Кафедра російської філології і зарубіжної літератури
Факультет іноземних мов

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

_______________ Я. В. Шрамко

«_____»_____________________ 2017 р.

ПРОГРАМА

вступного випробування (співбесіди) з російської мови

для прийому на навчання

за ступенем «бакалавр» іноземців та осіб без громадянства

за спеціальностями: 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), 014.02 Середня освіта (Мова і література англійська), 014.02 Середня освіта (Мова і література німецька), 014.02 Середня освіта (Мова і література російська), 014.03 Середня освіта (Історія), 014.04 Середня освіта (Математика), 014.05 Середня освіта (Біологія), 014.06 Середня освіта (Хімія), 014.07 Середня освіта (Географія), 014.08 Середня освіта (Фізика), 014.09 Середня освіта (Інформатика), 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології), 014.11 Середня освіта (Фізична культура), 014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво), 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 022 Дизайн, 024 Хореографія, 035 Філологія, 053 Психологія, 231 Соціальна робота, 242 Туризм

 

Кривий Ріг

2017

Програму складено на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов (російська мова), затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ № 1121 від 01.10.2014; лист від 20.10.2015 р. № 1/11-15239).

Програму склали:

кандидат філологічних наук, доцент          Дудніков М.О.__________

кандидат педагогічних наук, доцент Каневська О.Б.__________

кандидат педагогічних наук, доцент Гамалі О.І._______

Узгоджено на засіданні кафедри

Протокол №7 від 23 лютого 2017 р.

В.о. завідувача кафедри                                                   /М.О. Дудніков/

                              

Узгоджено на засіданні Вченої ради Криворізького державного педагогічного університету

Протокол № 8 від «09» березня 2017 р.

Голова Вченої ради

Криворізького державного

педагогічного університету                        /__________________/ Я.В. Шрамко 

 

 


ЗМІСТ

 

 

стор.

Вступ

4

1. Перелік дисциплін, що виносяться на вступне випробування

4

2. Вимоги до вступного випробування

4

3. Порядок проведення вступного випробування                

5

4. Перелік тем та питань з дисциплін, що виносяться на вступне випробування

10

5. Критерії оцінювання завдань вступного випробування

11

6. Рекомендована література для підготовки до вступного випробування

12



ВСТУП

Програма вступного випробування з російської мови для іноземців та осіб без громадянства базується на вимогах до рівнів навчальних досягнень випускників середніх шкіл, викладених у змісті чинної програми з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів України.

Метою вступного випробування є визначення рівня сформованості мовної комунікативної компетенції у випускників загальноосвітніх шкіл відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, чинних навчальних програм та Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти та їх підготовленості для навчання у вищому навчальному закладі за ступенем «бакалавр» за  зазначеними спеціальностями.

Завдання вступного випробування – перевірити рівень сформованості вмінь і навичок абітурієнтів у читанні, а також рівень володіння лексичним і граматичним аспектами мовної комунікації (використання мови).

1. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

1. Читання.

2. Використання мови.

2. ВИМОГИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

Вимоги щодо володіння мовною компетенцією абітурієнтів

Абітурієнти повинні знати:

- основні поняття мовної системи фонетичного, лексичного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного рівнів;

- фонетичні одиниці мови; букви та звуки;

- лексичне значення, багатозначність; синоніми, антоніми, омоніми;

- склад російської лексики за походженням та за стилістичним використанням;

- значущі частини слова (префікс, корінь, суфікс, закінчення);

- частини мови, їх загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль;

- загальні відомості про типи і будову словосполучення і речення; будову простого двоскладного речення та види односкладних речень;

- особливості будови складного речення, типи складних речень, засоби зв’язку між простими реченнями в складному.

Абітурієнти повинні вміти:

- застосовувати теоретичні знання до конкретного мовного матеріалу;

- пояснювати значення відомих слів;

- добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;

- значущі частини слова, розпізнавати самостійні і службові частини слова, розпізнавати частини мови, визначати їх граматичні ознаки;

- розрізняти речення різних видів;

- визначати стиль і жанр тексту.

Вимоги щодо володіння мовленнєвою компетенцією абітурієнтів

Абітурієнти мають уміти:

- розуміти основний зміст автентичного тексту;

- узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами;

- знаходити й аналізувати необхідну інформацію, робити висновки з прочитаного;

- виокремлювати головну думку/ідею, диференціювати основні факти і другорядну інформацію;

- аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв'язки між частинами тексту;

- читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і стилів, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників;

- здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених  комунікативних завдань;

- використовувати формули мовленнєвого етикету, прийняті в країнах, мова яких вивчається, розповідати про окремі факти та події свого життя, висловлювати власні міркування і почуття, описувати плани на майбутнє та запитуючи аналогічну інформацію;

- передати особисті повідомлення в короткому листі відповідного зразка або в довільній формі, щоб сформулювати запрошення, описати почуття, привітати з успіхом, подякувати, вибачитися чи запропонувати допомогу або відповісти на повідомлення такого типу;

- добирати синоніми, фразові дієслова відповідно до контексту,

- ідентифікувати, вибирати та адекватно використовувати лексику та граматику відповідно до заданої комунікативної ситуації та з використанням відповідного стилю.

 

3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

3.1. Характеристика змісту вступного випробування

 

Вступне випробування з російської мови проводиться у формі письмового тестування.

Об'єктами контролю є читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти мовної комунікації (використання мови).

Зміст тестових завдань подається на автентичних зразках літературного мовлення та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній програмі.

Завдання для визначення рівня сформованості мовленнєвої компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчаюче читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання).

Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою.

Тексти (для ознайомлювального читання) можуть містити незнайомі слова – до 5%, а для вивчаючого та вибіркового читання – до 3%, про значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми). Загальний обсяг текстів не перевищує 1500 слів.

Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати, утворювати і вживати лексичні одиниці та граматичні структури відповідно до комунікативних потреб спілкування у межах сформульованих завдань.

Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування.

 

3.2. Структура тесту та зразок тестових завдань

 

Структура тестового завдання включає дві частини:

1. Читання та розуміння прочитаного.

2. Використання мови.

Загальна кількість завдань – 12.

На виконання тесту відведено 120 хвилин.

• Зразок завдань тесту

МОЯ ДЖОМОЛУНГМА

Меня привезли из больницы с загипсованной ногой, уложили в постель без права вставать до особого распоряжения. Весь день я оставался один и подолгу глядел в единственное окно нашей комнаты, из которого мне видны были клочок весеннего неба и верхушка старого тополя, одиноко возвышавшегося над двором и домом.

На полу лежит стопка книг и учебников. Я протягиваю руку и на ощупь выбираю нужную. За окном барабанит капель. Весна растревожила сосульки даже на нашей, северной, стороне дома. Они теперь просыпаются рано. Как всегда, оживает сначала одна, самая нетерпеливая. Я приметил ее: она висит как раз над форточкой. Ранним утром она ведет себя осторожно. Она будто боится мороза, который притаился в тени дома. Уронит каплю, а потом долго молчит, прислушивается. Между двумя каплями я успеваю прочитать страницу. Потом подает голос ее соседка, еще одна... Нехитрая мелодия раннего весеннего утра. Из капель воды и куска железа.

Моя семнадцатая весна. Я уже не читаю. Я гляжу в окно, забыв о времени, гляжу и слушаю, как совершается самое удивительное чудо на земле — приход дня, приход весны.

За окном я вижу наш старый тополь. Только одну вершину в черной короне грачиных гнезд. Толстые ветки золотисты от солнца. Они, как руки великана, — узловатые и сильные. Сквозь кору проступают крученые жгуты мускулов. Дерево поднимает свои руки к солнцу, отогревает большое, сильное тело в его лучах.

Я подолгу разговариваю с тополем. Может, я один и гляжу на него. Я беседую с тополем молча. У меня с ним давний разговор.

Когда я был меньше, я спрашивал его о простом — что он такое? Живой он или мертвый? Что такое корни и листья? Зачем он вырос такой огромный? В нем я всегда находил непонятное и удивительное. Потом мне стало интересно, зачем ему надо каждую весну разворачивать огромный шатер листьев, чтобы потом сбросить их под ноги прохожим? Для чего жизнь дала ему такую форму, такую судьбу? Почему она не сделала его слоном, буйволом, человеком? Доволен ли он, что он тополь? Всю жизнь ему стоять на этом месте. Он не сможет даже отойти в сторону, если загорится дом. Не сможет пожаловаться и прогнать обидчика. Я спросил однажды у Никифора, нашего дворника:

— Дядя Никифор, зачем растет это дерево?

— Энта вот? Незачем. Пустое дерево. Будь бы яблоня или груша, компоту наварить можно. Дуб — то на постройку. А энта — сплошная морока. Один сор от него. Весной грачи донимают. Осенью — листья. По мне — хоть сейчас его на дрова... Пустое дерево.

