ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

КОД 01.10.02.2020

ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 1ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться у кабінеті охорони праці з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади.Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці.

1.2 Програму та тривалість інструктажу затверджує Ректор Університету. Про проведення вступного інструктажу вноситься запис в журналі реєстрації.

1.3 Інструктаж складено у відповідності до Закону України «Про охорону праці», прийнятого Верховною Радою України 14.10.1992 (нова редакція – від 16.10.2012 № 5459-VI), Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та відповідних нормативно – правових актів.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА НАВЧАННЯ

2.1 Прийом на роботу здійснюється у відповідності до Кодексу законів про працю, Закону України «Про вищу освіту», та оформлюється Наказом Ректора. При прийомі на роботу працівників під підпис ознайомлюють з правилами внутрішнього розпорядку,  з умовами праці, організацією робочого місця.Забороняється допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (ст.18 Закон України «Про охорону праці») .

2.2. Робочий час і час відпочинку

2.2.1. Для працівників Університету встановлюється:

– шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, з тривалістю робочого часу 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу), 6 годин на день – для науково-педагогічних працівників університету; 

– п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, з тривалістю робочого часу 40 годин на тиждень, 8 годин на день – для науково-педагогічних працівників, які за посадою виконують адміністративно-управлінські функції та для інших категорій працівників університету.

– Робочий час працівників університету триває з 8.30 до 17.00.

– Обідня перерва з 12.30 до 13.00. Працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. 

– Працівникам Університету, відповідно до законодавства (ст. 56 КЗпП України) може встановлюватися неповний робочий час із визначенням тривалості роботи, її розпорядку та оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.

2.2.2. Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається  у виняткових випадках, передбачених законодавством, за наказом адміністрації (ст.71 КЗпП України). 

2.3. Відпустки

2.3.1. Працівникам Університету надається щорічна відпустка (основна й додаткова) із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» та ст. 74 КЗпП України. 

2.3.2. Право працівникам на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в університеті.                                                                                                                                                         2.3.3. Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» від 14.04.1997 № 346).

3 ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ:

3.1. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань.                  3.2. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для студентів або для його життя чи здоров’я.                                                                                                                                      

3.3. Працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами та за особливий характер праці, надається додаткова оплачувана відпустка, доплата до тарифних ставок (ст. 7 Закону України «Про охорону праці», Наказ КДПУ за підсумками атестації робочих місць від 28.11.2017).                                                                                                                                                

3.4. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забезпечуються за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям, миючими та дизенфікуючими засобами ( ст.163. Закон України «Про охорону праці», «Комплексні заходи з охорони праці»).                                                                                                                                                     

3. 5. Працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги законів та нормативних актів про охорону праці (ст. 18 Закон України «Про охорону праці»):                                                                                                                                                  

– проходити навчання з охорони праці з послідуючою перевіркою знань;                                          

  –проходити інструктажі з охорони праці (вступний, первинний, плановий, цільовий, позаплановий);                                                        –користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;             

 – проходити, у встановленому порядку, попередні та періодичні медичні огляди;                                                                                                                                                            

– співпрацювати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь якої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров’ю, студентів або працівників Університету, навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку керівника свого структурного підрозділуабо іншу посадову особу .                                                                                                                                                                  

4 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

4.1 Основні причин електротравматизму

Усі випадки ураження людини електричним струмом можливі тільки при замиканні електричного кола через тіло людини при дотику її не менше ніж до двох точок ланцюга, між якими існує напруга.Основними причинами нещасних випадків при ураженні електричним струмом є:                                                                                  

– випадковий дотик до струмовідних частин, що перебувають під напругою; це відбувається в результаті помилкових дій працівників при виконанні робіт на струмовідних частинах чи поблизу них, невиконання організаційних і технічних заходів при підготовці робочого місця;                                                                

– поява напруги на металевих частинах обладнання, що в нормальному режимі не перебувають під напругою;напруга виникає в результаті ізоляції ао падіння проводу, що перебуває під напругою;                                                                              

– випадкове включення або поява напруги на відключених струмовідних частинах, на яких проводиться робота;                                                                                        

– виникнення напруги кроку на ділянці землі, де знаходиться людина.

4.2. Дія електричного струму на організм людини

Існують чотири групи ураження електричним струмом:                                                      

– перша – відсутність зовнішніх ознак, що загрожують небезпекою ураження електричним струмом; людина не може побачити, почути або якось інше відчути можливість ураження;                                                                                              

– друга – тяжкість електротравм, втрата працездатності, як правило, буває тривалою, можливий смертельний результат;                                                                          

– третя – струми промислової частоти величиною 10 – 25 мА можуть викликати інтенсивні судоми м’язів, людина при цьому не може звільнитися від дії електричного струму самостійно;                                                                                                      

– четверта – можливість наступного механічного травмування.                                                    

Проходячи через тіло людини, електричний струм надає термічну, електролітичну, механічну, біологічну дію.Термічна дія проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів та інших органів, що веде до серйозних функціональних розладів організму. Електролітична дія виявляється у розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, що супроводжується значними змінами її складу, а також тканини в цілому. Механічна дія виражається в розшаруванні, в розриві та інших подібних ушкодженнях різних тканин організму (м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини). Біологічна дія виявляється в роздратуванні і збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.

Основними заходами захисту від ураження електрострумом є:                                                          

– забезпечення недоступності струмовідних частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику шляхом ізоляції, розміщенням на недоступній висоті;                                                                                                                                                      

– захист людей від ураження електричним струмом при пошкодженнях ізоляції, при появі напруги на корпусах, кожухах та інших струмовідних частинах електроустановок за допомогою захисного заземлення, захисного занулення, захисного відключення, застосуванням малої напруги, захисним розділенням мережі, подвійною ізоляцією, вирівнюванням потенціалів;                                                                  

– застосування спеціальних електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, ізолюючі кліщі, діелектричні рукавички, діелектричні гумові килимки, діелектричні боти та калоші, переносні заземлення).                                                                            

До основних організаційних заходів, які забезпечують електробезпеку відносяться: проходження навчання та інструктажів з техніки безпеки, затверджений перелік робіт, встановлення порядку підготовки робочих місць, допуск до робіт на електроустаткуванні, нагляд під час ведення робіт.

5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

5.1 Території Університету слід постійно утримувати в чистоті. Відходи пальних матеріалів, опале листя і суху траву необхідно регулярно прибирати і вивозити з території у спеціально відведені місця.   

5.2 Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, вільний доступ до пожежного інвентарю. Обладнання та засоби пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними.                                               

 5.3 Протипожежні відстані між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянки автотранспорту, встановлення тимчасових будівель і споруд.                                      

5.4 Розводити багаття, спалювати сміття, користуватися відкритим вогнем на відстані не менше 30 м від будівель та споруд. У всіх випадках забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.                                                        

5.5 Забороняється тютюнопаління у приміщеннях Університету.                                            

5.6 Усі будівлі, приміщення та споруди Університету повинні постійно утримуватися в чистоті.                                                                                                               

 5.7 Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій Університету повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості повинні розміщуватися на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення.                                          

5. 8Під час перебування учасників освітнього процесу в будівлях дозволяється двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.                                                    

5.9 У будівлях Університету не дозволяється:                                                                              

– застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої;                                                                                                                                              

– використовувати електроплитки, кип’ятильники, електрочайники, тощо для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень;                                                                                                                        

– захаращувати шляхи евакуації;                                                                                        

– здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей;

– залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади.                                

5.10 Вогневі та зварювальні роботи можуть виконуватися тільки з письмового дозволу Ректора (проректора з АГД) з оформленням наряду. Ці роботи мають проводитися згідно з вимогами «Правил пожежної безпеки в Україні» під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт.                                                                          

5.11 Електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в Університеті, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок та Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року №4. .                                                                                                                        

5.12  Головний енергетик повинен забезпечувати своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів та своєчасно усувати виявлені недоліки.                                                                                                                                      

5.13  Усі роботи в Університеті повинні проводитися на справному електрообладнанні (ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі та інша апаратура, заземлення, занулення тощо).                                                         

5.14  Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в Університеті забороняється. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять установки та електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтномонтажних і аварійних робіт.                                                                                                      

5.15  Під час експлуатації електроустановок в Університеті не дозволяється використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, що не передбачені заводом - виготовлювачем.                                                                               

5.16  Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, в архівах, музеях, бібліотеках, роздягальнях.                                                                                                                              

5.17 Всі приміщення (незалежно від їх призначення) після закінчення робіт повинні бути оглянуті, з усіх електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення).

6 ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

6.1 У разі виникнення пожежі дії працівників Університету мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу здобувачів освіти, їх евакуацію та рятування.                                                                                                              

6.2 У випадку виникнення пожежі в гуртожитках необхідно керуватися «Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей», затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 липня 2012 року № 1061/468/587/865.                                                                                                   

6.3  Працівник Університету, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:                                                                                            

– негайно повідомити про подію керівника свого структурного підрозділу або іншу посадову особу; викликати рятувальну пожежну службу за телефоном «101», при цьому слід чітко назвати місцезнаходження об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище;                                                                                                                                          

– оповістити людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;                                                                                                                                                                              

– організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в Університеті засобами пожежогасіння.                                    

