- Автор: Завідувач навчально-методичного відділу
- Перегляди: 1940
Рішення НАЗЯВО за підсумками розгляду справи щодо акредитації освітньо-наукової програми "Фізика"
- Автор: Завідувач навчально-методичного відділу
- Перегляди: 1793
Висновок галузевої експертної ради щодо акредитації освітньо-наукової програми "Фізика"
- Автор: Завідувач навчально-методичного відділу
- Перегляди: 2068
Український відкритий університет післядипломної освіти
запрошує до дистанційного проходження курсів підвищення кваліфікації.
З переліком курсів Ви можете ознайомитися на сторінках
викладачів віртуальних кафедр (перейти).
- Автор: Сектор наукової роботи
- Перегляди: 2103
Український відкритий університет післядипломної освіти
запрошує до дистанційного проходження курсів підвищення кваліфікації.
З переліком курсів Ви можете ознайомитися на сторінках
викладачів віртуальних кафедр (перейти).
- Автор: Сектор наукової роботи
- Перегляди: 1946
Український відкритий університет післядипломної освіти
запрошує до дистанційного проходження курсів підвищення кваліфікації.
З переліком курсів Ви можете ознайомитися на сторінках
викладачів віртуальних кафедр (перейти).
- Автор: Сектор наукової роботи
- Перегляди: 2575
8–9 жовтня 2020 року в Криворізькому державному педагогічному університеті відбулася VІ Міжнародна наукова конференція «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри», організована кафедрою української мови і приурочена 90-річчю КДПУ.
Участь у конференції взяли представники з різних освітніх закладів України й зарубіжжя. Міжнародну академічну мобільність представлено 5 закордоними вишами: Білоруський державний університет (м. Мінськ, Республіка Білорусь), Гомельський державний університет імені Франциска Скорини (м. Гомель, Республіка Білорусь); Гомельський державний технічний університет імені П. В. Сухого (м. Гомель, Республіка Білорусь); Могильовський державний університет імені А. А. Кулешова (м. Могильов, Білорусь); University in Czestochowa (м. Ченстохова, Польща).
40 вітчизняних академічних й освітніх установ України представлено в заявлених на конференцію доповідях, а саме: Інститут української мови НАН України (м. Київ); Інститут педагогіки НАПН України (м. Київ); ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ); ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (м. Переяслав-Хмельницький); Дніпровський державний університет внутрішніх справ (м. Дніпро); Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро); Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця); Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (м. Кривий Ріг); Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка (м. Дрогобич); Житомирський державний університет імені Івана Франка (м. Житомир); Запорізький національний університет (м. Запоріжжя); Івано-Франківський національний медичний університет (м. Івано-Франківськ); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ); Київський університет імені Бориса Грінченка (м. Київ); Криворізький національний університет (м. Кривий Ріг); Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (м. Львів); Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів); Львівський торговельно-економічний університет (м. Львів); Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Мелітополь); Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (м. Миколаїв); Національний авіаційний університет (м. Київ); Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (м. Київ); Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро); Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ); Національний університет «Острозька академія» (м. Острог); Національний фармацевтичний університет (м. Харків); Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (м. Ніжин); Рівненський державний гуманітарний університет (м. Рівне); Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк); Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль); Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (м. Умань); Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро); Харківська академія дизайну і мистецтв (м. Харків); Харківський національний автомобільно-дорожній університет (м. Харків); Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (м. Харків); Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (м. Харків); Херсонський державний університет (м. Херсон); Центральноукраїнський державний педагогічний університет (м. Кропивницький); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (м. Чернівці).
Про свою участь у роботі конференції загалом заявили 159 учасників, і зокрема з різних регіонів України (139) та зарубіжжя (20), із них – 34 докторів наук, з-поміж яких 1 зарубіжний учасник, 87 мають наукові ступені кандидатів наук, серед яких 4 зарубіжних.
Міжнародний блок конференції репрезентовано традиційними науковими зв’язками. Ось уже вшосте активними учасниками міжнародного мовознавчого форуму в Криворізькому державному педагогічному є білоруські науковці. Варто зауважити, що цього разу на конференцію подав заявки увесь професорсько-викладацький склад кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики Могильовського державного університету імені А. А. Кулешова (м. Могильов, Білорусь), а також викладачі кафедри загального і слов’янського мовознавства та кафедри германо-романської філології цього ж університету. Долучилися викладачі й аспіранти з інших зарубіжних вишів.
Ми вельми вдячні всім нашим зарубіжним колегам, які знайшли час і можливість приєднатися до конференції в реальному часі і тим, хто став лише заочними учасниками. Особлива подяка одній із заступниць голови оргкомітету конференції, Вользі Аляксееўні Ляшчынскій – доктару філалагічных навук, прафесару кафедры беларускай мовы УА «Гомельскі дзяржаўны ўніверсітэт імя Францыска Скарыны» (м. Гомель, Білорусь) – за низку наукових розвідок з проблем білоруської фразеології в національно-культурному осмисленні та Яўгену Яўгенавічу Іваноўу – кандыдату філалагічных навук, дацэнту, загадчыку кафедры тэарэтычнай і прыкладной лінгвістыкі Магілёўскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя А. А. Куляшова (м. Могильов, Білорусь) – за ґрунтовне розроблення й репрезентацію низки питань з білоруської афористики і слов’янської пареміології.
Міжнародна конференція пройшла в інтерактивному онлайн-форматі. З нагоди відкриття і проведення VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри» до всіх учасників звернулася ідейна натхненниця наукового зібрання – завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз.
Задля привітання учасників конференції на пленарному засіданні виступили представники ректорату. Свої вітальні промови виголосили ректор Криворізького державного педагогічного університету, доктор філософських наук, професор, голова організаційного комітету Ярослав Владиславович Шрамко; проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Віта Анатоліївна Гаманюк; перший проректор, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Андріївна Остроушко та декан факультету української філології, кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко. У всіх вітальних виступах наскрізною ідеєю прозвучала важливість проведення міжнародного наукового форуму навіть у такому форматі, який диктує нині час й епідеміологічна ситуація в світі. Наголошено також на актуальності кола проблем з мовознавчої, лінгводидактичної та літературознавчої царин, порушених у межах конференції.
Щирі слова привітання мали змогу висловити всі активні учасники – українські й зарубіжні, які приєдналися до онлайн-конференції та долучилися до проведення заходу. З використанням сучасних інформаційних технологій здійснювалися виступи учасників, які супроводжувалися мультимедійними презентаціями. Модераторами конференції виступили доценти кафедри української мови КДПУ к. філол. н., доц. Н. М. Малюга і к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова, відповідальною за технічне забезпечення – аспірантка кафедри української мови І. В. Масляєва.
Увазі широкого кола науковців на пленарному засіданні було запропоновано 7 доповідей, у яких інтерпретовано найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Доповідачі торкнутися важливих теоретичних і прикладних проблем, які визначають пріоритетні напрями українського й світового мовознавства та лінгводидактики: Доповнення до «Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти» і виклики для методики навчання мов (д. пед. н., проф. В. А. Гаманюк, м. Кривий Ріг); Еколінгвальний баланс в умовах глобалізації (д. філол. н., проф. Ж. В. Колоїз, м. Кривий Ріг); Українське інформаційне суспільство: свобода слова чи словесна сваволя? (к. філол. н., доц. Н. М. Малюга, м. Кривий Ріг); Світоглядні детермінанти сакральної лексики в сучасному українському історичному романі (д. пед. н., проф. Т. М. Мішеніна, м. Кривий Ріг); Природа простих мономіалів в українській термінології (к. філол. н., доц. О. І. Чайка, м. Київ); Семантика міри і кількості в текстах сучасних кулінарних рецептів (к.філол. н., доц. О. А. Остроушко, м. Кривий Ріг); Практичний курс комунікології в системі професійної підготовки студентів-філологів (д.філол. н., доц. Л. А. Білоконенко, м. Кривий Ріг).
