Природа Криворіжжя
Природничий факультет
Fungi1
           Завдяки степовому лісорозведенню гриби поступово поширюються на просторах Степу й Криворіжжі зокрема. Багаторічне заліснення непридатних для сільського господарства земель (балок, ярів, крутосхилів вздовж річок, узбережжя водойм тощо), як засіб боротьби з водною і повітряною ерозією ґрунтів, створили значні площі лісів, які у віці 40-50 років не відрізняються від природних. Наявність грибних організмів у лісонасадженнях, степових лісосмугах, парках, скверах, ботанічних садах і зростання грибного різноманіття, показує, що зі збільшенням віку лісів, у них встановлюються справжні лісо рослинні умови для подальшого розвитку не тільки грибів, але й інших компонентів - мохів, лишайників, представників флори і фауни.
          Гриби в ксерофітних (посушливих) умовах Степу можуть виступати, як біоіндикатори стану лісо рослинних умов, як необхідний елемент лісу, який виконує функцію симбіотичних зв'язків, з одного боку та мінералізації органічних решток рослин з другого. Гриби в степових насадженнях з'явилися різним шляхом. Переважна кількість видів - це симбіонти, які у вигляді мікоризи на корінці саджанців завезені в місцеві умови з лісових регіонів. Трутові гриби - чимала група паразитів і сапротрофів - збудників деревних гнилей, спорами заносяться в насадження повітряними масами, комахами, міграцією птахів, ссавців тощо. Гриби досить непостійні в кількісному та якісному відношенні компоненти лісу, особливо в умовах Степу. Причини появи одних видів і зникнення інших дуже різноманітні й до кінця не вивчені.
Найважливішим фактором розвитку грибів залишається режим зволоження, потім температура середовища, субстрат живлення, не менш важливими є біологічні особливості грибів, які дозволяють їм, або не дозволяють закріпитися в нових екологічних умовах.
          За півстолітній період у лісонасадженнях і степових умовах Криворіжжя та прилеглих територіях, на основі досліджень, зареєстровано 152 види грибів макроміцетів або макроскопічних грибів. Перші знахідки та їх ідентифікація належать відомому на Криворіжжі ботаніку, мікологу, екологу, професору, доктору біологічних наук І.А. Добровольскому, який 57 років присвятив розвитку ботанічної науки в Україні та підготовці вчителів біології на кафедрі ботаніки й екології Криворізького державного педагогічного університету. Ним протягом 1953-1955 років вивчалася мікобіота в основному вищих базидіальних грибів лісових насаджень Криворізького лісництва (Софіє-Гейківської, Гурівської та Інгулецької лісович дач). У цей час до грибів Криворіжжя привернув увагу видатний український міколог П.Є. Сосін (1895-1969), який завершував роботу над монографією «Определитель гастеромицетов СССР», досить важкої для дослідження та маловивченої групи грибів.