6.4 Посадова особа, що прибуває на місце пожежі, зобов’язана:                                                                                                                      

– здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

– організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;                                                                                                                                                   

– виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їздних шляхів, вододжерел, засобів пожежогасіння;                                                            

–вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;                                                                                      

– у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;                                      

– припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;                                         

 – організувати відключення мереж електропостачання;                                                                                                

– організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони.                                                                                                                                                             

6.5. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:                                                                      

– з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший строк;                                                                    

– ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам Університету не можна залишати студентів без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;                                                                            

– евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;     

 – ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні здобувачів освіти;                                                                                               

– виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення здобувачів освіти і працівників до будівлі, де виникла пожежа;                                                  

– у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей.                                                                                            

7 НЕЩАСНІ ВИПАДКИ

7.1 До нещасних випадків належать рани, травми, гострі професійні захворювання, отруєння,опіки, теплові удари, обмороження, ураження електричним струмом; інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійних лих (землетрусу, зсуву, повені, тощо).                                                                                                

7.2 Причини нещасних випадків і професійних захворювань можуть бути розділені на три групи:                                                                                                                        

– організаційні причини: неправильна організація праці,застосування небезпечних методів праці, недостатня кваліфікація працівників, незадовільне утримання робочого місця, відсутність ЗІЗ;                    

– санітарно – гігієнічні причини: ненормальні метереологічні умови (несприятливий температурний режим, недостатній повітрообмін, підвищена вологість), перевищення граничноприпустимих концентрацій і рівнів шкідливих факторів, недостатня освітленість робочих місць;                                                                                                                                               

– технічні причини: застосування несправних інструментів, недосконалість технологічного процесу (устаткування);

 7.3 Про кожний нещасний випадок працівник повинен доповісти безпосередньо керівникові структурного підрозділу, іншим посадовим особам, вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.                                                    

7.4 Наказом Ректора Університету затверджується комісія з розслідування, яка протягом трьох діб з моменту події повинна обстежити місце нещасного випадку, установити обставини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, розробити заходи щодо запобігання подібних випадків, скласти акт.        

7.5 Якщо нещасний випадок стався зі студентом, розслідування проводиться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час освітнього процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 року № 616.                                                                            

7.6 Розслідування смертельних нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів і складається акт спеціального розслідування формою  Н-1 на кожного потерпілого і затверджується протягом доби після підписання.

8 НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

8.1. Перша допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілих, здійснюваних до приїзду швидкої допомоги. Основними принципами надання домедичної допомоги є:                                             

 – правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

– терміновість,

– продуманість, рішучість, спокій.                                                                                                                                                                              

8.2 Особа, яка надає допомогу повинна знати:                                                                                             

– основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;                   

 – загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми відповідно до характеру ушкодження;                                                                                                              

– основні способи перенесення та евакуації потерпілих;                                                                

– уміти оцінювати стан потерпілого, визначати якої допомоги він потребує в першу чергу;                                                                                                                                  

 – уміти забезпечувати прохідність верхніх дихальних шляхів, виконувати штучне дихання;закритий масаж серця, оцінювати ефективність проведених заходів;                                                 

– уміти зупиняти кровотечу, шляхом накладання джгута,пов’язки;

 – уміти іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забитті, термічному ураженні;                                                                                                                                

– знати як надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні, несвідомому стані;                                                                                                      

– уміти використовувати підручні засоби при перенесенні, транспортуванні потерпілих;                                                                                                                                         

 – уміти користуватися аптечкою першої допомоги.

8.3 Алгоритм дій при наданні першої допомоги:

8.3.1Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

8.3.2 За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

8.3.3 Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

8.3.4 Забезпечити прохідність дихальних шляхів.

8.3.5 Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

8.3.6 Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

8.3.7 Не залишати постраждалого, контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.                                                                                                                                                       

Якщо Ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 24 червня 2020, 11:38

Перегляди: 125

КОД БЖД - 17/06/2020

 Інструкція з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти

Криворізького державного педагогічного університету

під час літніх канікул

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

• Інструкція з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти університету під час канікулярного періоду розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально - виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001р. №563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабміну України від 10.10.2001 № 1306(зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабміну України №111від 11.02.2013р., №136 від 06.03.2013р. та №162 від 04.06.2014р.,«Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України» , затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.1998р. за №800/3240 (зі змінами наказ Міносвіти № 64/12 від 12.03.1999р. та наказ МОН №80/16 від 21.02.2001р., Постанова Кабінету міністрів України № 266 від 29 квітня 2015 р, лист МОН від 04.06.2020 р.
• Всі учасники освітнього процесу повинні знати правила надання першої долікарської допомоги під час різних уражень чи нещасних випадків.

2 ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Загальні правила поведінки:

Перебуваючи вдома, на вулиці, у громадських місцях, в службових приміщеннях чи в іншому замкнутому просторі, з незнайомими людьми необхідно чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків та травмування:

• заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель тощо;
• заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
• заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
• на вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
• не підходити на вулиці до обірваних проводів, особливо, якщо проводи під напругою;
• не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
• бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турнікети та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
• не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння із висоти;
• не нахилятися з відчинених вікон, на перила чи парапети сходових маршів для запобігання падіння з висоти;
• не спускатися у незнайомі підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
• не вступати в контакт з тваринами для запобігання отримання укусів, інфікування від хворих тварин;
• застосовувати всі знання й правила, отримані на заняттях основ безпеки життєдіяльності;
• бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
• не заходити в під’їзд, ліфт із підозрілими людьми, в разі небезпеки одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас;
• бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами у провулках, підземних переходах між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде,слід зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
• під час перебування на дискотеці, слід керуватися загальними правилами етикету й правилами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку своїми діями і словами;
• у разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати поліцію за номером 102, телефонувати родичам;
• не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень;
• знати напам’ять номери телефонів близьких родичів, а також номери телефонів служб екстреної допомоги:101- пожежна охорона; 102- поліція; 103- швидка медична допомога; 104-газова служба; 112- служба екстреного виклику. При наданні інформації про небезпеку, коротко і як можливо точніше описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

2.2 Правила дорожнього руху.

Під час канікулярного періоду, перебуваючи на вулиці і ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
• виходити на проїжджу частину з транспортних засобів переконавшись, що не наближаються інші транспортні засоби;
• чекати на транспортний засіб тільки на зупинках, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
• у разі наближення транспортного засобу з увімкненим маячком чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу на пішохідному переході проїжджої частини або негайно залишити її;
• заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри,                                    
•  по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки особам, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світловими відбивачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом;
• слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• водіям мопедів і велосипедів заборонено:керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
• для катання на інших засобах (скейтборди, самокати, ролики тощо) слід обирати місце на безпечних майданчиках та пристосованих для цього місцях, на проїжджу частину виїжджати заборонено.                                                                                                                                                                      

2.3 Правила поведінки при користуванні громадським транспортом. Правила особистої безпеки при знаходженні в автобусі, тролейбусі, трамваї:

• не притуляйтеся до дверей;
• уникайте поїздки на сходах;
• не засинайте під час руху;
• триматись за поручні, оскільки можливо одержати травму при різкому гальмуванні або маневрі транспортного засобу;

• після виходу із салону транспортного засобу краще почекати, поки він від’їде, і лише потім переходити вулицю;
• автобус або тролейбус, що стоїть, обходьте ззаду, трамвай - спереду, інакше ви ризикуєте потрапити під транспортний засіб;
• при користуванні ескалатором уважно стежте за гострими і великими предметами, об які можна спіткнутися.

Коли Ви користуєтесь послугами таксі:

• намагайтеся викликати таксі через диспетчерські служби, що викликають більше довіри;
• стежте за тим, щоб таксист віз вас правильним і найкоротшим шляхом;
• точно і чітко називайте потрібну адресу.

2.4 Правила особистої безпеки при знаходженні в залізничному транспорті.

Щоб знизити ризик травмування, дотримуйтесь таких правил:

• не відчиняйте зовнішні двері;
• не стійте на підніжці;
• не виглядайти з вікон,особливо в сторону колії зустрічного руху;
• не перевозьте вибухові та легкозаймисті речовини;
• не зривайте без необхідності стоп-кран;
• не залишайте на столі у вагоні скляний посуд, гострі предмети – вони можуть нанести вам поранення при екстренному гальмуванні;
• рухаючись вздовж полотна залізничної колії, не підходьте ближче 5м до неї;
• переходьте залізничну колію тільки в установлених місцях;
• перед переходом через залізничні колії по спеціальному настилу спочатку треба упевнитися у відсутності потяга, який рухається; при наближенні потяга його треба пропустити та, упевнившись у відсутності потяга на сусідніх коліях, продовжувати свій рух; 
• при очікуванні потяга не влаштовувати на платформі рухові ігри, не бігайте по перону уздовж потяга, який рухається, робіть посадку та висадку з вагона після його зупинки.

