 |
9-10 квітня 2026 року відбулася IV Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика професійного становлення фахівця в інноваційному соціокультурному просторі», організатором якої виступив ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», а співорганізатором - Криворізький державний педагогічний університет.
|
| Конференція об’єднала 118 учасників: науковців, науково-педагогічних і педагогічних працівників, аспірантів та студентів із 22 закладів вищої освіти України та 10 зарубіжних установ. У центрі уваги учасників перебували теоретичні і методологічні засади розвитку професійної освіти в Україні в контексті євроінтеграції, сучасні парадигми створення соціокультурного середовища закладу освіти, зарубіжний досвід організації професійної підготовки молоді та освіти дорослих, а також технологічний інструментарій забезпечення якості освітнього процесу.
Пленарне засідання конференції стало змістовним науковим майданчиком для обговорення актуальних проблем професійного становлення фахівця, об’єднавши виступи провідних науковців і практиків, кожен із яких викликав жвавий інтерес і подальшу дискусію.
|
|
| Доповідь Вячеслава Осадчого, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, Заслуженого діяча науки і техніки, на тему «ШІ як інструмент інтенсифікації праці: трансформація ролі фахівця в управлінні результатами» привернула особливу увагу учасників, адже торкалася однієї з найгостріших проблем сьогодення. Вона актуалізувала думку про необхідність не лише використовувати ШІ, а й критично оцінювати його можливості, свідомо обираючи найдоцільніші рішення. |
 |
 |
Ганна Вошколуп, кандидат педагогічних наук, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», сертифікований гештальттерапевт, супервізор, у своїй доповіді «Системна групова супервізія як інноваційний освітній інструмент формування професійної ідентичності майбутніх фахівців» акцентувала увагу на значущості людського чинника в епоху цифровізації та посилення ролі ШІ. Доповідь викликала зацікавлення зверненням до тих аспектів професійного становлення, які пов’язані з особистісною зрілістю, рефлексією та живою професійною взаємодією.
|
|
|
| Марія Кунья, PhD, професор, Вищий інститут Мігеля Торги (Коїмбра), представила досвід своїх колег - Бруно Пейшоту, PhD та Жоани Філіпи Пінту, PhD, Університетський інститут наук про здоров’я CESPU (Порту), у доповіді «Extremism as an educational and psychosocial problem a neurocognitive framework for higher education». Доповідь, хоча й була англійською мовою, викликала щирий інтерес завдяки зверненню до складної й водночас надзвичайно актуальної проблеми, осмисленої на перетині освіти, психології та нейрокогнітивних досліджень. Особливу увагу привернула думка про важливість профілактики екстремізму в освітньому середовищі та значення закладу вищої освіти як простору своєчасного реагування на подібні виклики. |
 |
|
| Ірина Дроздова, доктор педагогічних наук, професор, Державний біотехнологічний університет, у доповіді «Оцінка ефективності роботи куратора» звернулася до важливої проблеми організації виховного й супровідного аспектів освітнього процесу. Представлені підходи до оцінювання ефективності роботи куратора актуалізували питання критеріїв, показників і результативності кураторської діяльності в сучасному закладі вищої освіти. |
 |
 |
| Ліна Рибалко, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка», та Валерій Жуков, PhD, доцент Університету Миколи Коперника в Торуні, у доповіді «Vocational education and its role in the European integration of Ukrainian society» зосередили увагу на стратегічному значенні професійної освіти в процесах європейської інтеграції України. Доповідь викликала інтерес завдяки поєднанню українського та зарубіжного наукового досвіду, а також акценту на ролі освіти як важливого чинника суспільних трансформацій. |
 |
 |
| Андрій Возняк, кандидат технічних наук, доцент, Криворізький державний педагогічний університет, у доповіді «Забезпечення якості вищої освіти в умовах воєнного стану» привернув увагу до надзвичайно болючих і водночас практично значущих питань функціонування закладу вищої освіти в реаліях війни. Жвавий інтерес викликало висвітлення матеріально-технічних аспектів створення безпечного освітнього простору, а також акцент на якості освітніх програм, навчально-методичного забезпечення та програмах психологічної підтримки здобувачів освіти і педагогів. |
 |
 |
| Саміра Гусейн кизи Абасова, PhD, доцент, провідний науковий співробітник відділу регулювання міжнародних економічних зв’язків Інституту економіки Міністерства науки та освіти Азербайджану, представила доповідь «Higher education process in Azerbaijan and innovative techniques in modernity». Виступ було виголошено англійською мовою, а слайдовий супровід озвучено із використанням технологій ШІ, що надало презентації сучасного звучання й додатково увиразнило можливості цифрових рішень у науковій комунікації. |
| |
  |
| Ганна Останіна, керівник Центру підтримки студентів Криворізького державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент, у доповіді «Психологічні аспекти професійного становлення майбутніх фахівців в умовах інноваційного соціокультурного простору» висвітлила напрями роботи Центру щодо підтримки студентської молоді. Доповідь була підсилена презентаційними відеоматеріалами та виступами студентів, які засвідчили значущість психологічної підтримки здобувачів освіти в умовах війни. |
| Вікторія Бикова, кандидат педагогічних наук, доцент, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», у доповіді «Логопедагогіка: освіта як простір сенсу та становлення особистості» представила глибоко особистісне й змістовне осмислення ролі освіти у становленні людини. Виступ справив сильне емоційне враження на аудиторію, викликав щире співпереживання та став одним із найбільш проникливих моментів пленарного засідання. |
| Загалом робота конференції продовжилася в межах секційних засідань, де було представлено результати наукових досліджень і практичний досвід учасників. Конференція засвідчила високий рівень наукової дискусії, актуальність порушених проблем і зацікавленість професійної спільноти у подальшому розвитку сучасної освіти. |
-
-
Автор: Кафедра педагогіки
-
Перегляди: 622
32945