Для меня оно не было пустым. Я излазил его до последнего сучка. Я знаю на ощупь каждый сантиметр его могучего ствола.

Этот тополь — моя Джомолунгма. Я истратил на восхождение на нее многие годы. Когда-то я глядел на нее от подножия. Потом мне удалось забраться на самый нижний сук. С него двор и улица казались совсем не такими, как прежде. Я не помнил себя от радости! Каждая взятая мною высота приносила мне бесконечное счастье. Сначала я поднялся над забором, потом над домом, и вот уже рядом со мной кружили птицы. Я теперь думаю: наверное, вот так, с дерева, начинал подниматься над землей человек. Дерево первым подарило ему ощущение высоты. Оно было его первыми крыльями, которые подняли его над миром. Чувство высоты возвышает человека, порождает мечту и тягу к познанию.

Для меня мой тополь стал Джомолунгмой. Я убегал в эту поднебесную страну, где шумел в листьях ветер, тихо нашептывал дождь, кричали птицы и ползали муравьи. Это уймище листьев и веток были моими джунглями. Толстые сучья — тропами. У каждой тропы — свой характер. Для каждой тропы-ветви я придумал название.

Во время войны, когда фашисты обстреливали город, в тополь попал снаряд. Он снес макушку. До сих пор там зияет страшная рваная рана. На многих ветвях — осколки, особенно на одной. Ее я назвал осколочной.

— Тоже порох нюхал, — сказал однажды о тополе Иван Воскобойников, бывший минер. Он из тех минеров, которые в конце концов ошибаются. Иван в Будапеште подорвался на мине. У него низкая, вровень с землей, коляска...

— Мы с ним вроде побратимов, — продолжает он. — Ему голову снесло, а мне ноги отшибло. Нас бы с ним скомбинировать. На его бы корни да меня бы привить. Охота постоять под облаками...

Около одиннадцати ко мне приходит Таня. От нее пахнет свежестью. Наверное, она прошла под моими сосульками. Я гляжу на Таню, как смотришь на огонь или звезды. Они завораживают, и на них можно смотреть неотрывно...

— Мне почему-то кажется, что ты не на катке сломал ногу... Только честно: упал с дерева?

— Да, — неохотно сознался я.

— Ты вешал скворечник?

— Нет.

— Тогда зачем тебе понадобилось лезть на этот тополь зимой?

— Зачем, зачем... — Я отбросил подушку, отвернул матрац и выгреб на одеяло кучу рваного, бесформенного железа.

— Что это? — не понимает Таня.

— Осколки...

Таня боязливо протягивает руку. Я понимаю ее. От этих ржавых уродливых кусков и до сих пор веет жутковатым холодком смерти. Они такими останутся навсегда.

— Вот этот осколок был затянут мозолистым наростом. Тополь не мог от них избавиться, и он старался их изолировать. Но некоторые ветки уже начинают сохнуть. Я хотел до весны вырубить все, пока дерево еще не проснулось.

Таня ушла, ей к часу в школу. Я стал прислушиваться к звукам. Во дворе сразу два события — пилят дрова и летают грачи. Они с суматошным гамом носятся над тополем. Он озарен солнцем. Моя Джомолунгма! Она дремлет в тепле солнечных лучей. Но жрецы ее уже готовятся к майскому обряду пробуждения. Этот день сопровождается большим фейерверком. Сейчас жрецы старательно начиняют взрывчаткой каждую почку для праздничного салюта. Они взорвутся маленькими клейкими листьями, и звезды будут в восхищении смотреться в них, как в зеленые озерца. А потом прошумит теплый дождь...

Что-то медленно и тяжело трещит, надламываясь. Слышится свист ветра. Всем телом я ощущаю, как тяжело ахает земля. Я понял, что случилось во дворе.

Я стучу кулаком в стену. Есть же кто-нибудь в доме? От моих кулаков в квартире соседа срывается гирька часов, и я слышу, как она стучит в перегородку, постепенно затихая...

...Я передвигаюсь на костылях. Опускаюсь на тополиный пень. Срез еще не успел потемнеть от дождя и солнца. Он те­пел и шершав. Там, где древесина смыкается с корой, пенится пузырьками сок. Он горек и пахуч, как тополиные почки. Могучие насосы дерева продолжают еще подавать этот сок из глубины земли. Я ощущаю тепло срезанного под корень дерева, оно схоже с теплом человеческой крови. Я почти осязаемо чувствую, как где-то в глубине земли клокочет возмущенная сила. Тополь не смирился со своей участью. Он уже ищет дорогу к солнцу. Вот-вот где-нибудь у самой земли, в грубых складках коры, проклюнется багровая почка и радостно брызнет вверх стремительным побегом.

Я сижу на пне, отнимаю у него солнце и немножко задерживаю рождение нового побега. Но я тоже соскучился по солнцу! Я посижу и уйду. А может быть, он примет меня своим побегом? Когда-то Иван мечтал привить себя на эти корни. Они сильные, глубоко уходят в землю. Это наша с ним общая земля. Пусть подняли бы меня своим побегом высоко-высоко над этими заборами. Я тоже хочу встречать солнце, входящее в день над чистым горизонтом.

(1100 слов)                                                                       По Е.Носову

Питання до тексту

1. Какой художественный прием использует автор, описывая тополь?

а) Гиперболу.

б) Эпитеты.

в) Олицетворение,

г) Метонимию.

2. Что видит мальчик в свое единственное окно?

а) Клочок неба и верхушку тополя.

б) Стрелу подъемного крана.

в) Окна соседнего дома.

г) Телебашню.

3. Каким образом фантазия героя превращает сосульку в своеобразный хронометр?

а) Падающие с сосульки капли возвещают восход солнца,

б) Между двумя каплями герой успевает прочитать страницу.

в) К полудню сосулька «худеет».

г) К вечеру капель прекращается.

4. О чем свидетельствуют долгие разговоры мальчика с тополем?

а) О его одиночестве.

б) О том, что ему не с кем больше поговорить,

в) О его живом воображении — тополь для него — олицетворение тайны жизни.

г) В молчаливых беседах с тополем он убивает время.

5. Для чего автор вводит в текст диалог мальчика с дворником Никифором?

а) Чтобы показать различия между восприятием природы ребенком и потребительским отношением к ней взрослого человека.

б) Чтобы показать неразвитость Никифора.

в) Для развития сюжета.

г) Мальчик хочет завязать дружбу со взрослым человеком.

6. Почему мальчик сравнивает тополь именно с Джомолунгмой — высочайшей вершиной мира?

а) Ему нравилось это необычное название.

б) Герой потратил многие годы, чтобы добраться до вершины огромного тополя. Это дерево первым подарило ему ощущение высоты, которое порождает у человека тягу к познанию.

в) Он хотел стать альпинистом.

г) Залезть на тополь, как на Джомолунгму, — для него неосуществимая мечта.

7. Каким образом прикованный к постели мальчик становился путешественником?

а) Он читал книги о путешествиях.

б) Герой слушал радиорепортажи, посвященные путешествиям.

в) Ему часто снились заморские страны.

г) В своих фантазиях он превращал сучья в тропы, а сам тополь — в поднебесную страну.

8. Для чего автор соединяет в одном эпизоде бывшего минера и тополь?

а) Дерево, как солдат, принимало на себя удары войны.

б) Дерево стало для бывшего минера примером стойкости.

в) Тополь напоминает о войне.

г) Чтобы оживить повествование.

9. Зачем понадобилось мальчику извлекать из тополя осколки?

а) Осколки мешали ему.

б) Тополь для него был солдатом войны, и он хотел излечить его.

в) Для него осколки — музейная редкость.

г) Чтобы похвастать своей смелостью перед подругой.

10. Почему автор сравнивает пробуждение почек с праздничным салютом?

а) Потому что действие происходило во время войны.

б) У мальчика просто богатое воображение,

в) Это гимн силе дерева.

г) Для того чтобы показать настроение выздоравливающего мальчика.

11. В чем смысл эпизода с затихающей за стеной гирькой часов?

а) Произошло непоправимое — оборвалась жизнь тополя, порвалась живая связь мальчика и дерева.

б) Потребительское отношение к природе восторжествовало.

в) Даже могучее дерево не в силах противостоять злу.

г) Мальчик не смог узнать, который час.

12. Какова главная мысль повествования?

а) Человек неотделим от природы.

б) Человек и созидатель, и разрушитель.

в) Человек, губящий дерево, губит свою душу.

г) Дерево — это целая вселенная, которую человеку не погубить.