2.5 Правила особистої безпеки в літаку.

• Перед кожним зльотом і посадкою старанно підганяйте ремінь безпеки. Він повинен бути щільно закріплений.
• Перевірте, чи немає у вас над головою важких валіз.
• Перед можливою аварією слід прийняти безпечну фіксовану позу. Рекомендується зігнутися і щільно зчепити руки під колінами (або схопитися за щиколотки). Голову треба покласти на коліна, а якщо це не виходить, нахилити її як найнижче. Ноги варто виставити поздовж, висунувши їх якнайдалі (але не під переднє крісло, яке при аварії може заклинити). У момент удару варто максимально напружитися і підготуватися до значного перевантаження.
• Про стан усіх виходів із салону розповідає стисло стюардеса. Обов’язково, подумки уявіть свій шлях до найближчого виходу. А якщо ви знаходитесь поруч з аварійним люком, то на вас покладається додаткова відповідальність: від того, чи зумієте ви його відчинити, залежить життя багатьох людей.

3 ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

•  Під час канікулярного періоду, перебуваючи вдома, на вулиці, в різних установах, організаціях, необхідно чітко виконувати правила пожежної безпеки.
• У разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід подзвонити до служби 101 (якщо це можливо), повідомити: повну адресу, де відбувається пожежа, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку і, якщо ви знаєте як до нього під'їхати;
• Вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я. Слід негайно вийти з приміщення, покликати дорослих, повідомити чи в приміщенні залишились люди;
• З висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину, не користуйтесь ліфтами. Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини, покривалом, пальтом тощо.

Основні вимоги пожежної безпеки в лісі.

• Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:
• кидати палаючі сірники, недопалки на землю;
• палити суху траву, розводити вогнища;
• залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.              
• Щоб запобігти пожежі необхідно дотримуватись таких правил поведінки в лісі:
• розводити багаття в лісі тільки в спеціально передбачених для цього місцях;
• багаття розпалювати дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, трісками тощо;
• перед тим як розпалювати багаття, звільніть місце для нього від нагромадження сушняку, сухої трави або ж обкопайте місце навколо багаття невеликим рівчаком;
• у суху погоду навколо багаття прибирати суху траву, мох, хвою, щоб запобігти пожежі;
• не лягайте відпочивати біля багаття – це небезпечно, ви можете обгоріти або й задихнутися;
• перед тим, як залишити місце, де було розпалено багаття, обов'язково загасіть вогонь,залийте багаття водою, якщо її немає, то розгребіть та подрібніть великі вуглини;
• покидати місце багаття можна тільки тоді, якщо є повне переконання, що вогонь не розгориться знову;
• категорично забороняється розводити багаття на торфовищі;
• якщо ви не можете погасити багаття, негайно телефонуйте за номером "101" або "112".

4 ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

Відпочиваючи у прибережній зоні водоймища, річки чи озера, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді:

• купатися можна тільки у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях, а безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;
• купатися краще в спокійну безвітряну погоду за температури води не нижче +20С°, повітря – не нижче +24С°;
• у воду заходити слід повільно: постояти і почекати, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води, а перед самим зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі;
• не запливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; не залізати на технічні та попереджувальнізнаки, буї та інші предмети;
• не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;
• не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна;
• не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається;
• перед тим як стрибнути у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища, не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;
• не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду);
• не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця;
• не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;
• перебуваючи у воді не стояти на одному місці, активно рухатися, плавати а, при перших ознаках переохолодження негайно виходити з води, переодягнутися у сухий одяг, зробити кілька фізичних вправ;
• не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонено купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку;
• коли вже трапилося лихо і хтось тоне, слід швидко витягнути потерпілого з води. Якщо ви не впевнені у своїх силах - кличте на підмогу;
• до прибуття лікарів “швидкої допомоги” надайте першу домедичну допомогу.

5 НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ СОНЯЧНОМУ ТА ТЕПЛОВОМУ УДАРІ.

Тепловий удар виникає уразі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, під час роботи в приміщенніз високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.

Для запобігання сонячному або тепловому удару слід:

• ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;
• не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок ;
• перебувати переважно у затінку;
• засмагати слід вранці до 11години або після 16 години ввечері;
• користуватися захисними кремами;
• не слід у спеку пити солодкі газовані напої – вони спричиняють набряки, молоко – посилює спрагу, вино – зневоднює організм;
• не слід у спеку зловживати їжею;
• рекомендується дотримуватись питного режиму;
• рекомендується вмиватися кілька разів на день, бажано мінеральною водою;
• перші ознаки сонячного та теплового удару: різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а, можливо, й втрата свідомості.
• якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в найближчі години від зупинки дихання та кровообігу.

Допомога при сонячному та тепловому ударах:

• потерпілого перенести у затінок, покласти потерпілого на спину, звільнити його тіло від одягу;
• змочити прохолодною водою голову та груди;
• за необхідності зробити штучне дихання ;
• викликати швидку допомогу;
• до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого;
• для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт;
• намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор;
• при опіках не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями,за винятком лікувальних); поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.

6.ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

6.1 Для запобігання ураження електрострумом при експлуатації електропобутових приладів та електромереж слід дотримуватись правил електробезпеки:

• не торкатися мокрими руками до електроустаткування та не витирати його мокрими ганчірками;
• не торкатися одночасно діючого електроустаткування та металевих конструкцій, що заземлені (труби водопроводу, опалювання і тощо);
• не можна користуватися несправними вимикачами, розетками, електричними приладами з пошкодженими проводами й пошкодженою ізоляцією;
• не можна з’єднувати проводи скручуванням,зав’язувати їх у вузли;

Забороняється:

• висмикувати вилку з розетки за шнур;
• обмотувати шнур навколо прасок, фенів і подібних приладів;
• накривати та залишати без нагляду ввімкнені освітлюючи електроприлади;
• користуватися саморобними електроприладами;
• використовувати електроприлади у ванні з водою.

У разі пошкодження ізоляції, несправності електроприладу, наявності обірваних електропроводів звертатися до фахівця електрослужби.

Правила поводження при ураженні блискавкою.

Чого не слід робити:

• ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо);
• стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);
• лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;
• бігти;
• їхати на велосипеді;
• купатися;
• перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети,(вудки, парасольки);
• стояти біля відчиненого вікна;

Що слід робити при ураженні блискавкою:

• потерпілого слід роздягнути;
• облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;
• якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та як найшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця. Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.

7 БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНИХ ІГОР

Під час проведення ігор треба користуватися спеціальним спортивним одягомта спортивним взуттям, яке відповідає окремим видам спорту.

• проводити ігри без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється;
• поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму;                                                ·
• під час ігор треба виконувати вказівки тренера або судді, дотримуватись встановлених правил;      
• в спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках - переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів.

Жваві ігри треба проводити на спортивних майданчиках, які повинні відповідати таким вимогам:

• майданчики не повинні бути огороджені канавами, дерев’яними або цегляними бровками;
• не менше ніж на 2м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму;
• поверхня має бути рівна і не слизька.

8.ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ ШЛУНКОВО – КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо.

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
• мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
• користуватися індивідуальним посудом;
• запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
• регулярно мити та обдавати окропом посуд та іграшки;
• окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
• для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
• добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;
• дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
• використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
• вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
• використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
• мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
• не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
• при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
• не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
• не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
• уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
• при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.

Профілактика гострих кишкових інфекцій рятує життя!

9. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно зателефонувати до служб екстреної допомоги.

9.1 Природні небезпеки. Серед надзвичайних ситуацій природногопоходження в Україні найчастіше трапляються:

• геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали, просадки земної кори);
• метеорологічнінебезпечні явища(зливи,урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);
• гідрологічні небезпечні явища (повені, підвищення ґрунтових вод та ін.);
• пожежі лісових та хлібних масивів;
• масові інфекції та хвороби людей, тварин та рослин. Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф’яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та в наслідок деяких природних чинників. Причиноюпожеж з вини людини є: спалювання відходів на прилеглих до лісу територій, недопалки, кинутий сірник тощо. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні. Серед інфекційних захворювань найбільш поширені на території України дифтерія, кір, гострі кишкові інфекційні хвороби.

9.2 Радіаційна небезпека.

Основними шляхами підвищення безпеки життєдіяльності в умовах радіоактивного забруднення є захист людини від:

• зовнішнього опромінення; ураження радіоактивними опадами;
• захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від попадання радіоактивних речовин всередину.

