Кафедра російської філології і зарубіжної літератури
Факультет іноземних мов
 
   

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

________________ Я.В. Шрамко

«___»________________2017 p.

 

 

ПРОГРАМА

фахового випробування для прийому на навчання

за ступенем «магістр»

за спеціальністю 014.02 Середня освіта (Мова і література російська)

Кривий Ріг

2017

 

Програму складено на підставі дисциплін циклу професійної підготовки бакалаврів, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом підготовки 6.020303 Філологія. Мова та література (російська).

Програму склали:

кандидат філологічних наук, доцент          Дудніков М.О.__________

кандидат педагогічних наук, доцент Каневська О.Б.__________

кандидат педагогічних наук, доцент Гамалі О.І._______

Узгоджено на засіданні кафедри

Протокол №7 від 23 лютого 2017 р.

В.о. завідувача кафедри                                         /М.О. Дудніков/

Узгоджено на засіданні Вченої ради Криворізького державного педагогічного університету

Протокол № 8 від «09» березня 2017 р.

Голова Вченої ради

Криворізького державного

педагогічного університету              /__________________/ Я.В. Шрамко 

 

 

 

 


ЗМІСТ

 

Вступ

4

1. Перелік дисциплін, що виносяться на фахове випробування

4

2. Вимоги до вступного випробування

4

3. Порядок проведення фахового випробування

6

4. Перелік тем та питань з дисциплін, що виносяться на фахове випробування

7

5. Критерії оцінювання тестових завдань різних рівнів складності

12

6. Рекомендована література для підготовки до фахового випробування

13

 

 

ВСТУП

 

Фахове випробування з російської мови і літератури проводиться для вступників, що отримали базову вищу освіту на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавр за спеціальністю 6.020303 Філологія. Мова і література (російська).

Мета фахового випробування – перевірка засвоєння знань і основних умінь вступників із базових дисциплін спеціальності, визначення ступеня готовності до професійної діяльності як учителів російської мови і літератури основної школи, до отримання освіти за ступенем «магістр» за спеціальністю 014.02 Середня освіта (Мова і література російська) і здобуття кваліфікації викладача російської мови і зарубіжної літератури вищої і повної середньої школи.

 

1. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ

Програма фахового випробування поєднує відомості дисциплін двох циклів фахової підготовки філолога-русиста: лінгвістичного і літературознавчого. Зокрема у програмі зібрані основні питання дисциплін «Сучасна російська літературна мова» й «Історія російської літератури», а також окремі поняття, що входять до програм дисциплін «Вступ до мовознавства», «Вступ до літературознавства», «Історія російської літературної мови».

2. ВИМОГИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

Російська мова

Вступники повинні знати основні поняття кожного розділу програми:

-     російська мова, сучасна російська мова, її форми існування і функції; літературна мова; норми, їх види, засоби кодифікації літературної мови;

-     артикуляційнаа характеристика звуків російської мови;

-     визначення фонеми у російських фонологічних концепціях;

-     ключові поняття МФШ: фонетична позиція, сильні і слабкі фонетичні позиції; фонемний ряд; основний вид, варіант, варіація фонеми; нейтралізація фонем; гіперфонема;

-     розділи, основні риси та історію російської орфоепії;

-     розділи російської орфографії, її принципи; орфограма;

-        слово, його ознаки й структура; аспекти і типи лексичних значень;

-        лексико-семантичні категорії (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, паронімія) та їх особливості (типи, функції);

-        розряди слів за походженням;

-        розряди і типи лексики обмеженого вживання (діалектизми та їх види;

-        терміни і спеціальні слова; жаргонізми);

-        типи застарілих слів: історизми та архаїзми,види архаїзмів; неологізми;

-        засади розподілу лексики з функціонально-стилістичної точки зору;

-        засади розподілу лексики з точки зору емоційно-експресивного забарвлення;

-        фразеологізми, розряди фразеологізмів за ступенем семантичної злитості,

-        лексикографія;

-        морфема, морф;види морфем;

-        основа слова, її види;

