15 квітня 2026 року відбулося засідання робочої групи освітньої програми «Історія та громадянська освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

На засіданні були присутні: Ірина Селищева, к.пед.н., доцент кафедри історії (керівник робочої групи, гарант освітньої програми); Ігор Панафідін, к.філос.н., доцент кафедри історії; Сергій Корнієнко, магістр історії, аспірант спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, асистент кафедри історії; Анна Байсак та Єлизавета Молчановська - здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Окрім членів робочої групи, на засіданні була присутня Наталя Печеніна, к.іст.н., доцент, завідувач кафедри історії, Андрій Тарасов, к.іст.н., доцент, доцент кафедри історії, Олександр Коротаєв, доктор філософії (032 Історія та археологія), старший викладач кафедри історії, Ніна Вінтоняк, завідувач відділу науково-освітньої роботи Комунального закладу культури "Міський історико-краєзнавчий музей" Криворізької міської ради, Олег Кірєєв, лаборант І категорії   відділу раннього залізу Інституту археології НАН України 

На засіданні було розглянуто та обговорено програми навчальних (музейної та археологічної) практик, які є невід’ємною складовою професійного становлення майбутніх фахівців, адже дозволяють закріпити теоретичні знання, сформувати професійні компетентності; якісно організована практика сприяє розвитку критичного мислення, дослідницьких навичок і відповідального ставлення до історико-культурної спадщини.

Олександр Коротаєв, керівник навчальної музейної практики, підкреслив важливість залучення студентів до реальної музейної діяльності, зокрема, роботи з експозиціями та фондами. Музейна практика має формувати у студентів не лише фахові знання, а й комунікативні навички та вміння популяризувати історичну спадщину.

Ніна Вінтоняк наголосила, що структура практичної підготовки є змістовною та відповідає реальним потребам музейної роботи. Зокрема, важливим є перший тиждень практики, який передбачає занурення студентів у науково-фондову діяльність музею. Опрацювання базових понять – музейний предмет, музейний фонд, музейна колекція, музейне зібрання – формує професійне розуміння специфіки музейної справи. Не менш значущим є ознайомлення з процесами комплектування, обліку та збереження фондів, включно з веденням звітної документації та дотриманням режимів зберігання. Окрему цінність має вивчення основ реставрації та консервації музейних предметів, що дозволяє студентам усвідомити відповідальність за збереження культурної спадщини. Проведення екскурсій у провідних музеях міста або музеї КДПУ сприяє розвитку комунікативних і презентаційних навичок. Другий та третій тижні практики, за словами Ніни Вінтоняк, є особливо важливими у контексті професійного становлення студентів, оскільки передбачають безпосередню роботу в музейних установах міста Кривий Ріг або в музеї КДПУ. Виконання практичних завдань та самостійне проведення екскурсій дозволяє закріпити набуті знання, сформувати впевненість у власних професійних компетентностях і краще зрозуміти специфіку роботи з відвідувачами. На її думку, така поетапна організація практики є ефективною, адже поєднує теоретичну підготовку з реальним досвідом музейної діяльності та сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця.

Андрій Тарасов, керівник навчальної археологічної практики, зауважив, що практична підготовка здобувачів вищої освіти повинна максимально відтворювати реальні умови польових археологічних досліджень і сприяти формуванню цілісного уявлення про професію археолога.

На думку Олега Кірєєва необхідним є посилення польової складової практики, адже саме безпосередня участь у розкопках дає студентам унікальний досвід роботи з матеріальними джерелами, з сучасними методами фіксації, обробки та інтерпретації археологічних знахідок. Важливою складовою є індивідуальна робота студента в межах археологічної експедиції. Зокрема, вона передбачає систематичне ведення польового щоденника, що формує навички фіксації результатів досліджень, а також виконання комплексу практичних завдань під керівництвом фахівця. Серед ключових видів діяльності він виокремив проведення візуальної та інструментальної розвідки, вимірювання параметрів курганних насипів, нанесення археологічних пам’яток на карти та здійснення їх фотофіксації. Не менш важливими є безпосередня участь у розкритті культурного шару, зарисовка об’єктів різних археологічних культур на міліметрівці та науковий опис виявлених артефактів. Також було висловлено побажання оновити профільну рекомендовану літературу. Оскільки базою практики є Скіфська Правобережна археологічна експедицію, запропоновано додати до списку літератури сучасні дослідження скіфського часу.

За результатами засідання робоча група дійшла висновку про доцільність подальшого вдосконалення програм практик із урахуванням сучасних вимог ринку праці та рекомендацій стейкхолдерів. Це сприятиме підвищенню якості підготовки здобувачів освіти та їхній успішній професійній реалізації.