У разі повідомлення про радіоактивну небезпеку необхідно:

• укритися у середовищі проживання чи виробничому середовищі. Стіни дерев'яних споруд послаблюють іонізуюче випромінювання в 2рази, цегляні - в 10 раз, заглиблені цегляні та бетонні – в 40...100 разів;
• закрити кватирки та вентиляційні люки, ущільнити рами вікон та дверей;
• створити запас питної води, набрати її у закриті посудини;
• підготувати мило та інші простізасоби санітарного призначення для обробки рук та інших частин тіла;
• після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику. Йодистий калій чи водно-спиртовий розчин є перешкодою для надходження радіоактивного йоду в щитовидну залозу та сприяє виведенню радіонуклідів, що потрапили до організму. Їх приймають після їжі разом з рідиною один раз на 7днів по 3-5 крапель. Протягом тижня раз на день наносити на поверхню кистей рук настойку йоду у вигляді сітки.

9.3 Безпека поводження з вибухонебезпечними пристроями.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

• предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
• наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
• наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
• наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань, предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці. У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою забороняється:
• наближатися до нього, пересувати або брати в руки;
• користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами - поблизу пристроїв(вони можуть спровокувати вибух);
• заливати його рідинами, засипати землею, або чимось його накривати;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;
• торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;
• при виявленні підозрілого предмету повідомити за номером: 101 або 112.

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 18 червня 2020, 12:45

Перегляди: 155

ПЕРВИННИЙ ІНСТРУКТАЖ З БЖД

для здобувачів вищої освіти КДПУ під час літніх канікул

Про дотримання обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS- COV -2

1.При перших симптомах респіраторних захворювань(підвищеній температурі, появі кашлю, нежитю або ускладненні дихання) негайно звертайтеся за медичною допомогою. Обов’язково зателефонуйте своєму сімейному лікарю.

2.Залишайтеся вдома! Самоізоляція - найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.                                      

3. Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене у разі, якщо людина перебуває в групі ризику або має наступні симптоми: утруднене дихання, кровохаркання; нудоту, ядуху,блювання, сплутаність свідомості.

4. Частіше провітрюйте приміщення. Доступ чистого повітря перешкоджає розповсюдженню вірусів.

5. Усі поверхні: дверні ручки, стільниці, клавіатуру тощо потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом.

6. Регулярно мийте руки з милом протягом 30- 40 секунд або обробляйте їх спиртовмісним засобом. Якщо на поверхні рук є вірус, миття рук або їх обробка спиртовмісним розчином вб’є його.

7. В громадських місцях носіть маску або респіратор.

8. По можливості не чіпайте руками очі, ніс, рот. Торкаючись руками очей, носа або рота, можна перенести вірус з поверхні рук до організму.

9. Дотримуйтесь правил респіраторної гігієни. При кашлі або чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя. Використану серветку відразу викидайте у контейнер для сміття.

10.Уникайте контактів з потенційно зараженими відходами або рідинам тваринного походження.

11. Дотримуйтесь звичайних правил гігієни в продуктових магазинах, де продаються м'ясо, риба, інші продукти тваринного походження.

12. Не вживайте в їжу сирі продукти тваринного походження (м'ясо, птицю, рибу, яйця) або ті продукти, які не пройшли належну термічну обробку.

13. Категорично уникайте будь – яких контактів з тваринами ( бродячими котами, собаками, птахами, гризунами, кажанами).

14.Дотримуйтесь дистанції. Тримайтесь від людей на відстані мінімум1,5 - 2 метра, особливо, якщо у них кашель, нежить, підвищена температура. Кашляючи або чхаючи, людина, яка хворіє на респіраторну інфекцію, поширює навколо себе дрібні краплі, що містять вірус. Якщо ви перебуваєте занадто близько до такої людини, то можете заразитися при вдихання повітря.

15. Пройдіть лабораторне дослідження, якщо ви мали контакт з людиною хворою на COVID – 19.

Критерії за якими людина може вважатися контактною:

• особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19;
• особа мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання);
• особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 та не використовувала засоби індивідуального захисту;
• особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше та не використовувала засоби індивідуального захисту;
• контакт в літаку в межах двох сидінь з хворим на COVID-19 (супутники подорожі).               

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 15 червня 2020, 10:45

Перегляди: 268

ПРАВИЛА ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

 Без електроенергії важко уявити сучасне життя. Вона міцно увійшла в кожну галузь, побут, виробничу та обслуговуючу сфери. Комфорт і затишок у наших оселях, робота підприємств та установ, комунальної галузі та транспорту, оздоровлення та відпочинок людей немислимі без неї. Проте електроенергія, це неоціненне благо, таїть у собі й велику небезпеку. Якщо нехтувати правилами безпечнего поводження із енергооб’єктами електроенергетики та електроприладами, можна стати жертвою ураження електрострумом.

                         Що таке ураження електричним струмом?

 Ураження електричним струмом виникає при зіткненні з електричним колом, в якому присутні джерела напруги та/або джерела струму, здатні викликати проходження струму по частині тіла, яка потрапила під напругу. Поблизу приладів та об’єктів з високою напругою, також, можливий удар електричним струмом без дотику до струмоведучих елементів. Це відбувається через витік струму або пробій повітряного проміжку.

 Сила ураження електричним струмом залежить від потужності розряду, тривалості впливу, характеру струму (постійний або змінний), від стану людини — вологості рук тощо, а також від місця зіткнення і шляху проходження струму по організму.

 Зазвичай відчутним для людини є пропускання струму силою понад 1мА.

 Ті ж, хто про цю небезпеку забуває, платять за свою недбалість зависоку ціну. Щороку в Україні від ураження електричним струмом гинуть, за різними оцінками, від півтисячі до двох тисяч людей.

 Чимало українців, внаслідок отриманих пошкоджень, назавжди втрачають здоров’я та залишаються інвалідами.

 Наслідки ураження електрострумом можуть одразу й не проявитися, а датися взнаки лише згодом, у «вигляді» серцевих або неврологічних захворювань.

                           Наслідки ураження електричним струмом

• Через високий електричний опір тканин людського тіла, відбувається досить швидке їх нагрівання, що може викликати опіки.
• Навіть порівняно невисокі напруги (110-230В) при короткочасному контакті з грудною кліткою можуть викликати збій у роботі серцевого м’яза (60 мА для змінного струму, 300-500 мА для постійного). Удар струмом також використовується для відновлення роботи серця, таким чином усуваючи ефект фібриляції.
• Удар струмом може викликати збій в роботі нервової системи, наприклад, безладні скорочення м’язів. Повторювані удари можуть викликати невропатію. Гостра електротравма може стати причиною наростаючої асистолії (зупинки серця).
• Найбільше від дії електричного струму страждає центральна нервова система. Її пошкодження веде до порушення дихання та серцевої діяльності. Смерть зазвичай настає внаслідок зупинки серця, або припинення дихання, або першого та другого разом.
• При ураженні голови електричним струмом, можлива втрата свідомості.
• При досить високих напрузі і силі струму можуть виникати так звані електричні дуги, що завдають сильні термічні опіки.

 Під дією струму скорочуються м’язи тіла. Якщо людина взялася за обладнання, що знаходиться під постійною напругою, він, можливо, не зуміє відірватися від неї без сторонньої допомоги. Більше того, його може притягувати до небезпечного місця. Ступінь пошкодження електричним струмом визначається силою струму і тривалістю його впливу на людину. Що менший опір людського тіла, то вищий струм. Електричний опір людського тіла має іншу природу, ніж опір металевих провідників та електролітів. Він залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх (у тому числі психічних) факторів. Зменшенню опору тіла сприяють такі чинники:

• висока напруга;
• вологість шкіри (потіння долонь тощо);
• довготривалий вплив електричного струму на тіло;
• знижений парціальний тиск кисню у повітрі (у погано провітрюваних приміщеннях людина стає більш вразливою);
• підвищений вміст вуглекислого газу в повітрі;
• висока температура повітря;
• безпечність, психічна непідготовленість.

 Електроопіки виліковуються набагато важче, ніж звичайні термічні. Деякі наслідки електротравми можуть проявитися через кілька годин, днів або й місяців після інциденту. Тому постраждалий повинен тривалий час жити в обережному режимі і знаходитися під наглядом.

  Причини таких нещасних випадків різні Як свідчить статистика, передусім, у цій «групі ризику» опиняються розкрадачі електробладнання, що самовільно проникають на територію трансформаторних підстанцій або ж зрізають дроти ліній електропередач. Ризикують своєю безпекою і ті, хто нехтує правилами поводження поблизу енергооб’єктів та в охоронній зоні кабельних і повітряних ліній електропередач. Щоб зберегти здоров’я і життя, слід дотримуватися правил електробезпеки на вулиці, тобто, поблизу енергооб’єктів.