-        спосіб утворення слів: морфологічний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний спосіб;

-        частини мови в російській мові, категоріальне значення, морфологічні, синтаксичні, словотвірні ознаки частин мови;

-        словосполучення і речення як одиниці синтаксису;

-        види синтаксичного зв’язку у словосполученнях, класифікація словосполучень;

-        предикативність як основна ознака речення, її складові (особа, час модальність);

-        головні і другорядні члени речення, їх типи і форми вираження;

-        просте речення; розповсюджені і нерозповсюджені, ускладнені й неускладнені речення, засоби ускладнення;

-        різні підходи до періодизації історії російської літературної мови;

-        різні точки зору щодо походження російської літературної мови, їх обґрунтування і суперечності;

-        засади класифікації типів російської літературної мови донаціонального періоду (книжно-слов’янський, народно-літературний, діловий), ознаки, основні пам’ятники;

-        засади нормування нової літературної мови у 50-60-ті роки XVIII ст. (М.В. Ломоносов, компромісний характер його програми);жанрово-стилістична організація літературної мови;

-        особливості мовної програми М.М. Карамзіна, поняття про “слог елеганс”, або „новий слог”;

-        особливості мовної програми О.С. Шишкова і його однодумців;

-        сутність пушкінського етапу розвитку російської літературної мови; роль О.С. Пушкіна у становленні нової літературної мови;

-        функціонально-стилістична організація літературної мови.

Вступники повинні вміти:

-        вільно висловлюватися російською мовою в усній і письмовій формі з дотриманням норм;

-        виконувати фонетичну транскрипцію російської літературної вимови, характеризувати артикуляцію звуків;

-        визначати лексико-граматичні ознаки одиниць всіх рівнів російської мови;

-        визначати будову простих і складних речень, складати структурні схеми;

-        наводити приклади лексико-семантичних і граматичних парадигм.


Російська література

Вступники повинні знати:

- своєрідність російської літератури відповідно певному історико-літературному періоду;

- основні літературні напрямки;

- ідейно-художні особливості творчості найяскравіших представників літературного процесу;

- жанрово-родову специфіку твору;

- сутність основних літературознавчих понять;

- концептуальні літературознавчі праці.

Вступники повинні вміти:

- визначати в художніх текстах основні соціально-політичні, історико-культурологічні та філософські реалії часу;

- виявляти художні ознаки творів певних літературних напрямків;

- аналізувати поетику художніх творів;

- уміти визначати жанрову специфіку твору;

- аналізувати художні твори відповідно до основних літературознавчих понять;

- спиратися на основні положення фундаментальних літературознавчих праць при роботі над художнім твором.

 

3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

Фахове випробування у письмовій формі (тест і творче завдання). Тест складається з трьох частин – тест з російської мови, тест з російської літератури, творче завдання (твір-мініатюра). Час на виконання завдання – 120 хвилин.

Завдання з російської мови поєднують перевірку теоретичних знань і практичних умінь. Кожен тест містить 15 завдань, що відбивають зміст усіх основних розділів курсу «Сучасна російська літературна мова» («Фонетика. Орфоепія. Фонологія. Орфографія»; «Лексикологія»; «Морфеміка і словотвір»; «Морфологія»; «Синтаксис»), а також ключові положення курсу «Історія російської літературної мови».

Завдання пропорційно розподілені між розділами. Обов’язковими є завдання щодо артикуляційної класифікації звуків російської мови, визначення морфемного складу слова, способів словотвору, морфологічних ознак окремих частин мови і завдання на визначення синтаксичної будови речення і складання його схеми.

Максимальна сумарна оцінка тесту – 35 балів.

Завдання з російської літератури та теорії літератури поєднують перевірку історико-літературних і теоретичних знань та практичних умінь. Кожен тест містить 15 завдань, що відбивають зміст усіх основних розділів курсу: «Історія російської літератури» та «Вступ до літературознавства». Завдання пропорційно розподілені між розділами. Обов’язковими є завдання щодо етапів розвитку літературного процесу, аналізу художнього твору, визначення творчої індивідуальності письменника, виявлення жанрово-родової специфіки художнього твору.

