ВІД НАВЧАННЯ ДО ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ:
оповідання Ернеста Гемінґвея на перехресті двох епох
Під час вивчення освітніх компонентів викладачі кафедри англійської філології намагаються формувати у здобувачів загальнолюдські цінності. Одним із таких компонентів є дисципліна «Домашнє читання», тематичне наповнення якої видається напрочуд придатним для здійснення цієї мети. 26 вересня 2024 року на чергове заняття з домашнього читання у групі АЗЛ-23 завітали студенти групи АЗЛ-21, а також магістри 1 і 2 курсів спеціальності «Англійська мова і зарубіжна література». На переконання викладачів кафедри, подібна взаємодія у межах певної дисципліни здатна забезпечити встановлення необхідних навчальних контактів між старшим і молодшим поколінням студентів, обмін знаннями і, загалом, фаховий ріст бакалаврів. Цю аксіому підтвердило і заняття, на якому розглядалося оповідання Е. Гемінґвея «Там де чисто, світло» («A Clean, Well-lighted Place»). Його метою було з’ясування традиційної авторської концептoсфери і шляхів її стильового втілення, а також усвідомлення художньої кореляції оповідання із сучасністю та його виховної функції.
Прикметно, що у обговоренні окреслених питань взяли участь не лише другокурсники, а і студенти старших курсів. Усі вони були в захваті від незвичної манери письма Е. Гемінґвея («принципу айсберга»), використання якої дозволило письменникові нетрадиційно підійти до змалювання характерів. Чітко розуміючи, у чому полягає цей принцип, студенти розшифрували і ту інформацію, яку автор приховав від читачів (деталізацію у структуруванні характерів трьох головних героїв). Але найбільшу зацікавленість викликало питання викладача про специфіку зображення війни у оповіданні «Там, де чисто, світло». Так, студент групи АЗЛ-23 Олександр Гунько помітив, що «у оповіданні немає слова «війна», але вона кружляє у повітрі, і лише декілька текстових імпліцитних деталей вказують на те, що події відбуваються у воєнний або повоєнний час у Іспанії». Його одногрупниця Єлизавета Бойко припустила, що кожен із трьох персонажів по-різному відчуває на собі вплив війни, і зауважила, що «представникам молодшого покоління не завжди зрозумілі страждання старших». Вражена тим, настільки точно Гемінґвей передав психологічні портрети всіх персонажів, студентка групи АЗЛ-21 Олександра Шпілякова спроектувала події з художнього твору на українське воєнне сьогодення, і привернула увагу присутніх до того, що в майбутньому, після нашої перемоги, історики і літературознавці обов’язково напишуть і про їхнє покоління, яке зростало і формувалося саме під час війни. Не пройшли повз студентську увагу і мовностильові особливості прози Е. Гемінґвея, вистачило часу і на цитування оригінальних фрагментів тексту, – всі ці методичні прийоми дуже важливі для розвитку і лінгвістичної, і літературознавчої компетенції студентів.
Підсумовуючи, кандидат філологічних наук, доцент Л. Д. Федоряка наголосила на кількох важливих аспектах: «Проза Ернеста Гемінґвея, яка завжди актуальна, у наш час особливо гостро відгукується у серцях поціновувачів воєнної літератури і всіх зацікавлених читачів. Мало сказати, що його твори про війну – справжні літературні і стилістичні шедеври, виконані неперевершеним майстром. Варто акцентувати, що зараз вони дуже потрібні читачам різних вікових категорій, бо зображують наче наше трагічне сьогодення. У оповіданні «Там, де чисто, світло», написаному близько ста років тому, у 1933, йде мова про речі, добре відомі тепер усім співвітчизникам: про складні долі людей, які приймали участь у бойових діях, загинули або отримали поранення (часто несумісні з життям); про тих, хто втратив рідних і отримав серйозний емоційний стрес; про тих представників «втраченого покоління» українців, які вистояли на фронті, але зараз по-іншому дивляться на світ і складно адаптуються до відносно мирних реалій».
Окрім злободенності звучання, студенти відзначили в малих творах письменника і наявність моралізаторської функції. Правильне моделювання трагічної долі гемінґвеївських персонажів і невигадливих сюжетних ходів на сучасну українську історію допоможе виховати у читачів поважне ставлення до захисників Батьківщини, доброзичливість, співчуття, готовність допомогти. «На прикладі персонажів із оповідань Е. Гемінґвея ми маємо вчитися долати перешкоди, справлятися із стресами і моральними викликами, виробляти стійкість перед щоденними випробуваннями, які готує нам життя в умовах війни», – зазначила завідувач кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент І. С. Зоренко. Між рядків невеликих творів американського прозаїка можна прочитати і поради сучасному поколінню читачів: долучатися до волонтерства, не забувати ставити підписи під петиціями про присудження звання Героя України відважним українським воїнам, розміщувати в соціальних мережах пости про полонених і безвісти зниклих, допомагати у їх пошуку тощо – у різний, але прийнятний спосіб невпинно наближати Перемогу.
Як не прикро визнавати, але Ернест Гемінґвей сьогодні вже голос не однієї, а двох епох. Його твори – короткі, як газетні статті і правдиві, як саме життя, – стирають часові і географічні кордони. Аналітичне читання цих класичних текстів на заняттях із дисциплін літературознавчого циклу спроможне поліпшити і професійні навички, і сприяти формуванню моральних якостей здобувачів освіти.