Електробезпека на вулиці

• Категорично забороняється підходити до обірваного проводу лінії електропередач ближче, ніж на 8 метрів, аби не бути ураженим електричним струмом. При виявленні провисаючого або обірваного проводу, чи інших пошкоджень електричного обладнання, необхідно негайно організувати охорону цього місця, щоб уникнути наближення до нього людей. Після цього, слід терміново повідомити про виявлені пошкодження в диспетчерські служби районів електричних мереж.
• Якщо ви помітили обірвані дроти на лініях електропередач або відкриту трансформаторну підстанцію – негайно повідомте про це в диспетчерські служби районів електричних мереж.
• Пам’ятайте, що будь-який провід або прилад електрообладнання може знаходитися під напругою! Тож у жодному разі не намагайтеся самостійно відновити електропостачання своїх домоволодінь при виявлених пошкодженнях.
• Категорично забороняється підніматися на опори електропередачі, на електроустаткування трансформаторних підстанцій, демонтувати їхні елементи, а також відкривати двері та люки цього обладнання; вставляти у вентиляційні отвори електричних підстанцій сторонні предмети; накидати на електричні проводи та ізолятори різноманітні предмети.
• Забороняється облаштовувати ігрові і спортивні майданчики, зводити будь-які споруди, складувати дрова чи солому під повітряними лініями електропередач та повітряними вводами до будинків.
• Смертельно небезпечно перебувати біля повітряних і кабельних ліній електропередач під час грози; копати ями, саджати дерева та розводити багаття в охоронних зонах ліній електропередач.
• Не рибальте і не відпочивайте в охоронній зоні ліній електропередач.
• Додаткова небезпека виникає під час проходження грозових фронтів, коли негода створює передумови для пошкодження або обриву проводів повітряних ліній електропередач.

Електробезпека вдома

• Перед тим, як підключити новий електроприлад до мережі, уважно вивчіть інструкцію, що додається до нього – якщо згідно неї прилад має бути заземлений, використовувати його без заземлення небезпечно.
• Не вмикайте у мережу одночасно кілька енергоємних приладів – внаслідок цього можуть перегрітися розетки або спрацювати запобіжники. Якщо це сталося, негайно відключіть від мережі частину приладів.
• Якщо у корпусі електроприладу при вмиканні виникає іскріння, користуватися ним забороняється.
• Не торкайтеся водопровідних кранів та каналізаційних пристроїв, а також будь-яких металевих предметів, якщо в руках ви тримаєте прилад, підключений до електромережі.
• Не допускайте потрапляння вологи чи води на електроприлади.
• Не торкайтеся вологими руками електроприладів, підключених до мережі, а також розеток, цоколів лампочок і т.ін.
• Якщо ви приймаєте ванну чи стоїте босоніж на вологій підлозі, не торкайтеся елементів проводки, ламп, вимикачів-перемикачів та працюючих електроприладів руками.
• Не розміщуйте електричні обігрівачі поблизу легкозаймистих матеріалів.
• Не можна зв’язувати, ховати під килим, прибивати до стіни чи підлоги подовжувачі та з’єднувальні проводи.
• Не залишайте без нагляду увімкнені електроприлади, надто праску, електроплитку, обігрівач.
• При займанні проводу у жодному разі не заливайте його водою та не обривайте руками. В такій ситуації слід викрутити пробки та відключити електричний струм, після чого необхідно загасити пожежу землею, піском чи брезентом.
• Забороняється висмикувати штепсельну вилку з розетки за провід.
• Штепсельні розетки краще не встановлювати у вологих приміщеннях.
• Оберігайте кабелі та електричні дроти від перегинання та перетирання.
• Забороняється фарбувати та білити електропроводку, а також будь-які предмети, що розташовані на ній або ж поблизу неї.
• У ванній кімнаті всі електричні прилади слід підключати до мережі лише із використанням розетки та вилки із захисним контактом та розміщувати їх на відстані не менш ніж 60 см безпосередньо від ванни чи душу.
• В кухні, ванній та душевій кімнатах штепсельні розетки мають бути обладнані підвідними проводами.
• Не можна торкатися руками оголених кінців електричного проводу.
• Якщо при відключенні від мережі всіх електроприладів та освітлення лічильник продовжує фіксувати витрату електроенергії, це означає, що в мережі порушена ізоляція. У такому випадку необхідно терміново звернутися до фахівця-електрика.
• Не можна витирати пил з працюючих електроприладів вологою тканиною.
• Якщо розетка чи електричний дріт зайнялися, не можна заливати їх водою.
• Під час заміни несправних ламп у світильниках забороняється використовувати лампи більшої потужності, ніж та, на яку розрахований прилад. Це може спричинити перегрів частин світильника та цоколя лампи, що, в свою чергу, створить небезпеку виникнення пожежі.
• Не намагайтеся виконувати складні ремонтні та монтажні роботи, пов’язані із втручанням в роботу електроприладів та електропроводки, самостійно. Подібні роботи мають виконувати фахівці-електрики, що мають ліцензії на здійснення відповідної діяльності.

 Правила безпечного поводження із нагрівальними електроприладами

• Слід використовувати електронагрівальні прилади тільки заводського виготовлення. При купівлі електронагрівальних приладів перевагу варто віддати приладам закритого типу, де нагрівач поміщений в спеціальну захисну оболонку, яка охороняє спіраль від механічних пошкоджень і від окислення
• Не користуйтеся саморобними електронагрівальними приладами – це небезпечно для здоров’я і життя Вашого та Вашої родини.
• Перед першим підключенням будь-якого нагрівального приладу необхідно перевірити, чи відповідає напруга, вказана на заводській табличці (щитку), напрузі у мережі.
• Не вмикайте у мережу одночасно кілька енергоємних приладів – внаслідок цього можуть перегрітися розетки або спрацювати запобіжники. Якщо це сталося, негайно відключіть від мережі частину приладів.
• Перевантаження мережі у разі несправного захисту може призвести до передчасного пересихання ізоляції, а можливо, й до загоряння проводів. Особливу небезпеку таке одночасне підключення утворює, коли в груповому щитку замість нормальних запобіжників встановлені так звані «жучки».
• Включення та відключення нагрівальних та інших переносних електроприладів в штепсельну розетку слід здійснювати за допомогою штепсельної вилки, беручи її за ізольовану частина — колодку. Витягати вилку з розетки за шнур неприпустимо – це може призвести до обриву шнура, оголення і замикання проводів.
• Заповнення електронагрівальних приладів – чайників, кавоварок та інших ємкостей, увімкнутих до електромережі, небезпечно – це може призвести до ураження струмом через одночасну зв’язку з землею (через кран) людини, що заповнює прилад.
• Кип’ятильники (нагрівачі для води), призначені для опускання в посудину, не можна включати, поки вони не опущені у воду. Так само й відключення кип’ятильника проводиться раніше, ніж він виймається з води. Недотримання цього правила призводить до перегорання нагрівальних елементів та самих приладів.
• Електричні плитки та інші нагрівальні прилади повинні застосовуватися тільки на вогнестійкій основі, тобто встановлюватися на керамічній, металевій або асбоцементной підставці.
• Не можна встановлювати нагрівальні прилади поруч із легко займистими предметами — завісою, портьєрами, скатертиною і т. д. або ставити їх безпосередньо на дерев’яні столи, підставки.
• Дотик до включеного електронагрівального приладу у разі його несправності становить велику небезпеку.
• При користуванні електричними нагрівальними приладами неприпустимо залишати їх без нагляду. Підключений до електромережі електронагрівальний прилад, залишений без нагляду, може стати причиною пожежі.

Пам’ятайте, що порушення правил техніки безпеки при роботі з побутовими електроприладами та електроустановками загрожує вашому здоров’ю та життю!                                                                      

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 05 червня 2020, 16:29

Перегляди: 113

                                                     ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ НА РІЧКАХ ТА ВОДОЙМАХ

Умови безпеки на воді

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• правильний вибір та обладнання місць купання;
• навчання дорослих і дітей плаванню;
• суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен відбуватися бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, температурі повітря – не нижчою за +24°С.

4. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, обирайте оптимальну швидкість рухів, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години.

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

7. У воді варто знаходитися не більше ніж 15 хвилин.

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища.

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

2. Запливати за попереджувальні знаки.

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.

7. Вживати спиртні напої під час купання.

8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади.

13. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях для купання дно ретельно перевіряється аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.

Правила поведінки під час катання на човнах

Човни, катера та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.

2. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

3. Перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.

4. Рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, по руху човна, намагаючись триматися не далі ніж 20 метрів від берега.

5. Якщо потрібно випередити інший човен, то треба обходити його з лівого боку.

6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також моторним і вітрильним суднам.

7. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:

- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

- розгойдувати човен, пірнати з нього;

- категорично забороняється переходити з одного човна в інший;

- навантажувати малі судна понад установлені норми;

- перетинати курс суден, що йдуть;

- підходити близько до суден, що рухаються;

- кататися поблизу пристаней і причалів;

- віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

- кататися на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;

- кататися при несприятливих метеорологічних умовах;

- виходити на фарватер судноплавства.

Рятувальними засобами з катера або шлюпки можна надати своєчасну допомогу потопаючій людині. Район дії рятувального поста обмежується радіусом 400 метрів.

Порядок дій у випадку нещастя

1.Якщо човен перевернувся, головне – не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.

2.Потрапивши під пліт, або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло.

3.Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

4.Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; спасти вплав одночасно кількох людей неможливо.

5.Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

6.Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців, підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

7.У швидкій річці можна потрапити у сильну течію Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега.