  1. 4. ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

 

Орієнтовна тематика завдань

СФЕРИ СПІЛКУВАННЯ

ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МОВИ

І. Особистісна сфера

  • Повсякденне життя і його проблеми
  • Сім'я. Родинні стосунки
  • Характер людини
  • Режим дня
  • Здоровий спосіб життя
  • Дружба, любов
  • Стосунки з однолітками, в колективі
  • Світ захоплень
  • Дозвілля, відпочинок
  • Особистісні пріоритети
  • Плани на майбутнє, вибір професії

ІІ. Публічна сфера

  • Навколишнє середовище
  • Подорожі, екскурсії
  • Засоби масової інформації
  • Молодь і сучасний світ
  • Людина і довкілля
  • Одяг
  • Покупки
  • Харчування
  • Науково-технічний прогрес, видатні діячі науки
  • Музеї, виставки
  • Кіно, телебачення
  • Обов’язки та права людини
  • Міжнародні організації, міжнародний рух

ІІІ. Освітня сфера

  • Освіта, навчання, виховання
  • Шкільне життя
  • Улюблені навчальні предмети

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Вступне випробування з російської мови – це читання тексту та тестові завдання до нього, які охоплюють питання, передбачені шкільною програмою.

Оцінювання читання відбувається за двома параметрами: розуміння прочитанного тексту та швикість читання.

Розуміння прочитанного тексту виявляється иза допомогою тестової перевірки: правильний вибір відповіді на кожний із 12 питань оцінюється одним балом. Отримані бали за виконання завдань підсумовуються.

Вибір правильних відповідей на усі 12 питань дає 12 балів.

Приблизна швидкість читання мовки (кількість слів у хвилину): 140 – 270 слів.

Швидкість читання мовчки ураховується при виведенні балу за даний вид мовленнєвої діяльності: бали 7 – 12 може отримати лише той абітурієнт, у якого швидкість читання не низче за мінімальний показник. Той, хто не виконує вказаних норм, отримує на 2 бали менше, ніж він отримав за виконання тестового завдання. Так, за вибір 10 привильних відповідей абітурієнт повинен отримати 10 балів, але якщо він читає із швидкістю, меншою ніж 140 слів у хвилину, то отримує 8 балів, а не 10.

Загалом оцінювання відбувається, виходячи з того, що за цей вид мовленнєвої діяльності абітурієнт може отримати від 1 балу (за роботу, яка ще не дала позитивного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на питання тестового характеру та належну швидкість читання). 0 білів виставляється тоді, коли абітурієнт відмовляється від відповіді.

Максимальна кількість балів – 100 (12 балів) – максимальна оцінка.

Мінімальна кількість балів – 40 (4 бали) – мінімальна позитивна оцінка.

При оцінюванні вступних фахових випробувань для вступу на навчання за ступенем «бакалавр» іноземців та осіб без громадянства застосовується така таблиця відповідності:

 

Бали

Оцінка

100-40

Достатній рівень

39-0

Недостатній рівень

 

 

 

 

 

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

1. Баранов М.Т. Русский язык: Справочные материалы: учеб. пособие для учащихся / М.Т. Баранов, Т.А. Костяева, А.В. Прудникова; под ред. Н.М. Шанского. – К.: Рад. школа, 1988. – 287 с.

2. Введенская Л.А. Теория и практика русской речи. Трудные темы / Л.А. Введенская, П.П.Червинский. – [2-е изд.]. – СПб.: Питер, 2005. – 368 с.; ил.

3. Ипполитова Н.А. Русский язык и культура речи: учеб. / Н.А. Ипполитова, О.Ю. Князева, М.Р. Саввова / под ред. Н.А. Ипполитовой. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 440 с.

4. Кайдалова А.И. Современная русская орфография: учеб. пособие / А.И.Кайдалова, И.К. Калинина. – М.: Высшая школа, 1983. – 287 с.

5. Правила русской орфографии и пунктуации. Полный академический справочник / Под ред. В.В. Лопатина. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.

6. Розенталь Д.Э. Русский язык. Справочник-практикум: Орфография. Пунктуация. Орфографический словарь. Прописная или строчная? / Д.Э. Розенталь. – М.: ООО «Издательство Оникс»: ООО Изд-во «Мир и образование», 2007. – 1008 с.

7. Тельпуховская Ю.Н. Русский язык в определениях, таблицах и схемах: Справочное пособие для учащихся 5-11 классов / Ю.Н. Тельпуховская. – Х.: Изд. “Ранок”, 2004.

8. Шапиро А.Б. Современный русский язык: Пунктуация / А.Б. Шапиро. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение, 1974. – 287 с.

 

1604
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30