Розгляд актуальних проблем сучасної лінгвістики й лінгводидактики, представлених доповідями на пленарному засіданні, продовжився виступами на секційних засіданнях. Особливе зацікавлення викликали доповіді досвідчених науковців, які розкрили зіставно-типологічний аспект функціювання української мови на тлі споріднених і неспоріднених мов: польської, білоруської (к. філол. н., доц. Л. В. Сегін, м. Слов’янськ), англійської (к. філол. н., доц. О. С. Пальчевська, м. Львів), з’ясували діахронічний зріз української лексики української мови, подавши опис стихійних явищ в історичному контексті (к. філол. н., доц. В. В. Денисюк, м. Умань), висвітлили дискурсивний аспект сучасних вітчизняних медіа (к. філол. н., доц. Н. М. Шарманова, м. Кривий Ріг), розкрили когнітивні й гендерні маркери української фраземіки (к. філол. н. О. В. Федіна, м. Кам’янське). З’ясування низки дискусійних питань вітчизняної етнолінгвістики, опис лексико-фразеологічної, словотвірної та граматичної систем української мови доповнено розглядом літературознавчих проблем, суміжних із мовознавчими (к. філол. н., доц. Н. Г. Мельник, м. Кривий Ріг).
Досить активними на конференції були аспіранти з Києва (О. С. Шуленок), Харкова (О. Ю. Чорна), Дніпра (О. О. Доценко), Львова (Н. Л. Іванишин), Кривого Рогу (Т. О. Соловйова, І. В. Масляєва, Д. В. Щербина). Молоді науковці представили власні проєкти з актуальних проблем сучасного мовознавства, розкрили перспективи своїх подальших лінгвістичних досліджень. Тож щиро бажаємо молодим пошуковцям досягнути поставленої мети!
Міжнародна онлайн-конференція пройшла в атмосфері відкритого, інтерактивного спілкування. Доповідачам ставилася низка запитань у чаті й «наживо», подекуди в чаті обговорення виступів перетворювалося на жваву дискусію, що засвідчило особливий інтерес до розгляду тих чи тих прикладних питань.
Робота міжнародної конференції завершилася підведенням підсумків, де кожен з учасників, акцентувавши на актуальності проблематики заслуханих доповідей, дав її високу наукову й організаційну оцінку, висловив міркування щодо необхідності й наступності подібних наукових зібрань задля впровадження результатів наукових досліджень в академічну мовну освіту в Україні.
Результати представлених доповідей частково увійшли до збірника наукових праць за матеріалами конференції, який розміщено у вільному доступі заздалегідь, до початку роботи нашого форуму. Наразі проводиться набір статей до наступних випусків наукового часопису «Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету».
Щиро бажаємо всім учасникам VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри» нових творчих звершень і запрошуємо наукову спільноту до подальшого обговорення актуальних проблем сучасної мовознавчої царини в загальнославістичному й світовому контексті!
- Автор: Шарманова Sharmanova Наталя Natalia Миколаївна
- Перегляди: 2265
https://drive.google.com/file/d/1k-9s_yFjuQy-lw1ChBRWvBrKx9OAu2vy/view?usp=sharing
- Автор: Кафедра дошкільної освіти
- Перегляди: 1841
Початок жовтня традиційно ознаменований широкоформатними освітянськими святами, які давно отримали загальнолюдське визнання й пошану, – День працівників освіти України та Всесвітній день учителя.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. День учителя – міжнародне професійне свято всіх працівників освітньої царини – був заснований у 1994 році. Він відзначається щорічно в ознаменування річниці підписання Рекомендації ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці щодо становища вчителів (UNESCOPRESSE, vol.4, no.17, p.9).
Ідея святкувати День учителя з’явилася ще в XIX столітті. У різних державах свято присвячували видатним педагогам або історичним подіям у галузі освіти. Свято «День учителя» в жовтні вшановують у таких країнах: в Узбекистані – 1 жовтня; у Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці – 6 жовтня; у Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти в Польщі святкується 14 жовтня; День учителя в Бразилії – 15 жовтня; у Чилі – 16 жовтня; в Австралії –в останню п’ятницю жовтня. І це далеко не повний перелік. Професійне свято вчителів відзначають в усьому світі і в кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, у Гондурасі, у Брунеї, на Тайвані.
В Україні, яка входила до складу СРСР, День учителя почали святкувати за указом президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року. Постановою президії Верховної Ради СРСР 1980 року «Про святкові і пам’ятні дати» свято було призначено на перший тиждень жовтня.
Від часу проголошення Незалежності України загальнонародне свято задокументовано на найвищому рівні. Урочистості не мають чітко фіксованої дати: згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 11 вересня 1994 року День працівників освіти відзначається в першу неділю жовтня.
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВЯТА. Педагоги є активними учасниками освітнього процесу, від плідної роботи яких залежить, аби люди навчилися кооперуватися в соціумі і щоб світ нарешті позбавився від дискримінації. Саме тоді, коли потреба в учителях є особливо гострою, прикрим є той факт, що багато країн відчувають їх нестачу. Подібна ситуація спостерігається нині в багатьох державах – як у розвинутих, так і в бідних. Масовий відтік педагогів викликано низкою факторів, як-от: скорочення бюджету для державної служби, відсутність сприятливих умов для роботи, низький рівень оплати праці, вихід на пенсію літніх працівників, стрес, фізичне й моральне виснаження, булінг у системі освіти тощо.
Громадськість часто виявляє байдужість до кризи, викликаної браком учительських кадрів, і насамперед в початковій ланці. Загалом цьому питанню не приділяється достатньої уваги, помилково вважаючи, що вчителем може бути будь-хто, хто хоч трохи орієнтується в проблемах виховання й навчання, і що завжди можна знайти велику кількість людей, яких можна швидко підготувати до професії вчителя. Керуючи роботою чотирьох установ системи Організації Об’єднаних Націй, які опікуюються багатьма аспектами освіти, фахівці беззаперечно стверджують, що без відповідної кваліфікованої підготовки неможливо просто зайти в клас чи навчальну аудиторію й на високому рівні організувати ефективний освітній процес.
Зауважимо, що не тільки у загальнонародний чи Всесвітній день учителя, а й завжди варто плекати в суспільстві здорову ідеологію та вдосконалювати стратегії національної освіти: під умілим керівництвом досвідчених педагогів-наставників конкурентноспроможне молоде покоління зможе ефективно використовувати нові технології та здобувати нові знання, що стають пріоритетним товаром у сучасному інформаційному суспільстві і рушієм цивілізаційного поступу людства.
НАЦІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ
У 2020 році український День учителя (День працівників освіти / День освітянина) відповідно до традиції припадає на 4 жовтня, а Всесвітній день учителя – на 5 жовтня.
Сьогодні в незалежній Україні (за інформацією веб-порталу органів виконавчої влади) надають освітні послуги майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників й управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, провадять освітній процес для п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність у вітчизняних вишах майже трьом мільйонам студентів.
«День учителя – свято, яке залишається з нами назавжди», – інформує урядовий портал.
Немає завдання більш гідного, ніж передавати дітям нові знання, готувати молоде покоління до активної життєвої позиції та плідної праці в ім’я національних ідеалів. Учитель за покликом серця має в серці дар від Бога, щедро дарований небагатьом, – зазирнути в дитячі душі і знайти відгомін у них, навчити юнь світлому, доброму й прекрасному, віднайти талант в інших та розкрити чесноти й ціннісні суспільні пріоритети. Кожний, хто свідомо визначився в учительській професії, і справді має такий великий дар. Тож найкращі вітання до професійних свят усім шановним освітянам! Завжди будьте успішні у своїх вихованцях!
Особливі привітання – для професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету, що напередодні відзначив свій 90-річний ювілей. У ці святкові, знакові для нашої альма-матері дні щиро бажаємо всім колегам, потужному науково-педагогічному колективу, який плідно готує вчительські кадри для Придніпровського регіону і всієї держави, міцного здоров’я, наснаги, успіхів, натхнення, творчих здобутків, подальшого фахового зростання і процвітання університетської спільноти!
Використано матеріали:
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=236
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=238&year=2020
- Автор: Шарманова Sharmanova Наталя Natalia Миколаївна
- Перегляди: 1783