8.У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

9.Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню. Від переохолодження або різкого переходу із зони теплої води у зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги.

10. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега.

11.Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше.

12. Необхідно лягти на спину і постаратися м’якими, спокійними рухами виплисти у бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

13.Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інші.

14. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води.

15. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином: При відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м’яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження та утоплення. У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження.

1.Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ.

2.Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом.

3.При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах.

4. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом.

5.При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

6.При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. 7. Рятувати потопаючих приходиться коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги.

7.Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку, кінець Олександрова та ін.

8.До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.                                                                                      9. У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокру одежу, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).                                                                                                10. Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання – необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок ватки, та провести вищевказані заходи.                                                                               11. Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків.

12.Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу.

13. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

14. В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні, широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

15. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова повисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

17. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко за наступними кроками:

• Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
• Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інше.
• Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
• Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітки, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті, або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискуючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.
• Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньої – нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
• Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.
• ЗНАННЯ І ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ Є ЗАПОРУКОЮ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я А ТАКОЖ ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 05 червня 2020, 16:24

Перегляди: 134

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. За рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років.  Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП. Часто діти потрапляють в ДТП коли під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику. Переходити дорогу треба тільки в місцях спеціально відведених для цього – це є пішохідні переходи (у тому числі підземні і надземні).                                                                    

Пішохідний перехід – це ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. У разі відсутності пішохідного переходу можна переходити дорогу на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість та впевниться у відсутності небезпеки.

Правила, які важливо знати студентам:

• Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
• Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
• Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
• Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;
• Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
• Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
• Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
• Не бігти через дорогу.
• Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту;
• Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.

Основні правила для пішоходів:

• Пішоходи  повинні  рухатися  по  тротуарах  і пішохідних  доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів,  пішохідних доріжок або пересуватися по них  неможливо,  пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і  не  утруднюючи  рух  на  велосипедах  і мопедах,  або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому – по краю проїзної  частини  назустріч руху транспортних засобів.  При цьому треба бути обережним і  не  заважати  іншим  учасникам  дорожнього руху.
• За межами населених  пунктів  пішоходи,  які  рухаються узбіччям  чи  краєм  проїзної частини,  повинні йти назустріч руху транспортних засобів.
• У темну  пору  доби  та в умовах недостатньої видимості пішоходи,  які рухаються проїзною частиною  чи  узбіччям,  повинні виділити   себе,   а  за  можливості  мати  на  зовнішньому  одязі світлоповертальні  елементи,  для  своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
• Організовані  групи  дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках,  а коли їх  немає  –  по  узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною,  але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.
• Пішоходи   повинні   переходити   проїзну   частину   по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
• Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя,  а дорога  має  не  більше  трьох  смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її  під  прямим  кутом  до  краю  проїзної частини  в  місцях,  де  дорогу добре видно в обидва боки,  і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.
• У  місцях,  де   рух   регулюється,   пішоходи   повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
• Перед  виходом  на  проїзну  частину  з-за транспортних засобів,  що  стоять,  та   будь-яких   об’єктів,   що   обмежують оглядовість,    пішоходи    повинні   впевнитись   у   відсутності транспортних засобів, що наближаються.
• Чекати транспортний   засіб   пішоходи   повинні   на тротуарах,  посадкових  майданчиках,  а  якщо вони відсутні,  – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

Пішоходам забороняється:

• виходити на проїзну частину,  не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
• раптово  виходити,  вибігати  на  проїзну частину,  в тому числі на пішохідний перехід;
• допускати самостійний,  без нагляду дорослих,  вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
• переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;
• затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;
• рухатися по автомагістралі чи дорозі для  автомобілів,  за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: Безпека на дорозі – це безпека життя!

Автор: провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 05 червня 2020, 16:15

Перегляди: 59

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Карантин – адміністративні та медико – санітарні заходи, що застосовують для запобігання поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби (ст. 1 Закону України від 06.04.2000 №1645- ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Карантин встановлюють на період, необхідний для ліквідації інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими та умови роботи. Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є дотримання громадянами санітарно – гігієнічних та санітарно –протиепідемічних правил і норм.

Основні поради щодо поведінки у період карантину на робочих місцях

• Верхній одяг зберігайте в окремій закритій шафі, яка використовується тільки для верхнього одягу
• Перед початком роботи ретельно помийте руки з милом а тоді обробляйте їх спиртовмісним розчином або антисептиком. На сьогоднішній день це обов’язкова процедура в разі будь – яких контактів із потенційно забрудненими об’єктами. Особливу увагу приділіть нігтям, там накопичується найбільше бруду
• У разі частого користування антисептиком, застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри через які можливе інфікування вірусом COVID – 19
• Робоче місце, стіл клавіатуру, відкриті полиці, інші поверхні протріть разовою серветкою з дезінфікуючим засобом для обробки поверхонь на початку роботи та в кінці робочого дня
• Провітрювати приміщення слід через кожні 2 – 3 години
• Слід обмежити спілкування з колегами, робочі місця яких знаходяться в інших приміщеннях, виробничі питання вирішувати через засоби телефонного зв’язку
• Поза межами свого кабінету при відвідуванні місць загального користування слід одягати маску
• Зберігайте соціальну дистанцію 1- 1,5м
• Правильно користуйтеся маскою . Знімати маску не доторкаючись до зовнішньої поверхні. Користуватися не більше 2 – 3 годин. Утилізувати маску в закриті ємності.

Для проведення дезінфекції користуйтесь засобами, дозволеними на Україні, що забезпечить ефективне знезараження щодо вірусної інфекції.

• Необхідно дотримуватися інструкції щодо кожного дезінфекційного засобу, в тому числі щодо отримання його ефективної концентрації та експозиції (дотримання часу перебування на оброблюваній поверхні).
• Антисептики для обробки шкіри рук - спиртовмісні препарати зі вмістом спирту вище 60%, діючі речовини – етиловий, ізопропіловий спирт чи їх комбінації , які мають пролонгований термін дії та певний час захищають шкіру рук від хвороботворних механізмів. Антисептики для обробки шкіри рук з мінімальним терміном еспозиції (термін дії від 30 секунд до 2 хвилин)
• Для обеззараження поверхонь меблів,обладнання необхідно обирати такі засоби, які забезпечували б якісну дезінфекцію при невисокій концентрації розчину, не мали неприємного запаху, не псували майно.

Автор: провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 29 квітня 2020, 14:52

Перегляди: 549

Девіз Дня охорони праці у 2020 році «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя»

Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці. Цьогоріч Україна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці та мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, що присвячена вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці. Однак запланованому завадила надзвичайна подія – спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка розпочалася в Китаї, згодом охопила Південну Корею, Іран, країни західної Європи, а сьогодні вже панує у всьому світі. Тож темою Всесвітнього дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги.

У процесі підготовки до відзначення Дня охорони праці в Україні, яка фактично збіглася в часі з першими проявами «коронакризи», стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль.                        Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. Зокрема, генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров’я, це криза, яка торкнеться кожного сектору. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені в боротьбу».Того ж дня постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які в подальшому уряд подовжив і посилив. Ухвалені на законодавчому рівні заходи спрямовані передусім на протидію поширенню коронавірусної інфекції: запровадження карантину в навчальних закладах усіх рівнів, обмеження функціонування громадського транспорту та пасажирських перевезень, передбачено обмеження на проведення масових заходів, заборону діяльності закладів громадського харчування, інших закладів соціально-культурної сфери. Щоб стримати поширення COVID-19 і зберегти життя та здоров’я людей, зазначені рішення були правильними та потрібними. Але разом з тим, як наслідок їх впровадження, ми можемо спостерігати невтішну картину економічного спаду в країні: у всіх галузях та сферах. Першочергові оцінки Міжнародної організації праці вказують на потенційну загрозу зростання безробіття і неповної зайнятості, скорочення робочого часу, суттєвого зниження заробітної плати та доходів працівників тощо. Постановою КМУ від 25.03.2020 №  256 рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, що також сприяє збереженню трудових прав працівників у цей непростий час.

Запровадження карантинних заходів змусило адміністрацію  КДПУ переглянути не тільки навчальні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою невивченою формою інфекції. В умовах глобальної пандемії нового коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров’я працівників та надання допомоги хворим, с маємо об’єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

Підсумовуючи зазначене, закликаємо всіх освітян долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні та забезпечити широку інформаційну кампанію для захисту та збереження життя та здоров’я громадян.

Автор: Провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 28 квітня 2020, 13:12

Перегляди: 168

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності

для працівників КДПУ в умовах карантину

1.При підвищеній температурі, появі кашлю, нежитю або ускладненні дихання негайно звертайтеся за медичною допомогою. Поява підвищеної температури, кашлю, ускладнення дихання можуть бути викликані респіраторною інфекцією або іншим захворюванням.

2. Усі робочі поверхні (наприклад, столи, телефони, клавіатури, тощо) потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом. Тому, що забруднення на поверхнях, які торкаються співробітники, є одним із основних джерел поширення інфекції.