Максимальна сумарна оцінка тесту – 35 балів.

 

4. ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ

 

РОСІЙСЬКА МОВА

Русский язык как национальный. Формы существования (литературный язык, диалекты, жаргоны, просторечие) и функции (национальный, государственный, межнационального общения, мировой) современного русского языка. Понятие литературного языка как нормированного и кодифицированного, его особенности. Диалектное членение современного русского языка (северно- и южновеликорусское наречия, среднерусская группа говоров).

ФОНЕТИКА, ОРФОЭПИЯ, ФОНОЛОГИЯ, ОРФОГРАФИЯ

Артикуляционная классификация гласных звуков и согласных звуков. Ударение, его особенности (силовое и количественное, свободное, подвижное и неподвижное) и функции (организующая ритмическая и делимитативная, словоразделительная; смыслоразличительные функции: разграничение лексических различий, грамматических форм, стилистических вариантов). Понятия интонации и интонационной конструкции. Функции интонации (организация и членение речевого потока, оформление и противопоставление высказываний по цели и эмоционально-экспрессивной окраске).

Учение о фонеме И.А. Бодуэна де Куртенэ. Понимание фонемы с позиций Санкт-Петербургской (Ленинградской) и Московской фонологических школ. Сигнификативная и перцептивная функции фонем. Сильные и слабые позиции фонем. Дифференциальные признаки фонем. Позиционные и непозиционные (грамматические) чередования. Основной вид, вариант, вариация фонемы. Нейтрализация фонем. Гиперфонема. Система гласных фонем русского языка. Система согласных фонем русского языка.

Орфоэпические нормы современного русского литературного языка: диалектная база русского литературного произношения; понятие «старшей» и «младшей» нормы; группы орфоэпических правил; «напряженные точки» русской орфоэпии; стили произношения.

Предмет орфографии. Понятие орфограммы. Разделы русской орфографии. Основные принципы русской орфографии: фонематический и нефонематический; разновидности нефонематического принципа (фонетический, буквенного окружения, традиционный – традиционно-фонемный и традиционно-исторический, дифференцировочный).

ЛЕКСИКОЛОГИЯ

Слово как знак в системе языка, его компоненты (план выражения и план содержания). Признаки слова, функции слова. Лексическое и грамматическое значение слова. Типы лексических значений: производные (мотивированные) и непроизводные (немотивированные); прямые и переносные; номинативные и экспрессивно-синонимические, свободные и несвободные (фразеологически связанные, конструктивно ограниченные, синтаксически обусловленные).

Многозначность как лингвистическое явление. Типы переноса наименований: метафора и метонимия. Топологические типы многозначности: радиальная, цепочечная и смешанная полисемия.

Парадигматические отношения в лексике: омонимия, синонимия, антонимия. Типы омонимов (гомо- и гетерогенные; полные и частичные), синонимов (семантические, или идеографические; стилистические, или прагматические; семантико-стилистические; сочетаемостные), антонимов (количественные, дополнительные, векторные; одно- и разнокорневые), их группировки, функции

Социолингвистический аспект изучения лексики: происхождение (исконная и заимствованная лексика; интернационализмы; экзотизмы; варваризмы), актуальность (актуальные и пассивные: устаревшие, т.е. архаизмы и историзмы, и новые, т.е. неологизмы, слова), сфера употребления (общеупотребительные и ограниченного употребления, т.е. диалектизмы, жаргонизмы, профессионализмы, слова; статус терминов и их особенности); эмоционально-экспрессивные и стилевые (стилистические) характеристики лексических единиц.

Фразеология. Понятие «фразеологизм». Классификация фразеологических единиц с точки зрения семантической слитности компонентов (фразеологические сращения, единства, сочетания, выражения).

МОРФЕМИКА И СЛОВООБРАЗОВАНИЕ

Строение слова в современном русском языке: морфема, морф, морфемный состав слова. Корень (свободный и связанный), аффиксы и их классификация. Продуктивность и регулярность аффиксов.

