11 березня 2026 року на гуманітарному факультеті відбулися Шевченківські читання, які стали не просто заходом, а справжньою інтерактивною подорожжю у світ Шевченкового слова і Шевченкового генія.

Медіапроєкт «”Кобзар”» – духовна енергія нації» було підготовлено за участю студентів 2 курсу груп УПФ-24, УМЛ-24, УАФ-24 під керівництвом доцента кафедри української філології Інни Миколаївни Онікієнко. На захід приєдналися викладачі гуманітарного факультету, здобувачі освіти різних курсів, гості.

Постать Тараса Шевченка залишається непохитним духовним орієнтиром та інтелектуальним фундаментом для кожного філолога. Завідувач кафедри української філології проф. Тетяна Михайлівна Мішеніна виступила з проникливим словом, підкресливши, що крізь століття Кобзар продовжує модернізувати наше сприйняття української ідентичності, закликаючи студентство до глибокого переосмислення його пророчих творів у контексті сучасних викликів. Персоналія Тараса Шевченка в культурно-освітньому поступові народу здатна відігравати визначальну роль, окреслювати духовно-емоційну комунікацію народу з іншими. Тарас Шевченко вдарив у струни романтизму й суворого реалізму, відтворивши зміст національного життя у творах, виголосивши волю народу бути вільним і соборним.

Як відомо, Тарас Григорович був майстерним живописцем досяг і виробив сучасні естетичні критерії жанру гравюри. Натомість літературна творчість письменника оприявила колосальний вимір українського слова, вона випромінює духовну відданість народу, є свідченням нашого історичного розвою і уміння бути звитяжними, щедрими, чесними і працьовитими, як нам заповів Тарас Шевченко.

Із натхненними словами звернулася до учасників заходу доцент кафедри української філології Наталя Георгіївна Мельник, яка зауважила, що попри повномасштабну війну, попри відсутність світла, відсутність можливостей, Інна Миколаївна зі студентами щороку проводить такий захід, справляється із викликами сьогодення і модерує нові підходи до осмислення феномена Тараса Шевченка. Наталя Георгіївна процитувала українську письменницю Оксану Забужко, яка в одному зі своїх виступів вказала на  потребу визначитися в нашому ставленні до Шевченка, у нашому сприйнятті поета, його творів, інакше ми як нація не можемо рухатися далі. «Важливо, що кожне покоління має визначатися у стосунку до Тараса Шевченка. Це наша справа честі і совісті. У цьому наша місія, аби стати самими собою», – підсумувала Наталя Мельник.

Наталя Георгіївна також презентувала присутнім книгу «Коріння Шевченкового роду», а також представила її автора, гостя Шевченківських читань на нашому факультеті, Миколу Павловича Лисенка – праправнука Тараса Григоровича Шевченка по лінії брата Йосипа, з яким викладачі кафедри давно співпрацюють. Зацікавленій аудиторії було представлено й іншу книгу – «Дерево Шевченкового роду». У ній розкрито нові факти про життя поета, що допомагає наблизитися до цілісного сприйняття постаті Шевченка та його ролі в нашому житті, осягнути велич його особистості.

Студентські виступи і декламації віршів Тараса Шевченка були щирими й проникливими – «Доля», «Муза», «Слава», «Мені однаково», «Чи ми ще зійдемося знову»… Кожна поезія була маленькою сповіддю, де кожен рядок було прожито у прагненні знайти відповіді на болючі питання нашого сьогодення. Недарма Тарас Шевченко називає «славу» своєю долею.

Тарас Шевченко не залишає байдужими сучасне покоління українців, які нині виборюють право на своє національне існування і мирне життя під жовто-блакитним стягом. Поезія великого поета відгукується в серцях наших захисників.

Для перегляду було представлено тему фільм Сергія Проскурні  "Ідентифікація", у якому порушено тему Донбасу. Із цього фільму ми не дізнаємося про життя Тараса Шевченка, чи про факти його біографії, натомість усвідомимо, що у підсвідомості кожного є Шевченко, як він визначає нашу ідентичність. 

Із постаттю Тараса Григоровича пов’язане й наше літературне сьогодення. У цьому контексті було представлено лауреатів Шевченківської премії у 2026 році, а також презентовано проєкт «Шевченкіана-2025».

Дякуємо майбутнім філологам за креативність та глибоке переосмислення спадщини Кобзаря. Ви підтвердили, що ми – нація, яка пам'ятає своє коріння і впевнено дивиться в майбутнє.

Борімося – поборемо! Разом до перемоги слова та духу!