До 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС в академічних групах  спеціальності "Історія та громадянська освіта" було проведено низку заходів, присвячених осмисленню подій 1986 року та їхнього значення сьогодні.

У центрі уваги студентів гр.ІСм-25 (викладач - доцент Наталя Печеніна) - людські історії. Трагедія 1986 року розглядалася через свідчення пожежника-ліквідатора, який одним із перших опинився на місці аварії, медикині, що працювала з постраждалими в умовах радіаційної небезпеки, а також звичайної жительки Прип’яті, яка стала очевидицею вимушеної евакуації та руйнування звичного життя. Ці голоси дозволяють глибше зрозуміти не лише хід подій, а й їхній емоційний та людський вимір.

Окрему увагу було приділено відображенню Чорнобильської катастрофи в художній літературі та кінематографі. Обговорювали, як митці осмислюють трагедію, які образи та сенси формуються в культурному просторі, і як змінюється сприйняття цих подій із плином часу.

Також учасники провели паралелі між подіями 1986 року та сучасною ситуацією навколо ЧАЕС у контексті російського вторгнення. Йшлося про нові загрози ядерній безпеці, відповідальність міжнародної спільноти та важливість збереження історичної пам’яті в умовах сучасних викликів.

Зі студентами групи ІС-25 було проведено онлайн кураторську годину (куратор - доцент кафедри Ігор Панафідін), присвячену одній із найтрагічніших подій в історії людства.

Під час заходу було розглянуто причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, зокрема на основі аналізу архівних документів радянського періоду. Особливу увагу приділено матеріалам, які свідчать про системні проблеми в організації будівництва та експлуатації станції, недостатній рівень технічного контролю, порушення норм безпеки та підготовки персоналу.

Студенти ознайомилися з перебігом подій у ніч аварії, умовами проведення експерименту та його наслідками, що призвели до руйнування реактора і масштабного радіоактивного забруднення. Окремо було обговорено реакцію влади, проблему замовчування інформації та вплив катастрофи на суспільні процеси в СРСР.

У ході кураторської години акцент було зроблено не лише на історичному аспекті, а й на формуванні відповідального ставлення до техногенної безпеки, ролі людського фактора та значенні відкритості інформації в сучасному світі.

Студенти групи ІС-23 (викладач - Олександр Коротаєв) згадували події 1986 року, відтворюючи хронологію аварії та її розвиток.  Зокрема, йшлося про ніч на 26 квітня, коли на четвертому енергоблоці ЧАЕС під час проведення експерименту стався вибух реактора. Було зруйновано активну зону, в атмосферу потрапила значна кількість радіоактивних речовин, що спричинило масштабне радіаційне забруднення територій України, Білорусі та інших країн Європи.

Учасники заходу відтворювали перші години після аварії: прибуття пожежників, які, не усвідомлюючи повною мірою рівень небезпеки, гасили пожежу на даху енергоблоку; роботу медиків, що надавали допомогу постраждалим; а також затримку з інформуванням населення про реальні масштаби трагедії. Окремо згадували евакуацію мешканців Прип’яті, яка розпочалася лише наступного дня після аварії та стала переломним моментом у долях тисяч людей.

Студенти також обговорювали наслідки катастрофи: створення зони відчуження, довготривалий вплив радіації на здоров’я людей, екологічні втрати та необхідність багаторічної ліквідації наслідків аварії.

Чорнобиль залишається не лише трагедією, а й важливим уроком для майбутніх поколінь - нагадуванням про ціну помилок і необхідність професійної відповідальності.

Пам’ятаємо. Осмислюємо. Робимо висновки.