пахова грижа
Прес-центр

Сила й гармонія рідного слова: інтерв’ю з професором Т. М. Мішеніною

21 Лютого 2021, 08:31

Починаючи з 2000 року, 21 лютого в Україні відзначають Міжнародний день рідної мови, яка є визначальною ознакою культурної приналежності людини. Прес-центр поспілкувався з доктором педагогічних наук, кандидатом філологічних наук, професором Тетяною Михайлівною Мішеніною й дізнався про її шлях до науки й особисте сприйняття цінностей, пов’язаних із рідною мовою.

Розкажіть, будь ласка, про свій шлях до професії українського філолога. Які фактори вплинули на вибір Вашої спеціальності?

– Ключовими факторами цього вибору стали увага до слова різних мов і розуміння слова літератури й слова в музиці, слова театру й кіно. Я завжди відчувала захоплення від того, як панорама художнього твору здатна сколихнути невимовно багаті відтінки відчуттів і надихнути відтворити власну історію за сюжетом, яку можна написати в своїй уяві. Батьки заохочували мене сумлінно навчатися; читати я почала досить рано й це було моїм самостійним вибором. У шкільні роки відвідувала мовно-літературний гурток; звісно, це суттєво вплинуло на вибір професії. Нині я є поеткою рідного краю, маю збірку віршів для дітей «Равликове сонечко» й збірку жіночої поезії «Життя».

Роки навчання в закладі вищої освіти. Найулюбленіші предмети й викладачі. Перші наукові дослідження в царині української філології.

– Я опанувала спеціальність «Українська мова та література» й здобула кваліфікацію вчителя на факультеті української філології Криворізького педагогічного, отримавши диплом з відзнакою. Після цього навчалася в аспірантурі нашого ЗВО; успішно захистила кандидатську й докторську дисертації. Мені завжди подобалися предмети, під час вивчення яких матеріал подавали інтегровано, у тісному взаємозв’язку з іншими галузями наукового знання, зокрема історико-літературознавчі й історико-лінгвістичні дисципліни. Із вдячністю згадую моїх наставників: Валентину Василівну Явір, Олександра Васильовича Царука, Валентину Григорівну Терещенко, Миколу Володимировича Вербового, який згодом став моїм науковим керівником кандидатської дисертації; Станіслава Олександровича Карамана, який консультував при написанні докторського дослідження. Успішна освітня траєкторія стала для мене запорукою подальшої плідної роботи. Крім основної, науково-педагогічної діяльності в КДПУ, я консультую учнів – членів Малої академії наук України, які працюють над власними дослідницькими проєктами, рецензую роботи юних письменників, творчої молоді Криворіжжя й Дніпропетровщини. Мої перші досягнення в царині студентської науки пов’язані з участю у Всеукраїнських олімпіадах з української мови та літератури в Полтаві 1996 року та в Києві 1997-го. Якщо говорити про особисті відкриття, то нові обрії пізнання світу через слово для мене відкрили творчо-пошукові завдання й написання курсових проєктів. Сьогодні до кола моїх наукових інтересів належать дослідження стилістичних ресурсів художнього тла, методика викладання в закладах середньої та вищої освіти, підготовка вчителів філологічних спеціальностей; я рецензую навчальні посібники й підручники для шкіл, активно співпрацюю з педагогами.

– Мова – душа народу. Яким для Вас є сенс цього вислову?

– Для мене цей вислів означає сакральну єдність слова й культури, слова й літератури, слова й історії.
Для мене це означає живити в собі ті краплинки буття, які гаптують історію розвою мого народу.
Для мене є орієнтиром мої батьки, які навчили мене любити свою землю і свою працю, до якої я вдатна – творити слово й вчити словом.
Для мене є орієнтиром біографічний і творчий шлях Олександра Довженка: я бачу світ через «Зачаровану Десну». І мій шлях Учителя – передати учням цю зачарованість рідною землею і рідним Словом.

– Ваші побажання майбутнім фаховим дослідникам рідної мови.

– Слово здатне віднайти шляхи порозуміння в сучасному полікультурному світі.
Слово здатне вплинути на відчуття людини, тому Слово виховує.
Слово здатне змінити світ.
Слово вчителя є тим головним зерном, що уможливлює зазначене вище.
Нехай повість життя кожного з відкривачів буде позначена Словом, інкрустованим любов’ю до Бога, народу, родини; вірою у свої подальші відкриття; усвідомленням себе як громадянина й творця історії своїм буттям, своєю працею, викрешуванням свого Слова.

Залишити коментар

Ярослав Шрамко
Ректор університету
Ганна Віняр
Директор бібліотеки
Прес-центр
Прес-центр
Єлизавета Кучерган
Викладач кафедри фізичної культури та методики її викладання
Дмитро Бобилєв
старший викладач кафедри математики та методики її навчання
Валерія Безуглова
студентка факультету ДТО
Едуард Євтушенко
Декан природничого факультету
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок