6 квітня 2017 року, з ініціативи кафедри історії України та правознавства й Музею історії КДПУ, відбулись ІІІ історико-краєзнавчі читання "Криворіжжя: погляд у минуле...".

20170406 125043

20170406 121511

 

На пленарному засіданні з доповідями виступили Л. В. Задорожна, к.п.н., доцент кафедри історії України та правознавства КДПУ; С. О. Кочерга, головний бібліограф бібліотеки КДПУ; Н. М. Товстоляк, к.і.н. доцент кафедри історії України та правознавства КДПУ; О. О. Мельник, заступник директора з обліку і збереження музейних цінностей КЗК «Міський історико-краєзнавий музей» КМР; Р. П. Шляхтич, к.і.н., доцент кафедри історії України та правознавства; А. Є. Чубенко, головний зберігач фондів КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР.

Ректор КДПУ, професор Я. В. Шрамко звернувся до учасників та гостей конференції з вітальним словом, в якому підкреслив важливість краєзнавчого напрямку досліджень для науковців Криворізького педагогічного та зауважив практичну цінність таких історичних розвідок, згадавши нещодавнє суспільне обговорення перейменування вулиць нашого міста.

20170406 121307

На початку пленарного засідання було урочисто вручено колективні та індивідуальні подяки учасникам конференції. Після цього присутні переглянули черговий випуск документального проекту «Криворізькі глави», присвячений історії Кривого Рогу в роки української революції.

20170406 122045

У своїй доповіді «Діяльність Центральної Ради у регіональному вимірі: березень 1917 – квітень 1918 рр. (на прикладі новітньої історії Криворіжжя)» к.п.н., доцент кафедри історії України та правознавства КДПУ Л. В. Задорожна розповіла про актуальність досліджень доби української революції, можливість проведення історичних паралелей з подіями сучасності. Вона підкреслила важливість вивчення діяльності Центральної Ради як актуальний історичний досвід формування державницької внутрішньої політики, законодавчого закріплення політичних здобутків революції, реалізації декларованих засад суспільних перетворень. Важливою особливістю цього знаменного історичного періоду науковець вважає рішення тогочасного керівництва щодо негайної організації осередків «Просвіти» на теренах, зокрема, Катеринославщини, – з метою поточного інформування громадськості про події суспільно-політичного життя держави, оперативного ознайомлення всіх верств населення з рішеннями Центральної Ради, роботою Українського Національного Конгресу, текстами Універсалів.

20170406 123640

Головний бібліограф бібліотеки КДПУ С. О. Кочерга презентувала учасникам та гостям конференції новинку бібліографічної продукції книгозбірні – рекомендаційний бібліографічний покажчик «Україна в революційну добу. До 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр.». Покажчик  створено  до  ювілейної  дати  –  100-річчя  подій  Української революції 1917–1920 рр. С. О. Кочерга розповіла про вісім тематичних розділів видання, у яких репрезентовано фундаментальні  історичні  монографії,  наукові  й  науково-методичні  праці, навчально-методичні  публікації,  присвячені  питанням  дослідження  й  вивчення подій Української революції 1917–1921 років. Запропонований бібліотекою Криворізького педагогічного рекомендаційний бібліографічний покажчик адресовано викладачам ВНЗ, аспірантам, учителям загальноосвітніх шкіл, студентам, працівникам бібліотек; він буде корисним й усім, хто цікавиться  питаннями  історії  державотворення  й  націєтворення в Україні.

20170406 125222

К.і.н., доцент кафедри історії України та правознавства КДПУ Н. М. Товстоляк переконана: краєзнавча робота – це стан душі. Тому у свої доповіді «Краєзнавчі дослідження Криворіжжя в контексті історичної регіоналістики» науковець розповіла про історію звернень дослідників з інших галузей знання саме до цієї дисципліни – історичної регіоналістики, яка вже давно стала невід’ємною частиною краєзнавчої діяльності; навела приклад наукових розвідок М. С. Грушевського – першого президента України та видатного вітчизняного історика. Історична та краєзнавча науки, дійсно, є надзвичайно дотичними – адже історичне краєзнавство є не тільки складовою частиною як краєзнавства, так й історичної регіоналістики, але й вважається основним напрямком останньої. Серед особливостей історичного краєзнавства – чітка локалізація об’єктів дослідження, поєднання форм та методів досліджень і наукового пізнання, деталізація окремих історичних періодів, активне залучення до досліджень представників громадськості. Історичне краєзнавство – інтегральний науковий напрям, важливою особливістю якого є тісне співробітництво з громадою краю, близькість до повсякденного життя, невичерпність та стабільна актуальність тематики досліджень.

20170406 125613

Заступник директора з обліку і збереження музейних цінностей КЗК «Міський історико-краєзнавий музей» КМР О. О. Мельник виголосив доповідь на тему «Репресії 1937-1938 рр. у Кривому Розі у світлі статистики». Болюча проблематика цього дослідження, розкрита сухою мовою цифр, не залишила байдужим жодного з учасників пленарного засідання. Науковець, безперечно, виконав завдання своєї доповіді: розкрити сутність комуністичної партії як головного знищувача українського народу засобами небачено жорстоких репресій і політичного терору. Репресії часто залишаються переважно білими плямами в історії народу; та статистика невблаганно доводить і яскраво ілюструє скоєні злочини. О. О. Мельник навів кількісні показники репресій 1937-1938 років за галузями господарства у Кривому Розі; підкреслив – понад сім тисяч архівних справ нині втрачено,  тож наведені у дослідженні цифри можуть бути значно більшими. Науковець зауважив, що найбільше на Криворіжжі було репресовано працівників гірничої і транспортної промисловості, військових. Всіх, кого звинувачували у невиконанні свої соціальних зобов’язань, визнавали винним у саботажі, і знищували; найчастіше, згідно, статистики, – фізично. Найбільше ж, серед усіх верств населення, на Криворіжжі було репресовано робітників – за принципом обов’язкової дотичності підлеглих до «злочинної діяльності» їх безпосереднього керівництва. Серед найбільш розповсюджених у нашому регіоні звинувачень перші місця посідають участь у контрреволюційній діяльності та шпигунство на користь іноземних держав. Вироки ж у ті роки відрізнялись надзвичайною жорстокістю – вища міра покарання посідає чільне місце за статистичними показниками (73,9%). В цілому ж, статистичні показники свідчать: терор тих років було чітко сплановано, репресії були вибірковими і відзначалися добре продуманою методикою, наслідки втілення якої яскраво відображено у архівних записах, що збереглися.

20170406 130636

К.і.н., доцент кафедри історії України та правознавства Р. П. Шляхтич виступив з доповіддю «Боротьба НКВС-НКВД з українським визвольним рухом на Криворіжжі в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)». Науковець розповів про агентурно-оперативні заходи НКВС з виявлення та знищення осередків націоналістичного підпілля на Криворіжжі. Серед фігурантів цих справ вирізняються постаті Миколи Киптика та Романа Рибачека – львівських студентів, які прибули до Кривого Рогу, рятуючись від переслідувань НКВС. Їх місія була суто пропагандистською та розвідницькою; однак їм було інкриміновано підготовку військового спротиву радянській владі, заарештовано, і у серпні 1941 року – страчено. Р. П. Шляхтич познайомив учасників конференції з історією впровадження радянської агентури до криворізького націоналістичного підпілля, створення так званого легендованого псевдопроводу ОУН у 1944-1945 рр., розповів про структуру цього «осередку націоналістів». У своїй доповіді науковець зупинився і на числених агентурних справах НКДБ, заведених на Криворіжжі наприкінці Другої світової, на основних напрямках діяльності підпілля; навів приклади роботи радянської агентури.

20170406 132320

Головний зберігач фондів КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР А. Є. Чубенко у своїй доповіді «Перейменування 2016-го року на Криворіжжі – підстави, реалізація, наслідки» нагадав присутнім події важливої сторінки найновішої історії нашого краю. Тоді, коли на виконання Закону України про декомунізацію у Кривому Розі було змінено назви, зокрема, двохсот тридцяти вулиць та двох районів, пропозиції містян було використано лише частково. Науковець розповів про критерії перейменування об’єктів топоніміки; перелічив тематичні групи, згідно яких відбувалася зміна назв. Серед них – історична тематика, згідно якій вулицям повертали їх дорадянські назви, імена видатних криворіжців, назви, пов’язані з подіями АТО, промисловістю міста, національностями, представники яких мешкають у Кривому Розі, подіями Другої світової війни, національно-визвольними змаганнями, державними святами, транспортом. Більше половини вулиць міста, особливо у Тернівському й Покровському районах, нині носять підкреслено нейтральні назви; на думку А. Є. Чубенка, це є одним з недоліків перейменування. Серед інших недоліків науковець зазначив помилки у назвах вулиць, усунення з мапи міста імен людей, які брали активну участь у його розбудові, перейменування вулиць на честь діячів, безпосередньо не пов’язаних з Кривим Рогом. Відзначив доповідач і нестачу проведеної серед громади роз’яснювальної роботи з питань зміни назв об’єктів топоніміки; зауважив недостатню активність самих містян – пропозиції щодо перейменування у Кривому Розі подали лише сімдесят осіб.

20170406 134009

Після закінчення пленарного засідання було розпочато роботу секцій Третіх історико-краєзнавчих читань. Серед питань, які було розглянуто під час цієї частини заходу – дискусійні питання щодо дати виникнення Кривого Рогу та населених пунктів Криворізького району; національні спільноти та їх вплив на економіко-культурні традиції місцевого населення; топоніміка міста; позитив та прорахунки перейменування 2016 року; часи великих випробувань в історії міста та долях містян; невідомі сторінки біографії визначних криворіжців; дослідники історії Кривого Рогу; діяльність науково-освітніх та культурних установ, громадських організацій, товариств, інтернет-спільнот в напрямку дослідження та популяризації історії міста.

Рисунок4

1650
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31