Комплексные единицы словообразования (словообразовательная пара, словообразовательная цепочка, словообразовательная парадигма, словообразовательное гнездо; словообразовательный тип, морфонологическая модель, словообразовательная категория, словообразовательный способ). Основные способы образования новых слов в современном русском языке: морфологический и его разновидности, неморфологический способ и его разновидности (морфолого-синтаксический, лексико-синтаксический, лексико-семантический).

МОРФОЛОГИЯ

Система частей речи в русском языке, история ее формирования. Грамматические значения и способы и средства их выражения.

Имя существительное как часть речи в современном русском языке. Лексико-грамматические разряды (нарицательные и собственные; личные и неличные; вещественные, конкретные и абстрактные, отвлеченные; собирательные) и грамматические категории (род: мужской, женский, средний, понятие общего рода; число: единственное и множественное, существительные Singularia и Pluralia Tantum; падеж) имен существительных. Система склонений, разносклоняемые и несклоняемые существительные.

Имя прилагательное как часть речи в современном русском языке. Разряды прилагательных (качественные, относительные, притяжательные), их семантика и словоизменение.

Имя числительное как часть речи в современном русском языке. Разряды (количественные, дробные, собирательные, порядковые) числительные. Особенности склонения имен числительных.

Глагол как часть речи в современном русском языке. Неопределенная форма глагола. Основы глагола, продуктивные классы и непродуктивные группы глаголов. Спряжение глаголов. Грамматические категории глагола: вид (совершенный и несовершенный), видовые пары, одновидовые и двувидовые глаголы; способ действия; переходность и непереходность; залог; лицо, безличные глаголы; время (настоящее, прошедшее, будущее) и особенности временных форм; наклонение (изъявительное, условное, повелительное).

Причастие и деепричастие: семантика и грамматические категории. Образование причастий и деепричастий.

Наречие как часть речи. Местоименные наречия. Разряды наречий по значению.

Категория состояния как часть речи.

Модальные слова как часть речи.

Служебные части речи в современном русском языке: предлоги, союзы, частицы.

Междометия и звукоподражательные слова.

СИНТАКСИС

Словосочетание как единица синтаксиса. Виды синтаксической связи в словосочетаниях: согласование, управление, примыкание. Основные признаки словосочетаний, их классификация (простые, сложные, комбинированные; атрибутивные, объектные, релятивные; именные, адъективные, глагольные, адвербиальные).

Главные (подлежащее и сказуемое) и второстепенные члены предложения. Типы сказуемых (простое, составное именное, составное глагольное, сложное и т.д.). Классификация второстепенных членов предложения (определения: согласованные, несогласованные, приложения; дополнения: прямые и косвенные; обстоятельства).

Структурно-семантические типы простого предложения (односоставные и двусоставные, полные и неполные и т.д.).

Осложненные простые предложения: предложения с однородными и обособленными членами, обращениями, вводными и вставными конструкциями и обращениями.

Сложносочиненные предложения. Основные структурно-семантические типы сложносочиненных предложений: с соединительными союзами, с разделительными союзами, с противительными союзами и т.д.

Сложноподчиненные предложения. Вопрос об их классификации. Основные структурно-семантические типы сложноподчиненных предложений (нерасчлененной и расчлененной структуры; присоединяемые союзами и присоединяемы союзными словами, изъяснительные, определительные, обстоятельственные места, времени и т.д.).

Бессоюзные предложения. Их основные структурно-семантические типы: перечисления, сопоставления, причины и следствия и т.д.

ИСТОРИЯ РУССКОГО ЯЗЫКА

Периодизация истории русского языка. Проблема происхождения (теории А.А. Шахматова, С.П. Обнорского, В.В. Виноградова) и периодизация русского литературного языка. Тип литературного языка по соотношению с разговорной речью. Типы древнерусского и великорусского литературного языка (церковно-книжный, народно-литературный, деловой). Жанрово-стилистическая система литературного языка, теория «трех штилей» М.В. Ломоносова. Полемика о «новом» и «старом слоге» (Н.М. Карамзин, А.С. Шишков). Роль А.С. Пушкина в истории русского литературного языка. Функционально-стилистическая система современного русского литературного языка, ее особенности.