3. Частіше провітрюйте приміщення. Доступ чистого повітря на робочому місці перешкоджає розповсюдженню вірусів.

4.Регулярно мийте руки з милом протягом 30- 40 секунд або обробляйте їх спиртовмісним засобом. Якщо на поверхні рук є вірус, миття рук або їх обробка спиртовмісним розчином вб’є його.

5. Дотримуйтесь дистанції. Тримайтесь від людей на відстані мінімум 1 метра, особливо, якщо у них кашель, нежить, підвищена температура. Кашляючи або чхаючи, людина, яка хворіє на респіраторну інфекцію, поширює навколо себе дрібні краплі, що містять вірус. Якщо ви перебуваєте занадто близько до такої людини, то можете заразитися при вдихання повітря.

6. По можливості не чіпайте руками очі, ніс, рот. Торкаючись руками очей, носа або рота, можна перенести вірус з поверхні рук до організму.

7. Дотримуйтесь правил респіраторної гігієни. При кашлі або чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя. Використану серветку відразу викидайте у контейнер для сміття. Це дозволяє запобігти поширенню вірусів. Якщо при кашлі або чханні прикривати ніс або рот рукою, мікроби можуть потрапити на ваші руки, потім на предмети або людей, яких ви торкаєтесь.                                                                                                                                                                                                                                                       8.Уникйте контактів з потенційно зараженими відходами або рідинам тваринного походження.

9. Дотримуйтесь звичайних правил гігієни в продуктових магазинах, де продаються м'ясо, риба, інші продукти тваринного походження.

10.Не вживайте в їжу сирі продукти тваринного походження (м'ясо, птицю, рибу, яйця) або ті продукти, які не пройшли належну термічну обробку.

11.Категорично уникайте будь – яких контактів з тваринами ( бродячими котами, собаками, птахами, гризунами, кажанами).

12. В громадськіх місцях обов'язково носіть маску або респіратор.

• Перед тим, як одягати маску, вимийте руки з милом або обробіть їх спиртовмісним розчином.
• Одягніть маску так, щоб вона закривала рот і ніс без проміжків між обличчям і маскою.
• Не торкайтеся маски під час використання, в разі дотику, обробіть руки спиртовмісним розчином або вимийте їх з милом.
• Щойно маска матиме ознаки сирості, замініть її на нову,не використовуйте одноразової маски повторно.
• Безпечно знімайте маску, торкаючись її тільки ззаду(не торкайтеся передньої частини маски).
• Використану маску відразу викиньте в смітник.

                                         ПАМЯТАЙТЕ:

Ці заходи можуть мати велике значення для збереження вашого здоров’я

Автор: провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 19 березня 2020, 13:57

Перегляди: 1602

Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19

12 березня 2020

361784

Станом на ранок 12 березня в Україні зареєстровано 1 лабораторно підтверджений випадок COVID-19.Всього з початку 2020 року в Центр громадського здоров’я надійшло 47 повідомлень про підозру на                     COVID-19 (1 - підтверджений лабораторно, 45 – негативні, коронавірусу немає, 1 - досліджується). Протягом останньої години зафіксована                            1 нова підозра на COVID-19. Людина ізольована, проводяться всі необхідні дослідження.                                                                                                                     У світі було зареєстровано 126 258 випадків захворювання COVID-19, з них 68 284 (54,1%) осіб одужали. За межами Китаю зафіксовано 45 326 випадків у 112 країнах/територіях/регіонах. На території Європейського регіону зареєстровано 22 747 випадків захворювання COVID-19  (Італія 12 462, Франция 2 281, Іспанія 2 140, Німеччина 1 567, Швейцарія 645, Нідерланди 503, Норвегія 489, Швеція 462, Великобританія 460, Данія 442, Бельгія 314, Австрія 182, Чехія 94, Греція 89, Ісландія 70, Сан-Марино 60, Ізраїль 58, Словенія 57, Румунія 47, Ірландія 43, Португалія 41, Фінляндія 40, Грузія 23, Російська Федерація 20, Польща 16, Хорватія 16, Угорщина 13, Білорусь 12, Сербія 12, Латвія 10, Словаччина 10, Естонія 10, Азербайджан 9, Північна Македонія 7, Болгарія 6, Мальта 6, Боснія і Герцеговина 5, Люксембург 5, Литва 3, Республіка Молдова 3, Албанія 2, Кіпр 2, Андорра 1, Вірменія 1, Монако 1,Туреччина 1, Україна 1) та 944 летальних випадків (45 326 випадків у 112 країнах/територіях/регіонах).9 регіонів України закупили німецькі тест-системи для визначення коронавірусу COVID-19, що дозволить робити тестування на місцевому рівні. Зокрема, тести буде доправлено в найближчі дні до Житомира, Тернополя, Дніпра, Вінниці, Києва, Рівного, Львова, Запоріжжя. Триває прийом замовлення на закупівлю тест-систем від інших областей. Усі тести сертифіковані ВООЗ. Генеральний директор ВООЗ в своєму брифінгу 11 березня для засобів масової інформації заявив, що за оцінкою ВООЗ спалах COVID-19 у світі охарактеризовано як пандемію.У зв’язку із поширенням COVID-19 в світі, громадянам України рекомендується тимчасово утриматися від поїздок до країн або окремих територій держав, найбільш уражених вірусом. Зокрема до Іспанії, північних регіонів Італії, Франції, В‘єтнаму, Республіки Корея, Японії, Ірану. ВООЗ опублікувала зведений пакет існуючих керівництв щодо забезпечення готовності і реагування для країн, щоб вони могли уповільнити і зупинити передачу COVID-19 і врятувати життя. ВООЗ закликає всі країни підготуватися до можливого поширення  COVID-19 шляхом підготовки систем екстреного реагування; підвищення здатності виявлення пацієнтів і їх лікування; забезпечення лікарень приміщеннями, витратними матеріалами і необхідним персоналом; розробка екстерної медичної допомоги.

ВООЗ визначила чотири сценарії розвитку подій у країнах для COVID-19:

• Країни без випадків (0 випадків);
• Країни з 1 або більше випадками, імпортованими або виявленими на місці (Спорадичні випадки);
• Країни, в яких спостерігаються кластери випадків у часі, території іі / або загальному впливі (Кластери випадків);
• Країни, в яких спостерігаються великі спалахи з місцево передачею (передача у громаді).

Це посилання на документ, в якому описуються дії щодо забезпечення готовності та реагування для COVID-19 для кожного сценарію Critical preparedness, readiness and response actions for COVID-19

Оцінка ризиків за даними ECDC:

• ризик, пов'язаний з інфікуванням COVID-19 для людей в Європі, в даний час оцінюється від середнього до високого;
• ризик зараження цією хворобою для людей з країн Європи, які подорожують / проживають в районах, де немає випадків захворювання, або декілька імпортованих випадків, або з обмеженим місцевим поширенням, в даний час оцінюється від  низького до середнього;
• ризик для людей з країн Європи, які подорожують / проживають в районах з більш поширеною місцевою передачею, в даний час вважається високим;
• ризик виникнення кластерів, пов'язаних з COVID-19, в інших країнах Європи в даний час вважається помірним або високим;
• ризик широко поширення і стійкою передачі COVID-19 в Європі в найближчі тижні від середнього до високого, і все більше країн повідомляють про більшу кількість випадків і кластерів;
• ризик для потенціалу системи охорони здоров'я в Європі в найближчі тижні вважається від середнього до високого.Оскільки спалах COVID-19 продовжує розвиватися, ВООЗ проводить його  порівняння з грипом. Обидва викликають респіраторні захворювання, але між цими двома вірусами і тим, як вони поширюються, є важливі відмінності. Це має важливе значення для прийняття заходів охорони здоров'я громадськості для реагування на кожен вірус.

Чим схожі COVID-19 і віруси грипу?

По-перше, COVID-19 і віруси грипу мають подібну клінічну картину захворювання. Тобто вони обидва викликають респіраторне захворювання, яке представляє собою широкий спектр захворювань від безсимптомного або легкого до важкого захворювання і смерті. По-друге, обидва віруси передаються при контакті, краплях і фомітах. В результаті ті ж заходи громадської охорони здоров'я, як гігієна рук і дотримання дихального етикету (кашель в лікоть або в одноразову серветку), є важливими діями, які все можуть попередити інфекцію.

Чим відрізняються COVID-19 і віруси грипу?

Швидкість передачі є важливою відмінністю між двома вірусами. Грип має більш короткий середній інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) і більш короткий послідовний інтервал (час між послідовними випадками), ніж у вірусу COVID-19. Послідовний інтервал для вірусу COVID-19 оцінюється в 5-6 днів, в той час як для вірусу грипу послідовний інтервал становить 3 дні. Це означає, що грип може поширюватися швидше, ніж COVID19. Крім того, передача в перші 3-5 днів хвороби або потенційно предсимптомна передача - передача вірусу до появи симптомів - є основною причиною передачі грипу. Хоча ми маємо дані про поширення вірусу SARS-CoV-2 за 24-48 годин до появи симптомів, в даний час це не є основною причиною передачі. Передбачається, що репродуктивне число Ro - число осіб, яких може інфікувати одна захворіла людина - для вірусу SARS-CoV-2 становить від 2 до 2,5, що вище, ніж для грипу. Проте, оцінки як SARS-CoV-2, так і вірусів грипу дуже контекстні і специфічні для часу, що ускладнює прямі порівняння. Діти є важливими факторами передачі вірусу грипу в суспільстві. Для вірусу SARS-CoV-2 початкові дані показують, що діти страждають менше, ніж дорослі, і що частота випадків у віковій групі 0-19 років низька. Додаткові попередні дані, отримані в домашніх господарствах в Китаї, показують, що діти заражаються від дорослих, а не навпаки.У той час як спектр симптомів для цих двох вірусів однаковий, частина з важким захворюванням, схоже, відрізняється.Для COVID-19 дані на сьогоднішній день припускають, що 80% інфекцій є легкими або безсимптомними, 15% є тяжкими інфекціями, які вимагають кисневої терапії, і 5% є критичними випадками, які вимагають штучної вентиляції легень. Ці важкі і критичні випадки інфекції більш серйозніші, ніж спостерігається для при грипі.Найбільш схильні до ризику важкої грипозної інфекції діти, вагітні жінки, люди похилого віку, люди з хронічними захворюваннями і люди з імунодефіцитом. Для COVID-19 поточні дослідження  показують, що старший  вік і наявні супутні захворювання підвищують ризик розвитку важкої інфекції. Смертність від SARS-CoV-2 вище, ніж від грипу, особливо від сезонного грипу. Хоча для повної розуміння справжньої смертності від COVID-19 буде потрібно якийсь час, наявні у нас дані показують, що коефіцієнт летальності (число зареєстрованих смертей, поділене на зареєстровані випадки) становить 3-4%, частота смертей від інфекції (число зареєстрованих смертей, поділене на кількість інфекцій) буде нижче. Для сезонного грипу летальність зазвичай значно нижча 0,1%. Однак летальність в значній мірі визначається від доступності та рівня надання медичної допомоги.

Які методи лікування доступні для COVID-19 і вірусів грипу?

Незважаючи на те, що в даний час в Китаї проводяться клінічні випробування ряду лікарських засобів і розробляється більше 20 вакцин для COVID-19, в даний час немає ліцензованих вакцин або терапевтичних засобів для COVID-19. Навпаки, противірусні препарати та вакцини доступні для грипу. Хоча вакцина проти грипу не ефективна проти вірусу COVID-19, рекомендовано проходити вакцинацію щороку, щоб запобігти зараженню грипом.По всій Україні у визначених медичних закладах продовжуються навчання  (симуляційні вправи) на випадок фіксації коронавірусу.Україна готова приймати та лікувати пацієнтів із COVID-19. В нас є інфекційні бокси, близько 12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тисячі лікарів-інфекціоністів та 5 тисяч інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та інфекційних боксах.За повідомленням МЗС України станом на 28 лютого інформація про наявність громадян України серед інфікованих коронавірусом на території КНР до Посольства не надходила. Посольство продовжує перебувати на постійному зв’язку з українцями, які відмовились від евакуації. Всього дипустанові відомо про 39 громадян України які залишаються в провінції Хубей.

МЗС оприлюднено актуалізовані рекомендації громадянам України  тимчасово утриматися від поїздок до провінції Хубей та м.Ухань, а також відкласти свої подорожі, які не є вкрай необхідними до інших територій Китайської Народної Республіки. В Італії у громадянки України, яка прибула з м. Кремона, був діагностований COVID-19 . Наразі вона знаходиться у лікарні “Cotugno” (м. Неаполь), а її життю, за даними лікарів, нічого не загрожує. Родичі, з якими контактувала громадянка, поміщені у карантинний режим. Зазначена ситуація перебуває на особливому контролі Генерального консульства України в Неаполі та Посольства України в Італії.Італійська сторона відзначає, що на сьогодні уряд повністю контролює епідеміологічну ситуацію в державі, де існують два осередки хвороби у Ломбардії та Венето, в той же час як в інших регіонах фіксуються поодинокі випадки, що не становлять масової загрози для жителів.                                                         27 лютого розпочався процес висадки пасажирів із круїзного лайнері «Diamond Princess», де знаходилося 25 громадян України-членів екіпажу лайнеру. Після висадки на берег всі пройдуть двотижневий карантин, після чого, за умови отримання повторних негативних результатів відповідних тестів, вони отримають можливість виїзду за межі Японії. Станом на 28 лютого , три громадянина України, в яких діагностовано наявність вірусу COVID-19, продовжують перебувати в медичних закладів м. Токіо. Наразі стан наших співвітчизників задовільний. 27 лютого була виписана з лікарні громадянка України, яка вже пройшла необхідний курс лікування, та наразі перебуває в одному з місцевих готелів.28 лютого по всій Україні у визначених медичних закладах почались навчання на випадок фіксації коронавірусу. Вже відбулись навчання у Києві в Олександрівській лікарні та в Луцьку. У них взяли участь медики, рятувальники, представники поліції та органів місцевої влади.Медична система повністю готова на випадок фіксації коронавірусу. В Україні є близько 12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тисяч лікарів-інфекціоністів та 5 тисяч інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та інфекційних боксах.28 лютого до Центру громадського здоров'я МОЗ України надійшли 2 повідомлення про підозру на COVID-19 із Івано-Франківської та Кіровоградської областей. В обох випадках особи повернулися з Італії та мають прояви гострого респіраторного захворювання. Попередні результати дослідження матеріалу відібраного від захворілих осіб, проведені у вірусологічних лабораторіях обласних лабораторних центрів методом ПЛР, дали негативний результат на віруси грипу. Зразки для подальшого дослідження були надіслані до вірусологічної-референс лабораторії. Центр Громадського здоров’я МОЗ України за підтримки ВООЗ організував та проводить дводенний тренінг для епідеміологів та вірусологів як готуватися та реагувати на спалах COVID-19.Тренінг сфокусовано, по-перше, на наданні повної інформації про новий коронавірус, а також останніх рекомендацій ВООЗ. По-друге, на поширенні практичної інформації як алгоритми дій для лікарів-епідеміологів та вірусологів, що працюють у лабораторіях при роботі з випадком, який відповідає визначенню COVID-19.Окрім цього, тренінг включає сесію з комунікації як працювати з інформацією під час кризової ситуації, як спалах COVID-19 у світі.У тренінгу беруть часть понад 70 фахівців епідеміологів та вірусологів з Києва та регіонів України.CDC оприлюднило  тимчасові рекомендації для підприємств та роботодавців щодо реагування на COVID-19:

• Працівники із симптомами гострих респіраторних захворювань мають повідомити свого керівника та залишатися вдома.
• Якщо на роботу вийшла людина з гострим респіраторним захворюванням, її слід відокремити від інших працівників та негайно направити додому. 
• Варто регулярно проводити прибирання на робочому місці: очищати поверхні, стільниці та дверні ручки відповідними засобами для чищення. 
• Працівники мають обробляти руки дезінфекційними спиртовмісними засобами або мити руки з милом не менше 20 секунд.
• При плануванні відряджень варто дотримуватися рекомендацій https://bit.ly/2HCKKW0

Детальніше за посиланням: https://bit.ly/39PsC7E

На сайті Кабінету Міністрів України публіковано розпорядження від 03.02.2020 №93-р “Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої короновірусом 2019-nCoV“.

Зазначене розпорядження КМУ:

• встановлює режим підвищеної готовності для всіх систем цивільного захисту. Це дозволить мобілізувати сили та оцінити існуючі засоби реагування, вчасно поповнити резерв для забезпечення готовності на випадок виникнення епідемії;
• встановлює тимчасові обмеження та особливі умови для в’їзду в Україні осіб, які перебували у провінції Хубей Китайської Народної Республіки, шляхом їх ізоляції протягом 14 днів у визначенні Міністерством охорони здоров’я заклади;
• затверджує Національний план протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, на 2020 рік.

МОЗ України до мережі обласних лабораторних центрів та закладів охорони здоров'я були направлені алгоритми дій:

• лікарів клініцистівпри зверненні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV, зокрема особливостей ведення пацієнта та дотримання вимог інфекційного контролю;
• лікарів-епідеміологівпри виявленні особи, яка відповідає визначенню випадку 2019-nCoV, зокрема порядку інформування та епідеміологічного розслідування;
• лабораторного обстеження осіб у вірусологічних лабораторіях, які відповідають визначенню випадку 2019-nCoV для лікарів вірусологів, зокрема порядку проведення цих досліджень та направлення відібраних зразків;
• для населення, у разі підозри у них захворювання викликаного 2019-nCoV, з метою розміщення у громадських місцях.

Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:

• часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
• під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
• якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
• не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження;

Автор: провідний інженер з охорони праці

Опубліковано: 12 березня 2020, 13:08

Перегляди: 534