Кафедра історії України та правознавства
Факультет географії, туризму та історії

До 85-тих роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років, наприкінці минулого року, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував геоінформаційну систему «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду». Презентація проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду, відбулась за участі Міністра культури України Євгена Нищука, Генерального директора Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олесі Стасюк, Виконавчого директора Українського культурного фонду Юлії Федів, Співголови Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років Івана Васюника.

Як зазначено на офіційному сайті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»: «Геоінформаційна система «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» – портал, на якому візуалізована інформація про місця поховання жертв геноциду 1932–1933 років. Користувачі знайдуть на порталі інформацію про місця масового поховання жертв Голодомору, пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені на пошану жертв Голодомору. А також дані про втрати від геноциду, архівні матеріали та спогади про Голодомор в конкретному населеному пункті України».

До реалізації гранту Українського культурного фонду, наданого для виконання проекту, замовник якого - Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», долучилась і професор кафедри історії України та правознавства, доктор історичних наук Наталя Радомирівна Романець. Науковцем опрацьовувались архівні фонди з подальшим узагальненням архівних матеріалів і виготовленням електронних копій виявлених документів, необхідних для визначення кількості втрат населення у Васильківському районі Дніпропетровської області внаслідок Голодомору-геноциду.

 

6745

40635140 1170624243090299 6806849185007009792 n   02.10

За оприлюдненою раніше інформацією, протягом вересня, жовтня та листопада 2018-го року, наш колега, кандидат історичних наук Роман Петрович Шляхтич працював у закордонному архіві. Доступ до унікального архівного фонду дослідницького центру в Сент-Уені (Париж, Франція), де зібрано близько 6 тис. свідчень про масові розстріли євреїв та ромів, проведених нацистами та їхніми допоміжними підрозділами, науковець отримав в рамках науково-дослідного гранту. Організація Яхад-Ін Унум – французька асоціація, що з 2004 року проводить дослідження «Голокост від куль» в Східній Європі і надає можливість науковцям, що займаються дослідженням Голокосту (до їх числа належить і Р.П.Шляхтич) розширити історіографічний аспект досліджень, дослідити нову точку зору на масові вбивства.

В результаті кількамісячної наполегливої праці — значний масив фактажу та вражень:

"За декілька місяців роботи в дослідницькому центрі Yahad-In Unum вдалось опрацювати майже 175 відеосвідчень про Голокост. Переважно респонденти розповідали про Голокост від куль у сільській місцевості. Географічно були опрацьовані матеріали, які відноситься до трьох сучасних областей: Дніпропетровської, Кропивницької та Запорізької.

Відеосвідчення з архіву Yahad-In Unum мають власну методологію проведення інтерв’ю. Всі свідчення доволі чітко структуровані: особисті дані респондента; його соціальне походження; спогади про життя євреїв і місцевого населення до радянсько-німецької війни; прихід німців і перші враження від їх появи; інформація про долю євреїв в перші дні, тижні та місяці нацистської окупації; відомості про місця масових розстрілів єврейського населення; участь місцевих поліцаїв в геноциді євреїв; політика пам'яті на місцях масових розстрілів тощо. Різняться свідоцтва за мірою інформативності. Найбільш інформативними є спогади осіб, яким на момент вчинення актів геноциду було від 5-7 до 15-17 років. Це була для них психологічна травма, яка дуже добре відобразилася в їх пам'яті. Менш інформативними є свідчення людей яким було більше 18 років. Вони, зазвичай, не все розповідають і намагаються неприємні моменти не згадувати або говорять про них загалом. Не менш важливим є те, що для багатьох респондентів єврейський сюжет не був центральним у їх розповіді, незважаючи на те, що вони мешкали у переважно єврейському середовищі. Тому інколи тема Голокосту у інтерв’ю висвітлена доволі фрагментарно. Попри це, спогади несуть величезний фактологічний матеріал, який без сумніву є важливим для об’єктивного висвітлення ролі місцевих поліцаїв у Голокості.

Крім цього, вдалось опрацювати декілька інтерв’ю в яких респонденти розповідають про масові розстріли євреїв у Кривому Розі. Зокрема, ці спогади є важливим з огляду на фрагментарність висвітлення теми Голокосту у працях місцевих істориків. Так, одна з респондентів згадала про розстріли місцевих мешканців, які проводили нацисти в районі цегляного заводу на Гданцівці. Розстріли у цьому місці проводились протягом всієї доби окупації і серед майже 2000 розстріляних людей були і представники єврейської спільноти міста. Ця інформація майже невідома широкому загалу криворіжців, в тому числі, і через відсутність будь-якого пам’ятного знаку на місці розстрілу.

Дуже сприяла продуктивній науковій роботі атмосфера, яка панує у дослідному центрі Yahad-In Unum. Її створює чудова команда справжніх професіоналів, які займаються важливою роботою щодо збереження та популяризації пам’яті про геноциди ХХ століття. І одним з головних напрямів цієї роботи є збереження пам’яті про Голокост. Майже 7000 відеосвідчень очевидців Голокосту, лише з території України, результат цієї роботи. Загалом, роботи було багато, але це саме той випадок коли було більше цікаво, ніж складно."

IN UNUM

 

6487

rom 2

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті: “Українська влада, громадськість та світове українство мають об'єднати зусилля для підготовки до вшанування 85-х роковин Голодомору 2018 року. Так ухвалила ініціативна група у Вашингтоні після відкриття там меморіалу жертвам геноциду 1932-1933 років.”

Не залишилась осторонь цієї сумної дати і наукова спільнота. З метою вшанування пам’яті загиблих від геноциду і водночас посилення науково-дослідницької роботи у напрямку з’ясування різних аспектів цієї трагедії, минулого тижня, в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся Всеукраїнський круглий стіл із міжнародною участю «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні». До оргкомітету цього наукового заходу увійшла Наталя Радомирівна Романець - доктор історичних наук, професор кафедри історії України та правознавства, яка тривалий час і наполегливо досліджує цю трагічну сторінку української історії, перш за все, через опрацювання значного архівного масиву. Отриманий доробок був використаний, зокрема, під час участі науковця у проекті "Реабілітовані історією" та підготовки матеріалів для Націона́льної кни́ги па́м'яті же́ртв Голодомо́ру 1932—1933 рокі́в в Украї́ні. Дніпропетровська область.

На, згаданому вище, Всеукраїнському круглому столі наша колега презентувала дослідження щодо динаміки і специфіки застосування репресій в умовах Голодомору.

 

 rom 1

 

 

6138

Відповідаючи на соціальний запит українського суспільства щодо відновлення історичної справедливості, ґрунтовного висвітлення однієї з найтрагічніших сторінок в історії України, пов’язаної з репресивною політикою радянського тоталітаризму, - Національна академія наук, Інститут історії України НАН України, Служба безпеки України, спільно з Державним комітетом по пресі, Українським історико-просвітницьким товариством «Меморіал», Всеукраїнська Спілка краєзнавців ініціювали Державну програму науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Президія Верховної Ради України 6 квітня 1992 року та Кабінет Міністрів України 11 вересня 1992 року своїми постановами підтримали ініціативу науковців та громадськості. Для організації роботи по підготовці згаданої серії книг було затверджено Головну редакційну колегію науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», створені обласні редколегії та науково-редакційні групи, які розпочали підготовку обласних томів.

Програма об’єднала сотні істориків, архівістів, бібліотекарів, музейників, журналістів, краєзнавців. Вони вважали своїм громадянським обов’язком відновити пам’ять про безвинно загиблих громадян України, про фізичні тортури та моральні страждання, що випали на їх долю, на долю їх рідних та близьких.

У справу реалізації Державної програми по створенню науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Дніпропетровська область» свій грунтовний внесок зробили науковці, співробітники кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету:

Романець Н.Р., доктор історичних наук, професор кафедри

 терор 1     нацменшини

 

Шляхтич Р.П., кандидат історичних наук

підпілля

 

Печеніна Н.А., кандидат історичних наук, доцент; Фінічева В.А., працівник музею історії КДПУ

тенети

 

 ДЛЯ ДЕТАЛЬНІШОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛАМИ ЦИХ ВИДАНЬ ЗВЕРТАТИСЯ ДО НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КДПУ,

НА КАФЕДРУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ПРАВОЗНАВСТВА, ДО АВТОРІВ ЗБІРНИКІВ.

 

4284
1 березня 2018 року науковці Криворізького педуніверситету традиційно зібралися на звітний форум. До участі у пленарному засіданні та роботі секцій долучилися провідні історики й філологи, географи і краєзнавці університету.
Вагомі результати науково-дослідницької роботи викладачів КДПУ були відзначені грошовими преміями, грамотами. Серед співробітників, які отримали подяку за внесок у різних видах діяльності вишу, і представники професорсько-викладацького складу кафедри історії України та правознавства.

IMG 0001 1

 

IMG 0002 1

4282

У Центрально-Міській дитячій бібліотеці 12 лютого відбувся круглий стіл, приурочений до подій Української Революції і, зокрема, – повстанського руху на Криворіжжі. Участь у його роботі брав Роман Шляхтич, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри

Детальніше - 

https://www.facebook.com/suspilneKryvorizhzhya/videos/292968537897955/?hc_ref=ARQ-nEDbdtA_TLcQzU_KrXy5rE_6x2FUOajOLirzAO6tTpspD9EAeRKN_wa21TT6Py8

4181

1 березня 2018 р. відбулась  звітна наукова конференція викладачів Криворізького державного педагогічного університету.

На пленарному засіданні з доповіддю «Реалізація Державної програми видання науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" на Дніпропетровщині» виступили професор кафедри історії України та правознавства, доктор історичних наук Н. Р. Романець і старший викладач кафедри, кандидат історичних наук Р. П. Шляхтич.  

_01.03_R              01.03.18 SH.doc

Фото 0346

 

4175

Shl htich

 

08 лютого 2018 року відбулося чергове засідання Вченої ради Криворізького державного педагогічного університету. У рамках розгляду основного питання «Про результати науково-дослідницької роботи Університету за 2017 рік» присутні заслухали звіт про індивідуальну наукову роботу кандидата історичних наук Романа Петровича Шляхтича.

Молодий науковець кафедри історії України та правознавства був визнаний стипендіатом Кабінету Міністрів України у відповідності  до ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ КОМІТЕТУ З ДЕРЖАВНИХ ПРЕМІЙ УКРАЇНИ  В ГАЛУЗІ НАУКИІ ТЕХНІКИ  від 10 жовтня 2016 року за № 6 «Про призначення стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» та  від 26 квітня 2017 року за № 1 «Про подовження виплати стипендій Президента України та для молодих вчених».

   

 

3960

G 1

    G 2

21 грудня  2017 року у Криворізькому Музеї культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера» відбулася презентація збірника «Музейний простір: збереження та презентація предметів юдаїки», до якого увійшли  концептуальні статті, дослідження та фото артефактів юдаїки, які демонструвалися під час виступів вчених на Всеукраїнському науково-практичному семінарі (Кривий Ріг, жовтень 2017 р.).

Серед наукових доробок, що увійшли до збірника, і статття кандидата історичних наук Р.П.Шляхтича «ГОЛОКОСТ  НА  КРИВОРІЖЖІ: ВИКОНАВЦІ  та  ЖЕРТВИ». На презентації, науковець, як і його колеги-автори, розповів про свої мотиви обрання тематики дослідження й аналізу артефактів юдаїки, значення цієї справи для української історичної науки.

Всі бажаючи ознайомитись з матеріалими презентованого збірника матимуть таку можливість, звернувшись до Наукової бібліотеки КДПУ, до якої було передано кілька примірників.

G 3

3589

                                          Історія нічому не учить, а тільки карає за незнання уроків.
                                                                                                                               B. Ключевський

videoplayback 2  Донесення до кожного пересічного українця правди про причини виникнення,                головного ідеолога, організаторів  та виконавців Голодомору 1932-1933 рр. в Україні – мета виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців», підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000». В основу виставки покладена ідея: інформація  офіційного джерела підтверджується свідченнями очевидців, що пережили Голодомор 1932-1933 років.

У Кривому Розі, знайомство з матеріалами виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» відбувається в рамках Мандрівного фестивалю документального кіно, який триватиме з 2 по 9 грудня 2017 р..

 

На відкритті виставки 2 грудня 2017 р.  в культурно-громадському центрі ШELTER+ відбулась тематична лекція доктора історичних наук, професора кафедри історії України та правознавства Н.Р. Романець. 

Мова йшла про причини тривалого замовчування правди про  спланований геноцид голодом українського народу  та архівні знахідки, зокрема, під час участі науковця у проекті "Реабілітовані історією" та підготовки матеріалів для Націона́льної кни́ги па́м'яті же́ртв Голодомо́ру 1932—1933 рокі́в в Украї́ні. Дніпропетровська область.

videoplayback 4      

Виставка  «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» триватиме в КГЦ   "Шелтер +"  до 9 грудня 2017 р.. 

 

3307
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28