочалося доповіддю Городенської Катерини Григорівни «Граматичні норми в мовній свідомості та мовній практиці української професійної спільноти», у якій було обґрунтовано важливість норми як історично сформованого та суспільно усвідомленого стандарту, що регулює мовленнєву діяльність. Ішлося про ті чи ті мовні засоби, які мають сприйматися носіями української мови як зразкові, взірцеві.

Від часів розбудови класичної морфологічної типології і донині багатьох лінгвістів приваблювала проблематика, пов’язана з дослідженням виявів синтетизму та аналітизму. На проблемі аналітизації синтетичної української мови досить детально зупинилася Дубова Олена Анатоліївна («Вплив еволюційних процесів на структурно-типологічну класифікацію сучасної української мови»).

Про процес оновлення сучасного українського лексикону, що подекуди модифікує чинні мовні норми говорила Карпіловська Євгенія Анатоліївна («Нове в сучасному українському лексиконі з погляду чинних мовних норм»). Доповідач акцентувала на особливостях продукування тих чи тих нових лексем, на появі нових значень.

В особливостях русифікації й вульгаризації українського політкультурного простору допоміг розібратися Поповський Анатолій Михайлович і його доповідь «Русифікація – суржик – вульгаризація в комунікативному дискурсі українського полікультурного простору».

У час, коли українська наука голосно заявляє про свою самостійність, змагається за рівноправне місце у слов’янському й світовому науковому й культурно-мовному розвої, актуально звучала й проблема толерантності, репрезентована Білоконенко Людмилою Анатоліївною («Реалізація конфліктності та толерантності засобами української мови»).

УМЛ 3

Конференція пройшла в атмосфері відкритого, невимушеного спілкування. Жваві лінгвістичні дискусії, зацікавлене обговорення порушуваних питань, поради й рекомендації видатних мовознавців спонукали до наукових пошуків, допомогли молодим дослідникам зорієнтуватися в різноманітних підходах і впевнитися (чи то засумніватися!) у правильності вибору відповідного шляху розв’язання тієї чи тієї проблеми.

Робота секцій завершилася підведенням підсумків, де кожен із учасників мав змогу висловити свої міркування щодо необхідності й важливості подібних наукових зібрань, визначити актуальну проблематику сучасного вітчизняного мовознавства й україністики загалом, окреслити перспективи власних наукових пошуків, можливість застосування результатів лінгвістичних досліджень у викладанні основних мовознавчих курсів і спецкурсів у вищій школі. Усі присутні наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її потужному духовному підґрунті, що об’єднує однодумців у науковій царині з усього слов’янського світу та підносить здобутки українських мовознавчих студій до світового рівня.

Жанна Колоїз

Більше фото дивіться у Галереї 

3033
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок
Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31