ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ: У КРИВОРІЗЬКОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ВІДБУВСЯ БРИФІНГ З РЕКТОРОМ

Напередодні Міжнародного дня студентів у Криворізькому педагогічному проходить низка тематичних заходів. Одним із них став брифінг, який відбувся 11 листопада 2019 року в ньюзрумі університету. На брифінгу пролунали кращі питання від учасників онлайн-конкурсу «5 запитань до ректора».

За сприяння студентської ради університету переможці отримали можливість особисто поставити запитання ректору КДПУ, проф. Я. В. Шрамку. Не залишилися осторонь і очільники студентських рад факультетів, які приєдналися до розмови на актуальні для молоді теми.

Голова студради університету Ярослав Качанов нагадав про особливості формату й регламент брифінгу. Відтак надав слово студентству Криворізького педагогічного.

Валерій Кокора (гр. СМК-18): «Одне із наших гасел – свобода. Чи поширюється воно на відстоювання власної думки, ідеї і адекватної критики по відношенню до викладачів, зокрема, Вас?».

Ректор КДПУ, проф. Я. В. Шрамко: «Поняття свободи – важлива філософська категорія. Вона може бути як позитивною, так і негативною; її іноді називають усвідомленою необхідністю. Безперечно, свобода слова, свобода відстоювання власної думки, є однією з засадничих свобод громадянина вільного, демократичного суспільства і наші студенти повною мірою мають право нею користуватися. Але ж, не забуваємо, що ми живемо у світі, де панують певні закони, в тому числі й закони спілкування між людьми. Кожен викладач, як і студент, є особистістю, й свобода кожного із співрозмовників обмежена правами іншого. Тож маємо усвідомлювати необхідність певного самообмеження свободи слова під час відкритого, демократичного й конструктивного спілкування, якого прагнуть викладачі й студенти нашого університету».

Анна Крамська (гр. АНФм-14): «Система навчання якого іноземного закладу вищої освіти Вам подобається та ідеї якого можливо було б взяти для українських ЗВО, у тому числі для нашого університету?».

Ректор КДПУ, проф. Я. В. Шрамко: «Кращим орієнтиром видається досвід Німеччини. Систему вищої освіти цієї європейської країни розраховано на вмотивованого студента, який чітко уявляє як власну мету, так і шляхи її досягнення. Основним принципом німецьких університетів є свобода навчання й свобода викладання: кожен професор вільний у тому, чому навчати, кожен студент вільний у тому, що вивчати – тобто самостійно обирати дисципліни для опанування, формуючи зміст власної освіти. Але для таких інновацій починати необхідно зі шкіл, щоб змінити фундаментальні принципи системи освіти для успішного переходу до університетського навчання».

Владислава Кутугіна (гр. ХІ-17): «Як Ви ставитеся до введення системи додаткових балів за науково-дослідницьку діяльність, студентське самоврядування, особливі успіхи у навчанні, громадську, спортивну та культурно-масову роботу в  розмірі 10% від загальної кількості балів?»

Ректор КДПУ, проф. Я. В. Шрамко: «Згідно з вимогами до розподілення стипендіального фонду, академічна стипендія нараховується відповідно до рейтингу. Додаткові бали можуть бути нараховані, але складова рейтингу за їх рахунок не може перевищувати 10%. Критерії нарахування таких балів доволі складно визначити, воно буде вимагати дотримання складної процедури, до того ж, важливо унеможливити елементи свавілля й зловживань. Отримання стипендії є результатом успішного виконання основного обов’язку здобувача вищої освіти – навчання, тож, на мою думку, саме академічні успіхи мають визначати рейтинг кожного студента».

Дарья Чеснокова (гр. ФІм-14): «Після 5, 5 років навчання у педагогічному, та спостерігаючи за життям нашого (і не тільки) університету, виникає багато запитань. Але рамки даного заходу обмежують лише одним. Тому запитання наступне: відвідуючи різні ЗВО України ти одразу помічаєш різницю між нашим педагогічним вузом та іншими. А саме, відсутність як такого «студентського містечка». У нас величезна територія навколо ЗВО, багато вільного місця, яке б чудово вписало в свій ландшафт: лавки, паркан, місце для відпочинку, місце для куріння (всі ми дорослі люди), хоч якийсь газон тощо. Але замість цього ми маємо чергові таблички «реклами» нашого ЗВО, які не є необхідністю. Найкраща реклама для абітурієнтів – це відчуття справжнього студентського життя. Тому виникає питання, навіщо фінансувати ці безглузді «таблички»! Для порівняння можна додати фото інших педагогічних ЗВО, які змогли знайти кошти та облаштувати територію навколо університету».

Ректор КДПУ, проф. Я. В. Шрамко: «Місця для куріння не можуть знаходитися на території ЗВО, оскільки це заборонено Законом України. Така пропозиція точно не буде розглядатися. Над оформленням університетських локацій працюють наші дизайнери – викладачі й студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв; картини наших митців прикрашають стіни навчальних корпусів. Тож оздоблення території університет здійснює власними силами – зокрема, завдяки відмінному виконанню дипломних проектів на факультеті мистецтв. Це чудово демонструє можливості майбутніх фахівців, які здобувають освіту в нашому університеті. Я би не став протиставляти втілення наших дизайнерських проєктів роботі з впорядкування ландшафту університету. Але облаштування кампусу КДПУ обмежено невеликими територіями, що нам належать, особливо їх певною фрагментованістю. Комплексне обладнання цих локацій потребує значних капіталовкладень. Буду докладати всіх зусиль задля нашого руху в цьому напрямку. У планах університету – оновлення спортивних майданчиків і головного стадіону».

Аліна Дуднік (гр. СМК-18): «Які книжки змінили ваше світосприйняття?»

Ректор КДПУ, проф. Я. В. Шрамко: «Література, як відомо, є однією із засадничих галузей людської культури; важливою її частиною є література художня. Якщо говорити про вплив на світосприйняття, то найбільшим він є в юнацькі роки – читаючи твори видатних письменників, я багато чого переосмислював, робив важливі світоглядні висновки. Суттєве враження на мене справив «Герой нашого часу» М. Лєрмонтова. Ще одним знаковим твором став роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита» – цю книгу я прочитав за одну ніч, адже за часів радянської цензури знайти її примірник було непросто. Це було справжнім ковтком свободи: я прочитав щось зовсім нове, познайомився з твором, який виходив за межі тогочасних стандартів соціалістичного реалізму. Сьогодні ж я надаю перевагу філософським трактатам. Свого часу, отримавши можливість у повному обсязі познайомитися із світовим філософським доробком, прочитав книгу Карла Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» – твір, який обґрунтовує важливість організації суспільства за принципами відкритості. На мою думку, ця книга є однією з фундаментальних для сучасної людської цивілізації».

До розмови з ректором приєдналися голови студентських рад факультетів, які поставили низку актуальних для молоді питань стосовно ліцензування певних спеціальностей, створення можливостей для навчання в магістратурі, проблем університетської інфраструктури й функціонування заочного відділення тощо.

Керівництво університету завжди відкрито до конструктивного спілкування із студентською молоддю. Традицію проведення брифінгів із ректором буде продовжено наступного року.

Дякуємо всім, хто долучився до цікавої розмови за активну участь і небайдужість!