18 квітня 2024 року в межах проведення на факультеті української філології Міжнародної наукової конференції «Мови й літератури світу в глобалізаційних процесах» відбулося  засідання мовознавчої секції.

До пізнавальної та змістовної академічної комунікації долучилися здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (Україна), Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Студенти мали змогу презентувати результати власних наукових пошуків, долучитися до дискусії та обговорення доповідей інших учасників, тим самим розвинути навички до самоаналізу дослідницьких ідей, інтегрувати результати роботи в систему знань про мовознавчу царину, поповнити теоретичний арсенал лінгвістичної науки новими відомостями, що глибше розкривають таке духовно-екзистенційне явище як мова.

Варто відзначити, що тематика мовознавчих розвідок учасників конференції досить різноманітна, строката, проте актуальна у своїй прагматичній спрямованості.

На етномаркування українських прізвищ звернула увагу у своїй доповіді «Етнічні прізвища на позначення фаху в сучасному українському ономастиконі» Ольга Щербак, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна).

Дотичною до цієї проблематики постала доповідь «Транслітерація українських власних назв в угорській мові», яку виголосила Жужанна Шмідт, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Українських здобувачів освіти надзвичайно зацікавили особливості угорської мови, насамперед у зіставному аспекті.

Низка тем, презентованих студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету, відзначає прагнення молодих дослідників здійснити концептуальну наукову інтерпретацію подій новітньої української історії, пов’язаних з агресією російської федерації, та власне з мовознавчим аспектом цієї багатовимірної проблеми. У цьому плані присутніх зацікавили доповіді «Концепт мир у сучасному медіатексті» Дарії Горіної, «Зумовленість змін структурної організації лексико-семантичного поля «війна» Богдани Лубенець, «Мова ворожнечі в новітніх медіа: семантичний і комунікативний аспекти» Олександри Прокопенко.

До дискусійних у сучасній україністиці питань про лексико-термінологічну та граматичну систему звернулися у своїх доповідях «Наукова інтерпретація термінолексики в мовознавстві» Наталія Лавриненко, «Історія вивчення запозиченої лексики у вітчизняній лінгвістиці» Валерія Олійник, «Транспозиція грамем часу у структурі українського дієслова» Наталія Гришальова, які є здобувачками першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету.

У свою чергу Поліна Кляцька, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету апелювала у своїй доповіді «Застаріла лексика як засіб історичної стилізації в романі В. Шкляра «Характерник» до важливості пізнання власної історії та усвідомлення національної самобутності через вивчення пласту застарілої лексики.

Не менш цікавими були доповіді методичного та лінгводидактичного спрямування здобувачів-магістрів, як-от: «Розвиток творчих здібностей учнів та учнівської молоді» Тетяни Заболотньої та «Сучасні підходи навчання української мови в закладах середньої освіти» Світлани Сухої.

Час, присвячений обговоренню окреслених лінгвістичних проблем, проминув швидко й енергійно, залишивши по собі приємні враження від пізнання мовної істини, доброзичливого академічного спілкування, перебування в колі однодумців, які вболівають за долю рідної мови, її поступу на шляху до нашої безкомпромісної перемоги.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 109

26 березня 2024 року на факультеті української філології відбулася підсумкова конференція з педагогічної практики для студентів 4 курсу таких спеціальностей: 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Мова і література англійська); 014 Середня освіта (Українська мова і література), спеціалізація: Редагування освітніх видань; 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 053 Психологія; 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Історія).

На зборах прозвучали звіти здобувачів освіти про успішність проходження практики, власні враження, академічні коментарі. Студенти зважили на низку моментів: які освітні завдання, виховні питання потрібно вирішувати насамперед; яким безцінним є практичний досвід, набутий ними; як змогли поглибити знання з педагогіки, вікової та загальної психології; як сформували вміння продуктивно організовувати взаємодію з учнями в закладах освіти різних типів, виважено розподіляти час на занятті відповідно до рівня знань дітей, методично грамотно аналізувати уроки різної типології та рівня складності, а також застосовувати методи і форми навчання.
З-поміж труднощів, озвучених здобувачами освіти, варто назвати непідготовленість дітей, повітряні тривоги, інші проблемні моменти, пов’язані з дистанційною формою навчання. 

Методист з основного фаху проф. Зінаїда Павлівна Бакум зауважила, що практика пройшла на належному рівні, хоч і були певні хвилювання у зв’язку з тим, що університет давно співпрацює з КЛ 35 «Імпульс», там працюють учителями випускники факультету української філології, школа має без перебільшення потужну вчительську плеяду, тому дуже важливо було продемонструвати рівень наших студентів, аби вони дійсно показали себе із сильної сторони. Варто наголосити, що студенти поставилися відповідально, і саме ця відповідальність постійно впадала в око і методистам, і вчителям у закладі освіти, які відзначили активність наших практикантів, здатність до діалогу, до роботи в команді.

Методист із фаху доц. Вероніка Анатоліївна Городецька підтримала звіт студентів, закріплених за КГ 26, наголосила, що школа радо прийняла практикантів, учителі надали різноманітну методичну допомогу та сприяли тому, що здобувачі освіти отримали поради щодо проведення уроків. Окремо було наголошено на неуспішності тих студентів-практикантів, які не виявили належної старанності у процесі виконання завдань практики, не здали на перевірку потрібну документацію тощо.

Методист із фаху доц. Ксенія Анатоліївна Качайло відзначила сумлінність студентів, закріплених за базою практики КГ 103, якість проведення тих навчально-виховних заходів, які передбачені навчальним планом. Наголошено на особливостях оцінювання студентів і недоліках в оформленні відповідних документів з педпрактики, наприклад, недостатнє використання лінгводидактичної термінології, поверховість аналізу, який потребує поглиблення й узагальнення.

Методист із фаху доц. Наталя Миколаївна Шарманова підтримала звіт студентів, закріплених за Криворізьким науково-природничим ліцеєм, відзначивши доброзичливу атмосферу в педагогічному колективі й у ставленні до практикантів, злагоджену роботу студентів з учителями-предметниками, високий рівень підготовки здобувачів освіти до практичної діяльності за фахом, їх старанність, завзятість, цілеспрямованість. Як керівник педагогічної практики студентів 4 курсу по факультету української філології, Н. М. Шарманова приділила окрему увагу тим студентам, хто проходив виробничу педагогічну практику за індивідуальним графіком.

Окремого коментування заслуговує реалізація міської програми «Подолання освітніх втрат, викликаних особливостями організації освітнього процесу в 2020–2023 роках» та розпорядження навчально-методичного відділу «Про внесення змін до програм виробничих практик студентів 4 курсу» за № 3 від 19.01.2024 р., у якій передбачено проведення студентами-практикантами індивідуальних і групових консультацій здобувачів освіти з навчальних предметів у різних класах, спрямованих на допомогу в подоланні освітніх втрат, відповідно до потреб бази практики як альтернативного чи додаткового завдання. Наталя Миколаївна наголосила, що під час виконання завдань практики студенти проводили індивідуальні та групові бесіди з учнями, спрямовані на допомогу в подоланні навчально-виховних втрат відповідно до конкретних запитів закладів освіти.

Методист зі спеціалізації «Редагування освітніх видань» проф. Жанна Василівна Колоїз відзначила складність виконання завдань із редагування, звернула увагу на проблемні моменти й активність студентів під час проведення роботи з редакторської справи.

Методист із фаху доц. Вадим Олександрович Яшин зазначив, що студенти за додатковою спеціальністю 014 Середня освіта (Історія) мали проблемні моменти під час практики, які позначено суто технічним характером, але незважаючи на це, здобувачі освіти знайшли вихід з проблемної ситуації, і тому вчасно отримували консультації методичного характеру. Загалом студенти відповідально поставилися до проходження практики, до підготовки уроків і написання конспектів. Однак варто наголосити і на помилках, яких потрібно уникати студентам у майбутньому, а саме: учні на уроках повинні працювати, а вчитель учити, скеровувати, стимулювати процес виконання завдань.

Методист з педагогіки доц. Анжеліка Миколаївна Король відзначила, що студенти усвідомлено поставилися до виконання завдань виховного спрямування, проводили різноманітні заходи – цікаві, змістовні, актуальні. Було акцентовано на тому, що індивідуальні плани виконані на належному рівні, однак варто заздалегідь подбати про організаційні моменти, пов’язані із запланованими заліковими виховними заходами, вчасним поданням звітної документації.

До присутніх звернулася також декан факультету української філології, доц. Любов Миколаївна Семененко, яка також звернула увагу на проблемні питання, що виникли під час проходження практики, наголосила на своєчасному поданні на перевірку звітної документації. Декан зауважила, що вартісним є отримання подяки від педагогічних колективів й адміністрації усіх баз практики на адресу викладачів-наставників за організацію та здійснення якісного методичного супроводу виробничої педагогічної практики студентів 4 курсу.

«Вдячні КДПУ за можливість здобувати професію вчителя, переконані, що від праці вчителя можна отримувати задоволення, адже приємно бачити блиск в очах дітей як подяку за свою працю», – підсумували студенти власні міркування щодо обраного фаху в його практичній реалізації.

Бажаємо здобувачам освіти бакалаврського рівня подальших успіхів у оволодінні теоретичними знаннями, методиками навчання профільних дисциплін, що стане у пригоді під час наступних педагогічних практик і для майбутньої професійної діяльності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 76

22 березня 2024 року на факультеті української філології відбулася гостьова лекція «Поняття про другорядні члени речення» для студентів 3 курсу, які в 6 семестрі вивчають синтаксис простого речення. До цього академічного зібрання приєдналися й викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Л. А. Білоконенко, доц. Г. Г. Асмаковська, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова та інші.

Доц. Наталія Миколаївна Малюга представила всім присутнім лектора – Любомира Васильовича Сегіна, кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Широкій філологічний спільноті Любомир Васильович відомий як представник Донецької лінгвістичної школи, автор значної кількості праць граматичного характеру, зокрема із синтаксису, пунктуації. У колі його наукових інтересів перебувають також основоцентрична дериватологія, словотвір слов’янських мов, зіставна дериватологія, лексична семантика, граматика, ономастика, типологічне мовознавство, лінгвокультурологія.

У центрі уваги доповідача постала проблематика виділення другорядних членів речення в українській мовознавчій науці, розмежування членів речення у шкільному курсі української мови та під час опанування ОК Сучасна українська літературна мова у ВНЗ. Лектор зробив акцент на різних аспектах розгляду додатка, означення, обставини, наводячи яскраві приклади, що ілюструють те чи те мовне явище й водночас відображають актуальні події, є цікавими не лише для студентів-філологів, але й для пересічних мовців. Жваве обговорення викликало питання синкретизму в системі другорядних членів речення.

Слухачі високо оцінили прослухану лекцію, здобувачі освіти активно долучалися до розгляду проблемних питань, на яких акцентував Любомир Васильович,  що дало змогу краще сприйняти і засвоїти виголошений основний зміст.

Щиро дякуємо вельмишановному Любомиру Васильовичу Сегіну за цікаву й водночас інформативну лекцію, прочитану на високому академічному рівні! Професорсько-викладацький колектив кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету реалізує можливість співпраці з колегами інших ВНЗ, а студентська спільнота має нагоду познайомитися з ширшим колом науковців, почути інтерпретацію лінгвістичної теорії, здійснену на засадах різних шкіл.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 99

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 106

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 105

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» спільно з громадською організацією «Інноваційні обрії України» в період з 04 січня до 09 березня 2024 року проводили VI Всеукраїнський конкурс есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко». Мета конкурсу – популяризація творчої спадщини Тараса Шевченка, актуалізація пам’яті про Кобзаря та його ролі у закладанні духовних основ української нації, утвердження морально-етичних заповідей митця як важливого чинника консолідації суспільства, національно-патріотичне виховання здобувачів середньої, професійної та вищої освіти, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу України, підтримка і стимулювання талановитої молоді і творчої праці педагогів.

Згідно з оприлюдненими 09 березня 2024 року результатами здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології (група УАФ-22) Горіна Дарія отримала диплом ІІ ступеня. Її перемога вкотре засвідчила: слово вабить до себе мудрих, чутливих, світлих людей, магічно заворожує, не дає спокою, спонукає до многотрудности, часто аж дуже виснажливої, але неодмінно з присмаком радості й утіхи.

Пам’ятаймо ж: усякий здобуток на шляху пізнання законів і секретів рідного слова – це, по суті, фініш, що поволі перетворюється, за Ліною Костенко, у новий старт.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 84

06 березня 2024 року викладачі кафедри української мови взяли участь у ХХІ Міжнародній конференції з актуальних проблем лінгвістики й лінгводидактики, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С. І. Дорошенка, що відбулася в Харкiвському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi Г. С. Сковороди в онлайновому форматі.

Сергій Іванович Дорошенко – відомий українській мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Для широкого кола вітчизняних і зарубіжних учених, студентів і вчителів-практиків він відомий як автор праць із синтаксису сучасної української мови («Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові», 1980 р.), посібників для педагогічних закладів вищої освіти, як-от: «Практикум з курсу стилістики української мови» (1967 р.); «Вступ до мовознавства» (1974 р., у співавторстві); «Методика викладання української мови» (1989 р., 1992 р., у співавторстві.); «Основи культури і техніки усного мовлення» (1997 р., 2002 р.); «Основи наукових досліджень з лінгвістики» (2001 р.); «Культура усного мовлення державного управлінця» (2001 р.) і закладів загальної середньої освіти («Граматична стилістика української мови», 1985 р.).

Колеги та колишні співробітники вельмишановного професора поділилися спогадами про нього, високо оцінюючи його науковий доробок, внесок у розбудову лінгвістичної думки в Україні та за її межами, адже Сергій Іванович виховав не одне покоління вчителів, науко-педагогічних працівників, був добрим другом, наставником, керівником. На його адресу пролунало багато добрих і щирих слів, з яких стає зрозумілим, що Сергій Іванович Дорошенко – людина, вимір життя якої стоїть поза рамками епохи: його інтелігентність і ерудованість, його відповідальність і виваженість, його непересічність і виняткова скромність, його наукова принциповість і толерантність були своєрідною основою і мірилом усіх його дій і вчинків, вони є орієнтирами й для його учнів та послідовників.

Цікавим цей захід був і для студентів бакалаврського і магістерського рівнів освіти факультету української філології, які мали змогу прослухати доповіді провідних українських науковців, у яких засвідчено питання  загального мовознавства в сучасній науковій парадигмі, висвітлено новітні підходи до дослідження проблем граматики української та інших мов, оприявлено культуру в різних типах дискурсів, акцентовано на сучасних викликах у діалектологічних дослідженнях, розглянуто проблеми лінгводидактики й сучасний стан досліджень у цій галузі.

Дякуємо Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди, кафедрі української мови імені професора Л. А. Лисиченко, кафедрі українознавства і лінгводидактики імені професора О. Г. Муромцевої за проведений науковий захід, на який наші викладачі й студенти з превеликим задоволенням завітали й отримали позитивні враження, можливості наукової взаємодії й тим самим збагатили  свій академічний простір.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 86

01 березня 2024 року відбулася зустріч студентів-практикантів 4 курсу, з учителем української мови та літератури КЗО «Криворізький ліцей «Гранд» ДОР» Яною Шаповал, випускницею магістратури факультету української філології КДПУ. До zoom-конференції доєдналися викладачі кафедри української мови, методисти з фаху, керівник факультетської педагогічної практики, а також керівник виробничої практики університету.

У рамках методичної вітальні увагу практикантів Яна Сергіївна зосередила на тих аспектах і видах професійної діяльності молодого вчителя-словесника, що є доцільними і сьогодні, під час проходження практики, і стануть у пригоді тоді, коли випускники переступлять шкільний поріг у новому статусі – молодого вчителя-філолога. Методичні поради торкнулися і використання прийомів зацікавлення учнів на уроці, і застосування інтерактивних технологій на підставі опанування інструментів для створення лінгводидактичних матеріалів, зокрема інтерактивних вправ, мультимедійних завдань, ребусів, вікторин, тестів у різних шаблонах і функціоналах різноманітних освітніх сервісів. Усі присутні залучені були до інтерактиву  за допомогою мультимедійного онлайн-ресурсу для створення і спільного редагування освітньої інформації. Доповідачка зупинилася також на практиці використання багатофункціонального інструменту формувального оцінювання, який легко можна використовувати у практичній діяльності педагога-словесника.

Здобувачі освіти бакалаврського рівня мали змогу ознайомитися з особливостями навчальної платформи «HUMAN», отримати покрокові рекомендації роботи із сайтом, який забезпечує безпаперовий документообіг, доступ учасників освітнього процесу цілодобовим доступом до освітніх матеріалів, їхнім обміном та коментуванням. Окрему увагу приділили питанням, пов’язаним із проведенням батьківських зборів, обов’язками класного керівника, організацією навчання, контролем відвідування уроків, а також важливими завданнями збереження життя й здоров’я учнів під час загроз і перебуванню в укритті. Яна Сергіївна Шаповал акцентувала й на тих позитивних моментах роботи, на які варто зважати молодому спеціалісту, як-от: успіхи учнів, самореалізація, планування роботи, організація відпочинку.

Наприкінці зустрічі всі охочі мали змогу поставити питання, обговорити проблемні моменти, які виникають у процесі виконання завдань практики. Підсумовуючи інформацію, озвучену Яною Шаповал, варто наголосити на тому, що у складних умовах дистанційного навчання вчителю варто застосовувати стресостійкість, уміння комунікувати з батьками, шукати підходи до власних вихованців, виявляти креативність, патріотизм й інші професійні якості сучасного українського педагога. 

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 160

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 71

Єдине, що від нас іще залежить, –

Принаймні вік прожити як належить.

Ліна Костенко

28 лютого 2024 року з ініціативи кафедри української мови на факультеті української філології відзначився небуденною подією – науково потужною, духовно орієнтованою, україноцентричною.

З нагоди 90-річчя від дня народження професора Валентини Василівни Явір зреалізовано регіональний науковий захід – конференцію на пошану відомої українській мовознавиці, завідувачки кафедри української мови Криворізького державного педагогічного інституту (1989–1991 рр.; 1993–1998 рр.).

Валентину Василівну можна без перебільшення назвати  феноменальною особистістю, непересічним є її життєвий та професійний успіх. Сила духу, любов до рідного слова, до педагогічної справи допомогла  ще в кон’юнктурні радянські часи здобути почесний статус науковця і професіонала, а пізніше удостоїтися посади професора, виховати не одне покоління вчителів-словесників, філологів-науковців і виплекати потужний науково-педагогічний потенціал рідної кафедри української мови, ставши її берегинею, духовною наставницею. На важких шляхах свого професійного життя професор В. Явір не розпорошила глибоку порядність, щирість, благородність, розуміння чужої біди, уміння співпереживати і вболівати за колег, вихованців, за долю України.

Усі, хто знав Валентину Василівну особисто, хто мав змогу спілкуватися з нею, відзначають її невблаганну вимогливість до себе, природне вміння ладити з людьми та працелюбність до самозречення. І в цьому полягає її секрет: ніколи не сповільнювати ритм, повсякчас прагнути до професійного зростання, головне – у повазі до себе та інших, у любові до української мови, до української держави та її народу…

Тому для нас честь сьогодні говорити про Валентину Василівну Явір, згадувати її, присвятити свої наукові розвідки її світлій пам’яті.

Важливі слова на початку заходу можуть зачепити за саме серце, і саме такі слова вміло дібрала завідувач кафедри української мови, професор Жанна Василівна Колоїз: «Валентина Василівна Явір належала до тих достойників, яких пам’ятають і пам’ятатимуть. Вона стояла біля витоків формування криворізької мовознавчої школи, а сенсом життя її стало втілення сакральної тріади "мова – нація – держава". Ми зібралися сьогодні всією науковою спільнотою, аби згадати приємні миті академічного спілкування і вкотре засвідчити: ми пам’ятаємо Ваш посил, Валентино Василівно, плекаємо рідне слово, несемо його рідною землею, легко і впевнено, бо кожен із нас відчуває особистісну причетність до українства і усвідомлює те, що мова завжди стояла, стоїть і буде стояти на сторожі нації».

До учасників конференції зі словами-привітаннями й думками-спогадами звернувся ректор Криворізького державного педагогічного університету доктор філософських наук, професор Ярослав Владиславович Шрамко: «Назва конференції, яка присвячена пам’яті професора Валентини Василівни Явір «Українське слово в науковому вимирі», є досить символічною і відображає науковий і професійний шлях Валентини Василівни. Українська мова має стверджуватися і в науковому контексті, і в освітньому контексті, і в загальнокультурному, просвітницькому контексті. Ствердження українського слова буде означати ствердження України, її подальший розвиток і нашу подальшу перемогу». 

Ректор подякував викладачам, які долучилися до організації конференції і підготовки доповідей, студентам, присутнім на заході, за їх небайдужість, за зацікавленість, кафедрі української мови, і побажав подальшого наукового розвитку, наснаги для того, аби зберегти традиції, закладені тими, хто стояв у витоків справи, якій ми всі нині присвячуємо наші сили.

До слів пошанування проф. В. В. Явір приєдналася доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Криворізького державного педагогічного університету Віта Анатоліївна Гаманюк, яка наголосила на важливості заходу, присвяченого вшануванню пам’яті Валентини Василівни, але окрім того, це й нагода презентувати наукові розвідки, наукові ідеї послідовників професора Явір. Через публікацію наукових статей, через участь у конференціях викладачі факультету української філології намагаються популяризувати українське слово. Це все вибудовувалося на тих наукових позиціях, з якими пов’язана Валентина Василівна та її наукова школа, що сформувала покоління науковців і вчителів-практиків.  

Особливо щемливі слова звучали від першого проректора Криворізького державного педагогічного університету, кандидата філологічних наук, доцента Оксани Адріївни Остроушко, яка не просто пишається знайомством із професором В. В. Явір, а й завдячує їй власними науковими здобутками, адже саме під керівництвом Валентини Василівни захищено кандидатську дисертацію.

«Я вдячна долі, що мала таке щастя – знати Валентину Василівну, дуже близько з нею спілкуватися й працювати. Вона допомогла особисто мені вибудувати мій життєвий шлях. Валентина Василівна – блискучий лектор, науковець, надзвичайно чуйна, уважна, мудра, делікатна людина. Це взірець української інтелігенції, дуже гарна у спілкуванні, дуже гарна зовні, цікава співрозмовниця, глибоко ерудована,  авторитетна дослідниця. Я працювала з нею над курсовою роботою, під її керівництвом писала дипломну роботу, далі виконала й захистила кандидатську дисертацію, а пізніше ми разом працювали на кафедрі. Вона вміла підтримати й показати, як треба працювати і загалом, як треба жити… Валентна Василівна своїм прикладом вчила всіх, як це бути українцями, вона була й залишається взірцем національного духу», – підсумувала Оксана Андріївна.

Свої спогади про Валентину Василівну, а також привітання учасникам конференції висловила декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко: «Валентина Василівна була серед тих, хто починав наш факультет 1982 року після тривалої перерви в підготовці вчителів української мови та літератури. Пам’ятаю, як мала можливість спілкуватися з Валентиною Василівною. Вона несла українську мову, як щось природнє, якісне, цікаве і те, до чого хотіли долучитися студенти. Вона була дуже гарним викладачем, вміла захопити студентів академічними курсами, адже переконливо доводила, що мова – не просто має значення, а є ключовим чинником формування свідомості, особистості».

Із вдячністю та захопленням згадала в цей день професора  Валентину Явір інша очільниця кафедри української мови  Криворізького державного педагогічного університету (2002–2007 рр.), кандидат філологічних наук, доцент Ганна Миколаївна Віняр.

До ювілейного заходу долучилися й здобувачі освіти, яких зростила й виховала професор Валентина Явір. Недарма кажуть, що в кожного з нас є Вчитель, з особливою вдячністю до якого крокуємо життям. І у викладачів, ніде правди діти, є групи, де серед студентів багато однодумців, вони стають провідниками отриманих знань, носіями засвоєних ідей. Такими улюбленцями Валентини Василівни були студенти першого набору на спеціальність 7030501 Українська мова та література і англійська мова.

Щемкими спогадами про свого Вчителя Валентину Явір поділилися:

Алла Сербул (Черненко), випускниця групи УАФ-92-1, учитель української мови та літератури, англійської мови Криворізької гімназії № 75 КМР, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист;

Ольга Новопашина, випускниця групи УАФ-92-1, начальник відділу внутрішніх комунікацій ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»;

Дмитро Третяк, випускник групи УАФ-92-1, керуючий партнер компанії FranklinCovey Ukraine, Київ;

Ірина Вергелес (Євтушок), випускниця групи УАФ-92-1, головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту Казанківської селищної ради Миколаївської області;

Катерина Ткаченко (Судомко), випускниця групи УАФ-92-1, учитель української мови та літератури, англійської мови Криворізького ліцею «Кредо», спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.