          Завдяки співпраці двох вчених, на Криворіжжі було знайдено 65 видів базидіальних і гастероміцетальних грибів (Добровольский, Сосін, 1960).          Подальші дослідження грибів штучних лісових насаджень проводилися І.А. Добровольским (Добровольский, 1977), а згодом М.А. Тараном (Таран, 1979; Добровольский, Таран, 1994). Останні 10 років проводиться моніторинг поширення та картування отруйних і їстівних грибів у фітоценозах Криворіжжя, розташованих у різних зонах техногенного забруднення. Знайдені 152 види макроміцетів що відносяться до 78 родів, 28 родин, 12 порядків, 2 підкласів (Holobasidiomycetidae та Heterobasidiomycetidae), 4 класів - Протостелієві (Protosteliomycetes), Міксогастрові (власне слизовики) (Myxogasteromycetes), Сумчаті (Ascomycetes) та Базидіальні (Basidiomycetes), 2 відділів - Справжні гриби та Слизовики (Eumycota та Myxomycota), царства Гриби (Fungi), надцарства Еукаріоти (Ядерні). Провідними за кількістю видів (145), є клас Базидіоміцетів і незначна кількість (6 видів) належить до класу Аскоміцети. Серед порядків найбільшими є Агарикальні (Agaricales) - 76 видів, Афілофоральні (Aphyllophorales) - 27 видів, Русулальні (Russulales) - 13 видів і Лікопердальні (Lycoperdales) - 11 видів. Невеликою кількістю видів видів представлені порядки Склеродерматальні (Sclerodermatales), Пецицальні (Pezizales) - 6, Болетальні (Boletales) налічують по 4 види, а Стемонітальні (Stemonitales) - 3 види. Порядки Тулостоматальні (Tylostomatales) та Фалляльні (Phallales) мають по 2 види. Решта порядків Нідуляріальні (Nidulariales) та Аурікулярні (Auriculariales) представлені одним видом. Перше місце за кількістю родів займає родина Тріхоломові (Tricholomataceae) - 14 родів, порядка Агарикових. На другому місці - 10 родів, стоїть родина Поліпорові (Polyporaceae), порядка Афілофоральних. Третє місце - 5 родів, належить родині Лікопердові (Lycoperdaceae), порядка Лікопердальні. Четверте місце за кількістю родів - 4, поділяють між собою родини Агарикові (Agaricaceae) та Строфарієві (Strophariaceae) порядка Агарикальних. На п'ятому місці за кількістю родів - 8, стоять родини: Телефорові (Thelephoraceae), порядка Афілофоральних, Болетові (Boletaceae), порядка Болетальні та Кортінарієві (Cortinariaceae) й Копрінові (Coprinaceae), порядка Агарикальні. Решта 10 родів, які відносяться до різних порядків і класів налічують по 2 роди, 11 родин і клас Протостелієві представлені по одному роду. Серед 78 родів грибів макроміцетів Криворіжжя, за кількісним багатством видів, виділяються роди: Клітоцибе (Clibocybe) та Агарик (Agaricus) - по 8 видів. Лактаріус, або Хрящі - 7, роди Лікопердон або Дощовики та Руссула або Сироїжки - по 6 видів, роди Аманіта (Моримуха) та Копрінус (Гноєвик) налічують по 5 видів. Роди Лепіота (Lepiota), Ентолома (Entoloma), Маразміус або Опеньок луковий (Marasmius) та Поліпор (Polyporus) нараховують по 4 види грибів. Рід Колібія (Collybia) представлений трьома макроміцетами. Решта родів мають по два або по одному виду грибів. У відсотковому відношенні, 50% від загальної кількості макроміцетів, складають представники Агарикальних грибів, майже 18 % Афілофоральні або Трутові гриби, 8,55% пластинчасті гриби порядка Русулальні. Види порядка Лікопердальних становлять 7,24%. Якщо не враховувати відсотки представників порядків Пецицальних грибів - клас Сумчасті та Стемонітальних - класу Міксогастрових (Myxogasteromycetes), відповідно 3,95 і 1,97%, то 94,08 % припадає на мікобіоту Базидіальних грибів.
          Серед грибів макроміцетів, знайдених на Криворіжжі, 79 відносяться до їстівних, 22 - до отруйних і 52 до неїстівних, або їстівність яких сумнівна або не підтверджена.
         Слід відмітити що збирання грибів в умовах нашого міста та околиць може нести певну небезпеку для здоров'я та життя, тому не рекомендуємо Вам це робити.
          Кожна група грибів нами буде детально описана в наступних статтях.
          Автор: М.А. Таран, старший викладач кафедри мінералогії та екології Криворізького технічного університету.
Передруковано із скороченням з видання: Бухтіяров В.П. Енциклопедія Криворіжжя: 230-річчю з дня заснування Кривого Рогу присвячується. - У 2-х т. / Упоряд. В.П. Бухтіяров. - Кривий Ріг: «ЯВВА», 2005. Т.1-2005. - С. 300-303.
Матеріали підготував В.В. Коцюруба. Використані фотоматеріали В.В. Коцюруби.
Fungi2
1253
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30