6 лютого 2026 року в Криворізькому педагогічному відбулася особлива зустріч – до студентської молоді завітали військові капелани. Це був не просто візит гостей у формі, а щира розмова про віру, силу духу та людяність у найскладніших обставинах.

Військові капелани поділилися своїм досвідом служіння поруч із нашими Захисниками – там, де біль, страх і втрата стають щоденною реальністю. Вони говорили про підтримку, яку дають бійцям, про вміння слухати й бути поруч, коли слова вже не рятують. Їхні історії були глибокими, чесними й справжніми – без пафосу, але з великою вірою в людину та добро.

Особливо цінним стало те, що ця зустріч була не монологом, а живим діалогом. Студенти мали змогу ставити запитання, ділитися своїми переживаннями, сумнівами, страхами. У відповідь – щирість, тепло й нагадування про те, що навіть у темні часи важливо зберігати світло в собі, не втрачати надію та підтримувати одне одного.

Такі зустрічі залишають глибокий слід у серці. Вони нагадують, що війна – це не лише про зброю та фронт, а й про душу, віру й людську підтримку. Дякуємо військовим капеланам за їхнє служіння, мудрі слова та за те, що вони несуть світло там, де його так часто бракує.