 

РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Особенности древнерусской литературы, ее метода, жанров и языка: публицистичность, интерес к проблемам нравственности, тесная связь с историей народа. «Слово о полку Игореве». История открытия и опубликования, историческая обстановка времени написания «Слова».

Своеобразие русского классицизма. Общественная, научная и просветительская деятельность М. В. Ломоносова.

Комедия Д.И. Фонвизина «Недоросль» как вершина русской драматургии ХVІІІ века.

Новаторский характер поэзии Г.Р. Державина.

Сентиментализм. Повесть Н.М. Карамзина «Бедная Лиза» как вершинное явление русского дворянского сентиментализма.

Романтизм и его течения. Декабристская лирика. Творчество В.А. Жуковского. Идейно-художественное своеобразие басен И. А. Крылова.

Проблематика и идейный смысл комедии А.С. Грибоедова «Горе от ума».

А.С. Пушкин – родоначальник новой русской литературы. Лирика А.С. Пушкина, роман «Евгений Онегин» как «энциклопедия русской жизни», «Повести Белкина», «Дубровский», «Капитанская дочка».

Лирика М.Ю. Лермонтова, «Мцыри», «Демон» как романтические поэмы. Нравственно-философская проблематика романа «Герой нашего времени».

Творчество Н.В. Гоголя. Нравы, обычаи, поверья украинского крестьянства в «Вечерах на хуторе близ Диканьки»; отражение героической борьбы украинского народа за свое национальное освобождение в повести «Тарас Бульба»; проблематика «Петербургских повестей». Основной конфликт комедии «Ревизор»; социальная и нравственная проблематика поэмы «Мертвые души».

Реализм. Творчество Н.А. Некрасова: лирика, народная эпопея «Кому на Руси жить хорошо» как венец его творчества.

Идейно-художественное своеобразие лирики А.А. Фета.

Ф.И. Тютчев как поэт-философ.

Литературная деятельность И.А. Гончарова. «Обломов» как выдающееся достижение русского реалистического романа.

Творчество И.С. Тургенева как этапный период в духовном и нравственном развитии русского общества. Антикрепостническая идея «Записок охотника». Романы «Рудин», «Дворянское гнездо», «Накануне», «Отцы и дети». «Дым», «Новь».

Проблема положительного героя в «Сказе о тульском косом левше и о стальной блохе» Н.С. Лескова.

Новаторство А.Н. Островского-драматурга («Не в свои сани не садись», «Бедность не порок», «Гроза», «Бесприданница», «Таланты и поклонники»).

«Господа Головлевы» М.Е. Салтыкова-Щедрина как новый тип социально-психологического романа. Сатира в «Сказках», использование фольклорных мотивов.

Начало творческого пути Ф.М. Достоевского («Бедные люди»). Идейно-тематическое содержание и философская  направленность романа «Преступление и наказание». Романы «Идиот» и «Братья Карамазовы».

Трилогия Л.Н. Толстого «Детство. Отрочество. Юность», «Севастопольские рассказы». Роман-эпопея «Война и мир» как этап в творчестве Л. Н. Толстого. «Мысль семейная» в романе «Анна Каренина».

Художественное своеобразие новеллистики и драматургии А.П. Чехова.

Раннее творчество А.М. Горького («Макар Чудра», «Старуха Изергиль», «Песня о Соколе», «Челкаш»).

Мастерство А.И. Куприна-реалиста («Молох», «Олеся», «Поединок»).

И.А. Бунин как продолжатель традиций русской литературы ХІХ века (сборник «Темные аллеи», «Антоновские яблоки», «Деревня»).

Развитие модернистских течений в русской литературе конца ХІХ – начала ХХ века (символизм, акмеизм, футуризм, имажинизм).

Историко-литературный процесс 1917 – 1956 гг. Идейно-художественное своеобразие творчества А.П. Платонова (роман «Чевенгур», повести «Котлован», «Сокровенный человек», пьеса «14 Красных Избушек, или Герой нашего времени»).

