"Нехай інтернет буде швидким, і забезпечить єдність, бо в єдності наша сила" - під таким девізом пройшло заняття з курсу "Теорії та методики навчання історії" (викладач - Сергій Корнієнко). В групі ІС-23 розробляли проблему комунікації між вчителями. Хоча темою заняття була "Позаурочна робота з історії", і приурочено воно було до початку Шевченківських днів, та за простою методичною майстернею було розкрито глобальнішу тему: "Як створити, обмінюватися та адаптувати матеріали для виховного заходу?"

Студенти зіткнулися з проблемою. Кожен спеціаліст має унікальний стиль, а будь-яка персоналія з української історії потребує системного та комплексного представлення. Як наслідок, молодий вчитель має балансувати між новизною, персоніфікацією та комплексністю матеріалів. Чи можна це подолати? Безумовно так. В Україні існує вже декілька порталів для вчителів з матеріалами, розробками та ідеями, однак генерувати щось "нове" у вигляді компіляціїї ідей може ШІ, де в цьому всьому місце для спеціаліста-вчителя (і науковця)? В підготовці матеріалів і інтелектуальному контролі.

ІС-23 показали вражаюче відчуття сучасності та глибокий аналіз історичного матеріалу, особливо яскравими екстремумами стали пані А. Байсак та пані С. Партоєва. Водночас ці крайні точки підтвердили необхідність комунікації між спеціалістами та підготовки матеріалів, які можна адаптувати і для інших вікових груп, і для інших спеціалістів.

Комунікуємо та тримаємося разом.

Veritas. Creatio. Liberta.