Щастя дитини – добробут суспільства: інтерв’ю з Оленою Павлик

1 червня у нашій країні – не тільки початок літа і веселої пори шкільних канікул, а й важливе соціальне свято: День захисту дітей. Щороку в цей день діти беруть участь у заходах, на яких дізнаються про свої права і вчаться виконувати обов’язки – а дорослі розмірковують про цінність дитячих років, особливості нового покоління малечі та сучасні педагогічні колізії. Про це і не тільки поговорив напередодні Міжнародного дня захисту дітей прес-центр Криворізького педагогічного із завідувачем кафедри початкової освіти, кандидатом педагогічних наук, доцентом Оленою Анатоліївною Павлик.

– Олено Анатоліївно, почнімо нашу розмову з актуального питання – того, що нині хвилює і дітей, і батьків, і вчителів. Нова освітня парадигма нашої країни – зокрема ті її засади, що стосуються початкової школи. Як змінюється підготовка вчителів молодших класів відповідно до нових потреб системи освіти?

– Нова українська школа потребує нових учителів – особливо це стосується наставників початкової ланки освіти. Відповідно до цих вимог кафедра початкової освіти КДПУ адаптує навчальні програми, коригує теми, змінює форми проведення навчальних занять. Викладачі кафедри активно долучають студентів до групових форм роботи, працюють над розвитком критичного мислення педагогів нової школи, упроваджують інтерактивні методи навчання, приділяючи особливу увагу актуальному нині методу проектів, готують майбутніх вчителів до використання цих новітніх методик у школі. Разом із вчителями, які відвідують курси підвищення кваліфікації на базі КДПУ і студентами старших курсів навчаємо проводити сучасні заняття – такі, як уроки мислення і мовлення, впроваджуємо нові шкільні традиції на кшталт «ранкового кола», організовуємо тренінги, набуваємо нового досвіду відповідно до сучасних потреб системи освіти. Для підготовки студентів IV курсу до професійної діяльності у початковій школі сьогодні обов’язковим є і проходження спеціалізованого дистанційного курсу. Цей курс, створений і впроваджений Міністерством освіти і науки на базі студії онлайн-освіти “Educational Era”, забезпечено зручним інтерфейсом і вичерпними інструкціями; його розраховано на 60 годин. Варто наголосити, що однією з найважливіших умов успішного проходження курсу є суворе дотримання вимог академічної доброчесності.

– Розкажіть про сучасне бачення виховання. Чим воно відрізняється від тих концепцій, які вважалися загальноприйнятими у Ваші студентські роки?

– Новою в організації навчально-виховного процесу є велика увага до психологічного аспекту створення освітнього середовища, перенесення акцентів із санітарно-гігієнічних вимог минулих років на новий центр системи освіти – учня. З метою практичного втілення цієї концепції на кафедрі нині активно використовуються технології розвитку критичного мислення, здійснюється навчання роботі з інформацією – наприклад, з використанням візуальної організації навчального матеріалу за допомогою фліп-чартів. Змінюємо і доповнюємо й зовнішній вигляд навчальних приміщень, реорганізуємо освітній простір, розташування парт, обладнання, наочних посібників тощо. У відповідь на закиди опонентів нової концепції, що стосуються питань дисципліни, варто зазначити – нова українська школа не передбачає анархії. Існують певні правила, які стосуються усіх учасників навчально-виховного процесу, і яких необхідно дотримуватися. Для цього формуємо відповідальність і взаємну повагу, навчаємо і навчаємось дослухатися одне до одного, знаходити спільну мову. Нове суспільство починається з дитинства – якщо зможемо побудувати відкриті, демократичні стосунки у кожному класі кожної школи, сформуємо громадянську компетентність змалечку. Це і є основною метою сучасного виховання. Для цього наші студенти – покоління свідомих вчителів майбутнього, готових до змін – постійно відслідковують сучасні тренди освітніх інновацій, приділяють багато уваги саморозвитку, самоосвіті, відвідують майстер-класи і тренінги, проходять дистанційні курси, активно долучаються до педагогічної творчості. Демократизм, повага до дитини стають наріжними каменями сучасного навчально-виховного процесу. Завжди актуальними є і такі базові засади формування особистості, як моральне і патріотичне виховання, долучення до цінностей волонтерської роботи, формування активної життєвої позиції.

