Природа Криворіжжя
Природничий факультет
Geomuseum
Викладання геологічних наук в Криворізькому технічному університеті почалося з 1922 року, коли університет мав статус Криворізького гірничорудного технікуму. Спочатку геологічні науки опановувались тільки студентами гірничої спеціальності, а з 1945 р. в зв'язку з започаткуванням підготовки інженерів-геологів кількість студентів, які вивчали геологічні науки, значно збільшилася. Поглибився і ускладнився зміст учбових програм.
Оскільки в справі викладання природничих наук, в тому числі і геологічних, конче необхідний науковий музей відповідного профілю, ідея його заснування достатньо зміцнилася в повоєнні роки - з часу заснування геолого-маркшейдерського факультету Криворізького гірничорудного інституту (КГРІ). На кафедрі кристалографії, мінералогії і петрографії в 1947р. був створений мінералогічний музей, в якому налічувалось близько 1000 експонатів мінералів та гірських порід. В 70-х роках при кафедрі геології і розвідки родовищ корисних копалин був заснований стратиграфічний музей.
Рішенням вченої ради Криворізького технічного університету (КТУ) в 2000 р. учбово-дослідному мінералогічному музею кафедри кристалографії, мінералогії та родовищ корисних копалин було присвоєне ім'я академіка О.С. Поварених, який завідував кафедрою в 1955-60 роках, а стратиграфічному музею кафедри геології і розвідки родовищ корисних копалин - ім'я першого завідуючого кафедри - професора В.П. Смирнова.
На початку 90-х років вчена рада КГРІ ухвалила рішення про створення ще одного геологічного музею, до якого і керівництво інституту, і співробітники кафедр мінералогії і геології відразу почали відноситися як до зразкового. В 1992 р. музей був розміщений в просторій залі, де розмістилися 60 вітрин і 35 подіумів. На даний час на них експонується більше ніж 3000 зразків гірських порід, руд і мінералів (в фондосховищах налічується більш ніж 5000 зразків).
Geomuseum1
Музейні експозиції мають як навчальне, так і науково-дослідницьке призначення. З урахуванням навчальних планів і програм підготовки спеціалістів - геологів і гірників - в систематиці музейних експозицій провідним є генетичний принцип. В відповідності з ним сформовані головні розділи музею: „Магматичні утворення", „Пегматити", „Гідротермальні утворення", „Метаморфічні утворення", „Метасоматичні утворення", „Ультраметаморфічні утворення", „Гіпергенні утворення". В зв'язку зі зростанням кількості наукових досліджень в області технологічної мінералогії створений і постійно поповнюється розділ „Техногенні мінеральні утворення". Оскільки в сучасній геологічній науці про континенти і регіони практично обов'язковим став формаційний аналіз, а вчення про формації зайняло важливе місце в програмах учбових курсів, більшість генетичних розділів розділені за формаційним принципом.
Деякі з зразків гірських порід руд та мінералів досліджувались при підготовці дисертацій в області геологічних наук. Дуже великий потенціал музею для виконання студентських наукових робіт. Співробітники музею читають лекції і проводять практичні заняття з кристалографії, мінералогії, петрографії і вченню про родовища корисних копалин. В музеї проводиться і просвітницька робота: щорічно з експозиціями знайомляться близько 2000 відвідувачів. Здебільшого це школярі, студенти, викладачі, наукові співробітники учбових і наукових закладів Кривого Рогу, а також гості з різних міст України, Росії, Бєларусі, Молдови, Німеччини, Польщі, США, Канади, Алжиру, Йорданії, Сирії і інших держав ближнього і дальнього зарубіжжя.
За відносно короткий період існування в науково-дослідному геолого-мінералогічному музеї Криворізького технічного університету створена унікальна в регіоні експозиція. Музей перетворюється в авторитетний науковий, учбовий і просвітницький центр.
Geomuseum2
Знайомство з музеєм починається з розділу магматичних утворень, в якому, крім головних видів магматичних порід, наявні показні колекції мінералів і гірських порід Сибірської трапової формації, спіліт-кератофірової формації Рудного Алтаю, базальт-андезитової формації Чукотки, трахіандезитової формації Закавказзя, габро-піроксеніт-дунітової формації Уралу, гіпербазитової формації Казахстану, гранітоїдних формацій України, лужної габроїдної формації Кольського півострова, габро-анортозитової формації Українського щита.
Кожна колекція, крім головних видів гірських порід, вміщує зв'язані з даною формацією корисні копалини. Наприклад, в колекції Сибірської трапової формації крім базальтів, долеритів, габро є зразки сульфідних мідно-нікелевих руд, які вміщують пентландит, піротин, маухерит, кубаніт, халькопірит, борніт, ковелін, поліксен, унікальні евтектичні зростання сульфідів, а також включення самородного заліза в долериті. Спіліт-кератофірова формація представлена як типовими для неї породами - спілітизованими, альбітизованими і окварцованими вулканітами, так і поліметалічними рудами. В колекції базальт-андезитової формації Чукотки переважають лави і вулканічні агломерати, що вміщують агати. Вони служать показною базою для дослідження і обговорення загальних питань формування агатів, а також вражають різноманітністю морфологічних особливостей і забарвлення.
Декоративні якості магматичних порід ілюстровані полірованими зразками гранітів, діабазів, порфірів і порфіритів, лабрадоритів і алтайських кератофірів. Останні генетично і морфологічно однотипні знаменитим коргонським яшмам, але поступаються їм за забарвленням. Такий стиль експонування характеризує весь розділ магматичних утворень.
Geomuseum3
В розділі гіпергенних утворень представлені головні типи кор вивітрювання і основні види теригенних, хемогенних і біогенних відкладів. Вони добре ілюструють описову частину університетського курсу літології. Тут наявні зразки мінералів, гірських порід і корисних копалин вугленосної формації Донбасу, марганценосної формації Середнього Придніпров'я, галогенних формацій Донбасу і Закарпаття, вапнякової сірконосної формації Західної України, а також бурозалізнякових родовищ Керченського басейну, родовищ фосфоритів і високосортних глин України.
В розділі метаморфічних утворень найбільш повно представлена докембрійська залізисто-кремениста формація. Головний зміст цієї експозиції складають зразки мінералів, руд і гірських порід Криворізько-Кременчуцької структурно-формаційної зони. Доповненням до характеристики цієї формації є зразки з родовищ Курської магнітної аномалії, Якутії, Єгипту і Ірану. Частина з них характеризує марганцево- залізисто- кремениста формація.
В експозиції представлені всі стратиграфічні підрозділи криворізької серії, а також древні гранітоїди і мігматити фундаменту, посткриворізька діабазова формація і прояви епігенетичних гіпогенних і гіпергенних процесів в породах і рудах криворізької серії. Крім загальної стратиграфії, колекція характеризує головні типии і види гірських порід і руд всіх залізорудних районів Кривбасу, а також продукти переробки бідних і багатих залізних руд - концентрати і агломерати.
Спеціальна експозиція наочно характеризує малі плікативні і диз'юнктивні форми, які геометрично подібні крупним елементам тектонічної структури Криворізько-Кременчуцької структурно-формаційної зони.
Мінералогія Криворізького залізорудного басейну також докладно представлена зразками матаморфогенних, гідротермальних, метасоматичних і гіпергенних утворень. Комплексний характер мінерально-сировинної бази Кривбасу ілюструють зразки технічного тальку, абразивного гранату, скандієносного і ванадієносного егірину, мінеральних пігментів, самоцвітних каменів. Серед останніх „тигрове око", „котяче око", „соколине око", аметист і аметистовидний кварц, гірський кришталь, яшмоїди, візерунчастий халцедон та ін. Забарвлення халцедону дуже насичене зелене завдяки включенням сферолітових агрегатів селадоніту, нагадує плазму. Велика кількість зразків демонструє яскраві декоративні властивості червоносмугастих залізистих кварцитів, примхливі візерунки котрих створюють малі плікативні і розривні тектонічні форми, чергування червоних прошарків кварцу з включеннями дисперсної залізної слюдки і чорних магнетитових прошарків. Ефектно виглядають зразки жовтосмугастих залізистих кварцитів, які є продуктом гіпергенних змін схованокристалічний егіринових метасоматитів Північного залізорудного району Криворізького басейну. Їх візерунок подібний візерунку червоносмугастих залізистих кварцитів, але забарвлення обумовлене присутністю в агрегатах кварцу тонкодисперсних включень гідроксидів заліза. Експозицію доповнюють вироби з самоцвітного каменю Кривбасу.
Колекція залізорудних утворень Криворізького басейну і інших басейнів і родовищ залізисто-кременистої формації Українського щита унікальна за повнотою зібрання, його представництвом і не має аналогів в інших геологічних і мінералогічних музеях України.
Залізорудну тему продовжують експозиції інших генетичних і формаційних типів родовищ. Найбільш повно представлені магнетити карбонатитових родовищ Кольського півострова, титаномагнетитові руди з габро-перидотитових масивів Уралу і Казахстану, унікальні коломорфні і оолітові магнетитові руди Ангаро-Ілімських родовищ Сибіру, бурі залізняки Керченських і Уральських родовищ, сидерити Бакальського родовища (Урал) і Ліобена (Австрія).
Багаточисельні і різноманітні експонати розділу гідротермальних утворень дають достатньо повну уяву прожильні родовища кварцової, золотоносної сульфідно-кварцової, карбонат-кварцової, карбонатної, сульфідно-баритової, флюоритової, кварц-халцедонової і деяких інших формацій. Особливої уваги тут заслуговує колекція зразків з жильного родовища Додо (Приполярний Урал). В її унікальних парагенезисах присутні молочно-білий кварц, гірський кришталь, димчастий кварц, білий, медово-жовтий і рожевий кальцит, вермікуліт, прохлорит, анатаз, брукіт, рутил, ільменіт, сфен. Кристали цих мінералів формують друзи, щітки, епітаксіальні зростання; на гранях кристалів проявлені різноманітні скульптури зросту і сліди розчинення. Широко представлені метасоматити і зв'язані з ними корисні копалини. Найбільш детально охарактеризовані формації скарнів, вторинних кварцитів, грейзенів, березитів, пропіліт і віальбітитів України, Уралу, Західного і Східного Сибіру, Далекого Сходу, Закавказзя, Середньої Азії, Кольського півострова, Карелії.
Новий розділ техногенних мінеральних утворень на даний час формується.
Наявні зразки нашатирю і сірки з териконів шахт Донбасу, кристали органо-мінеральних з'єднань, які виникають при технологічних процесах на підприємствах харчової промисловості, а також зразки натічних карбонатних утворень с домішкою оксидів і гідроксидів заліза, що утворюються з рудникових вод в старих виробках шахт Кривбасу. Ці матеріали цікаві в технологічному, екологічному аспектах, а також ілюструють швидкоплинність процесів мінералоутворення в гіпергенних і техногенних умовах.
Фотогалерея науково-дослідного геолого-мінералогічного музею.
Використані текст і фотоматеріали сайту ktu.edu.ua та фото М.В. Лукашука.
1327
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша