Природа Криворіжжя
Природничий факультет

На території Криворіжжя протікають 8 рік (всі входять до басейну Дніпра): Інгулець, з притоками - Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу, впадає в р. Інгулець), а також Кам'янка - притока р. Базавлук. Всі ріки, окрім Інгульця, відносяться до розряду малих річок.
За режимом стоку (згідно з класифікацією Б.Д. Зайкова, 1946) всі ріки Кривбасу слід поділити на 2 типи. Ріки північної частини регіону (північніше широти гирла Саксагані) належать до Східно-Європейського рівнинного типу. Вони характеризуються більш розтягнутою повіддю - квітень - початок травня, на весну припадає до 70% обсягів річного стоку, червень-березень - низька межень, але можливі поодинокі і нерегулярні дощові (влітку і восени) та снігові (взимку) паводки. Влітку стік складає 10% від річного, восени - 8% і взимку - 12%. Живлення рік регіону - переважно снігове.
Малі ріки та струмки південної частини Криворіжжя відносяться до річок Казахстанського типу, з короткою стрімкою сніговою повіддю упродовж квітня місяця і дуже низькою меженню, в увесь інший час року. Упродовж року трапляються паводки, в тому числі, й узимку. На весну припадає 85% річного стоку, на літо - 8%, на зиму-осінь - 7%. Ці ріки маловодні майже цілий календарний рік.
Взимку на ріках усього Криворіжжя можна спостерігати дуже цікаве та нерегулярне гідрологічне явище - зимові паводки. Їх виникнення пов'язується з сильними відлигами - таненням снігового покриву і дощами. Талі води легко стікають у річки, чому сприяє мерзлий ґрунт.
Річкова сітка регіону розвинута слабко. Густота річкової сітки на півночі Кривбасу становить 0,23-0,24 км/км, в центральній частині - 0,23 км/км, а в басейні р. Кам'янки найменше - 0,21 км/км. Л.М.Булава (1990) пов'язує цей факт з незначним модулем стоку, внаслідок недостатнього зволоження. З півночі на південь модуль стоку зменшується з 0,7 л/с з км, до 0,5-0,7 л/с•км в центральній частині і 0,35-0,5 л/с•км у південній. Середньорічний показник шару стоку поблизу м. Кривого Рогу дорівнює 42,3 мм (10% від загальної кількості атмосферних опадів за рік). На півдні цей показник різко зменшується до 10 мм. Суттєво зменшується і підземний стік. Коефіцієнт стоку становить 0,08.
Згідно зі схемою гідрологічного районування, територія Криворіжжя знаходиться в межах Нижньобузько-Дніпровської гідрологічної області зони України з недостатньою водністю (за Л. Г. Будкіною, 1969). Особлива гідрологічна позиція регіону в цілому збігається з кліматичною і ландшафтною структурою, які визначають основні гідрологічні параметри рік.
В зимовий період ріки Кривбасу замерзають. Середні дати початку льодоставу становлять - 7 грудня (на півночі) і 12 грудня - на півдні. Відповідно змінюється й число днів з льодовими явищами - від 115 до 110. Товщина льоду на ріках в середньому становить 20-35 см., але в 1926-1935 рр. вона дорівнювала 70-80 см. Весняний льодохід (якщо він є) розпочинається 10-12 березня, а від льоду остаточно звільнюються в середньому 14-16 березня. Звичайно льодохід на ріках регіону відсутній (як осінній, так і весняний), а якщо відбувається, то триває лише 1-5 днів. В окремі теплі зими льодостав на ріках нестійкий - льодовий покрив може руйнуватися навіть у середині січня або утворюватись дуже пізно.


Гідрохімічні особливості рік регіону зумовлені зональними властивостями посушливого клімату (особливо влітку), гідрологічних сезонів, змін водності рік упродовж року, хімічним складом вод (в першу чергу - підземних), які живлять поверхневі водотоки. Під час повені, коли водність рік зростає, їх хімічний клас є гідрокарбонатно-кальцієвим, каламутність збільшується понад 500 г/м?, проте мінералізація знижується в середньому до 0,5-1,0 мг/л. В період межені загальна водність рік зменшується, що відбивається у зміні хімічного класу води на сульфатно-гідрокарбонатно-натрієвий, підвищенням мінералізації до 1,0-5,0 мг/л, але зі скороченням концентрації завислих наносів у воді до - 250-500 г/м (так як течія стає повільнішою). Середня жорсткість поверхневих вод коливається в межах 6,0-6,5 мг•екв/л, максимальні складають від 8,0 (по р. Саксагань) і 10,1 (по р. Інгулець) до 17,0 (по р. Кам'янка), мінімальні - від 2,5 (ріки Бокова, Інгулець) до 3,7 (р. Саксагань) і 4,0 (р. Кам'янка).
Ріка Інгулець. Скіфи та греки називали її "Пантікапея" - рибний шлях. В Іпатіївському літопису (1190 р.) ріку називають "Івлей". Більшість дослідників перекладають це слово як "вартова", "прикордонна", тобто ріка, що на межі давньоруських і половецьких земель. Пізніше, назва в тюркомовному варіанті перетворилася в "Інголь". Перша згадка ріки під назвою "Інгулець" датується 1552 роком. Починається в балці біля с. Топила Знам'янського району Кіровоградської області і є самою нижньою правою притокою І-го порядку р. Дніпро. Довжина ріки 549 км, площа басейну 14870 км, коефіцієнт звивистості 2,01, середньорічні витрати води 9,0 м/с. В басейні Інгулець має 126 приток - довших за 10 км. Гідрологічні спостереження на річці ведуться з 1925 року. Витоки ріки розташовані на абсолютній висоті 175 м., гирло 0,3 м. В нижній частині долина скринеподібна, терасована, місцями розширюється до 3-5 км, а русло сильно меандрує. Середній нахил русла 0,37 м/км, повне падіння 178,4 м. Середньорічні показники мінералізації 1,0 мг/л, каламутності 500 г/м, жорсткості 6,3 мг•екв/л. Хімічний клас води у повідь - гідрокарбонатно-кальцієвий, межень - сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієвий. Швидкість течії ріки в межень - 0,2-0,8 м/с, під час повені - до 1,5 м/с. Ширина ріки до 25-30 м. Глибина Інгульці на перекатах 0,2-0,6 м, на плесах - до 5-8 м. До зарегулювання стоку, під час повеней рівень води піднімався в річці на 5-6 м, а іноді і до 8 м. Модуль стоку 0,75-0,5 л/с•км. Річний об'єм стоку в середньому дорівнює 360 млн/м, в маловодні роки 40,6 млн/м. Живлення мішане, переважно снігове, повідь на протязі квітня-початку травня, решта року - межень, взимку і восени трапляються паводки. В зимовий період замерзає. Середні дати початку льодоставу до глобального потепління клімату в останні 20 років припадали на 7-12 грудня, число днів з льодовими явищами 110-115. Товщина льоду сягала 20-35 см. Скресала ріка 14-16 березня. Зараз через теплі зими льодостав на річці нестійкий, малопотужний.
Ріка Саксагань. Назва походить від половецького слова Saxagan - "сорока". Бере початок з джерела біля с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Має 28 приток. Ріка відноситься до категорії малих річок. Є притокою Дніпра ІІ-го порядку. Витоки ріки розташовані на висоті 140 м., а гирло 31 м. Довжина вододільної лінії - 250 км. Довжина ріки через зарегулювання стоку скоротилась до 134 км, площа басейну 2048 км?, коефіцієнт звивистості 1,50, середньорічні витрати води 2,1 м/с. Ширина долини Саксагані 0,5-4,5 км. У верхів'ї долина ріки V-подібна, нижче скринеподібна, асиметрична. Глибина долини у пониззі - 40 м. Заплава суха, зайнята луками, однобічна, місцями відсутня. Ширина заплави 0,1-0,3 км. Русло у верхній частині пряме, в нижній звивисте, меандруюче. Правий берег крутіший, а в місцях виходів кристалічних порід - скелястий. Ширина русла 5-15 м., на плесах до 20-40 м. Середня глибина Саксагані становила до зарегулювання 2,0 м. Швидкість течії 0,13-0,4 м/с. Середній багаторічний об'єм стоку дорівнює 30 млн. м. Середній похил ріки 0,76 м/км. Льодостав нестійкий. Живлення ріки мішане, з переважанням снігового. Густота річкової сітки становить 0,23 км/км. Середньорічні показники мінералізації 0,7 мг/л, каламутності 500 г/м, жорсткості 6,1 мг•екв/л. Хімічний клас води у повідь - гідрокарбонатно-кальцієвий, межень - сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієвий. Густота річкової сітки 0,23-0,24 км/км, в центральній частині -0,23 км/км. Модуль стоку 0,5-0,7 л/с•км, шар стоку поблизу м. Кривого Рогу 42,3 мм (10% від загальної кількості атмосферних опадів за рік), коефіцієнт стоку 0,08. Зараз нижня частина ріки протікає під землею - 5,3 км у вигляді Саксаганського дериваційного тунелю. Сучасне гирло ріки розташоване в районі селища Чорногорка - нижче на 1,5 км від природного гирла в районі парку ім. газети Правда.
Ріка Бокова. Є правою притокою Інгульця і притокою Дніпра ІІ-го порядку. Мала ріка. Починаються поблизу с. Варварівка Долинського району Кіровоградської області на висотних відмітках 155 м, а закінчується на висоті 59 м. Площа басейну 1320 км. Долина скринеподібна, шириною до 1-2 км; заплава неширока - до 0,2 км. Середня ширина русла становить 10 м, глибина до 2,7 м.. У верхів'ї річище звивисте. Коефіцієнт звивистості 1,59. Має одну крупну притоку - р. Боковеньку. Похил русла становить 1,50 м/км. Довжина басейну 74 км. Живлення снігове та дощове. Середня жорсткість води 6,0 мг•екв/л. Мінералізація 0,5 мг/л. Каламутність води в річці 250 г/м.
Ріка Боковенька. Ліва притока р. Бокової, притока Дніпра ІІІ-го порядку. Свій початок бере у Долинському районі Кіровоградської області біля с. Василівка. Має скринеподібну та симетричну долину. Площа басейну 645 км. Русло вирівняне, шириною 10-15 м. і глибиною до 2,5-4,0 м. (у пониззі). Коефіцієнт звивистості 1,81. Похил ріки 1,6 м/км. Основна притока - р. Очеретна (права). Має снігове та дощове живлення. Середня жорсткість води 6,0 мг•екв/л. Мінералізація 0,5 мг/л. Каламутність води в річці 250 г/м.

Цитовано з офіційного сайту міста Кривого Рогу: http://www.kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/171109533328247_s/
Література.
Казаков В.Л., Паранько І.С., Сметана М.Г., Шипунова В.О., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - 151с.

1255
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30