Общественно-историческое и литературно-художественное значение творчества М.А. Булгакова (повесть «Собачье сердце», пьеса «Дни Турбиных», роман «Мастер и Маргарита»).

Лирика А.А. Ахматовой и М.И. Цветаевой как целостная поэтическая система.

Историческая романистика 1930-1940-х годов (обзор). Роман А.Н. Толстого «Петр Первый»

Творчество М.А. Шолохова (обзор). Система женских образов в романе М.А. Шолохова «Тихий Дон»

Роман Б.Л. Пастернака «Доктор Живаго» как итоговое произведение писателя.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОЗАВДАНЬ РІЗНИХ РІВНІВ СКЛАДНОСТІ

Блок 1. Російська мова: питання 1-10 оцінюються у 2 бали; питання 11-15 – у 3 бали. Максимальна сумарна оцінка блоку – 35 балів.

Блок 2. Російська література: питання 1-10 оцінюються у 2 бали; питання 11-15 – у 3 бали. Максимальна сумарна оцінка блоку – 35 балів.

Максимальна сумарна оцінка тесту – 70 балів.

Творче завдання передбачає написання невеликого твору-роздуму на задану тему і має на меті перевірку вміння формулювати і висловлювати власні думки у письмовій формі з дотриманням норм російської літературної мови. Максимальна оцінка завдання – 30 балів.

Максимальна сумарна оцінка випробування – 100 балів.

При оцінюванні вступних фахових випробувань для прийому на навчання за ступенем «магістр», застосовується така таблиця відповідності:

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Кількість балів вступного випробування

Оцінка за національною шкалою

Кількість балів вступного випробування

Оцінка за національною шкалою

Від 1 до 30

2 (два)

Від 61-62

4,0 (чотири)

31

32-33

34-35

36-37

38-39

40-41

42-43

44-45

46-47

48-49

50-51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

3,0 (три)

3,05

3,10

3,15

3,20

3,25

3,30

3,35

3,40

3,45

3,50

3,55

3,60

3,65

3,70

3,75

3,80

3,85

3,90

3,95

63-64

65-66

67-68

69-70

71-72

73-74

75-76

77-78

79-80

81-82

83-84

85-86

87-88

89-90

91-92

93-94

95-96

97-98

99

100

4,05

4,10

4,15

4,20

4,25

4,30

4,35

4,40

4,45

4,50

4,55

4,60

4,65

4,70

4,75

4,80

4,85

4,90

4,95

5 (п’ять)

 


6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

Російська мова

1. Валгина Н.С. Современный русский язык: учеб. для вузов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / Н. Валгина, Д. Розенталь, М. Фомина. – 5-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1987. – 480с.

2. Виноградов В.В. Русский язык: (грамматическое учение о слове) / В.В. Виноградов. – М.: Высш. шк., 1972. – 616 с.

3. Гвоздев А.Н. Современный русский литературный язык / А.Н. Гвоздев. – М.: Просвещение, 1973. – Ч.1: Фонетика и морфология. – 432 с.

4. Головин Б.А. Введение в языкознание: учеб. пос. для студ. филол. спец. вузов / Б.А. Головин. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1983. – 231с.

5. Грамматика русского языка. В двух томах, Т.1: Фонетика и морфология. – М.: Изд-во АН СССР, 1960. – 625 с.

6. Гужва Ф.К. Современный русский литературный язык. Ч.: Морфологии. Синтаксис. Пунктуация / Ф.К. Гужва. – К.: Вища шк., 1979. – 280 с.

7. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование / Е.А. Земская. – М.: Просвещение, 1973. – 304 с.

8. Иванов В.В. Историческая грамматика русского языка: учеб. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / В.В. Иванов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 400с., ил.

9. Ковалевская Е.Г. История русского литературного языка: учеб. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / Е.Г. Ковалевская. – М.: Просвещение, 1992. – 303с., ил.

10. Кодухов В.И. Введение в языкознание: учеб. пос. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / В.И. Кодухов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1987. – 286с.

11. Краткая русская грамматика / Под ред. Н.Ю.Шведовой. В.В.Лопатина. – М.: Рус. яз., 1989. – 640 с.

12. Маслов Ю.С. Введение в языкознание: учеб. пос. для студ. филол. спец. вузов / Ю.С. Маслов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1987. – 272с.

13. Прокопович Н.Н. Вопросы синтаксиса русского языка / Н.Н. Прокопович. – М.: Высш. шк., 1974. – 350 с.

14. Рахманова Л.И. Современный русский язык: Лексика. Фразеология. Морфология: учеб. пособие / Л.И. Рахманова. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во «ЧеРо», 1997. – 480 с.

15. Реформатский А.А. Введение в языкознание: учеб. пос. для студ. филол. спец. вузов / А.А. Реформатский. – М.: Аспект-Пресс, 2001. – 536с.

16. Розенталь Д.Э. Современный русский язык: учеб. для студ.-филол. заоч. обучения / Д. Розенталь, И. Голуб., М. Теленкова. – М.: Высш. шк., 1991. – 559с.

17. Русская грамматика. В двух томах. Т. I: Фонетика, Фонология. Ударение. Интонация. Словообразование. Морфология. – М.: Наука, 1980. – 784 с.

18. Русская грамматика. В двух томах. Т.ІІ: Синтаксис. – М.: Наука, 1980. – 784 с.

19. Сидоренко Е.Н. Морфология современного русского языка. В двух частях. Ч. І: Общая теория частей речи. Именные части речи / Е.Н. Сидоренко. – Симферополь: Крымское учебно-пед. изд-во, 2002. – 170с.

20. Сидоренко Е.Н. Морфология современного русского языка. В двух частях. Ч. ІІ: Глагол. Наречие. Безлично-предикативные слова. Модальные слова. Служебные части речи. Междометие / Е.Н. Сидоренко. – Симферополь: Крымское учебно-пед. изд-во, 2003. – 166 с.

21. Современный русский язык: учеб. для филол. ун-тов / под ред. В. Белошапковой. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1989. – 799с.

22. Современный русский язык: учеб. пос. для филол. спец. пед. ин-тов / под ред. П.А. Леканта. – 2-е изд., испр. – М.: Высш. шк., 1988. – 116с.

23. Современный русский язык: Фонетика. Лексикология. Словообразование. Морфология. Синтаксис / Под общей ред. Л.А.Новикова. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 864 с.

24. Современный русский язык. В трех частях. Ч. 2: Словообразование. Морфология / Шанский Н.М., Тихонов А.Н. – М: Просвещение, 1987. – 256 с.

25. Современный русский язык. В трех частях. Ч. 3: Синтаксис. – М: Просвещение, 1987. – 256 с.

26. Современный русский язык. Ч. 2. Морфология. Синтаксис / Под ред. Е.М. Галкиной-Федорук. – М.: Изд-во МГУ, 1957. – 515 с.

27. Судавичене Л.В. История русского литературного языка: учеб. пос. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит. в нац. шк.” / Л.В. Судавичене, Н. Сердобинцев, Кадькалов. – Л.: Просвещение, 1990. – 319с.

28. Супрун А.Е. Введение в славянскую филологию: учеб. пос. для филол. спец. ун-тов / А.Е. Супрун. – 2-е изд., перераб. – Мн.: Высш. шк., 1989. – 480с.

29. Хазагеров Г.Г. Введение в русскую филологию: учеб. пос. / Г.Г. Хазагеров. – Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 205с.

Російська література

1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение: учеб. для студ. пед. ин-тов / Г.Л. Абрамович. – 7-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 349с.

2. Введение в литературоведение: учеб. для вузов по спец. "Рус. яз. и лит." / под ред. Г. Поспелова. –3-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 528с.

3. Древнерусская литература ХI-XVII вв.: учеб .пос. для студ. вузов / под ред. В.И. Коровина. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 448с.

