Охорона праці та охорона здоров'я

https://drive.google.com/file/d/1Qb2fxJbYJLK7ZXr070jN0zP_ubrRGqmi/view?usp=sharing

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 16 вересня 2020, 14:57; Перегляди: 86

https://drive.google.com/file/d/12v27WLY_tIFybJ-R3xm0k0TaIwQux7g5/view?usp=sharing

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 15 вересня 2020, 15:49; Перегляди: 75

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Загальні відомості про заклад освіти, його структуру. Види та джерела небезпеки в навчальних приміщеннях, на спортивних майданчиках, науково-дослідних ділянках.
Загальні правила поведінки під час освітнього процесу. Обставини та причини найбільш характерних нещасних випадків, що сталися в закладах освіти.
Вимоги пожежної безпеки в КДПУ. Ознайомлення з Правилами пожежної безпеки для закладів освіти та установ системи освіти України.
Радіаційна безпека, дії в разі надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
Цивільний захист, техногенна безпека природного і техногенного характеру.
Безпека дорожнього руху. Поведінка на вулиці, ознайомлення з правилами дорожнього руху.
Побутовий травматизм, попередження та дії в разі нещасних випадків у побуті.
Домедична допомога в разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо.

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КДПУ. ВИДИ ТА ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ В НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ, НА СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКАХ, НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ДІЛЯНКАХ.

Криворізький педагогічний державний університет-провідний педагогічний вищий заклад освіти, який має IV рівень акредитації. У 2020 році виповнилось 90 років з дня заснування. Університет здійснює навчання здобувачів вищої освіти за денною та заочною формами. Станом на 15.09.2020 року в університеті навчається 3500 здобувачів вищої освіти. Освітній процес забезпечує 625 працівників (з них 350 науково- педагогічних працівників). До складу університету входить 5 навчальних корпусів, 3 гуртожитки, 8 факультетів, 31 кафедра. Навчальний корпус №1 розташований за адресою проспект Гагаріна буд. 54; навчальний корпус №2 розташований за адресою проспект Гагаріна, буд. 26; навчальний корпус №3 розташований за адресою вул. Рокосовського буд. 3; навчальний корпус №4 розташований за адресою вул. Героїв АТО, буд.79 А; навчальний корпус № 5 розташований за адресою вул. Мистецька буд. 5. Гуртожиток №l розташований за адресою: проспект Гагаріна буд.54 А; гуртожиток №3 розташований за адресою: вул. О.Васякіна буд.54 А, гуртожиток №4 розташований за адресою вул. Героїв АТО буд.79 Б.

На кафедрах університету є навчальні майстерні та лабораторії з сучасним обладнанням, неправильна експлуатація якого може призвести до нещасного випадку. Перед початком роботи в майстернях, лабораторіях з кожним здобувачем вищої освіти проводиться первинний інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

До основних небезпечних факторів належать:

1. Ураження електричним струмом (при невиконанні правил експлуатації електроприладів та електроустановок, особиста необережність);

2.Травмування при заняттях хореографією, спортом. Джерелом небезпеки може бути несправний або незакріплений спортивний інвентар, недотримання заходів безпеки при виконанні фізичних вправ, заняття хореографією, спортом без спеціального спортивного одягу та взуття, заняття на відкритих спортивних майданчиках за поганих метеорологічних умов, переоцінка своїх можливостей, необережність, слабкість, перевтома й погане самопочуття;

3. Електромагнітне випромінювання. Джерелом електромагнітного випромінювання є різноманітне обладнання, зокрема й персональний комп’ютер. Інтенсивна робота за комп’ютером та неправильна організація робочого місця може викликати низку захворювань: порущення зору; кістково- м’язові порушення, захворювання шкіри; головні болі, депресивний стан;

4. Понаднормовий шум (в аудиторіях більше 55 дБА, на вулиці більше 70 дБА).

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГОПРОЦЕСУ. ОБСТАВИНИ ТА ПРИЧИНИ НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИХ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ЩО СТАЛИСЯ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ.

Для запобігання нещасних випадків з учасниками освітнього процесу та збереження державного майна університету слід знати й суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, виробничої санітарії й пожежної безпеки. Неохайність, неуважність, недостатня обізнаність з приладами, властивостями речовин та правилами їх зберігання й використання можуть призвести до нещасного випадку.

Основні правила для здобувачів вищої освіти університету:

1.Забороняється паління в навчальних приміщеннях та гуртожитках університету (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.11.2004 № 855).

2. Забороняється заходити до приміщень університету без дозволу відповідальної особи (викладача, завідувача аудиторії, лаборанта, майстра). 3. Забороняється вмикти й вимикти рубильники, вимикачі інші прилади без дозволу відповідальної особи (помилкове ввімкнення або вимкнення електро- установок може призвести до нещасного випадку або аварії).

4. При виконанні лабораторних робіт ретельно дотримуватися первинних інструктажів. Можна виконувати тільки ту роботу, яку вам доручено. Виконувати інші роботи категорично забороняється. 5. При виявленні неполадок в обладнанні, негайно повідомити відповідальній особі.

6. Під час експлуатації електроустановок забороняється:

– самостійно усувати несправності електромережі й електрообладнання;

– користуватися саморобними електричними нагрівальними приладами, обладнанням у приміщеннях університету;

– користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

– зав’язувати й скручувати електропроводи;

– застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил експлуатації електроустаткування;

– переносити прилади, які знаходяться під напругою.

7.Обставини та причинами найбільш характерних нещасних випадків, що сталися за останні роки :

– невиконання студентами правил техніки безпеки під час проведення репетицій в хореографічних залах; – невиконання студентами правил техніки безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в спортивному залі та на майданчику;

– спроба студентом самостійно полагодити несправність електромережі в гуртожитку університету;

– невиконання студентами вимог інструкцій з охорони праці під час роботи в майстернях.

В університеті створені та підтримуються комфортні, безпечні умови для навчання в аудиторіях, лабораторіях, у хореографічних та спортивних залах, за яких зберігається здоров’я учасників освітнього процесу, їх висока працездатність. Виконання вимог інструкцій, нормативних актів з безпеки життєдіяльності, правил безпечної роботи під час освітнього процесу, співпраця з адміністрацією університету щодо створення безпечних умов для навчання є запорукою безпеки вас і оточуючих.

ІІІ. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Знайомство з Правилами пожежної безпеки для закладів, установ організацій і підприємств системи освіти України. Правила поведінки під час пожежі в закладі освіти.

1. На території університету забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, відходів, пакувальних матеріалів. 2. У приміщеннях університету забороняється застосовувати відкритий вогонь (паяльні лампи, факели тощо).

3. Забороняється використання електрокип’ятильників, чайників та іншого нагрівального обладнання (окрім спеціально відведених і обладнаних для цього приміщень)

4. Забороняється залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери, електрочайники тощо.

5. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для потреб, не пов’язаних з пожежогасінням

6. При виявивленні пожежі або її ознак (задимлення, запаху горіння або тління) слід:

– негайно повідомити про це за тел. 101 (при цьому чітко назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, а також своє прізвище); – розпочати евакуацію людей під керівництвом працівників університету з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації; – під час пожежі не слід ховатися в глухі кути, під парти, шафи тощо; – захищати органи дихання серветками; – якщо неможливо самостійно залишити приміщення, де виникла пожежа, слід будь яким способом повідомити про своє місцеперебування.

ІV. РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ДІЇ В РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

1. Можливі надзвичайні ситуації та висновки з оцінки обстановки, яка може скластися в разі їх виникнення:

– радіоактивне забруднення та зараження місцевості в разі аварії на АЕС;

– зараження сильнодіючими отруйними речовинами при виникненні аварії на хімічно-небезпечному об’єкті;

– пожежі на об’єктах промислових підприємств;

– стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (землетруси, повені, зливи, тощо.)

Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та інших видів небезпеки буде оповіщення через засоби масової інформації. 2. До значних руйнувань призводять землетруси силою більше 5 балів. Правила безпечної поведінки під час землетрусу:

– під час землетрусу слід намагатися вийти з будинку; – у приміщенні не слід залишатися в наріжних кімнатах;

– на відкритому місці слід триматися на безпечній відстані від ліній електропередач, великих будівель, мостів.

Опинившись під завалом у зруйнованому будинку слід:

– покликати на допомогу будь яким способом;

– очікуючи допомоги, необхідно уникати переохолодження;

– якщо ніхто не чує, необхідно спробувати вивільнити руки і ноги;

– обережно самостійно розбирати завал; – при необхідності, слід надати собі першу допомогу (зупинити кровотечу, зафіксувати зламану кінцівку).

V. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Поведінка на вулиці, ознайомлення з правилами дорожнього руху.

1. Пішоходи зобов’язані:

– рухатися по тротуарах, пішохідних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїжджої частини автомобільної дороги чи вулиці;

– перетинати проїжджу частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, (в разі їх відсутності – по лінії тротуарів і узбіч);

– керуватися сигналами світлофора ( переходити тільки на зелене світло для пішохода);

– не зупинятися без потреби на проїжджій частині дороги, на залізничному переїзді;

– не переходити проїжджу частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, – не переходити проїжджу частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів поза пішохідними переходами за наявності роздільної смуги;

– утримуватися від переходу проїжджої частини при наближенні транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

– не виходити на проїжджу частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються;

– здійснювати посадку й висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу зі спеціального майданчика, а в разі його відсутності – з тротуару чи узбіччя;

– не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом (тролейбусом, автобусом, трамваєм, маршрутним таксі);

2. Пішоходи мають право:

– на переважний перетин проїжджої частини по позначених пішохідних переходах;

– за відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїжджої частини на ділянці, де вона добре проглядається з обох сторін; – вимагати від державних та місцевих органів влади створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.

3. Особа при користуванні велосипедом без двигуна, має право:

– їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності – по краю проїжджої частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Особа при користуванні велосипедом без двигуна зобов’язана: – використовувати технічно справний та належним чином обладнаний велосипед; – не перевозити вантажів, що заважають керувати;

– не перевозити пасажирів.

VІ. ПОБУТОВИЙ ТРАВМАТИЗМ, ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ДІЇ В РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У ПОБУТІ

1. Під нещасними випадками в побуті слід розуміти не пов’язані з освітнім процесом травми, зокрема отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров’я потерпілих.

2. Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює й засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності чи довідка з лікувально-профілактичного закладу. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою.

3. Причинами нещасного випадку можуть бути: події, пов’язані з транспортом, зокрема:

вхід або вихід з транспортного засобу (автомобіля, автобуса,трамвая, поїзда, тролейбуса тощо);
дорожньо-транспортні пригоди, серед них наїзд або зіткнення транспортних засобів ( автомобіля, мото- і вело техніки, засобів міського електротранспорту, поїздів);

– події, пов’язані з дорожньо - будівельною, сільськогосподарською технікою; – події, пов’язані з використанням газу в побуті;

– випадкові падіння потерпілого,зокрема: під час пересування, з висоти, в колодязі, ями, ємності;

– випадкова дія механічних сил, зокрема:

падіння предметів, матеріалів породи,
обвали будівель, споруд та їхніх частин;

– дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються, розплітаються; – ураження електричним струмом, зокрема:

у разі доторкання до лінії електропередачі та обірваних дротів,
у разі перебування на електропостачальних спорудах,
у разі користування побутовими електроприладами;

– вибухи, у тому числі: боєприпасів, вибухових матеріалів; – вплив екстремальних температур (крім пожеж), що призвели до опіків, теплових ударів чи обморожень; – пожежа;

– випадкові отруєння зокрема,:

продуктами харчування та безалкогольними напоями,
алкогольними напоями,
наркотичними засобами,
психотропними речовинами, грибами,
ліками, медикаментозними препаратами,
хімічними та отруйними речовинами;

– дія іонізуючого, радіоактивного, електромагнітного випромінювання; – самогубство, самопошкодження, голодування, виснаження, утоплення, – вбивство чи нанесення ушкоджень іншою особою; – використання або контакт з вогнепальною зброєю; – контакти з тваринами, комахами, отруйними рослинами та іншими представниками фауни і флори; – техногенне та стихійне лихо, дія сил природи.

4. Попередження та дії в разі нещасних випадків у побуті

4.1 Для уникнення травматизму в побуті слід дотримуватися правил безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил дорожнього руху, безпечного поводження на воді.

4.2. Уникати конфліктних ситуацій, бути стриманим.

4.3. Використовувати справні електроприбори, дотримуватись правил експлуатації електроприладів.

5. Правила безпечної поведінки під час грози:

якщо гроза застала вдома, слід зачинити вікна, вимкнути з розеток електроприлади, не слід виходити з дому;
якщо гроза застала надворі, слід намагатися сховатися в найближчому приміщенні;
не слід ховатися від грози під високим поодиноким деревом, високовольтною лінією електропередач, у річці;
слід відкласти на 15-20 м від себе всі металеві речі;
якщо гроза застала в автомобілі, слід залишитися в ньому.

6. Правила безпечної поведінки в місцях скупчення людей:

збираючись у місця скупчення людей, слід відповідно одягнутися;
на концерти, вистави, змагання слід приходити раніше;
слід сідати на місця поблизу виходу;
після закінчення концерту, вистави, змагання слід зачекати, поки люди вийдуть;
у натовпі слід рухатися разом з усіма, намагатися триматися далі від стін і дверей, до яких можуть притиснути;
при падінні слід підвестися, якщо не вдається, слід згрупуватись, захищати голову руками; • у випадку ушкодження, отримання травми негайно звернутися за допомогою до оточуючих, викликати швидку медичну допомогу.

VІІ. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА В РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому.

1. Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1.1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

1. 2. Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

1. 3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

1.4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чине порушені функції життєво важливих органів.

1.5. Розпочати проведення необхідних заходів:

зупинити кровотечу;
зафіксувати місце перелому;
вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;
обробити ушкоджені частини тіла.

1.6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

1.7. Повідомити адміністрацію університету про те, що трапилося. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання, та зовнішній масаж серця і викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму:
вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
вимкнути мережу живлення.
сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою , відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частини установки.
при напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т.п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу). У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитися на ізолюючій від землі основі. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря. Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є „з рота в рот” або „з рота в ніс”. Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот. Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12-13 разів на хвилину. За відсутності в потерпілого дихання й пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлогу, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу , знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй вирівнятись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2-3 вдувань повітря роблять 4-6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2-3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу. Констатувати смерть має право лише лікар.

3. Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв’язок, суглобів, ударах

При переломах, вивихах необхідно покласти потерпілого в зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності можна використати палиці, дошки, фанеру тощо. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно імобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, – то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї вату, шарф, рушник тощо. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов’язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо. При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик. При переломах і вивихах ключиці у підм’язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати в косинці, її підв’язують до шиї.

При переломах і вивихах кисті та пальців рук кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинту (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують. При розтягу зв’язок суглобів – підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов’язку, створити спокій до прибуття лікаря. При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов’язку.

4. Перша допомога при опіках, теплових ударах

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум’я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснути її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою. При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого обличчя в холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку. Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5% розчином перманганату калію або 10% розчином питної соди ( одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім розчином оцтової кислоти. Місце піків накривають марлею. Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з’являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (ІІ і ІІІ ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев’язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирі, видаляти смолисті речовини, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматки одягу, які прилипли до рани. При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медичний заклад. При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть на землю, розстібають одяг, що стискає, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою. При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

5. Перша допомога при обмороженні, переохолодженні.

Обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити відмирання тканини. Розрізняють три ступені обмороження: І- побіління і втрата чутливості; ІІ - почервоніння і поява „пухирів”; ІІІ – омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору. При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні ІІ і ІІІ ступенів - накласти стерильні сухі пов’язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню. При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжких ступенях – тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

6. Перша допомога при отруєнні

Причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 год. Інколи через 20-26 год. Причиною отруєння оксидом вуглецю (ІІ) є вдихання чадного газу, продуктів горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо є можливість, – дати подихати киснем. Звільнити потерпілого від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно зробити штучне дихання. При отруєнні кислотою, якщо нема симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлунка, потерпілого слід напоїти розчином питної соди, водою. При отруєнні лугом потерпілого поять оцтовою водою, лимонним соком. За наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в ділянці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транспортувати в лікарню. При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко. Щоб запобігти зупинці дихання й кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

7. Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі

Перша допомога при пораненні й кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється. Якщо індивідуального пакета немає, для перев’язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев’язування тканину змочіть йодом так, щоб 14 пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани. При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев’язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки в суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою. При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м’яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча. За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, замысть джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). Такий джгут зав’язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається, кровотеча зупиняється натисканням пальця на поражену судину в самому місці поранення. При великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 11 вересня 2020, 16:38; Перегляди: 211

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1. Проведення інструктажів з питань охорони праці зі співробітниками:

1.1. Співробітники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

1.2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі –

інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

1.3. Вступний інструктаж проводиться:

– з усіма співробітниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

– зі співробітниками інших організацій, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі або виконують інші роботи для Університету. Вступний інструктаж проводиться провідним інженером з охорони праці або іншою особою, яка в установленому порядку пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається у відділі охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

1.4. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з новоприйнятими співробітниками(постійно чи тимчасово) до Університету; зі співробітником який переводиться з одного структурного підрозділу Університету до іншого; зі співробітником, який виконуватиме нову для нього роботу. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в Університеті інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

1.5. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим співробітником або групою співробітників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

1.6. Позаплановий інструктаж проводиться зі співробітниками на робочому місці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях співробітниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів;
для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим співробітником або з групою співробітників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

1.7. Цільовий інструктаж проводиться зі співробітниками:

при ліквідації аварії або стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд–допуск, наказ або розпорядження. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим співробітником або з групою співробітників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

1.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (керівник структурного підрозділу).

1.9. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів, протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

1.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (Додаток 2). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

2. Проведення інструктажів з питань охорони праці зі студентами:

2.1. Студенти під час проведення трудового і професійного навчання повинні проходити інструктажі з питань охорони праці: вступний, первинний і позаплановий.

2.2. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться на початку навчання в Університеті;

2.3. Первинний інструктаж з охорони праці проводиться:

перед початком навчання в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні університету;

перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

2.4. Позаплановий інструктаж з охорони праці зі студентами проводиться при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

2.5. Інструктажі з охорони праці з студентами, що проводяться під час навчання в Університеті, проводять особи, на яких покладено наказом ректора проведення інструктажів. Реєстрація таких інструктажів проводиться:

- вступний - у журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці та безпеки життєдіяльності для студентів КДПУ (Додаток 1);

– первинний на робочому місці в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, де проводиться професійне навчання - у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (Додаток 2).

Детальніше...

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 27 липня 2020, 14:42; Перегляди: 387

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

КОД 01.10.02.2020

ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

1ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться у кабінеті охорони праці з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади.Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці.

1.2 Програму та тривалість інструктажу затверджує Ректор Університету. Про проведення вступного інструктажу вноситься запис в журналі реєстрації.

1.3 Інструктаж складено відповідноі до Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пожежну безпеку», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та відповідних нормативно – правових актів у сфері охорони праці.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА НАВЧАННЯ

2.1 Прийом на роботу здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України «Про вищу освіту» та оформлюється наказом ректора. При прийомі на роботу працівників під підпис ознайомлюють з правилами внутрішнього розпорядку,у якому зазначено умови праці,умови організацї робочого місця.Забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (ст.18 Закону України «Про охорону праці») .

2.2. Робочий час і час відпочинку

2.2.1. Для працівників Університету встановлюється:

– шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, з тривалістю робочого часу 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу), 6 годин на день – для науково-педагогічних працівників університету;

– п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, з тривалістю робочого часу 40 годин на тиждень, 8 годин на день – для науково-педагогічних працівників, які за посадою виконують адміністративно-управлінські функції, та для інших категорій працівників університету.

– Робочий час працівників університету триває з 8.30 до 17.00.

– Обідня перерва з 12.30 до 13.00. Працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

– Працівникам Університету відповідно до законодавства (ст. 56 КЗпП України) може встановлюватися неповний робочий час із визначенням тривалості роботи, її розпорядку та оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.

2.2.2. Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством, за наказом адміністрації (ст.71 КЗпП України).

2.3. Відпустки

2.3.1. Працівникам Університету надається щорічна відпустка (основна й додаткова) із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» та ст. 74 КЗпП України.

2.3.2. Право працівникам на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в університеті. 2.3.3. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»).

3 ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ:

3.1. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань. 3.2.Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для студентів або для його життя чи здоров’я.

3.3. Працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами, та за особливий характер праці надається додаткова оплачувана відпустка, доплата до тарифних ставок (ст. 7 Закону України «Про охорону праці», наказ по університету).

3.4. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, забезпечуються за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям, миючими та дизенфікуючими засобами ( ст.163. Закон України «Про охорону праці», Комплексні заходи з охорони праці).

3.5.Працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги законів та нормативних актів про охорону праці (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»):

– проходити навчання з охорони праці з наступною перевіркою знань;

–проходити інструктажі з охорони праці (вступний, первинний, плановий, цільовий, позаплановий);

–користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

– проходити, у встановленому порядку, попередні та періодичні медичні огляди;

– співпрацювати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь якої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров’ю студентів або працівників університету, навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку керівника свого структурного підрозділу.

4 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

4.1 Основні причин електротравматизму

Усі випадки ураження людини електричним струмом можливі тільки при замиканні електричного кола через тіло людини при дотику її не менше ніж до двох точок ланцюга, між якими існує напруга. Основними причинами нещасних випадків при ураженні електричним струмом є:

– випадковий дотик до струмовідних частин, що перебувають під напругою; це відбувається в результаті помилкових дій працівників при виконанні робіт на струмовідних частинах чи поблизу них, невиконання організаційних і технічних заходів при підготовці робочого місця;

– поява напруги на металевих частинах обладнання, що в нормальному режимі не перебувають під напругою; напруга виникає в результаті ізоляції ао падіння проводу, що перебуває під напругою;

– випадкове включення або поява напруги на відключених струмовідних частинах, на яких проводиться робота;

– виникнення напруги кроку на ділянці землі, де знаходиться людина.

4.2. Дія електричного струму на організм людини

Існують чотири групи ураження електричним струмом:

– перша – відсутність зовнішніх ознак, що загрожують небезпекою ураження електричним струмом; людина не може побачити, почути або якось інше відчути можливість ураження;

– друга – тяжкість електротравм, втрата працездатності, як правило, буває тривалою, можливий смертельний результат;

– третя – струми промислової частоти величиною 10 – 25 мА можуть викликати інтенсивні судоми м’язів, людина при цьому не може звільнитися від дії електричного струму самостійно;

– четверта – можливість наступного механічного травмування.

Проходячи через тіло людини, електричний струм надає термічну, електролітичну, механічну, біологічну дію.Термічна дія проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів та інших органів, що веде до серйозних функціональних розладів організму. Електролітична дія виявляється у розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, що супроводжується значними змінами її складу, а також тканини в цілому. Механічна дія виражається в розшаруванні, в розриві та інших подібних ушкодженнях різних тканин організму (м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини). Біологічна дія виявляється в роздратуванні і збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.

Основними заходами захисту від ураження електрострумом є:

–забезпечення недоступності струмовідних частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику шляхом ізоляції, розміщенням на недоступній висоті;

– захист людей від ураження електричним струмом при пошкодженнях ізоляції, при появі напруги на корпусах, кожухах та інших струмовідних частинах електроустановок за допомогою захисного заземлення, захисного занулення, захисного відключення, застосуванням малої напруги, захисним розділенням мережі, подвійною ізоляцією, вирівнюванням потенціалів;

– застосування спеціальних електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, ізолюючі кліщі, діелектричні рукавички, діелектричні гумові килимки, діелектричні боти та калоші, переносні заземлення).

До основних організаційних заходів, які забезпечують електробезпеку належать: проходження навчання та інструктажів з техніки безпеки, затверджений перелік робіт, встановлення порядку підготовки робочих місць, допуск до робіт на електроустаткуванні, нагляд під час ведення робіт.

5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

5.1 Території Університету слід постійно утримувати в чистоті. Відходи пальних матеріалів, опале листя і суху траву необхідно регулярно прибирати і вивозити з території у спеціально відведені місця.

5.2 Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, вільний доступ до пожежного інвентарю. Обладнання та засоби пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними.

5.3 Протипожежні відстані між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянки автотранспорту, встановлення тимчасових будівель і споруд.

5.4 Розводити багаття, спалювати сміття, користуватися відкритим вогнем на відстані не менше 30 м від будівель та споруд. У всіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.

5.5 Забороняється тютюнопаління у приміщеннях Університету.

5.6 Усі будівлі, приміщення та споруди Університету повинні постійно утримуватися в чистоті.

5.7 Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій Університету повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості повинні розміщуватися на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення.

5. 8Під час перебування учасників освітнього процесу в будівлях дозволяється двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.

5.9 У будівлях Університету не дозволяється:

– застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої

–використовувати електроплитки, кип’ятильники, електрочайники, тощо для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень;

– захаращувати шляхи евакуації;

– здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей;

– залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади.

5.10 Вогневі та зварювальні роботи можуть виконуватися тільки з письмового дозволу ректора (проректора з АГР) з оформленням наряду. Ці роботи мають проводитися згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт.

5.11 Електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в Університеті, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок та Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів.

5.12 Головний енергетик повинен забезпечувати своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів та своєчасно усувати виявлені недоліки.

5.13 Усі роботи в Університеті повинні проводитися на справному електрообладнанні (ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі та інша апаратура, заземлення, занулення тощо).

5.14 Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в Університеті забороняється. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять установки та електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтномонтажних і аварійних робіт.

5.15 Під час експлуатації електроустановок в Університеті не дозволяється використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, що не передбачені заводом.

5.16 Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, в архівах, музеях, бібліотеках, роздягальнях.

5.17 Всі приміщення (незалежно від їх призначення) після закінчення робіт повинні бути оглянуті, з усіх електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення).

6 ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

6.1 У разі виникнення пожежі дії працівників Університету мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу здобувачів освіти, їх евакуацію та рятування.

6.2 У випадку виникнення пожежі в гуртожитках необхідно керуватися «Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей».

6.3 Працівник Університету, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

– негайно повідомити про подію керівника свого структурного підрозділу або іншу посадову особу; викликати рятувальну пожежну службу за телефоном «101», при цьому слід чітко назвати місцезнаходження об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище;

– оповістити людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;

– організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в Університеті засобами пожежогасіння.

6.4 Посадова особа, що прибуває на місце пожежі, зобов’язана:

– здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

– організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;

– виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їздних шляхів, вододжерел, засобів пожежогасіння;

–вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;

– у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;

– припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;

– організувати відключення мереж електропостачання;

– організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони.

6.5. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

– з урахуванням умов, що склалися, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший строк;

– ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам Університету не можна залишати студентів без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

– евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;

– ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні здобувачів освіти;

– виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення здобувачів освіти і працівників до будівлі, де виникла пожежа;

– у разі гасіння слід намагатися перед усім забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей.

7 НЕЩАСНІ ВИПАДКИ

7.1 До нещасних випадків належать рани, травми, гострі професійні захворювання, отруєння, опіки, теплові удари, обмороження, ураження електричним струмом; інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих (землетрусу, зсуву, повені, тощо).

7.2 Причини нещасних випадків і професійних захворювань можуть бути розділені на три групи:

– організаційні причини: неправильна організація праці,застосування небезпечних методів праці, недостатня кваліфікація працівників, незадовільне утримання робочого місця, відсутність засобів індивідуального захисту;

– санітарно – гігієнічні причини: ненормальні метереологічні умови (несприятливий температурний режим, недостатній повітрообмін, підвищена вологість), перевищення допустимих концентрацій і рівнів шкідливих факторів, недостатня освітленість робочих місць;

– технічні причини: застосування несправних інструментів, недосконалість технологічного процесу (устаткування);

7.3 Про кожний нещасний випадок працівник повинен доповісти безпосередньо керівникові структурного підрозділу, іншим посадовим особам, вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.

7.4 Наказом Ректора Університету затверджується комісія з розслідування, яка протягом трьох діб з моменту події повинна обстежити місце нещасного випадку, установити обставини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, розробити заходи щодо запобігання подібних випадків, скласти акт.

7.5 Якщо нещасний випадок стався зі здобувачем освіти, розслідування проводиться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час освітнього процесу в навчальних закладах.

7.6 Розслідування смертельних нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів і складається акт спеціального розслідування формою Н-1 на кожного потерпілого і затверджується протягом доби після підписання.

8 НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

8.1. Перша допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілих, здійснюваних до приїзду швидкої допомоги. Основними принципами надання домедичної допомоги є:

– правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

– терміновість,

– продуманість, рішучість, спокій.

8.2 Особа, яка надає допомогу, повинна знати:

– основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

– загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми відповідно до характеру ушкодження;

– основні способи перенесення та евакуації потерпілих;

– уміти оцінювати стан потерпілого, визначати, якої допомоги він потребує в першу чергу;

– уміти забезпечувати прохідність верхніх дихальних шляхів, виконувати штучне дихання, закритий масаж серця, оцінювати ефективність проведених заходів;

– уміти зупиняти кровотечу шляхом накладання джгута;

– уміти іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забитті, термічному ураженні;

– знати, як надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні, несвідомому стані;

– уміти використовувати підручні засоби при перенесенні, транспортуванні потерпілих;

– уміти користуватися аптечкою першої допомоги.

8.3 Алгоритм дій при наданні першої допомоги:

8.3.1Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

8.3.2 За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

8.3.3 Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

8.3.4 Забезпечити прохідність дихальних шляхів.

8.3.5 Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

8.3.6 Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

8.3.7 Не залишати постраждалого, контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо Ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 24 червня 2020, 11:38; Перегляди: 352

КОД БЖД - 17/06/2020

Інструкція з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти

Криворізького державного педагогічного університету

під час літніх канікул

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Інструкція з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти університету під час канікулярного періоду розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально - виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001р. №563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабміну України від 10.10.2001 № 1306(зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабміну України №111від 11.02.2013р., №136 від 06.03.2013р. та №162 від 04.06.2014р.,«Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України» , затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.1998р. за №800/3240 (зі змінами наказ Міносвіти № 64/12 від 12.03.1999р. та наказ МОН №80/16 від 21.02.2001р., Постанова Кабінету міністрів України № 266 від 29 квітня 2015 р, лист МОН від 04.06.2020 р.
Всі учасники освітнього процесу повинні знати правила надання першої долікарської допомоги під час різних уражень чи нещасних випадків.

