Кафедра історії України та правознавства
Факультет географії, туризму та історії

Перший крок до електронного освітнього середовища зробили студенти спеціальності "Історія" 10 вересня під керівництвом методиста навчально-методичного відділу К.В.Польгун. Під час інформаційної зустрічі студенти ознайомились із можливостями сучасного навчання, були зареєстровані в системі MODDLE та спробували опанувати електронне освітнє середовище на прикладі дисципліни "Джерела з історії України" 

IMG 20190910 110745IMG 20190910 110702IMG 20190910 110913

8542

03.09 3

З метою налагодження комунікації та співпраці між представниками музеїв у контексті культурного діалогу та збереження пам’яті про Голодомор як національну трагедію у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» ( м. Львів) відбувся семінар-конференція «Голодомор 1932-1933 рр.: краєзнавчий контекст. Проблеми дослідження та суспільного розуміння».

Про причини та сутність політики тоталітарного сталінського режиму щодо української державності та українського селянства у 1932-1933 роках вели розмову науковці та музейні працівники 03 вересня 2019 року.

Серед доповідачів семінару-конференції – професор кафедри історії України та правознавства Криворізького педуніверситету , доктор історичних наук Наталя Радомирівна Романець, яка у своєму виступі розкрила динаміку та основні тенденції дослідження Голодомору 1932-1933 рр. на Дніпропетровщині.

       03.09 1         03.09 2

8511

00762354

Тарас Яресько

                                                                                                                                                 ІЛОВАЙСЬК

В котлі під Іловайськом ти загинув

Незнаний воїне визво́льної війни

Рубцем на тілі Матері-Вкраїни

Пошрамували місце це сини

Підло́тою гібридного нашестя

Судомно затиска́лося кільце

Пішов в прорив завдовжки у безсмертя

Не жертвою щоб впасти, а борцем

Безчестя та покірності облогу

Прорвали коштом нерозпізнаних могил

Іх іменам, відомим лише Богу

Розжеврів свічку пам`яті котел

16.05.2015

 

.

8463

вітання.jpg

8436

prapor

 ШЛЯХ  НАРОДНОГО ВИЗНАННЯ ТА  ЮРИДИЧНОГО  ОФОРМЛЕННЯ 
НАЦІОНАЛЬНОГО  СТЯГУ

(на матеріалі офіційного сайту Українського Інституту Національної Пам"яті)

червень 1848-го року – на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Цього ж року, під час європейської «весни народів», відбулося утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів. 

 

1917-ий рік і в подальшому - синьо-жовті прапори стають обов’язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії

   25 березня – в Петрограді під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді

   1 квітня –   в Києві учасники української національної маніфестації несли 320 національних прапорів, серед яких солдати-українці київського гарнізону несли знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам'ять борцям за волю», «Війна до перемоги» тощо.

    Влітку – під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ: полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.

 

1918-ий рік

   27 січня – Тимчасовим законом про флот УНР визначався Прапор торгівельного флоту: «полотнище о двох - блакитному і жовтому кольорах» та Прапор військового флоту: вирізнявся блакитним Тризубом в кряжі верхньої блакитної смуги.

  29 квітня – флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом, командування яким обійняв контр-адмірал Саблін. На есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори.

  16 липня – на блакитно-жовтій основі гетьман Павло Скоропадський затвердив військовий прапор Української Держави.

  13 листопада – Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

  20 березня 1920-го року – ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини).

 

1934-го року – чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На території СРСР використання синьо-жовтого прапора було заборонено ще раніше: після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР.

 

15 березня 1939-го року – Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

Початок 1930-х років – з’являється гімн ОУН з рядками: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності  використовували національний прапор.

1941-го року

   Квітень – ІІ-ий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

   Влітку – під час проголошення Акта відновлення української держави в селах майоріли націоналістичні та національні прапори

 

14 жовтня 1947-го року – під час першого відзначення Свята УПА Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори

Друга половина ХХ ст. – поодинокі спроби піднести український прапор, ініціатори та виконавці чого суворо каралися відповідними органами комуністичного тоталітарного режиму

 

1989-го року

   26 квітня – у Львові під українським прапором проходив мітинг пам'яті Чорнобильської трагедії.

   22 травня – у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

 

1990-го року

   23 березня – блакитно-жовтий прапор з’явився над Тернопільською міськрадою.

   3 квітня – над Львівською міськрадою.

  24 липня - у Києві, над будинком міської ради, урочисто піднятий блакитно-жовтий прапор, полотнище якого було попередньо освячено у Софійському соборі .

  24 серпня – група народних депутатів після проголошення Акту незалежності України внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

 

4 вересня 1991-го року – національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

 

23 серпня 2004-го року – Указом Президента за № 987/2004 в Україні встановлюється День Державного Прапора з порядком щорічного відзначення 23 серпня.

 

8433

День археолога відзначається 15 серпня. Це свято тих працівників, які досліджують історію минулих часів, відкривають нам повний різноманітності, яскравий світ наших далеких і близьких предків. Археологія є  однією з історичних дисциплін, яка вивчає наше минуле за численними артефактами, котрі отримані в ході проведених розкопок, різноманітних експертиз та досліджень.

Щиро вітаємо всіх причетних з професійним святом! Нехай робота приносить вам натхнення та удача супруводжує вас завжди!!!

 

67123550 2887633038127679 7378278499087286272 o66666280 2887629011461415 9014414688129122304 o

8413

DSC 0042Протягом другої половини 1932 року уряд СРСР ухвалив низку законів, якими заклав нормативно-правову базу вчинення геноциду. Закон від 7 серпня 1932 року «захищав» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалось державною власністю. Закон активно застосовувався в ході збору урожаю і хлібоздачі 1932 року та передбачав жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл.

Про особливості застосування Закону в Україні - стаття доктора історичних наук, професора Наталі Романець

Н.Романець. Закон про п"ять колосків: особливості застосування в Україні

8393

загружено7 серпня виповнюється 200 років з дня народження письменника, публіциста, етнографа, історика, літературного критика, громадського діяча – Пантелеймона Олександровича Куліша. П. Куліш – одна з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Він автор фонетичного правопису, який став основою систематизованого сучасного українського правопису, першого українського історичного роману (“Чорна рада”), батько українського художнього перекладу (перекладав твори Шекспіра, Байрона, Гейне, Гете, Шиллера, першим переклав Біблію українською мовою). Проводив активну діяльність щодо формування в суспільній свідомості переконання про життєву необхідність розвитку національної літератури, української мови, без нормального функціонування якої на всіх рівнях поступ нації неможливий.

8391

1864f0e0e59439eac8b43b07d2bfaae3

5 серпня 1937 року за наказом НКВC СРСР № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму. 

8385

thumb zoom 960x720 e2a7

Утвердження християнства на Русі – тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть, пройшовши кілька важливих стадій спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології.

8347
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша