На першому засіданні науково-методичного семінару «Вища освіта в контексті європейського освітнього простору» кафедри соціології та масових комунікацій (2024-2025 н.р.) виступила аспірантка першого року навчання Ольга Смаглюк з доповіддю «Раннє статеве життя підлітків як соціальна проблема: правові засади, причини та наслідки», в якій презентувала свої перші наукові розвідки з дисертаційної тематики.
У своєму виступі Ольга Смаглюк зазначила наступне.
«В умовах російсько-української війни загострилася така соціальна проблема як раннє статеве життя підлітків, яка була у центрі уваги науковців і у довоєнний час. Важливість наукового вирішення цієї проблеми пов’язується з тим, що раннє статеве життя наносить непоправної шкоди фізіологічному, сексуальному, психологічному і соціальному здоров’ю підлітків (вік від 12 до 17 років), які перебувають на стадії свого статевого дозрівання. Раннє сексуальне життя можна схарактеризувати як початок сексуальних зносин підлітків до завершення статевої зрілості (17-18 років), які можуть розпочатися або за їх власним бажанням, або насильно під впливом дорослих-девіантів.
Причинами ранніх сексуальних стосунків підлітків є:
по-перше, особистісні риси підлітків, а саме: розвиток статевої самосвідомості; посилення потреби у самопізнанні; прагнення до душевної близькості; поява еротичного інтересу до осіб протилежної статі; бажання кохати і відчувати взаємність,
по-друге, соціальні обставини, в яких відбувається процес їх сексуального розвитку, до яких доцільно віднести наступні: ранній сексуальний досвід ровесників, які спонукають інших «спробувати», «не боятися» і виявити свою дорослість; нав’язані соціумом сексуальні сценарії, які розповсюджуються у ЗМІ; недостатня увага психологів, вчителів у закладах освіти (гімназіях, ліцеях) до сексуальної освіти підлітків; конфлікти та девіації (алкоголізм, наркоманія, правопорушення, агресія, сексуальна розпуста тощо) у сім’ях; економічні кризи, що призводять до зниження життєвих стандартів, а відтак і прагнення підлітків бути фінансово незалежними від батьків;
по-третє, сексуальне насильство, яке залишається в умовах російської агресії гострою соціальною проблемою, і підлягає кримінальній відповідальності.
Права дітей захищені в Україні, як і в Європейському Союзі міжнародними правовими та нормативними актами, зокрема Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації» від 14 березня 2018 р. № 2334-VIII. Однак в сучасних умовах потребує свого оновлення кримінально-правова конструкція, якою встановлюється «віковий критерій» від 16 до 18 років при визначенні потерпілого від сексуального насильства (ст. 155 Кримінального кодексу України), оскільки саме 18 років визнається фахівцями періодом дорослості.
О.Смаглюк підкреслила, що для упередження ранніх сексуальних стосунків підлітків необхідна комплексна багатопланова скоординована діяльність державних, зокрема правоохоронних, соціальних та освітніх органів та організацій, батьків, засобів масової інформації.
Потребує свого удосконалення законодавство і юридичні практики щодо захисту і реабілітації жертв сексуального насильства, особливо серед неповнолітніх; формування навичок спілкування фахівців (психологів, лікарів, соціальних працівників, правозахисників) з підлітками, які приховують або замовчують факти сексуального насильства.
Доцільно також розширити у закладах освіти перелік навчальних дисциплін, що пов’язані зі статевим вихованням та правовою грамотністю учнів щодо суспільно небезпечних проявів злочинних дій, жертвами яких вони можуть стати, до формування знань про сексуальне здоров’я повинні більш зацікавлено залучитися мас-медіа.
Після доповіді відбулося зацікавлене обговорення порушеної проблеми, було наголошено, що наукові висновки аспірантки доцільні, однак потребують подальшого соціологічного обґрунтування.
