Прес-центр

Музичні гармонії та мистецтво педагога: інтерв’ю з деканом факультету мистецтв О. І. Шрамко

1 Жовтня 2021, 08:32

Щорічно 1 жовтня шанувальники музичного мистецтва святкують Міжнародний день музики. Для науково-педагогічних працівників факультету мистецтв КДПУ цей день особливий, оскільки на початку жовтня наставники творчої молоді мають подвійне професійне свято, яке поєднує їх творче та освітянське покликання. Прес-центр привітав із Міжнародним днем музики й Днем працівників освіти декана факультету мистецтв, кандидата філософских наук, доцента Оксану Іллівну Шрамко.

– Змалечку людину супроводжує пісня. Від матусиної колисанки й до зрілості музика надихає та надає сил, пробуджує почуття й спонукає на вчинки. Розкажіть про музику у Вашому житті – на життєвому шляху очільниці мистецького факультету Криворізького педагогічного.

– Дуже доречно Ви згадали й про пісню, і про матусину колисанку, адже мій шлях до музики, мабуть, саме з цього й почався. Моя мама родом зі співучої Чернігівщини і має чудовий голос, який отримала у спадок від свого батька, а мого діда. Вона завжди була активною учасницею і солісткою вокально-хорових колективів художньої самодіяльності, хоча її професійне життя пов’язане з медициною. Мені з вокальними талантами не пощастило, але певна музична обдарованість, а головне, потяг до музики й бажання вчитись, безсумнівно, були «закодовані» ще до мого свідомого «музичного» життя й з’явилися, напевно, дійсно «із молоком матері». І коли в нашому під’їзді заграло перше піаніно моєї подружки, я теж «вчепилася» у своїх батьків і дуже їм вдячна, що, не дивлячись на досить скромні матеріальні можливості, нам із сестрою купили піаніно «Україна» і привели нас до Дитячої музичної школи № 1 нашого міста.

– Чи були у Вас викладачі, яких Ви можете назвати не тільки своїми наставниками, а й натхненниками?

– Маю сказати, що усвідомлення процесу навчання у музичній школі, як такого, що буде мати професійне продовження, прийшло доволі пізно – після 6 класу, коли моя перша викладачка по класу фортепіано Яхимець Ольга Іванівна буквально змусила мене взяти участь у міському конкурсі, дала відповідну, складну програму і я стала лауреаткою цього конкурсу, посівши, несподівано для себе, третє місце. Професіоналізм і чуйність дозволили цій напрочуд милій і добрій жінці розгледіти мій потенціал, повірити в мене. Тому я завжди буду її пам’ятати як свою першу й наставницю, і натхненницю. Тоді ж за мене «взялася» й викладачка сольфеджіо Емма Георгіївна Пароль-Рахович, і тут було як у тому анекдоті – «Згадайте книжку, яка змусила Вас плакати. – «Сольфеджіо». Але велике їй спасибі, бо інакше я б не вступила ні до музичного училища, ані до консерваторії.

Із сьомого класу музичної школи і чотири роки в музичному училищі я займалася в класі Тряскової Людмили Олександрівни, незмінної завідувачки фортепіанного відділу Криворізького музичного коледжу, і не буде перебільшенням сказати, що й мій піанізм, і мої професійні здібності як викладача, і моє відповідальне ставлення до своєї справи багато в чому сформувалися завдяки її наполегливій, талановитій праці та вимогливості.

Мені завжди щастило з викладачами, пощастило і в Київській консерваторії, де моєю наставницею і натхненницею стала Єрьоменко Зоя Олександрівна, випускниця московської фортепіанної школи, учениця одного з найвидатніших російських піаністів Костянтина Ігумнова. Заняття в класі Зої Олександрівни запам’яталися витонченою, шляхетною атмосферою натхненного спілкування з Музикою. Особливим хистом Зої Олександрівни була здатність «відірвати» студента від буденності робочих моментів, повірити в себе, знайти свою інтерпретацію, свій шлях.

– Ви кожного дня спілкуєтеся зі студентською молоддю. Як Ви ставитеся до сучасних музичних трендів і поширених вподобань юнаків і дівчат, до молодіжних музичних субкультур та подекуди контроверсійних тенденцій масової культури?

– Справа в тім, що ми звикли дещо упереджено ставитися до проявів масової культури й мистецтва, одним із яких є молодіжні субкультури. Проте виникнення молодіжної субкультури науковці пов’язують із невизначеністю соціальних ролей молоді, невпевненістю у власному соціальному статусі. Молодіжна субкультура є фазою індивідуального розвитку, яку повинен пройти кожен. Її сутність – пошук свого власного місця у суспільстві. Через неї молодь «тренується» виконувати ролі, які в подальшому їй доведеться «грати» у світі дорослих. З одного боку, молодіжні субкультури дійсно часто виступають як контркультура, культивують протест проти суспільства дорослих та їх культури, проти цінностей і авторитетів «базової» культури. З іншого боку, молодіжні субкультури покликані сприяти адаптації молоді до того ж суспільства та його культури. А що стосується молодіжних музичних субкультур, то вони часто бувають яскравими й оригінальними, мають професійних виконавців і цілі армії прихильників. Звісно, це теж треба поважати, навіть якщо декому з нас це не завжди подобається.

– Чи готові Ви пробувати нове в царині методики музичної освіти? Якими мають бути інновації в галузі мистецької педагогіки для підвищення рівня підготовки майбутніх професійних музикантів, хореографів, митців?

– Слід зазначити, що процес інновацій в царині методики музичної освіти останніми роками значно активізувався. І це зрозуміло, і так має бути, адже сучасний світ змінюється кожного дня й кожен день несе нам нові виклики. Сьогодні, наприклад, ми шаленими темпами опановуємо відносно нові для нас технології дистанційного навчання. Для митців це дійсно виклик, і ми намагаємося з цим впоратися. Крім того, у практику впроваджуються й інші інноваційні технології мистецької освіти. Але, на мою думку, професійне становлення митця – художника, музиканта, хореографа, насамперед базується на класичній освіті. Митці зрозуміють, що я маю на увазі. Тому «не нашкодити» – головне правило впровадження будь-якої інноваційної технології в галузі мистецької освіти, адже це – найбільш тендітна й найуразливіша сфера педагогіки, як і власне мистецтво, яке завжди відчуває й віддзеркалює сучасність, але живе за своїми законами й не підвладне жодним примусам і плануванням.

Залишити коментар

Ярослав Шрамко
Ректор університету
Ганна Віняр
Директор бібліотеки
Прес-центр
Прес-центр
Єлизавета Кучерган
Викладач кафедри фізичної культури та методики її викладання
Дмитро Бобилєв
старший викладач кафедри математики та методики її навчання
Валерія Безуглова
студентка факультету ДТО
Едуард Євтушенко
Декан природничого факультету