Дякуємо приватному підприємцеві Ользі Бєльчич, випускниці цієї ж групи, за наданий відеозапис урочистостей із нагоди отримання дипломів спеціаліста, де з напутнім словом до студентів звертається професор Явір. Ми всі отримали змогу повернутися в той час, коли Валентина Василівна очолювала кафедру української мови, разом із когортою Титанів дбала про зміцнення позицій української мови в перші роки незалежності, формувала склад кафедри молодими кадрами, аби нова сила потужно сприяла українізації зросійщеного регіону. Наприкінці запису Валентина Василівна «для історії» усміхається нам усім і, не обертаючиь, іде. Тихо іде за межу…

У світі науки немає легких шляхів. Це, безперечно, знала Валентина Василівна Явір. Вона успішно здійснювала наукові дослідження, була керівником наукової школи з проблем граматичної будови української мови, цікавилася актуальними проблемами граматики, лексики та фразеології української мови, виявляла інтерес до методики викладання української мови в початковій, середній і вищій школі й  підготовці майбутнього вчителя-філолога. У пам’яті багатьох поколінь студентів і колег професор В. Явір залишиться автором значної кількості праць, присвячених насамперед вивченню проблеми ролі української мови у формуванні національної свідомості та духовного потенціалу особистості.

Конференція «Українське слово в науковому вимірі» порушує актуальні проблеми мовознавчої царини, а відтак на пленарному засіданні прозвучали різнопланові наукові доповіді.

Пленарне засідання розпочалося доповіддю кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталі Анатоліївни Березовської-Савчук «Лінгвокорпусна структурованість мовленнєводискурсивних практик Валентини Явір», у якій обґрунтовано важливість наукової спадщини Валентини Василівни Явір для філологічних сучасних студій, особливості лінгвоперсонології, елітарної мовної особистості.

У наш буремний воєнний час, коли українська наука голосно заявляє про свою самостійність, а українська мова стає трендом у світі, неабиякого значення набувають лінгвістичні студії, покликані висвітлити складні питання історичного минулого нашої мови. Це, власне, і стало підґрунтям доповіді «Українська мова: від давнини до сьогодні», репрезентованої доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Жанною Василівною Колоїз.

Усвідомлення й прийняття змін, із яким зіткнулося наше суспільство на тлі російської агресії неминуче має вихід у лінгвістичну площину, адже мовною стихією оповите все свідоме й несвідоме життя людини, її прагнення надавати всьому навколо назви. Особливої уваги в цьому плані потребують власні назви, що окреслюють простір навколо, а тому визначають не лише географічні координати нашого життя, але й закладають культурні цінності, втілюють національні орієнтири. Саме такими важливими мотивами пронизана доповідь «Вияв національної самоідентифікації в назвах об’єктів топоніміки Дніпропетровщини» кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталії Миколаївни Малюги.

Відображення етносвідомості українців засобами мови відбувається на всіх рівнях лінгвосистеми, а відтак не є винятком різні сфери суспільно-побутового життя, зокрема йдеться й про світ кулінарного мистецтва, національну кухню. На цьому зосередила свою дослідницьку увагу в доповіді «Мовні проблеми сучасної України крізь призму кулінарного дискурсу» кандидат філологічних наук, доцент, перший проректор Криворізького державного педагогічного університету Оксана Андріївна Остроушко.

Усі учасники заходу відзначили приємну атмосферу академічного спілкування, обміну думками, поглядами, власними спостереженнями й спогадами. Поради від досвідчених дослідників мали на меті допомогти молодим науковцям, здобувачам бакалаврського та магістерського освітніх рівнів вищої освіти зорієнтуватися у власних наукових пошуках. 

Подальша робота секцій (координатори доц. Н. М. Малюга, доц. Г. Г. Асмаковська) також засвідчила актуальну проблематику сучасного мовознавства й україністики загалом. Викладацькі та студентські доповіді прозвучали в унісон заявленій меті наукової конференції, яка полягає в популяризації української науки, мови й культурних надбань нашого народу. У процесі обговорення цих важливих мовознавчих питань і під час підбиття підсумків учасники неодноразово  наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її колосальному національно-духовному підґрунті, за яке вболівала протягом свого життя Валентина Василівна Явір. 

Висловлюю щиру вдячність усім учасниками наукового заходу, тим, хто долучився до світлих спогадів про професора В. В. Явір, до наукових дискусій, усім, хто став ще ближче до українського слова в його науковому вимірі.

Вічна пам’ять Валентині Василівні Явір за її мудре наставництво, підтримку й розуміння, невичерпну енергію, працелюбність, за спонукання до дії, бажання вдосконалюватися й іти вперед. Вільний українській дух, оприявлений у нашому українському святому Слові, завжди серед нас – надихає, надає сил, бадьорить, живить вірою в неминучу Перемогу з Україною в серці.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 679