Європейські цінності для українського майбутнього: інтерв’ю з деканом факультету іноземних мов Мариною Варданян

У травні громадськість відзначає День Європи – свято, започатковане Радою Європи та країнами Європейського Союзу. Україна долучається до святкувань і кожного року організовує низку заходів до цієї події. У зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції цьогоріч багато заходів будуть проведені онлайн, але це не змінить сенсів загальноєвропейського свята. З нагоди Дня Європи прес-центр поспілкувався з деканом факультету іноземних мов, доктором філологічних наук, доцентом Мариною Володимирівною Варданян.

– Ви очолюєте факультет, на якому вивчають іноземні мови. Як відомо, мова є душею народу й кодом нації. Які європейські цінності є найбільш значущими саме для Вас?

– Існує чимало важливих цінностей, притаманних європейському суспільству. Але для мене базовими цінностями, на які варто спиратися і які варто впроваджувати, на мою думку, є демократія, рівність і можливість самореалізації. Саме ці ідеї я прагну втілити й на факультеті іноземних мов КДПУ.

– Ви неодноразово бували в країнах Європейського Союзу. Що саме вразило Вас найбільше?

– Знайомство з багатьма країнами, сподіваюся, ще попереду. Наразі я згадаю дві країни – Німеччину й Швецію. Перебуваючи там, я визначила для себе їх ключ до добробуту: держава любить своїх громадян, а громадяни люблять свою державу. Це проявляється у багатьох сферах життя: на державницькому й побутовому, культурному й мовному рівнях, у міжособистісних стосунках і у ставленні влади до народу. Крім того, це впевненість у завтрашньому дні, яка ґрунтується на взаємній повазі й співпраці держави та її громадян. Думаю, що це гарний приклад. Оскільки важко переоцінити важливість такого ставлення одне до одного для плідної роботи як всієї країни, а в нашому випадку університету та факультету.

– Чи поділяєте Ви відому думку про те, що скільки мов знає особа, стільки разів вона є людиною? Може краще знати й володіти досконало своєю рідною мовою й також залишатися людиною?

– Почну зі слів Шевченка: «І свого навчайтеся, і чужого не цурайтеся». Звісно, рідні мова, культура, історія мають посідати основне місце в житті людини. Це фундамент усього. Це називається національна самоповага. Ніхто не буде поважати людей, які нехтують власним спадком, мовою, традиціями. Асиміляція призводить до манкуртства, до зречення власної ідентичності. Маємо будувати стосунки з носіями інших мов і культур за діалогічною моделлю – на засадах любові до свого й поваги до іншого.

– Чи впливає на діяльність факультету те, що багато студентів уже відвідали європейські країни, а деякі пройшли стажування або навіть працювали за кордоном? Чи змінилося їх ставлення до навчання, оточуючих, до свого майбутнього?

– Коли студент опиняється за кордоном, він починає краще розуміти, для чого саме він навчається. Факультет іноземних мов надає можливості для міжнародної співпраці, стажування, сприяє обміну досвідом. Це дуже важливо для професійної самореалізації майбутніх фахівців. Я визначаю два шляхи наших студентів. Перший, коли випускник факультету розпочинає свою професійну кар’єру за кордоном. Володіння іноземними мовами дає їм таку можливість у повні. Другий шлях, який мені особисто більш імпонує, це той, коли студенти, які отримують мовний і культурний досвід за кордоном, успішно реалізуються в України, адже вони працюють на користь нашого суспільства, роблячи внесок у розвиток власної держави.

– Ваші побажання студентам, абітурієнтам і всім, хто поділяє ідеї свободи, гуманізму й гідного життя.

Бажаю берегти свої переконання й втілювати їх у життя, успішно працювати й досягати добробуту в рідній Батьківщині. І ті найкращі європейські цінності втілювати у власній країні, Україні. Цінуймо нашу державність аби нас цінував світ!