2 ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Загальні правила поведінки:

Перебуваючи вдома, на вулиці, у громадських місцях, в службових приміщеннях чи в іншому замкнутому просторі, з незнайомими людьми необхідно чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків та травмування:

заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель тощо;
заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
на вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
не підходити на вулиці до обірваних проводів, особливо, якщо проводи під напругою;
не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турнікети та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння із висоти;
не нахилятися з відчинених вікон, на перила чи парапети сходових маршів для запобігання падіння з висоти;
не спускатися у незнайомі підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
не вступати в контакт з тваринами для запобігання отримання укусів, інфікування від хворих тварин;
застосовувати всі знання й правила, отримані на заняттях основ безпеки життєдіяльності;
бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
не заходити в під’їзд, ліфт із підозрілими людьми, в разі небезпеки одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас;
бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами у провулках, підземних переходах між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде,слід зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
під час перебування на дискотеці, слід керуватися загальними правилами етикету й правилами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку своїми діями і словами;
у разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати поліцію за номером 102, телефонувати родичам;
не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень;
знати напам’ять номери телефонів близьких родичів, а також номери телефонів служб екстреної допомоги:101- пожежна охорона; 102- поліція; 103- швидка медична допомога; 104-газова служба; 112- служба екстреного виклику. При наданні інформації про небезпеку, коротко і як можливо точніше описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

2.2 Правила дорожнього руху.

Під час канікулярного періоду, перебуваючи на вулиці і ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
виходити на проїжджу частину з транспортних засобів переконавшись, що не наближаються інші транспортні засоби;
чекати на транспортний засіб тільки на зупинках, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
у разі наближення транспортного засобу з увімкненим маячком чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу на пішохідному переході проїжджої частини або негайно залишити її;
заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри,
по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки особам, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світловими відбивачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом;
слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
водіям мопедів і велосипедів заборонено:керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
для катання на інших засобах (скейтборди, самокати, ролики тощо) слід обирати місце на безпечних майданчиках та пристосованих для цього місцях, на проїжджу частину виїжджати заборонено.

2.3 Правила поведінки при користуванні громадським транспортом. Правила особистої безпеки при знаходженні в автобусі, тролейбусі, трамваї:

не притуляйтеся до дверей;
уникайте поїздки на сходах;
не засинайте під час руху;
триматись за поручні, оскільки можливо одержати травму при різкому гальмуванні або маневрі транспортного засобу;

після виходу із салону транспортного засобу краще почекати, поки він від’їде, і лише потім переходити вулицю;
автобус або тролейбус, що стоїть, обходьте ззаду, трамвай - спереду, інакше ви ризикуєте потрапити під транспортний засіб;
при користуванні ескалатором уважно стежте за гострими і великими предметами, об які можна спіткнутися.

Коли Ви користуєтесь послугами таксі:

намагайтеся викликати таксі через диспетчерські служби, що викликають більше довіри;
стежте за тим, щоб таксист віз вас правильним і найкоротшим шляхом;
точно і чітко називайте потрібну адресу.

2.4 Правила особистої безпеки при знаходженні в залізничному транспорті.

Щоб знизити ризик травмування, дотримуйтесь таких правил:

не відчиняйте зовнішні двері;
не стійте на підніжці;
не виглядайти з вікон,особливо в сторону колії зустрічного руху;
не перевозьте вибухові та легкозаймисті речовини;
не зривайте без необхідності стоп-кран;
не залишайте на столі у вагоні скляний посуд, гострі предмети – вони можуть нанести вам поранення при екстренному гальмуванні;
рухаючись вздовж полотна залізничної колії, не підходьте ближче 5м до неї;
переходьте залізничну колію тільки в установлених місцях;
перед переходом через залізничні колії по спеціальному настилу спочатку треба упевнитися у відсутності потяга, який рухається; при наближенні потяга його треба пропустити та, упевнившись у відсутності потяга на сусідніх коліях, продовжувати свій рух;
при очікуванні потяга не влаштовувати на платформі рухові ігри, не бігайте по перону уздовж потяга, який рухається, робіть посадку та висадку з вагона після його зупинки.

2.5 Правила особистої безпеки в літаку.

Перед кожним зльотом і посадкою старанно підганяйте ремінь безпеки. Він повинен бути щільно закріплений.
Перевірте, чи немає у вас над головою важких валіз.
Перед можливою аварією слід прийняти безпечну фіксовану позу. Рекомендується зігнутися і щільно зчепити руки під колінами (або схопитися за щиколотки). Голову треба покласти на коліна, а якщо це не виходить, нахилити її як найнижче. Ноги варто виставити поздовж, висунувши їх якнайдалі (але не під переднє крісло, яке при аварії може заклинити). У момент удару варто максимально напружитися і підготуватися до значного перевантаження.
Про стан усіх виходів із салону розповідає стисло стюардеса. Обов’язково, подумки уявіть свій шлях до найближчого виходу. А якщо ви знаходитесь поруч з аварійним люком, то на вас покладається додаткова відповідальність: від того, чи зумієте ви його відчинити, залежить життя багатьох людей.

3 ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Під час канікулярного періоду, перебуваючи вдома, на вулиці, в різних установах, організаціях, необхідно чітко виконувати правила пожежної безпеки.
У разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід подзвонити до служби 101 (якщо це можливо), повідомити: повну адресу, де відбувається пожежа, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку і, якщо ви знаєте як до нього під'їхати;
Вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я. Слід негайно вийти з приміщення, покликати дорослих, повідомити чи в приміщенні залишились люди;
З висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину, не користуйтесь ліфтами. Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини, покривалом, пальтом тощо.

Основні вимоги пожежної безпеки в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:
кидати палаючі сірники, недопалки на землю;
палити суху траву, розводити вогнища;
залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.
Щоб запобігти пожежі необхідно дотримуватись таких правил поведінки в лісі:
розводити багаття в лісі тільки в спеціально передбачених для цього місцях;
багаття розпалювати дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, трісками тощо;
перед тим як розпалювати багаття, звільніть місце для нього від нагромадження сушняку, сухої трави або ж обкопайте місце навколо багаття невеликим рівчаком;
у суху погоду навколо багаття прибирати суху траву, мох, хвою, щоб запобігти пожежі;
не лягайте відпочивати біля багаття – це небезпечно, ви можете обгоріти або й задихнутися;
перед тим, як залишити місце, де було розпалено багаття, обов'язково загасіть вогонь,залийте багаття водою, якщо її немає, то розгребіть та подрібніть великі вуглини;
покидати місце багаття можна тільки тоді, якщо є повне переконання, що вогонь не розгориться знову;
категорично забороняється розводити багаття на торфовищі;
якщо ви не можете погасити багаття, негайно телефонуйте за номером "101" або "112".

4 ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

Відпочиваючи у прибережній зоні водоймища, річки чи озера, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді:

купатися можна тільки у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях, а безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;
купатися краще в спокійну безвітряну погоду за температури води не нижче +20С°, повітря – не нижче +24С°;
у воду заходити слід повільно: постояти і почекати, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води, а перед самим зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі;
не запливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; не залізати на технічні та попереджувальнізнаки, буї та інші предмети;
не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;
не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна;
не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається;
перед тим як стрибнути у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища, не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;
не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду);
не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця;
не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;
перебуваючи у воді не стояти на одному місці, активно рухатися, плавати а, при перших ознаках переохолодження негайно виходити з води, переодягнутися у сухий одяг, зробити кілька фізичних вправ;
не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонено купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку;
коли вже трапилося лихо і хтось тоне, слід швидко витягнути потерпілого з води. Якщо ви не впевнені у своїх силах - кличте на підмогу;
до прибуття лікарів “швидкої допомоги” надайте першу домедичну допомогу.

5 НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ СОНЯЧНОМУ ТА ТЕПЛОВОМУ УДАРІ.

Тепловий удар виникає уразі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, під час роботи в приміщенніз високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.

Для запобігання сонячному або тепловому удару слід:

ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;
не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок ;
перебувати переважно у затінку;
засмагати слід вранці до 11години або після 16 години ввечері;
користуватися захисними кремами;
не слід у спеку пити солодкі газовані напої – вони спричиняють набряки, молоко – посилює спрагу, вино – зневоднює організм;
не слід у спеку зловживати їжею;
рекомендується дотримуватись питного режиму;
рекомендується вмиватися кілька разів на день, бажано мінеральною водою;
перші ознаки сонячного та теплового удару: різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а, можливо, й втрата свідомості.
якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в найближчі години від зупинки дихання та кровообігу.

Допомога при сонячному та тепловому ударах:

потерпілого перенести у затінок, покласти потерпілого на спину, звільнити його тіло від одягу;
змочити прохолодною водою голову та груди;
за необхідності зробити штучне дихання ;
викликати швидку допомогу;
до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого;
для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт;
намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор;
при опіках не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями,за винятком лікувальних); поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.

6.ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

6.1 Для запобігання ураження електрострумом при експлуатації електропобутових приладів та електромереж слід дотримуватись правил електробезпеки:

не торкатися мокрими руками до електроустаткування та не витирати його мокрими ганчірками;
не торкатися одночасно діючого електроустаткування та металевих конструкцій, що заземлені (труби водопроводу, опалювання і тощо);
не можна користуватися несправними вимикачами, розетками, електричними приладами з пошкодженими проводами й пошкодженою ізоляцією;
не можна з’єднувати проводи скручуванням,зав’язувати їх у вузли;

Забороняється:

висмикувати вилку з розетки за шнур;
обмотувати шнур навколо прасок, фенів і подібних приладів;
накривати та залишати без нагляду ввімкнені освітлюючи електроприлади;
користуватися саморобними електроприладами;
використовувати електроприлади у ванні з водою.

У разі пошкодження ізоляції, несправності електроприладу, наявності обірваних електропроводів звертатися до фахівця електрослужби.

Правила поводження при ураженні блискавкою.

Чого не слід робити:

ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо);
стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);
лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;
бігти;
їхати на велосипеді;
купатися;
перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети,(вудки, парасольки);
стояти біля відчиненого вікна;

Що слід робити при ураженні блискавкою:

потерпілого слід роздягнути;
облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;
якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та як найшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця. Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.

7 БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНИХ ІГОР

Під час проведення ігор треба користуватися спеціальним спортивним одягомта спортивним взуттям, яке відповідає окремим видам спорту.

проводити ігри без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється;
поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму; ·
під час ігор треба виконувати вказівки тренера або судді, дотримуватись встановлених правил;
в спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках - переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів.

Жваві ігри треба проводити на спортивних майданчиках, які повинні відповідати таким вимогам:

майданчики не повинні бути огороджені канавами, дерев’яними або цегляними бровками;
не менше ніж на 2м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму;
поверхня має бути рівна і не слизька.

8.ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ ШЛУНКОВО – КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

дотримуватися правил особистої гігієни;
ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
користуватися індивідуальним посудом;
запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
регулярно мити та обдавати окропом посуд та іграшки;
окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;
дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.

Профілактика гострих кишкових інфекцій рятує життя!

9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно зателефонувати до служб екстреної допомоги.

9.1 Природні небезпеки. Серед надзвичайних ситуацій природногопоходження в Україні найчастіше трапляються:

геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали, просадки земної кори);
метеорологічнінебезпечні явища(зливи,урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);
гідрологічні небезпечні явища (повені, підвищення ґрунтових вод та ін.);
пожежі лісових та хлібних масивів;
масові інфекції та хвороби людей, тварин та рослин. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф’яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та в наслідок деяких природних чинників. Причиноюпожеж з вини людини є: спалювання відходів на прилеглих до лісу територій, недопалки, кинутий сірник тощо. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні. Серед інфекційних захворювань найбільш поширені на території України дифтерія, кір, гострі кишкові інфекційні хвороби.

9.2 Радіаційна небезпека.

Основними шляхами підвищення безпеки життєдіяльності в умовах радіоактивного забруднення є захист людини від:

зовнішнього опромінення; ураження радіоактивними опадами;
захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від попадання радіоактивних речовин всередину.

У разі повідомлення про радіоактивну небезпеку необхідно:

укритися у середовищі проживання чи виробничому середовищі. Стіни дерев'яних споруд послаблюють іонізуюче випромінювання в 2рази, цегляні - в 10 раз, заглиблені цегляні та бетонні – в 40...100 разів;
закрити кватирки та вентиляційні люки, ущільнити рами вікон та дверей;
створити запас питної води, набрати її у закриті посудини;
підготувати мило та інші простізасоби санітарного призначення для обробки рук та інших частин тіла;
після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику. Йодистий калій чи водно-спиртовий розчин є перешкодою для надходження радіоактивного йоду в щитовидну залозу та сприяє виведенню радіонуклідів, що потрапили до організму. Їх приймають після їжі разом з рідиною один раз на 7днів по 3-5 крапель. Протягом тижня раз на день наносити на поверхню кистей рук настойку йоду у вигляді сітки.

9.3 Безпека поводження з вибухонебезпечними пристроями.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань, предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці. У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою забороняється:
наближатися до нього, пересувати або брати в руки;
користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами - поблизу пристроїв(вони можуть спровокувати вибух);
заливати його рідинами, засипати землею, або чимось його накривати;
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;
торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;
при виявленні підозрілого предмету повідомити за номером: 101 або 112.

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 18 червня 2020, 12:45; Перегляди: 407

ПЕРВИННИЙ ІНСТРУКТАЖ З БЖД

для здобувачів вищої освіти КДПУ під час літніх канікул

Про дотримання обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS- COV -2

1.При перших симптомах респіраторних захворювань(підвищеній температурі, появі кашлю, нежитю або ускладненні дихання) негайно звертайтеся за медичною допомогою. Обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю.

2.Залишайтеся вдома! Самоізоляція - найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.

3. Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене у разі, якщо людина перебуває в групі ризику або має наступні симптоми: утруднене дихання, кровохаркання; нудоту, ядуху,блювання, сплутаність свідомості.

4. Частіше провітрюйте приміщення. Доступ чистого повітря перешкоджає розповсюдженню вірусів.

5. Усі поверхні: дверні ручки, стільниці, клавіатуру тощо потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом.

6. Регулярно мийте руки з милом протягом 30- 40 секунд або обробляйте їх спиртовмісним засобом. Якщо на поверхні рук є вірус, миття рук або їх обробка спиртовмісним розчином вб’є його.

7. В громадських місцях носіть маску або респіратор.

8. По можливості не чіпайте руками очі, ніс, рот. Торкаючись руками очей, носа або рота, можна перенести вірус з поверхні рук до організму.

9. Дотримуйтесь правил респіраторної гігієни. При кашлі або чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя. Використану серветку відразу викидайте у контейнер для сміття.

10.Уникайте контактів з потенційно зараженими відходами або рідинам тваринного походження.

11. Дотримуйтесь звичайних правил гігієни в продуктових магазинах, де продаються м'ясо, риба, інші продукти тваринного походження.

12. Не вживайте в їжу сирі продукти тваринного походження (м'ясо, птицю, рибу, яйця) або ті продукти, які не пройшли належну термічну обробку.

13. Категорично уникайте будь – яких контактів з тваринами ( бродячими котами, собаками, птахами, гризунами, кажанами).

14.Дотримуйтесь дистанції. Тримайтесь від людей на відстані мінімум1,5 - 2 метра, особливо, якщо у них кашель, нежить, підвищена температура. Кашляючи або чхаючи, людина, яка хворіє на респіраторну інфекцію, поширює навколо себе дрібні краплі, що містять вірус. Якщо ви перебуваєте занадто близько до такої людини, то можете заразитися при вдихання повітря.

15. Пройдіть лабораторне дослідження, якщо ви мали контакт з людиною хворою на COVID – 19.

Критерії за якими людина може вважатися контактною:

особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19;
особа мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання);
особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 та не використовувала засоби індивідуального захисту;
особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше та не використовувала засоби індивідуального захисту;
контакт в літаку в межах двох сидінь з хворим на COVID-19 (супутники подорожі).

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 15 червня 2020, 10:45; Перегляди: 3826

ПРАВИЛА ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Без електроенергії важко уявити сучасне життя. Вона міцно увійшла в кожну галузь, побут, виробничу та обслуговуючу сфери. Комфорт і затишок у наших оселях, робота підприємств та установ, комунальної галузі та транспорту, оздоровлення та відпочинок людей немислимі без неї. Проте електроенергія, це неоціненне благо, таїть у собі й велику небезпеку. Якщо нехтувати правилами безпечнего поводження із енергооб’єктами електроенергетики та електроприладами, можна стати жертвою ураження електрострумом.

Що таке ураження електричним струмом?

Ураження електричним струмом виникає при зіткненні з електричним колом, в якому присутні джерела напруги та/або джерела струму, здатні викликати проходження струму по частині тіла, яка потрапила під напругу. Поблизу приладів та об’єктів з високою напругою, також, можливий удар електричним струмом без дотику до струмоведучих елементів. Це відбувається через витік струму або пробій повітряного проміжку.

Сила ураження електричним струмом залежить від потужності розряду, тривалості впливу, характеру струму (постійний або змінний), від стану людини — вологості рук тощо, а також від місця зіткнення і шляху проходження струму по організму.

Зазвичай відчутним для людини є пропускання струму силою понад 1мА.

Ті ж, хто про цю небезпеку забуває, платять за свою недбалість зависоку ціну. Щороку в Україні від ураження електричним струмом гинуть, за різними оцінками, від півтисячі до двох тисяч людей.

Чимало українців, внаслідок отриманих пошкоджень, назавжди втрачають здоров’я та залишаються інвалідами.

Наслідки ураження електрострумом можуть одразу й не проявитися, а датися взнаки лише згодом, у «вигляді» серцевих або неврологічних захворювань.

Наслідки ураження електричним струмом

Через високий електричний опір тканин людського тіла, відбувається досить швидке їх нагрівання, що може викликати опіки.
Навіть порівняно невисокі напруги (110-230В) при короткочасному контакті з грудною кліткою можуть викликати збій у роботі серцевого м’яза (60 мА для змінного струму, 300-500 мА для постійного). Удар струмом також використовується для відновлення роботи серця, таким чином усуваючи ефект фібриляції.
Удар струмом може викликати збій в роботі нервової системи, наприклад, безладні скорочення м’язів. Повторювані удари можуть викликати невропатію. Гостра електротравма може стати причиною наростаючої асистолії (зупинки серця).
Найбільше від дії електричного струму страждає центральна нервова система. Її пошкодження веде до порушення дихання та серцевої діяльності. Смерть зазвичай настає внаслідок зупинки серця, або припинення дихання, або першого та другого разом.
При ураженні голови електричним струмом, можлива втрата свідомості.
При досить високих напрузі і силі струму можуть виникати так звані електричні дуги, що завдають сильні термічні опіки.

Під дією струму скорочуються м’язи тіла. Якщо людина взялася за обладнання, що знаходиться під постійною напругою, він, можливо, не зуміє відірватися від неї без сторонньої допомоги. Більше того, його може притягувати до небезпечного місця. Ступінь пошкодження електричним струмом визначається силою струму і тривалістю його впливу на людину. Що менший опір людського тіла, то вищий струм. Електричний опір людського тіла має іншу природу, ніж опір металевих провідників та електролітів. Він залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх (у тому числі психічних) факторів. Зменшенню опору тіла сприяють такі чинники:

висока напруга;
вологість шкіри (потіння долонь тощо);
довготривалий вплив електричного струму на тіло;
знижений парціальний тиск кисню у повітрі (у погано провітрюваних приміщеннях людина стає більш вразливою);
підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі;
висока температура повітря;
безпечність, психічна непідготовленість.

Електроопіки виліковуються набагато важче, ніж звичайні термічні. Деякі наслідки електротравми можуть проявитися через кілька годин, днів або й місяців після інциденту. Тому постраждалий повинен тривалий час жити в обережному режимі і знаходитися під наглядом.

Причини таких нещасних випадків різні Як свідчить статистика, передусім, у цій «групі ризику» опиняються розкрадачі електробладнання, що самовільно проникають на територію трансформаторних підстанцій або ж зрізають дроти ліній електропередач. Ризикують своєю безпекою і ті, хто нехтує правилами поводження поблизу енергооб’єктів та в охоронній зоні кабельних і повітряних ліній електропередач. Щоб зберегти здоров’я і життя, слід дотримуватися правил електробезпеки на вулиці, тобто, поблизу енергооб’єктів.

Електробезпека на вулиці

Категорично забороняється підходити до обірваного проводу лінії електропередач ближче, ніж на 8 метрів, аби не бути ураженим електричним струмом. При виявленні провисаючого або обірваного проводу, чи інших пошкоджень електричного обладнання, необхідно негайно організувати охорону цього місця, щоб уникнути наближення до нього людей. Після цього, слід терміново повідомити про виявлені пошкодження в диспетчерські служби районів електричних мереж.
Якщо ви помітили обірвані дроти на лініях електропередач або відкриту трансформаторну підстанцію – негайно повідомте про це в диспетчерські служби районів електричних мереж.
Пам’ятайте, що будь-який провід або прилад електрообладнання може знаходитися під напругою! Тож у жодному разі не намагайтеся самостійно відновити електропостачання своїх домоволодінь при виявлених пошкодженнях.
Категорично забороняється підніматися на опори електропередачі, на електроустаткування трансформаторних підстанцій, демонтувати їхні елементи, а також відкривати двері та люки цього обладнання; вставляти у вентиляційні отвори електричних підстанцій сторонні предмети; накидати на електричні проводи та ізолятори різноманітні предмети.
Забороняється облаштовувати ігрові і спортивні майданчики, зводити будь-які споруди, складувати дрова чи солому під повітряними лініями електропередач та повітряними вводами до будинків.
Смертельно небезпечно перебувати біля повітряних і кабельних ліній електропередач під час грози; копати ями, саджати дерева та розводити багаття в охоронних зонах ліній електропередач.
Не рибальте і не відпочивайте в охоронній зоні ліній електропередач.
Додаткова небезпека виникає під час проходження грозових фронтів, коли негода створює передумови для пошкодження або обриву проводів повітряних ліній електропередач.

Електробезпека вдома

Перед тим, як підключити новий електроприлад до мережі, уважно вивчіть інструкцію, що додається до нього – якщо згідно неї прилад має бути заземлений, використовувати його без заземлення небезпечно.
Не вмикайте у мережу одночасно кілька енергоємних приладів – внаслідок цього можуть перегрітися розетки або спрацювати запобіжники. Якщо це сталося, негайно відключіть від мережі частину приладів.
Якщо у корпусі електроприладу при вмиканні виникає іскріння, користуватися ним забороняється.
Не торкайтеся водопровідних кранів та каналізаційних пристроїв, а також будь-яких металевих предметів, якщо в руках ви тримаєте прилад, підключений до електромережі.
Не допускайте потрапляння вологи чи води на електроприлади.
Не торкайтеся вологими руками електроприладів, підключених до мережі, а також розеток, цоколів лампочок і т.ін.
Якщо ви приймаєте ванну чи стоїте босоніж на вологій підлозі, не торкайтеся елементів проводки, ламп, вимикачів-перемикачів та працюючих електроприладів руками.
Не розміщуйте електричні обігрівачі поблизу легкозаймистих матеріалів.
Не можна зв’язувати, ховати під килим, прибивати до стіни чи підлоги подовжувачі та з’єднувальні проводи.
Не залишайте без нагляду увімкнені електроприлади, надто праску, електроплитку, обігрівач.
При займанні проводу у жодному разі не заливайте його водою та не обривайте руками. В такій ситуації слід викрутити пробки та відключити електричний струм, після чого необхідно загасити пожежу землею, піском чи брезентом.
Забороняється висмикувати штепсельну вилку з розетки за провід.
Штепсельні розетки краще не встановлювати у вологих приміщеннях.
Оберігайте кабелі та електричні дроти від перегинання та перетирання.
Забороняється фарбувати та білити електропроводку, а також будь-які предмети, що розташовані на ній або ж поблизу неї.
У ванній кімнаті всі електричні прилади слід підключати до мережі лише із використанням розетки та вилки із захисним контактом та розміщувати їх на відстані не менш ніж 60 см безпосередньо від ванни чи душу.
В кухні, ванній та душевій кімнатах штепсельні розетки мають бути обладнані підвідними проводами.
Не можна торкатися руками оголених кінців електричного проводу.
Якщо при відключенні від мережі всіх електроприладів та освітлення лічильник продовжує фіксувати витрату електроенергії, це означає, що в мережі порушена ізоляція. У такому випадку необхідно терміново звернутися до фахівця-електрика.
Не можна витирати пил з працюючих електроприладів вологою тканиною.
Якщо розетка чи електричний дріт зайнялися, не можна заливати їх водою.
Під час заміни несправних ламп у світильниках забороняється використовувати лампи більшої потужності, ніж та, на яку розрахований прилад. Це може спричинити перегрів частин світильника та цоколя лампи, що, в свою чергу, створить небезпеку виникнення пожежі.
Не намагайтеся виконувати складні ремонтні та монтажні роботи, пов’язані із втручанням в роботу електроприладів та електропроводки, самостійно. Подібні роботи мають виконувати фахівці-електрики, що мають ліцензії на здійснення відповідної діяльності.

