Прес-центр

Слово і дух: інтерв’ю із в. о. завідувача кафедри української та зарубіжної літератур, кандидатом філологічних наук, доцентом Наталею Георгіївною Мельник (до Міжнародного дня філолога)

25 Травня 2023, 10:07

25 травня в Україні відзначають День філолога – професійне свято всіх майстрів слова й шанувальників красного письменства, освітян і перекладачів, лінгвістів і літературознавців. Напередодні цієї дати прес-центр поспілкувався з Наталею Георгіївною Мельник – доцентом, кандидатом філологічних наук, в. о. завідувача кафедри української та зарубіжної літератур.

Сьогодні класична й модерна українська література здобуває гідне визнання в усьому світі. Яким, на Вашу думку, нині є місце творчого доробку наших письменників, поетів, народних майстрів слова у світовому літературному процесі?

– Починаючи з доби раннього модернізму (кінець ХІХ-початок ХХ століть), українська література – потужна, повноцінна складова світової культури. Орієнтуючись на провідні тогочасні філософські та психологічні теорії, українська модерна література зробила величезний унесок у розробку проблеми людини, її внутрішньої сутності, місця в світі. Далі: література «Розстріляного Відродження» (20-30 роки ХХ століття), модерна та постмодерна хвилі лише утвердили славу й вагу української літератури в світі. Нині інтерес до української культури (літератури) у світі стрімко зростає, бо ми пропонуємо людству не лише теорію людяності, духовності, моральності, але й практично доводимо справжність та цінність цих категорій власною кров’ю. Сьогодні все українське асоціюється з поняттями свобода, гідність, шляхетність, стійкість, відданість. Письменники ж – це спікери суспільства, люди, які найтонше відчувають думки, почуття, стан власного народу. Тому їм (а значить, і нам) треба багато сказати світові. І ми скажемо.

Фольклор посідає одне з чільних місць серед Ваших наукових інтересів. Розкажіть, як у сучасній народній творчості переплітаються традиційні форми художньої виразності та новітні сюжети, прийоми, жанри, виникнення яких пов’язане з подіями сьогодення?

– Фольклорна свідомість досить швидко реагує на сучасну реальність, пропонуючи узагальнену, виважену й чітку концепцію людини та дійсності, що стає поштовхом до появи нових культурних феноменів. Поряд із традиційним фольклором, в культурне життя суспільства увійшов постфольклор, що трактується в сучасній науці як якісно новий культурний продукт, пов’язаний із цифровою свідомістю (кібер-фольклор, ньюслор, інтернет-фольклор). Завдяки відповідності традиційним стереотипам та швидкому розповсюдженню інформації, такі твори фольклоризуються і стають надбанням народу. Актуальними нині є пісні авторського походження, що фольклоризуються та поширюються, відповідно до законів усного побутування. Наприклад, відома українська пісня «Ніч яка місячна» (музика М. Лисенка, слова М. Старицького) варіюється, відповідно до сучасних подій і набирає ознак «чорного гумору»:

Ніч така місячна зоряна ясная
В оптиці в мене москаль
На вітер поправочка і до побачення
Дамой за “парєбрік”, бай-бай!

Також надзвичайно популярними є сьогодні анекдоти, колядки, замовляння, тости, які пропонують життєлюбну позицію українця в будь-яких ситуаціях: (Перший тост – За кримский мост!; Тост номер два – За крейсер москва!; Третю повну – За бавовну!).

Що об’єднує народну творчість і авторську літературу, і чим вони принципово відрізняються одне від одного?

– Фольклор і авторська творчість іздавна взаємопов’язані: фольклор живить літературу народною мовою, образами, сюжетами; авторські ж твори, особливо близькі народові, часто сприймаються ним як власні, і згодом фольклоризуються (твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Старицького, Л. Глібова і т. д.). У той же час це дві різні системи зі своїми специфічними ознаками та суспільними функціями. Фольклор виник як природний словесно-музично-хореографічно-драматичний супровід людського життя. Його первісна функція – практична (магічна). Література ж, що виникла на основі фольклору і після фольклору, від свого початку виконує естетику-виховну функцію.

Є думка, що сучасна молодь тяжіє до точних наук, і не приділяє достатньої уваги гуманітарній освіті. Що Ви порадите майбутнім освітянам-словесникам, які прагнуть зацікавити дітей та юнацтво мистецтвом художнього слова?

– Багато залежить від особистості словесника. Попри тяжіння до точності, практичної користі, сприйняття себе з позиції «тут і тепер», сучасна молода людина завжди відчує справжність і глибину (або навпаки) особистості вчителя. Тільки той, хто сам горить, зможе запалити іншого. Просто треба бути справжнім і по-справжньому вірити у те, що ти говориш…

Залишити коментар

Ярослав Шрамко
ректор університету, професор
Ганна Віняр
директорка бібліотеки (2009 - 2022 роки)
Прес-центр
Прес-центр
Єлизавета Кучерган
викладачка кафедри фізичної культури та методики її викладання (2016 - 2022 роки)
Дмитро Бобилєв
завідувач кафедри математики та методики її навчання, доцент
Тетяна Крамаренко
доцент кафедри математики та методики її навчання
Валерія Безуглова
аспірантка кафедри соціології та масових комунікацій, кореспондентка прес-центру
Едуард Євтушенко
в. о. завідувача кафедри ботаніки та екології, доцент
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок
Листопад 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30