Прес-центр

МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ: ІНТЕРВ’Ю З А. В. ТАРАСОВИМ

19 Січня 2018, 08:55

Напередодні Дня Соборності України команда прес-центру поспілкувалась з Андрієм Валерійовичем Тарасовим – заступником декана факультету географії, туризму та історії, кандидатом історичних наук,  доцентом кафедри історії України та правознавства. Історія як наука, мистецтво і стиль життя, сучасні дослідження і події сьогодення, теорія і практика історичної науки у житті наших викладачів, студентів, активної молоді – такі теми стали центральними у розмові з паном Андрієм.

 – Андрій Валерійович, Ви – історик, досвідчений організатор навчально-виховного процесу студентської молоді. На Ваш погляд, професія історика – це фах чи покликання? Хто або що обумовили вибір майбутньої спеціальності?

– Мої батьки бачили мене інженером – продовжувачем родинної традиції. Я сумлінно вивчав фізику і математику, відвідував підготовчі курси; але коли у 1997 році у Криворізькому педагогічному вперше у місті відкрилася історична спеціальність, зрозумів – це моє покликання. Переконаний: фах має подобатися, і кожна людина має обирати собі за професію саме ту галузь, якою вона особисто цікавиться. Важливою рисою професійного історика є історичне мислення – аналітичний, критичний, прогностичний стиль організації розумової діяльності особистості. Історія є колективним досвідом людства: фахівці історичної науки не можуть надати точні прогнози розвитку суспільних процесів, і жоден з нас не може знати майбутнього – але ми точно знаємо, чого саме у майбутньому бути не повинно, яких саме помилок необхідно уникати у процесі подальшого історичного розвитку.

– Сьогодні в Україні відбуваються страшні події, пов’язані з анексією Криму та окупацією частини території нашої країни. Як ви вперше сприйняли ці новини, і чи змінилося з того часу Ваше ставлення до ситуації, що розвивається?

– Багато чого змінилося в емоційній площині сприйняття цих подій. Але я не уявляю і не можу уявити нашу країну інакше, ніж вільною, незалежною державою – як не уявляю і Крим, і Донбас поза межами України. Відомо, що історія повторюється – і сучасні страшні події багато в чому відтворюють події доби протистояння Української Народної Республіки і радянської Росії. Сьогодні, як і на початку минулого століття, питання стоїть про буття української держави. Але сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від становища нашої країни у ті часи, коли Україна була з усіх боків оточена ворогами. Сучасна геополітична розстановка сил, свідомість наших громадян – особливо молоді – тепер вже зовсім інші. Маємо країну, що відбулася, маємо націю, готову до боротьби – а отже, маємо не тільки надію, а і впевненість у нашій перемозі.

– Багато наших істориків – викладачів та студентів – нині не вивчають, а творять історію на передньому краї сучасної боротьби за державність. Розкажіть про вплив дослідження історичних подій на становлення Вашого світогляду.

– Наближаються чергові роковини героїчних подій бою під Крутами – саме у ці дні, до речі, на нашій кафедрі готується магістерське дослідження з цієї теми. Такі події – не поодинокі у нашій історії; і сьогодні чимало наших студентів і викладачів зголосилися особисто долучитися до захисту української державності. Сьогодні всі ми вже не сприймаємо державу як певну абстракцію – ми творимо її, захищаємо, працюємо на розбудову суспільства, забезпечення добробуту, розвиток національної свідомості. Молодь долучається до лав добровольців, волонтерів, приєднується до нової поліції, іде працювати до шкіл, щоб освічувати і виховувати нові покоління українців. Переконаний: саме сумлінне вивчення подій нашої історії багато в чому надихає наших студентів і викладачів не тільки знати і любити свою державу, а й активно працювати задля її майбутнього.

– Серед Ваших наукових інтересів – громадська активність молоді та її роль в історії. На Вашу думку, чи гідна сучасна молодь своїх славетних попередників – наприклад, героїв битви під Крутами?

– Наукові інтереси, ініціативи наших студентів, їх громадська активність свідчать – сучасна молодь володіє потужним державотворчим потенціалом. Наші хлопці і дівчата – надзвичайно вмотивовані, небайдужі, активні члени громади. Їм притаманне гостре відчуття справедливості, допитливість; а питання, які студенти іноді ставлять на семінарських заняттях нерідко змушують замислитися навіть досвідчених науковців, надихають подивитися на певні речі під незвичним кутом зору.

– Розкажіть про Ваші майбутні наукові розвідки. Що плануєте вивчати найближчим часом, які теми досліджують Ваші студенти у своїх наукових роботах?

– Один з напрямків історичної науки, який сьогодні особливо мене цікавить – так звана «поколіннева історія», яка вивчає життя молоді різних епох і досліджує її вплив на розвиток суспільства і перебіг знакових історичних подій, надає можливість робити науково обґрунтовані прогнози подальших тенденцій історичного процесу. Саме тому вивчення діяльності молоді посідає важливе місце серед моїх наукових інтересів. У найближчих планах наукових розвідок – дослідження проблем військового полону доби Першої світової війни; особливий акцент планую зробити на вивченні досвіду Німеччини і Австро-Угорщини, частиною якої у ті часи були і певні території сучасної України. Проблемною видається робота з першоджерелами: чимало архівів Першої світової нині зберігаються у Російській Федерації. Але для ґрунтовного дослідження теми вистачає і європейських, і вітчизняних ресурсів. Тематика ж студентських наукових робіт – дуже різна, як і сама наша молодь. Впевнений, що саме у цьому, у цій багатогранності є і наша велика перевага, і надія на краще майбутнє.

Залишити коментар

Ярослав Шрамко
Ректор університету
Ганна Віняр
Директор бібліотеки
Прес-центр
Прес-центр
Єлизавета Кучерган
Викладач кафедри фізичної культури та методики її викладання
Дмитро Бобилєв
старший викладач кафедри математики та методики її навчання
Валерія Безуглова
студентка факультету ДТО
Едуард Євтушенко
Декан природничого факультету
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок