10 березня – День народження українського Гімну. Він був створений композитором Михайлом Вербицьким, а слова написав Павло Чубинський.

Гімн. Як багато і мало водночас. Для тисяч культур – це не просто пісня. Не просто слова, поставлені на музику. Для когось його слова – це елемент любові до рідного краю. Елемент плекання, благословення, схвалення благородним даром та добрим словом. Для когось – вираження світогляду, усвідомлення бачення чогось прекрасного й недосяжного, представленого через слова, що стали символом і невіддільним складником держави.

Такою є й Україна. Слова її гімну – це не просто текст. Це немов подих історії, що проходить крізь покоління. Немов голос землі, яка пам’ятає і радість, і біль. У цих рядках – степовий вітер і тиша гірських вершин, шум Дніпра і Донбаські терикони. Це молитва й обітниця, що підіймає з колін, і тиха впевненість у тому, що світло завжди перемагає темряву. Україна звучить у своєму гімні як надія, гідність та нескорена любов до життя. І це світло, цю любов ніщо не зможе змусити погаснути! 

З добрим словом добрим людям – аспірант кафедри Кирило Слободянюк.

Слава Україні!