Правила безпечного поводження із нагрівальними електроприладами

Слід використовувати електронагрівальні прилади тільки заводського виготовлення. При купівлі електронагрівальних приладів перевагу варто віддати приладам закритого типу, де нагрівач поміщений в спеціальну захисну оболонку, яка охороняє спіраль від механічних пошкоджень і від окислення
Не користуйтеся саморобними електронагрівальними приладами – це небезпечно для здоров’я і життя Вашого та Вашої родини.
Перед першим підключенням будь-якого нагрівального приладу необхідно перевірити, чи відповідає напруга, вказана на заводській табличці (щитку), напрузі у мережі.
Не вмикайте у мережу одночасно кілька енергоємних приладів – внаслідок цього можуть перегрітися розетки або спрацювати запобіжники. Якщо це сталося, негайно відключіть від мережі частину приладів.
Перевантаження мережі у разі несправного захисту може призвести до передчасного пересихання ізоляції, а можливо, й до загоряння проводів. Особливу небезпеку таке одночасне підключення утворює, коли в груповому щитку замість нормальних запобіжників встановлені так звані «жучки».
Включення та відключення нагрівальних та інших переносних електроприладів в штепсельну розетку слід здійснювати за допомогою штепсельної вилки, беручи її за ізольовану частина — колодку. Витягати вилку з розетки за шнур неприпустимо – це може призвести до обриву шнура, оголення і замикання проводів.
Заповнення електронагрівальних приладів – чайників, кавоварок та інших ємкостей, увімкнутих до електромережі, небезпечно – це може призвести до ураження струмом через одночасну зв’язку з землею (через кран) людини, що заповнює прилад.
Кип’ятильники (нагрівачі для води), призначені для опускання в посудину, не можна включати, поки вони не опущені у воду. Так само й відключення кип’ятильника проводиться раніше, ніж він виймається з води. Недотримання цього правила призводить до перегорання нагрівальних елементів та самих приладів.
Електричні плитки та інші нагрівальні прилади повинні застосовуватися тільки на вогнестійкій основі, тобто встановлюватися на керамічній, металевій або асбоцементной підставці.
Не можна встановлювати нагрівальні прилади поруч із легко займистими предметами — завісою, портьєрами, скатертиною і т. д. або ставити їх безпосередньо на дерев’яні столи, підставки.
Дотик до включеного електронагрівального приладу у разі його несправності становить велику небезпеку.
При користуванні електричними нагрівальними приладами неприпустимо залишати їх без нагляду. Підключений до електромережі електронагрівальний прилад, залишений без нагляду, може стати причиною пожежі.

Пам’ятайте, що порушення правил техніки безпеки при роботі з побутовими електроприладами та електроустановками загрожує вашому здоров’ю та життю!

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 05 червня 2020, 16:29; Перегляди: 270

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ НА РІЧКАХ ТА ВОДОЙМАХ

Умови безпеки на воді

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

правильний вибір та обладнання місць купання;
навчання дорослих і дітей плаванню;
суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен відбуватися бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, температурі повітря – не нижчою за +24°С.

4. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, обирайте оптимальну швидкість рухів, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години.

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

7. У воді варто знаходитися не більше ніж 15 хвилин.

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища.

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

2. Запливати за попереджувальні знаки.

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.

7. Вживати спиртні напої під час купання.

8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади.

13. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях для купання дно ретельно перевіряється аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.

Правила поведінки під час катання на човнах

Човни, катера та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.

2. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

3. Перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.

4. Рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, по руху човна, намагаючись триматися не далі ніж 20 метрів від берега.

5. Якщо потрібно випередити інший човен, то треба обходити його з лівого боку.

6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також моторним і вітрильним суднам.

7. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:

- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

- розгойдувати човен, пірнати з нього;

- категорично забороняється переходити з одного човна в інший;

- навантажувати малі судна понад установлені норми;

- перетинати курс суден, що йдуть;

- підходити близько до суден, що рухаються;

- кататися поблизу пристаней і причалів;

- віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

- кататися на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;

- кататися при несприятливих метеорологічних умовах;

- виходити на фарватер судноплавства.

Рятувальними засобами з катера або шлюпки можна надати своєчасну допомогу потопаючій людині. Район дії рятувального поста обмежується радіусом 400 метрів.

Порядок дій у випадку нещастя

1.Якщо човен перевернувся, головне – не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.

2.Потрапивши під пліт, або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло.

3.Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

4.Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; спасти вплав одночасно кількох людей неможливо.

5.Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

6.Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців, підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

7.У швидкій річці можна потрапити у сильну течію Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега.

8.У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

9.Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню. Від переохолодження або різкого переходу із зони теплої води у зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги.

10. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега.

11.Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше.

12. Необхідно лягти на спину і постаратися м’якими, спокійними рухами виплисти у бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

13.Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інші.

14. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води.

15. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином: При відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м’яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження та утоплення. У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження.

1.Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ.

2.Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом.

3.При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах.

4. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом.

5.При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

6.При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. 7. Рятувати потопаючих приходиться коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги.

7.Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку, кінець Олександрова та ін.

8.До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною. 9. У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокру одежу, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою). 10. Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання – необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок ватки, та провести вищевказані заходи. 11. Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків.

12.Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу.

13. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

14. В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні, широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

15. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова повисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

17. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко за наступними кроками:

Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інше.
Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітки, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті, або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискуючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.
Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньої – нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
ЗНАННЯ І ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ Є ЗАПОРУКОЮ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я А ТАКОЖ ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!

: Автор: Провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 05 червня 2020, 16:24; Перегляди: 312

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. За рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років. Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП. Часто діти потрапляють в ДТП коли під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику. Переходити дорогу треба тільки в місцях спеціально відведених для цього – це є пішохідні переходи (у тому числі підземні і надземні).

Пішохідний перехід – це ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. У разі відсутності пішохідного переходу можна переходити дорогу на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість та впевниться у відсутності небезпеки.

Правила, які важливо знати студентам:

Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;
Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
Не бігти через дорогу.
Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту;
Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.

Основні правила для пішоходів:

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому – по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а коли їх немає – по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.
Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.
У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.
Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

Пішоходам забороняється:

виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: Безпека на дорозі – це безпека життя!

: Автор: провідний інженер з охорони праці; Опубліковано: 05 червня 2020, 16:15; Перегляди: 149

Алгоритм дій

інструктаж при роботі на ПК

Вступний інструктаж з охорони праці та БЖД для здобувачів вищої освіти КДПУ

Порядок проведення інструктажів з охорони праці

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Вступний інструктаж для працівників КДПУ

Інструкція з БЖД для здобувачів освіти КДПУ під час літніх канікул

Первинний інструктаж з БЖД про обмеження для запобігання поширенню вірусної інфекції COVID -19

Правила електробезпеки.

Правила поводження на річках і водоймах

Правила безпеки дорожнього руху

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Вхід