23–24 квітня 2026 року в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди в дистанційному форматі відбулася ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістичні дослідження: традиції, виклики, інновації», у якій взяли участь викладачі кафедри української філології.
На пленарному засіданні учасники конференції мали змогу прослухати доповіді відомих в Україні та за кордоном дослідників. Свої наукові здобутки представили Алла Архангельська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри славістики, Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка), Флорій Бацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства, Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, Україна), Світлана Бибик, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, Інститут української мови НАН України (м. Київ, Україна), Андрій Даниленко (Andriy Danylenko), доктор філософії (PhD), професор (Professor Full), керівник слов’янської програми лінгвістики кафедри сучасних мов і культур, Університет «PAСE» (м. Нью-Йорк, США), Володимир Дубічинський, ад’юнкт, доктор габілітований (dr hab), Варшавський університет (м. Варшава, Польща) & Тільманн Ройтер (Tilmann Reuther) – професор (м. Клагенфурт, Австрія), Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна), Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор (Україна), професор титулярний (Польща), професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна), Тетяна Коць, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, Інститут української мови НАН України (м. Київ, Україна), Алла Лучик, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального та слов’янського мовознавства, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ, Україна), Лукаш Малецький (Łukasz Małecki), кандидат філологічних наук (dr hab), факультет неофілології, Інститут східнослов’янських філологій, Університет імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща), Олег Семенюк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри міжнародної журналістики, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (м. Київ, Україна), Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, професор кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ, Україна).
Мовознавчі дослідження, висвітлені у виступах, було орієнтовано на актуальні проблеми сучасної гуманітаристики загалом та лінгвістики зокрема. Ішлося про фемінізацію українського жіночого лексикону в системі дослідницьких координат лінгвоекології, режими інтерпретації і прагматичні аспекти смислової організації тексту, сучасний олімпійський дискурс з погляду дотримання мовних норм, а також піднято питання про нормативність в українській мови, як-от: визначено сучасні підходи до трактування граматичної норми, а також висвітлено питання про варіантність в українській літературній мові сьогодення. Гендерні орієнтації в лінгвістиці не втрачають своєї актуальності, що зумовило зацікавлення доповіддю про сміхову культуру сучасних українців крізь призму гумористичної презентації фемінітивів. Пізнавальними були наукові дискусії в межах медійного дискурсу: дослідники зважили на особливості аксіологійних маркерів прецедентного імені в медійному дискурсі й оцінні конотації термінів у сучасних медіа.
Доценти кафедри української філології Наталя Шарманова та Ганна Асмаковська мали змогу презентувати результати свого наукового пошуку щодо метафоричності сучасного фахового дискурсу в межах Секція 2 «Функціювання мови в сучасних дискурсах».
Участь у міжнародному форумі такого рівня стала важливою платформою для апробації наукових ідей та обміну досвідом із провідними мовознавцями. Обговорення традиційних та інноваційних підходів до лінгвістичних досліджень дало змогу визначити нові перспективні вектори для подальших розвідок і вдосконалення освітніх програм. Набутий досвід та налагоджені наукові контакти стануть потужним стимулом для підготовки нових якісних публікацій та зміцнення міжнародного співробітництва.
