Природа Криворіжжя
Природничий факультет


Автор - кандидат геолого-мінералогічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії та геології Криворізького державного педагогічного університету Калініченко Ольга Олександрівна.

Підземні води знаходяться нижче земної поверхні в порах і тріщинах гірських порід.
Територія Кривбасу належить до південної частини Українського басейну тріщинних вод (частина Широківського, Апостолівського району, Криворізький, Софіївський і П'ятихатський райони). Цей басейн охоплює тріщінні води кристалічних порід Українського щита. Південна частина Кривбасу приурочена до північної частини Причорноморського артезіанського басейну, до якого входять горизонти артезіанських (напірних) вод в вапняках, пісках, глинах і мергелях відкладів неоген-палеогену кайнозойської ери.

Гідрогеологічні умови території обумовлені геолого-тектонічною будовою і природничо-географічними факторами (геоморфологічними, кліматичними). В геологічній будові території приймає участь складний комплекс метаморфічних і магматичних порід, а також осадові породи палеогенового, неогенового і четвертинного віку.

В залежності від геологічної будови і умов залягання на території Кривбасу виділяють наступні водоносні горизонти: четвертинних відкладів (ґрунтові води), неогенових і палеогенових порід (міжпластові води), тріщинуватих кристалічних порід докембрію.
Водоносний горизонт четвертинних відкладів включає підземні води нижньо- і середньо-четвертинних відкладів, верхньо-четвертинних і сучасних делювіально-алювіальних відкладів.

Загальний напрям стоку підземних вод Криворіжжя - на південь - в бік Причорноморської тектонічної западини, а також до місцевого базису ерозії - річкових долин, балок, ярів, подів, тому місцями виникають джерела (природний вихід підземної води на земну поверхню, наприклад в районі скель МОДРу, в балці Гандибіна, на березі Кресівського водосховища в парку та ін.) та мочажини (місця просочування підземних вод на денну поверхню у вигляді сильно змоченого ґрунту).

Цитовано з офіційного сайту міста Кривого Рогу: http://www.kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/171109533328247_s/
Література.
Казаков В.Л., Паранько І.С., Сметана М.Г., Шипунова В.О., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - 151с.

1256

На території Криворіжжя протікають 8 рік (всі входять до басейну Дніпра): Інгулець, з притоками - Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу, впадає в р. Інгулець), а також Кам'янка - притока р. Базавлук. Всі ріки, окрім Інгульця, відносяться до розряду малих річок.
За режимом стоку (згідно з класифікацією Б.Д. Зайкова, 1946) всі ріки Кривбасу слід поділити на 2 типи. Ріки північної частини регіону (північніше широти гирла Саксагані) належать до Східно-Європейського рівнинного типу. Вони характеризуються більш розтягнутою повіддю - квітень - початок травня, на весну припадає до 70% обсягів річного стоку, червень-березень - низька межень, але можливі поодинокі і нерегулярні дощові (влітку і восени) та снігові (взимку) паводки. Влітку стік складає 10% від річного, восени - 8% і взимку - 12%. Живлення рік регіону - переважно снігове.
Малі ріки та струмки південної частини Криворіжжя відносяться до річок Казахстанського типу, з короткою стрімкою сніговою повіддю упродовж квітня місяця і дуже низькою меженню, в увесь інший час року. Упродовж року трапляються паводки, в тому числі, й узимку. На весну припадає 85% річного стоку, на літо - 8%, на зиму-осінь - 7%. Ці ріки маловодні майже цілий календарний рік.
Взимку на ріках усього Криворіжжя можна спостерігати дуже цікаве та нерегулярне гідрологічне явище - зимові паводки. Їх виникнення пов'язується з сильними відлигами - таненням снігового покриву і дощами. Талі води легко стікають у річки, чому сприяє мерзлий ґрунт.
Річкова сітка регіону розвинута слабко. Густота річкової сітки на півночі Кривбасу становить 0,23-0,24 км/км, в центральній частині - 0,23 км/км, а в басейні р. Кам'янки найменше - 0,21 км/км. Л.М.Булава (1990) пов'язує цей факт з незначним модулем стоку, внаслідок недостатнього зволоження. З півночі на південь модуль стоку зменшується з 0,7 л/с з км, до 0,5-0,7 л/с•км в центральній частині і 0,35-0,5 л/с•км у південній. Середньорічний показник шару стоку поблизу м. Кривого Рогу дорівнює 42,3 мм (10% від загальної кількості атмосферних опадів за рік). На півдні цей показник різко зменшується до 10 мм. Суттєво зменшується і підземний стік. Коефіцієнт стоку становить 0,08.
Згідно зі схемою гідрологічного районування, територія Криворіжжя знаходиться в межах Нижньобузько-Дніпровської гідрологічної області зони України з недостатньою водністю (за Л. Г. Будкіною, 1969). Особлива гідрологічна позиція регіону в цілому збігається з кліматичною і ландшафтною структурою, які визначають основні гідрологічні параметри рік.
В зимовий період ріки Кривбасу замерзають. Середні дати початку льодоставу становлять - 7 грудня (на півночі) і 12 грудня - на півдні. Відповідно змінюється й число днів з льодовими явищами - від 115 до 110. Товщина льоду на ріках в середньому становить 20-35 см., але в 1926-1935 рр. вона дорівнювала 70-80 см. Весняний льодохід (якщо він є) розпочинається 10-12 березня, а від льоду остаточно звільнюються в середньому 14-16 березня. Звичайно льодохід на ріках регіону відсутній (як осінній, так і весняний), а якщо відбувається, то триває лише 1-5 днів. В окремі теплі зими льодостав на ріках нестійкий - льодовий покрив може руйнуватися навіть у середині січня або утворюватись дуже пізно.

1255
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша