15 квітня 2026 року відбулося засідання робочої групи освітньої програми «Історія та громадянська освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

На засіданні були присутні: Ірина Селищева, к.пед.н., доцент кафедри історії (керівник робочої групи, гарант освітньої програми); Ігор Панафідін, к.філос.н., доцент кафедри історії; Сергій Корнієнко, магістр історії, аспірант спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, асистент кафедри історії; Анна Байсак та Єлизавета Молчановська - здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Окрім членів робочої групи, на засіданні була присутня Наталя Печеніна, к.іст.н., доцент, завідувач кафедри історії, Андрій Тарасов, к.іст.н., доцент, доцент кафедри історії, Олександр Коротаєв, доктор філософії (032 Історія та археологія), старший викладач кафедри історії, Ніна Вінтоняк, завідувач відділу науково-освітньої роботи Комунального закладу культури "Міський історико-краєзнавчий музей" Криворізької міської ради, Олег Кірєєв, лаборант І категорії   відділу раннього залізу Інституту археології НАН України 

На засіданні було розглянуто та обговорено програми навчальних (музейної та археологічної) практик, які є невід’ємною складовою професійного становлення майбутніх фахівців, адже дозволяють закріпити теоретичні знання, сформувати професійні компетентності; якісно організована практика сприяє розвитку критичного мислення, дослідницьких навичок і відповідального ставлення до історико-культурної спадщини.

Олександр Коротаєв, керівник навчальної музейної практики, підкреслив важливість залучення студентів до реальної музейної діяльності, зокрема, роботи з експозиціями та фондами. Музейна практика має формувати у студентів не лише фахові знання, а й комунікативні навички та вміння популяризувати історичну спадщину.

Ніна Вінтоняк наголосила, що структура практичної підготовки є змістовною та відповідає реальним потребам музейної роботи. Зокрема, важливим є перший тиждень практики, який передбачає занурення студентів у науково-фондову діяльність музею. Опрацювання базових понять – музейний предмет, музейний фонд, музейна колекція, музейне зібрання – формує професійне розуміння специфіки музейної справи. Не менш значущим є ознайомлення з процесами комплектування, обліку та збереження фондів, включно з веденням звітної документації та дотриманням режимів зберігання. Окрему цінність має вивчення основ реставрації та консервації музейних предметів, що дозволяє студентам усвідомити відповідальність за збереження культурної спадщини. Проведення екскурсій у провідних музеях міста або музеї КДПУ сприяє розвитку комунікативних і презентаційних навичок. Другий та третій тижні практики, за словами Ніни Вінтоняк, є особливо важливими у контексті професійного становлення студентів, оскільки передбачають безпосередню роботу в музейних установах міста Кривий Ріг або в музеї КДПУ. Виконання практичних завдань та самостійне проведення екскурсій дозволяє закріпити набуті знання, сформувати впевненість у власних професійних компетентностях і краще зрозуміти специфіку роботи з відвідувачами. На її думку, така поетапна організація практики є ефективною, адже поєднує теоретичну підготовку з реальним досвідом музейної діяльності та сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця.

Андрій Тарасов, керівник навчальної археологічної практики, зауважив, що практична підготовка здобувачів вищої освіти повинна максимально відтворювати реальні умови польових археологічних досліджень і сприяти формуванню цілісного уявлення про професію археолога.

На думку Олега Кірєєва необхідним є посилення польової складової практики, адже саме безпосередня участь у розкопках дає студентам унікальний досвід роботи з матеріальними джерелами, з сучасними методами фіксації, обробки та інтерпретації археологічних знахідок. Важливою складовою є індивідуальна робота студента в межах археологічної експедиції. Зокрема, вона передбачає систематичне ведення польового щоденника, що формує навички фіксації результатів досліджень, а також виконання комплексу практичних завдань під керівництвом фахівця. Серед ключових видів діяльності він виокремив проведення візуальної та інструментальної розвідки, вимірювання параметрів курганних насипів, нанесення археологічних пам’яток на карти та здійснення їх фотофіксації. Не менш важливими є безпосередня участь у розкритті культурного шару, зарисовка об’єктів різних археологічних культур на міліметрівці та науковий опис виявлених артефактів. Також було висловлено побажання оновити профільну рекомендовану літературу. Оскільки базою практики є Скіфська Правобережна археологічна експедицію, запропоновано додати до списку літератури сучасні дослідження скіфського часу.

