Природа Криворіжжя
Природничий факультет
Pskovikova baner1

       Геологічна пам'ятка підпорядкована Південному ГЗК, розташована на лівому березі річки Інгулець, у районі кар'єру, поряд з побуткомбінатом рудоуправління. Тут наявні виходи аркозових пісковиків. Горизонтальна потужність їх коливається від 100 до 200 метрів. Загальна площа території з виходами породи становить до 10 гектарів. Охороняється ділянка виходів поряд з підвісним мостом до 30 на 40 метрів, інша частина знаходиться просто в межах водоохоронної зони річки Інгулець і використовується місцевими мешканцями під городи. Дані виходи є унікальними, єдиними на Україні, відзначаються своєю масштабністю й у геологічному відношенні мають дуже велику цінність.
      Серед рослинного покриву переважаючим є трав'яний ярус, менше виражені чагарники. Серед дерев є штучні насадження та поодинокі фруктові дерева. Береги річки поросли очеретом. Під час описів нами виявлені дерева: клен ясенолистий (Асеr negundo), тополі біла (Рорulus аlbа), груша звичайна (Руrus communis), в'яз корковий (Ulmus suberosa); чагарники: глід український (Crataegus ucrainica), шипшина (Rosa). У трав'янистому ярусі відмічені такі рослини як: полин австрійський (Artemisia austriaca), полин гіркий (Artemisia absinthium), жабник польовий (Filago arvensis), чебрець звичайний (Thymus serpyllum), ряст порожнистий (Corudalis bulbosa), спориш звичайний (Polygonium aviculare), самосил гайовий (Teucrium chamoidris), волошка російська (Centaurea rutenica), пирій повзучий (Elytrigia repens), типчак (Festuca), тонконіг (Poa bulbosa), чистець весняний (Stachys recta), проліска двулиста (Scilia bifolia), зірочки жовті (Gagea lutea). Виходи породи місцями поросли мохами та лишайниками.
Витоптаність травостою становить близько 30 - 40%. Над самою пам'яткою зокрема, росте мала кількість дерев і чагарників. Це пов'язане з тим, що верхня частина пам'ятки, над скелею, є слабко задернованою. Схил укритий нанесеним людиною та талими й дощовими водами, шлаками. Чітко виражені потоки стічних вод, гірські породи вкриті глибокими тріщинами, що свідчить про водну ерозію, яка спричинена дощовими й талими водами. Крім цього досить помітними є сліди вітрової ерозії, внаслідок якої спостерігається розщеплення самої породи на блоки, зумовлене до того ж різкими перепадами температури.
Кут нахилу верхньої частини приблизно становить 54°, а основної до 83°-90°. Все це теж свідчить про можливі високі темпи вітрової та водної ерозії, що в майбутньому призведе до знищення цілісності виходів породи.
Виходи порід мають правильний характер залягання, вкриті великою кількістю тріщінуватостей і двома значними за розмірами вертикальними тріщинами. На схематичному малюнку видно основний напрямок поперекових та поздовжніх тріщінуватостей які свідчать про переважання впливу водної ерозії і на активну дію різних форм фізичного вивітрювання. Нами спостерігалась ця велика інтенсивність процесу вивітрювання у різких змінах цілісності порід, коли ми проводили обстеження через певні відрізки часу.
Загальний напрямок виходів: північний захід - південь, південний схід. Напрямки тріщинуватості виражений з півдня на північ, а також з півдня на північний захід, що співпадає з основним напрямком потоків води на схилах. Спостерігається таке явище, як вирубання частини дерев, внаслідок чого відмічено повалення ільмів на східному схилі - збирання металобрухту (порита земля в місцях, де з радянських часів залишався метал) і вивезення та нагромадження побутового сміття.
Матеріали підготував В.В. Коцюруба. Використані фотоматеріали В.В. Коцюруби.

Pskovikova baner2
1331
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31