25.02.26. відбулося засідання методичного семінару кафедри філософії, на якому слухали доповідь к.філос. наук, доцента кафедри Балути Г. А. «Естетичні виміри пізнання: чому істина є красою».

Було обґрунтовано значення естетичних критеріїв  в контексті  теорії істини. Запропоновано розуміння істини як інваріанта універсального порядку. Доповідач окреслила специфіку естетичних критеріїв (інваріантність, симетрія, простота) їх сутність, а також типи симетрій, розуміння істини як естетичного явища у піфагорійській філософії.

У наступній частині доповіді було  продемонстровано результат застосування методології  «парадоксу» (Б. Рассел) з метою побудови  онтологічної ієрархії та цілісної моделі істини-А. Доводиться точка зору, що істина-А має інваріантну природу,  не залежить від форми подання, конкретної мови чи рамки опису, на відміну від її множинних  варіацій у різних контекстах, системах опису. Було відмічено, що однією  з актуальних проблем зазначеного підходу  є проблема когерентності.

У заключній  частині доповіді  продемонстровано сучасні, концептуально наближені  підходи (Д. Едвардс, Г. Пріст, Е. О. Вілсон). Одна з ключових ідей Едвардса — плюралізм істини: різні домени (наука, соціальні науки, етика тощо) можуть вимагати різних моделей істини або різних відносин між мовою і світом. Г. Пріст критикує   стандартну технічність, а також класичне уявлення про істину, пропонує розглянути суперечність як методологічно продуктивний конструкт. Е. О. Вілсон обґрунтовує  ідею «консилієнсу» (узгодження знань) шляхом  методологічного пошуку загальних принципів і пояснень з різних галузей, які уможливлюють пошук  інтегрованої «структури» істини. У підсумку доповіді  було актуалізовано зв’язок у інтерпретаціях істини як онтологічного (аксіологічного), естетичного та  логічного об’єкта.

У обговоренні доповіді прийняли участь  Шрамко Я. В., Абдула А. І., Панафідіна О. П., Козаченко Н. П.,  Мішалова О. Є., Брюховецький М. М., Оліфер О. Є.