За результатами засідання робоча група дійшла висновку про доцільність подальшого вдосконалення програм практик із урахуванням сучасних вимог ринку праці та рекомендацій стейкхолдерів. Це сприятиме підвищенню якості підготовки здобувачів освіти та їхній успішній професійній реалізації.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 148

           На виконання розпорядження НМВ № 5 від 24.02.2026 р. «Про проведення опитування здобувачів вищої освіти» з метою здійснення моніторингу якості викладання навчальних дисциплін у період з 24 лютого по 08 березня 2026 р. було проведено опитування здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти. У період з 27 лютого по 13 березня 2026 р. (розпорядження НМВ № 6 від 25.02.2026 р.) проведено опитування здобувачів вищої освіти щодо якості навчання за обраною освітньою програмою

          24 березня 2026 р. відбулось засідання робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти в складі Ірини Селищевої (канд. пед. наук., доц. каф. історії (керівник групи, гарант освітньої програми); Ігоря Панафідіна (канд. філос. наук., доц. кафедри історії); Сергія Корнієнка (магістр історії, аспірант спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки», асистент кафедри історії); Анни Байсак (здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОП «Історія та громадянська освіта»); Єлизавети Молчановської (здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОП «Історія та громадянська освіта»).

          На засіданні було розглянуто результати проведених опитувань. Анкетування здобувачів вищої освіти дозволило сформувати узагальнене уявлення про якість освітнього процесу, рівень задоволеності студентів та окреслити напрями, що потребують подальшої уваги. Узагальнені дані свідчать про позитивну динаміку розвитку освітньої програми, водночас визначаючи сфери для її вдосконалення.

        Сильні сторони програми

       Опитування підтвердило високий рівень якості освітньої програми. Серед ключових переваг студенти відзначили професійний викладацький склад (100% позитивних оцінок) прозору та зрозумілу систему оцінювання (92% позитивних відгуків), а також ефективну організацію освітнього процесу, яку високо оцінили 83% респондентів. Крім того, 100% студентів підтвердили відповідність програми їхнім очікуванням, а 75% висловили повну задоволеність отриманими знаннями.

          Побажання щодо подальшого вдосконалення ОП

          Респонденти висловили низку пропозицій, які можуть бути враховані для подальшого розвитку програми. Зокрема, пропонується розширити перелік вибіркових дисциплін, включивши сучасні курси, зокрема, з прикладних психологічних дисциплін, гендерної історії, історії гастрономії та напрями, пов’язані з археологією. Практична підготовка оцінюється позитивно і висловлено побажання щодо збільшення кількості очних практик у школах та вдосконалення організації практичної роботи. Окремі респонденти звернули увагу на необхідність оптимізації навчального навантаження та більшого впровадження інтерактивних і цифрових методів викладання, що сприятиме тіснішому зв’язку між теоретичною підготовкою та професійними завданнями. Також відзначено потребу у посиленні професійної орієнтації, щоб допомогти здобувачам краще визначати майбутні кар’єрні перспективи.

         Висновки

         Результати опитування підтверджують якісну реалізацію освітньої програми «Історія та громадянська освіта» та високий рівень задоволеності студентів. Висловлені побажання щодо вдосконалення не носять критичного характеру, проте їх врахування сприятиме підвищенню конкурентоспроможності програми та її відповідності сучасним освітнім і професійним вимогам.

Робоча група рекомендує розглянути зазначені пропозиції у межах планових заходів розвитку програми, що забезпечить її стабільність та подальше удосконалення.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 337

          Відповідно до розпорядження НМВ № 5 від 24.02.2026 р. «Про проведення опитування здобувачів вищої освіти» задля проведення моніторингу якості викладання навчальних дисциплін здобувачі освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти проходили опитування в термін з 24 лютого по 08 березня 2026 р. Також відповідно до розпорядження НМВ № 6 від 25.02.2026 р. з 27 лютого по 13 березня 2026 р. було проведено опитування здобувачів освіти щодо навчання на обраній освітній програмі.

           25 березня 2026 р. відбулось засідання робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти в складі Вадима Яшина (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, керівник групи, гарант освітньої програми); Наталі Печеніної (кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії); Андрія Тарасова (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії), Станіслава Черниша та Анни Жук (здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти).

         За результатами анкетування магістерська освітня програма демонструє достатньо високий рівень збалансованості та зрілості. Практично одностайно високі оцінки якості викладання підтверджують, що кадровий ресурс є головною сильною стороною магістерської програми. Студенти демонструють високий рівень довіри до викладачів, відзначають їхню компетентність, професіоналізм та здатність ефективно організовувати навчальний процес. Цей фактор виконує стабілізуючу роль: навіть за наявності окремих проблемних зон саме викладацький склад забезпечує загальне позитивне сприйняття програми.

         Основні результати опитування

Магістерська програма демонструє більш високий рівень збалансованості та зрілості порівняно з бакалаврською.

- 60% респондентів «повністю задоволені» отриманими знаннями, 40% «частково задоволені».

- 92% здобувачів позитивно оцінюють організацію освітнього процесу та перелік вибіркових дисциплін.

- 100% студентів ознайомлені з процедурами визнання результатів навчання, здобутих в інших закладах та у неформальній освіті.

- 85% задоволені формами й методами навчання, 15% - частково задоволені.

Студенти відзначають високий рівень професіоналізму викладачів, зокрема, зазначають, що у кожного викладача своя індивідуальна система викладання дисциплін, кожен з них вирізяється своїми підходами і методами у викладанні. Тому тут складно виокремити когось одного, усі викладачі з кафедри історії є професіоналами своєї справи.

       Сильні сторони програми

• Високий рівень професіоналізму викладачів, довіра студентів до кадрового складу.
• Структурна цілісність та стабільна організація освітнього процесу.

     Аспекти, що потребують вдосконалення

• Частина студентів не визначилася з майбутньою кар’єрою, професія вчителя не завжди сприймається як кінцева мета.
• Є потреба у посиленні практико-орієнтованих компонентів.
• Необхідне ширше впровадження інтерактивних, цифрових та інноваційних форматів.
• Студенти потребують більшої підтримки у формуванні кар’єрних стратегій.

       Отже, магістерська освітня програма «Історія та громадянська освіта» характеризується високим рівнем задоволеності здобувачів, стабільною організацією освітнього процесу та значним кадровим потенціалом. Водночас виявлені аспекти потребують подальшого вдосконалення, що стане пріоритетом діяльності робочої групи.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 363

20 березня 2026 р. на гуманітарному факультеті відбулася презентація мікрокваліфікацій, які пропонуються здобувачам освіти для вибору в наступному навчальному році.

Мікрокваліфікація «Організація історико-краєзнавчої роботи учнів у закладах освіти» була презентована магістром історії, асистентом кафедри Сергієм Корнієнком.

Мікрокваліфікація «Організація історико-краєзнавчої роботи учнів в закладах освіти» спрямована на розвиток професійної компетентності майбутніх педагогічних працівників у використанні локальної історії та краєзнавчого підходу в освітньому процесі як важливого чинника формування громадянської ідентичності, історичної пам’яті та дослідницьких умінь учнів.

Історико-краєзнавча діяльність створює умови для поєднання навчального змісту з реальним соціокультурним середовищем, сприяє розвитку критичного мислення, навичок аналізу інформації, комунікації та проєктної роботи.

Особливістю програми є її практикоорієнтований характер. Значна частина навчального часу відводиться на виконання практичних завдань, моделювання освітніх ситуацій, розроблення власних історико-краєзнавчих проєктів та створення навчальних продуктів, які можуть бути безпосередньо впроваджені у діяльність закладу освіти.

Зустріч стала інформативною та корисною для студентів, сприяла усвідомленому вибору освітніх компонентів і окресленню власної освітньої траєкторії.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 360

З 20 по 28 лютого 2026 р. було проведено опитування серед наявних і потенційних роботодавців  та випускніків ОП "Історія та громадянська освіта" задля вивчення якості наданої освіти, удосконалення освітніх програм університету, моніторингу ефективності співпраці та налагодження комунікації. 

Результати опитування були представлені на засіданні кафедри історії 19 березня 2026 р. доцентом Вадимом Яшиним.

Аналіз результатів опитування роботодавців

1. Загальна характеристика 

В опитуванні взяли участь 32 роботодавці – керівники або представники закладів загальної середньої освіти м. Кривого Рогу (гімназії, ліцеї). Зазначені заклади належать до комунальної форми власності, що відображає основний сегмент працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей.

Таким чином, вибірка відповідає реальному ринку праці для випускників цієї освітньої програми.

2. Працевлаштування випускників

Відповіді роботодавців показують, що у закладах працюють або проходили практику випускники програми; у більшості випадків додаткове навчання не є системною вимогою.

Це дозволяє зробити висновок: випускники загалом готові до професійної діяльності у школі. Разом з тим роботодавці зазначають, що іноді потрібна адаптація до специфіки конкретного закладу освіти.

3. Оцінка актуальності освітньої програми

Роботодавці переважно оцінюють програму як актуальну або достатньо актуальну щодо потреб ринку праці.

Це означає, що зміст підготовки загалом відповідає вимогам шкільної освіти; критичних розривів між університетською підготовкою і практикою школи не зафіксовано.

4. Оцінка професійних компетентностей випускників

Роботодавці оцінювали низку компетентностей за шкалою 1–5:

• загальнотеоретична підготовка
• професійна підготовка
• комунікативна компетентність
• здатність до саморозвитку
• адаптація до нових умов
• стратегічне мислення
• командна робота
• презентація результатів діяльності
• професійна мотивація
• ерудованість.

Загалом оцінювання демонструє переважно позитивну оцінку підготовки випускників. Особливо важливими роботодавці вважають здатність до командної роботи, комунікативні навички, логічне мислення, ІКТ-компетентність.

5. Пріоритетні напрями покращення підготовки

Серед ключових пріоритетів роботодавці називають:

• збільшення обсягу практичної підготовки
• розширення співпраці університету з роботодавцями
• удосконалення змісту освітніх програм
• підвищення вимог до студентів.

Це відповідає загальноукраїнській тенденції, що роботодавці очікують більше практикоорієнтованої підготовки.

6. Найцікавіші пропозиції роботодавців

У відкритих відповідях роботодавці пропонують:

6.1. Розвиток соціально-емоційних компетентностей

• робота з травматичними темами (війна, окупація)
• модерування конфліктних дискусій
• травма-інформований підхід.

Це дуже сучасна вимога до вчителя історії.

6.2. Підготовка до роботи в умовах НУШ

Роботодавці акцентують на:

• компетентнісному підході
• організації виховної роботи
• національно-патріотичному вихованні.

Аналітична довідка за результатами опитування випускників

У межах опитування випускників освітньої програми «Історія та громадянська освіта» було зібрано відповіді щодо оцінки якості підготовки та пропозицій з удосконалення освітнього процесу. Особливу цінність становлять відкриті відповіді респондентів, які дозволяють виявити основні очікування випускників від змісту та організації підготовки. Аналіз відповідей свідчить, що загальна тональність оцінок є переважно позитивною або нейтральною. Значна частина респондентів (до 82 %) прямо зазначає, що якість підготовки загалом відповідає очікуванням («все добре», «все чудово», «все на належному рівні»). Водночас у відповідях містяться низка пропозицій щодо удосконалення окремих компонентів освітньої програми.

Важливою особливістю масиву відповідей є те, що окремі респонденти завершили навчання у різні роки, зокрема згадується випуск 2008 року. Це означає, що частина оцінок може стосуватися попередніх версій освітньої програми. Така обставина потребує врахування під час інтерпретації результатів.

Основні напрями пропозицій щодо вдосконалення освітньої програми

Контент-аналіз відкритих відповідей дозволяє виокремити кілька ключових тематичних блоків.

1. Посилення практичної складової підготовки

Найчастіше респонденти наголошують на необхідності розширення практичної підготовки.

Серед пропозицій: збільшення годин педагогічної практики; проведення більшої кількості практичних занять; посилення практичного спрямування методичних дисциплін; збільшення практичної взаємодії зі школами.

Окремі відповіді також містять критичні зауваження щодо організації практики. Зокрема, респонденти зазначають, що під час проходження практики студенти іноді виконують функції заміни вчителів без достатнього методичного супроводу, що може створювати стресові ситуації.

Загалом можна зробити висновок, що випускники високо оцінюють значення педагогічної практики та очікують ще більшої інтеграції практичної діяльності у структуру освітньої програми

2. Посилення методичної підготовки

Другою важливою темою є підвищення ролі методичних дисциплін.

Респонденти підкреслюють, що саме курси з методики викладання історії є найбільш корисними у професійній діяльності. У відповідях містяться пропозиції: розширити обсяг методичних дисциплін; приділяти більше уваги сучасним формам і методам викладання історії; збільшити кількість практичних методичних занять.

Це свідчить про те, що для випускників найбільш значущими є практикоорієнтовані педагогічні компетентності.

3. Цифрові технології та сучасні медіа

Окремий блок пропозицій пов'язаний із необхідністю врахування цифровізації освіти та розвитку медіасередовища.

Серед пропозицій: ширше використання ІТ-технологій у навчанні; формування навичок роботи з сучасними цифровими джерелами; аналіз історичних наративів у масових комунікаціях; підготовка до роботи з соціальними медіа.

Ці пропозиції відображають актуальні тенденції розвитку історичної освіти та потребу формування медіа- та цифрових компетентностей майбутніх учителів.

4. Нові тематичні напрями підготовки

Декілька відповідей містять пропозиції щодо включення до освітньої програми нових тематичних курсів, зокрема, інклюзивна освіта; освітня політика та управління закладом освіти; методики викладання травматичних тем (Голокост, Голодомор, сучасна війна); аналіз історичних наративів у публічному просторі.

Ці пропозиції свідчать про розширення професійних вимог до сучасного вчителя історії.

Узагальнені висновки

Результати опитування дозволяють сформулювати кілька ключових висновків.

1. Загальна оцінка освітньої програми є переважно позитивною.
2. Найбільш актуальним напрямом удосконалення є посилення практичної складової підготовки.
3. Випускники високо оцінюють значення методичних дисциплін.
4. Зростає потреба у формуванні цифрових та медіакомпетентностей.
5. Доцільним є періодичний перегляд структури освітньої програми з метою уникнення дублювання змісту окремих дисциплін.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 373

На виконання Наказу КДПУ № 49 від 29 січня 2026 року «Про оновлення освітніх програм» у закладі створено робочі групи з перегляду освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів.

05 лютого 2026 р. відбулось засідання робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти, на якому обговорено зміни у складі робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта».

Затверджено наступний склад робочої групи:

Вадим ЯШИН, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії (керівник групи, гарант освітньої програми)

Наталя ПЕЧЕНІНА, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії

Андрій ТАРАСОВ, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії

Андрій ЛИХАЦЬКИЙ, консультант Комунального закладу «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» КМР

Ігор ЗИМНІЙ, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель історії, громадянської освіти Криворізької гімназії 57

Станіслав ЧЕРНИШ, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти гуманітарного факультету Криворізького державного педагогічного університету.

Анна ЖУК, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти гуманітарного факультету Криворізького державного педагогічного університету.

24 лютого 2026 року відбулося засідання робочої групи освітньої програми «Історія та громадянська освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти.Окрім членів робочої групи, на засіданні була присутня Ірина Селищева, к.пед.н., доцент, заступник декана гуманітарного факультету.

 Під час засідання учасники ознайомилися з положеннями Наказу № 49 від 29.01.2026 року «Про оновлення освітніх програм» та визначили основні напрями подальшої роботи над удосконаленням освітньої програми відповідно до чинних нормативних вимог.

Обговорено етапи перегляду ОП, зокрема організацію опитування здобувачів освіти, випускників і роботодавців; розроблення проєкту оновленої освітньої програми; процедури громадського обговорення та подальшого затвердження. Окрему увагу приділено моніторингу чинних вітчизняних і зарубіжних освітніх програм зі спеціальності, а також напрацюванню пропозицій щодо змістового наповнення й структурування ОП, зокрема переліку освітніх компонентів і програмних результатів навчання тощо.

Засідання засвідчило системну та послідовну роботу кафедри щодо забезпечення якості освіти й удосконалення освітньої програми «Історія та громадянська освіта» з урахуванням сучасних освітніх тенденцій та запитів стейкголдерів.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 340

На виконання Наказу КДПУ № 49 від 29 січня 2026 року «Про оновлення освітніх програм» у закладі створено робочі групи з перегляду освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів.

05 лютого 2026 р. відбулось засідання робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, на якому обговорено зміни у складі робочої групи ОП «Історія та громадянська освіта».

Затверджено наступний склад робочої групи:

Ірина Селищева, к.пед.н., доцент кафедри історії (керівник групи, гарант освітньої програми); 

Ігор Панафідін, к.філос.н., доцент кафедри історії; 

Сергій Корнієнко, магістр історії, аспірант спеціальності 011 Освітні. Педагогічні науки, асистент кафедри історії;

Оксана ШЕВЧЕНКО, заступник директора з науково-методичної роботи Криворізького ліцею № 24, Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Денис Войтович, керівник районної професійної спільноти вчителів історії, правознавства та громадянської освіти закладів загальної середньої освіти Саксаганського району (м. Кривий Ріг), учитель історії Криворізької гімназії №120 Криворізької міської ради,

Анна БАЙСАК, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти гуманітарного факультету Криворізького державного педагогічного університету,

Єлизавета МОЛЧАНОВСЬКА, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти гуманітарного факультету Криворізького державного педагогічного університету.

24 лютого 2026 року відбулося засідання робочої групи освітньої програми «Історія та громадянська освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

На засіданні були присутні: Ірина Селищева, к.пед.н., доцент кафедри історії (керівник робочої групи, гарант освітньої програми); Ігор Панафідін, к.філос.н., доцент кафедри історії; Сергій Корнієнко, магістр історії, аспірант спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, асистент кафедри історії; Денис Войтович, керівник районної професійної спільноти вчителів історії, правознавства та громадянської освіти закладів загальної середньої освіти Саксаганського району (м. Кривий Ріг), учитель історії Криворізької гімназії № 120 Криворізької міської ради; Анна Байсак та Єлизавета Молчановська - здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти гуманітарного факультету.

Окрім членів робочої групи, на засіданні була присутня Наталя Печеніна, к.іст.н., доцент, завідувачка кафедри історії.

Під час засідання робочої групи учасники ознайомилися з положеннями Наказу № 49 від 29.01.2026 року «Про оновлення освітніх програм» та визначили основні напрями подальшої роботи щодо вдосконалення освітньої програми відповідно до чинних нормативних вимог.

У ході обговорення було розглянуто ключові етапи перегляду освітньої програми, зокрема: організацію опитування здобувачів освіти, випускників і роботодавців; розроблення проєкту оновленої освітньої програми; проведення процедури громадського обговорення та подальшого затвердження змін у встановленому порядку. Окрему увагу учасники засідання приділили важливості постійного моніторингу освітніх програм як необхідної умови забезпечення їх актуальності, якості та відповідності сучасним вимогам ринку праці й нормативно-правовій базі у сфері освіти.

Зазначено, що оновлення освітніх програм передбачає впровадження нових підходів до формування переліку вибіркових дисциплін, спрямованих на розширення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. Також акцентовано увагу на запровадженні мікрокваліфікацій, які сприятимуть набуттю здобувачами додаткових професійних компетентностей та підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці.

За результатами засідання окреслено подальші кроки з модернізації змісту освітньої програми, спрямовані на підвищення її якості, актуальності та відповідності сучасним освітнім і професійним вимогам.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 356

Атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітньо-професійною програмою «Історія та громадянська освіта» відбувається у формі двох комплексних екзаменів: з історії, психолого-педагогічної та методичної підготовки; із громадянської освіти, правознавства та методик їх навчання.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1063

Гостьові лекції відіграють важливу роль в освітньому процесі, так як розширюють наші знання та надають нам можливість отримати унікальний досвід від експертів певної галузі.

Тривалий час на на базі Університетського коледжу Корк йде робота над міжнародним дослідницьким проєктом «Розсекречена історія: КДБ та релігійне підпілля в радянській Україні», що ініціюється урядом Ірландії та Ірландською дослідницькою радою. 

20 березня 2025 р. Джеймс Капало, провідний співробітник кафедри релігій Університетського коледжу Корк,  заступник голови Коледжу досліджень та інновацій та Коледжу мистецтв, кельтських досліджень та соціальних наук Університетського коледжу Корк прочитав студентам Криворізького педагогічного лекцію на тему: "Переосмислення релігійного підпілля: матеріальна релігія та архіви таємної поліції у Східній Європі". 

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1169

Особливе покоління. Студентів, що долаючи сходинку за сходинкою, допомагаючи одноліткам, що стали на захист, допомагаючи державі в умовах війни – завершили навчання, отримали ступінь бакалавра, а в грудні 2024 – ступінь магістра середньої освіти.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1487