Природа Криворіжжя
Природничий факультет

1kk    Криворіжжя - один з найбагатших на корисні копалини районів України. Більшість відомих родовищ пов'язана з стародавніми породами Українського щита. Найважливішими серед них є рудні родовища. Кривому Рогу зобов'язаний своєю назвою один з найбільших в світі залізорудних басейнів. Поклади руди приурочені до вузької (2 - 7 км) зони, яка тягнеться понад 100 км вздовж річки Інгулець і його лівих приток - Саксагані, Жовтої і Зеленої.
      У наш час у Кривбасі добуваються три основні промислові типи залізних руд: багаті руди, які безпосередньо використовуються в металургії, магнетитові і окислені залізисті кварцити, які потребують збагачення. Багаті руди (запаси яких по промисловим категоріям нараховують понад 1 млрд. 200 млн. т) залягають головним чином серед окислених кварцитів, створюючи близько 300 рудних покладів. Вміст заліза в них більш 46%, шкідливих домішок - соті частки відсотка. Видобувають їх переважно підземним способом.


       Магнетитові кварцити (понад 10% заліза), запаси яких налічують більш ніж 16 млрд. т, добувають головним чином кар'єрним способом, а в останні роки і шахтним; окислені (30 - 46% заліза) - лише відкритим способом. У 1980 році завершена розвідка найбільших родовищ магнетитових кварцитів для відкритої експлуатації до глибини 500 - 700 м: Інгулецького, Скелеватсько-Магнетитового, Валявкинського, Новокриворізького, Аннівського, Первомайського, Шіманівського. З 1977 року здійснюються розвідувальні роботи на глибоких горизонтах багатих залізних руд (1500 - 2000 м). У 1999 році в Криворізькому басейні завершилися детальні розвідувальні роботи на окислені кварцити Східно-Валявкинського родовища (із запасами понад 1 млрд. т), які залягають на малих глибинах і будуть добуватися відкритим способом. Ці руди є базовими для Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд - КГЗКОР (місто Долинське), будівництво якого розпочали ще країни - члени РЕВОД. Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають понад 32 млрд. тонн.
        На Криворіжжі є значні поклади бурого вугілля. Криворізький і Саксаганський буровугільні райони входять до складу Дніпровського буровугільного басейну.
         На території міста знаходяться родовище мармуру і велике родовище доломітів (рудник Фрунзе) з промисловими запасами понад 112 млн. т (майже 40% загальних балансових запасів України).
Крім того, на Криворіжжі є і унікальні в своєму роді камені, представлені променистим кварцом - різноманітні природні "очі", повний перелік яких - "котячі", "зміїні", "соколині", "тигрові" - можна знайти в криворізьких гірських породах. Особливе місце в переліку порід, які після обробки стають красенями, займають криворізькі яшми, які і зараз можливо добувати в кар'єрі Кочубей, розташованому біля села Ганнівка на північ від Південного ГЗК.
       У Криворізькому басейні є поклади покрівельних сланців (Шмаково), сурику, охри, мумія, талькових сланців, будівельних пісків, суглинків та інших. Зі сходу до Кривбасу примикає Криворізький графітоносний район.
Криворіжжя багате і мінеральними водами, як питними лікувально-столовими (Криворізька № 1, 2; Інгулецька), так і лікувальними для зовнішнього використання, які за хімічними властивостями близькі водам типу "Іжевська", "Мінська", "Одеська", відомим курортам П'ятигорська і Цхалтубо (радонові свердловини). У Кривбасі крім давно діючого родовища лікувальних радонових вод, розташованого в районі житлового масиву Південного ГЗК, розвідані і готові до експлуатації радонові води на ділянках поблизу сел. Софіївка (колишня назва – Валове), Христофорове, Ніколо-Козельськ. Виявлено також сірководневі води в селищі Базарове, залізисті, що є дуже рідкісними в Україні - в районі селища Вільне (колишній Червоний Шахтар). В окремих шахтах Кривбасу свердловинами відкриті води, багаті йодом і бромом.
Використані матеріали з офіційного сайту міста Кривий Ріг http://www.kryvyirih.dp.ua

1312
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31