4. Ершов Л.Ф. История русской советской литературы: учеб. пос. для філол. спец. вузов / Л.Ф. Ершов. – 2-е изд., доп. – М.: Высш. шк., 1988. – 656с.

5. История русской литературы X-XVII веков: учеб. пос. для студ. пед. ин-тов по спец. № 2101 ”Рус. яз. и лит.” / под ред. Д.С. Лихачева. – М.: Просвещение, 1980. – 462с.

6. История русской литературы ХІХ в. 1800-1830-е годы: учеб. для студ. вузов в 2 ч. / под ред. В.Н. Аношкиной, Л.Д. Громовой. – М.: Владос, 2001. – Ч.1. – 288с. - Ч.2. – 256с.

7. История русской литературы ХІХ в. 1800-1830-е годы: учеб. пос. для пед. ин-тов по спец. № 2101 ”Рус. яз. и лит.” / под ред. В.Н. Аношкиной, С. Петрова. – М.: Просвещение, 1989. – 448с.

8. История русской литературы ХІХ века (вторая половина): учеб. для пед. ин-тов  по спец. ”Рус. яз. и лит.” / под ред. Н. Скатова. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1991. – 512с.

9. История русской советской литературы (1917-1940): учеб. для студ. пед. ин-тов по спец. № 2101 ”Рус. яз. и лит.” / под. ред. проф. А.И. Метченко, С.М. Петрова. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1983. – 511с.

10. История русской советской литературы: учеб. пос. для вузов / под ред. П. Выходцева. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1986. – 630с.

11. Кулешов В.И. История русской литературы ХІХ века. 70-90-е годы: учеб. для студ. филол. спец. вузов / В.И. Кулешов. – М.: Высш. шк., 1983. – 400с.

12. Кулешов В.И. Русская демократическая литература 50-60-х годов ХІХ века: учеб. пос. для вузов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / В.И. Кулешов. – М.: Высш. шк., 1989. – 151с.

13. Кусков В.В. История древнерусской литературы: учеб. для филол. спец. вузов / В.В. Кусков. – 5-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1989. – 301с.

14. Литература русского зарубежья (1920-1990): учеб. пособие / под. общ. ред. А.И.Смирновой. – М.: Флинта: Наука, 2006. – 640с.

15. Орлов П.А. История русской литературы XVIII века: учеб. для ун-тов / П.А. Орлов. – М.: Высш. шк., 1991. – 320с.

16. Основы литературоведения: Учеб. пособие для студентов пед. вузов / В.П. Мещеряков, А.С. Козлов и др.; под общ. ред. В.П. Мещерякова. – М.: Дрофа, 2003. – 416 с.

17. Ревякин А.И. История русской литературы ХІХ в. Первая половина: учеб. пос. для пед. ин-тов / А.И. Ревякин. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1985. – 543с.

18. Рябцев Ю.С. История русской литературы. XX век: Учеб. пособие / Ю.С. Рябцев. – М.: Гуманит. изд. центр. ВЛАДОС, 2004. – 320с.

19. Соколов А.Н. История русской литературы ХІХ в. Первая половина: учеб. для філол. спец. вузов / А.Н. Соколов. – 5-е изд., испр. – М.: Высш. шк., 1985. – 584с.

20. Поспелов П.Н. История русской литературы ХІХ в. (1840-1860-е гг.): учеб. для студ. филол. спец. вузов / П.Н. Поспелов. – 3-е изд, доп. – М.: Высш. шк., 1981. – 479с.

21. Соколов А.Г. История русской литературы конца ХІХ - начала ХХ в.: учеб. для филол. фак. ун-тов / А.Г. Соколов. – М.: Высш. шк., 1988. – 352с.

22. Теплинский М.В. История русской литературы ХІХ века: учеб. пос. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / М.В. Теплинский. – К.: Вища шк., 1991. – 423с.

23. Федоров В.И. Русская литература XVIII века: учеб. для пед. ин-тов по спец. ”Рус. яз. и лит.” / В.И. Федоров. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1990. – 351с.

1602
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30