– На Вашу думку, кого потрібно виховувати – батьків чи дітей?

– Дорослих. Адже сучасна дитина може багато чому навчити своїх батьків. Діти зараз вже не тільки дивляться мультики – їх сприйняття стає дедалі динамічнішим, а освітні потреби збільшуються і кількісно, і якісно. Вони почуваються впевнено у вкрай насиченому інформаційному просторі сьогодення – і навчання таких дітей повинно відповідати їх потребам, повинно заохочувати природні нахили і розвивати здібності, а не штучно прищеплювати певні вподобання. Не можна забувати і про те, що кожна дитина заслуговує на любов і увагу. Саме така навчально-виховна концепція вже зараз активно впроваджується у пілотних школах, створених відповідно до вимог нової освітньої парадигми – і вже зараз вихованці цих закладів, на відміну від багатьох свої однолітків, виявляють бажання ходити до школи щодня, з нетерпінням чекаючи не тільки вересневого свята Першого дзвоника. Вчителі таких пілотних закладів освіти є і серед студентів Криворізького педагогічного. Вони захоплено розповідають про те, як у їх школах впроваджуються нові методики навчання читанню і письму в умовах реальних, повсякденних ситуацій, як легко і цікаво, без зубріння і примусу вихованці набувають нових навичок і знань. Ці діти – майбутнє своїх громад, адже через них відбувається виховання і дорослих – їх батьків, дідусів, бабусь, сусідів; створюється і розвивається нове бачення суспільного життя, побудованого на принципах демократії і гуманізму.

– Сучасні методики виховання є каменем спотикання багатьох педагогічних дискусій. На Вашу думку – якими є їх основні переваги і як позбутися недоліків?

– Навчання у новій українській школі, всупереч розповсюдженому уявленню – не лише гра. Адже саме через гру учні набувають міцних знань, саме у такому, природному для дитини форматі, відбуваються потужні освітні і виховні процеси. У сприятливих умовах діти засвоюють інформацію набагато швидше і якісніше, ніж у офіційній обстановці традиційного уроку. Актуальними залишаються проблеми інклюзивної освіти, основною з яких є непідготовленість вчителів у царині дефектології, що є необхідною умовою роботи з особливими учнями. Серед інших нагальних питань – створення нових навчальних посібників відповідно до змін у шкільних програмах; так, нині триває конкурс підручників для першого класу. Кардинальних змін у змісті навчальних видань не передбачено: новинки стосуватимуться переважно методики викладання. Вимоги щодо розвитку мовлення і навчання грамоти не змінюються – хіба що в деяких аспектах змісту. Важливими сьогодні є і проблеми відповідальності батьків за освітню траєкторію школярів, питання співпраці школи і громади, організації спільного дозвілля. Серед сучасних освітянських інновацій, впровадження яких нині активно обговорюється – нові форми проведення батьківських зборів, цікава і корисна практика організації екскурсій на робочі місця батьків школярів. Звісно, всі ці новинки вимагають відповідного кадрового забезпечення. Викладачі кафедри початкової освіти нині докладають усіх зусиль, щоб фундаментальна підготовка майбутніх вчителів була і сучасною. Не залишаємось і осторонь наукової роботи: вже четвертий рік поспіль наші студенти стають дипломантами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Всі переможні проекти апробовано на практиці – завдяки постійному співробітництву, активній взаємодії зі школами міста. Відома істина – який вчитель, такий і клас – сьогодні, у добу реформ, набуває особливого значення. Імідж вчителя є важливим формуючим фактором дитячої особистості: і вдача, і настрій наставника легко передаються дітям, які охоче копіюють дорослих. А значить, поведінка, мовлення, зовнішній вигляд вчителя мають бути зразковими. На кафедрі початкової освіти Криворізького педагогічного готують саме таких учителів – творчих й ініціативних, чуйних і відповідальних, готових як до постійного навчання і саморозвитку, так і до практичного впровадження освітніх концепцій нової української школи.