ВЕЛЬМИШАНОВНІ СТУДЕНТИ!
У зв’язку з тим, що СУЕНК КДПУ (платформа MOODLE) тимчасово не працює, просимо погоджувати питання, пов’язані з навчальною діяльністю в період карантину, з викладачами кафедри української мови за альтернативними комунікаційними каналами зв’язку. Задля впорядкованої роботи просимо надсилати всі завдання для самостійного опрацювання з дисциплін кафедри на електронні адреси викладачів:
|
|
ПІБ викладача |
Електронна адреса |
Академічні дисципліни, групи |
|
1. |
Бакум З. П. |
Практикум з української мови (УФР-19) |
|
|
МНУМ (УАФ17, УФР-17, УПФ-17) |
|||
|
Основи академічного письма (АНФ-18, АНП-18, РАФ-18, НАФ-18) |
|||
|
2. |
Березовська-Савчук Н. А. |
Українська мова як іноземна (іноземці) |
|
|
УМПС (АНФ-19) |
|||
|
3. |
Білоконенко Л. А. |
СУЛМ (УАФ-19) |
|
|
Практикум з української мови (УПФ-19) |
|||
|
СУЛМ (УФР-16, УАФ-16) |
|||
|
Стилістика (УФР-16, УАФ-16) |
|||
|
Основи академічного письма (ДВП-18, ДВХ-18) |
|||
|
Соціолінгвістика (СМК-18) |
|||
|
4. |
Бузько С. А. |
УМПС (ХІ-19, ЕКО-19, ФК-19-1, ФК-19-2, БХ-19, БП-19) |
|
|
УМПС (ГЕО-19, ТУР-19) |
|||
|
Практикум з української мови (УІФ-19) |
|||
|
Українська мова як іноземна (іноземці) |
|||
|
5. |
Вавринюк Т. І. |
Теорія комунікації (УФР-19) |
|
|
СУЛМ (УАФ17, УФР-17, УПФ-17) |
|||
|
Основи теорії мовної комунікації (переклад-19) |
|||
|
Основи академічного письма (ПСО-18, ПЛП-18, ПТ-18) |
|||
|
Основи академічного письма (МІ-18, ФМ-18, І-18, ІМ-18) |
|||
|
6. |
Вербовий М. В. |
Українська діалектологія (УАФ-18, УФР-18, УПФ-18) |
|
|
Редагування освітніх видань і лінгвістика тесту (УФР-18) |
|||
|
Редагування освітніх видань і лінгвістика тексту (УФР-17) |
|||
|
Редагування освітніх видань і лінгвістика тексту (УФР-16) |
|||
|
УМПС (ТОА-19,ТОКМ-19) |
|||
|
7. |
Городецька В. А. |
Актуальні проблеми українського мовознавства (магістри) |
|
|
Українська мова як іноземна (іноземці) |
|||
|
Основи академічного письма (СО-18) |
|||
|
8. |
Іншакова І. О. |
лікарняний |
|
|
9. |
Качайло К. А. |
СУЛМ (УПФ-19, УФР-19, УІФ-19) |
|
|
СУМ (переклад-19) |
|||
|
УМПС (АНФ-19, НАФ-19, РАФ-19) |
|||
|
10. |
Колоїз Ж. В. |
Академічне письмо та риторика (АС-19) |
|
|
Основи академічного письма (МХК-18, ХХК-18) |
|||
|
11. |
Малюга Н. М. |
СУЛМ (УАФ-18, УФР-18, УПФ-18) |
|
|
12. |
Мішеніна Т. М. |
Латинська мова (УПФ-19, УФР-19, УІФ-19, УАФ-19) |
|
|
Практикум з української мови (УАФ-19-1) |
|||
|
Теорія і практика перекладу (УФР-17) |
|||
|
Основи академічного письма (ОМД-18) |
|||
|
13. |
Цоуфал Л. С. |
Основи академічного письма(ТОА-19,ТОКМ-19) |
|
|
14. |
Шарманова Н. М. |
Комп’ютерні технології в сучасному видавничому процесі (УФР-16) |
|
|
Практикум з української мови (УАФ-19-2) |
|||
|
Українська мова у професійній сфері (СМК-19) |
|||
|
Спецкурс «Українська пареміологія» (УФР-16) |
|||
|
Українська мова як іноземна (іноземці) |
|||
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 334
На період загальних карантинних заходів викладання академічних дисциплін відбувається дистанційно. Студіювання переважної частини навчальних курсів у цей період здійснюється за допомогою застосування СУЕНК КДПУ, де зареєстровано й наповнено навчальним контентом дисципліни кафедри української мови для всіх освітніх рівнів – першого (бакалаврського), другого (магістерського) і третього освітньо-наукового (доктор філософії PhD) рівнів вищої освіти.
На кожен тиждень карантину окремо виставлені Завдання на платформі MOODLE (https://moodle.kdpu.edu.ua/course). Викладачі зробили відповідні дописи й оголошення на сайті та передали старостам академічних груп інформацію через інші комунікаційні канали зв’язку, аби проінформувати студентів про специфіку дистанційного засвоєння тієї чи тієї теми, хід виконання і процедуру оцінювання завдань. Окрім того, такі ж щотижневі завдання розіслані здобувачам вищої освіти на електронну пошту.
У процесі безконтактного спілкування зі студентами зроблено акцент на тому, що виконувати завдання варто згідно з розкладом і звітувати про виконання щотижня. Практичні й лабораторні завдання з дисциплін супроводжуються контактною інформацією викладачів, що уможливлює спілкування через електронну пошту чи інші інформаційно-комунікаційні засоби зв’язку зі студентами.
Консультування студентів забезпечується і через платформу МООDLE, і у вигляді усного телефонного діалогу. Відповідно продумана перевірка виконаних студентами практичних робіт з дисциплін кафедри української мови, які викладаються на факультеті української філології та на інших факультетах університету.
Функціонування в навчальному процесі електронних навчальних курсів носить уже традиційний характер, тож доступ студентів до електронних освітніх ресурсів здійснюється у звичайному режимі, що дає змогу навіть у нестандартних, надскладних умовах якісно проводити інтерактивну взаємодію між викладачами та студентами. Разом з іншими сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями такий методичний і дидактичний супровід є досить оптимальним в організації та здійсненні контролю самостійної роботи і практичної підготовки студентів.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 275
11 березня на кафедрі української мови відбулося секційне засідання щорічної звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу. У роботі конференції взяли участь викладачі й аспіранти, які представили напрацювання з актуальних питань мовознавства й лінгводидактики.
Доповіді, виголошені на секційному засіданні, охоплюють широке коло лінгвістичних і методичних проблем. Усі доповідачі акцентували на важливості порушуваної тематики, запропонованої для обговорення, та відповідних шляхах розв’язання тієї чи тієї наукової проблеми.

Робота україномовної секції завершилася підведенням підсумків, де кожний з учасників визначив перспективи власних наукових пошуків у царині сучасного вітчизняного мовознавства й лінгводидактики, окреслив можливість застосування результатів лінгвістичних досліджень у викладанні основних мовознавчих курсів і спецкурсів у вищій школі.
Загалом конференція пройшла в атмосфері відкритого, невимушеного спілкування: жвава лінгвістично-методична дискусія, зацікавлене обговорення питань, рекомендації досвідчених викладачів для наукової молоді.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 363
Нещодавно на базі Криворізької гімназії № 127 відбувся міський освітній івент «Соціальна й практична спрямованість освітнього процесу в профільній школі».
Учасниками івенту були представники департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради, методисти КЗ «Інноваційний центр» Криворізької міської ради, заступники директорів з навчально-виховної роботи закладів загальної середньої освіти з профільного навчання.

У межах третього методичного блоку цього заходу перед учасниками виступила з доповіддю «Апробація змін до нової редакції українського правопису в контексті профільної освіти» Ксенія Анатоліївна Качайло, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови КДПУ.

Презентація до виступу викликала інтерес усіх присутніх: учасники конспектували приклади до змін в українському правописі, задавали запитання, обговорювали впровадження нових правил у освітній процес.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 424
21 лютого 2020 року в Криворізькій гімназії № 127 було проведено виїзне тренувальне тестування з української мови та літератури для учнів 10 та 11 класів. Доцент кафедри української мови Ксенія Анатоліївна Качайло вже 4 рік поспіль виїжджає до м. Інгулець, щоб допомогти учням краще підготуватися до ЗНО та провести бесіди в межах профорієнтаційної роботи.

Директор гімназії Антоніна Анатоліївна Воробйова та завуч Вікторія Анатоліївна Бущенко підтримують тісні зв’язки з викладачами Криворізького державного педагогічного університету, запрошуючи їх до участі у різних заходах та до творчої співпраці. Цього року вони організували пробне тренувальне тестування з української мови та літератури у Міжнародний день рідної мови.

Виконували завдання тестів 84 учні гімназії. Результати роботи одинадцятикласників виявилися кращими, ніж результати школярів 10 класів. Однак гімназисти зацікавлені у діагностуванні власних знань, щоб зосередитися на пробілах і вчасно довчити необхідний матеріал.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 353
За своїми метою, завданнями, змістом і формами проведення педагогічна практика покликана підготувати майбутнього словесника до самостійної роботи в умовах нової української школи. Нині студенти IV курсу денної форми навчання факультету української філології вирушають на виробничу практику в заклади середньої освіти м. Кривого Рогу. Цей важливий етап у професійному зростанні майбутніх філологів проходить дещо пізніше, порівняно з минулими роками, проте пояснюється загальною епідеміологічною ситуацією і в регіоні, і в державі.
Згідно з навчальним планом і графіком навчально-виховного процесу в Криворізькому державному педагогічному університеті на педагогічну практику направлено 23 студенти IV курсу в міські загальноосвітні школи. Одна студентка проходитиме виробничу практику за індивідуальним направленням.

Тож сьогодні проведено настановчу конференцію на чолі з керівником педагогічної практики в університеті ст. викладачем кафедри української мови Л. С. Цоуфал. На заході були присутні також групові методисти, відповідальні методисти з кафедри педагогіки та кафедри психології.

Студенти ознайомилися зі специфікою проходження виробничої практики, основними вимогами фахових методистів, методистів-педагогів і психологів, термінами проходження педпрактики й подання звітної документації. Студентам наголошено, що новацією цьогорічної практики є проведення залікових уроків з усіх спеціальностей першого (бакалаврського) рівня освіти. Зроблено акцент на тому, що цей вид діяльності студента-практиканта оцінюється за низкою критеріїв, на підставі чого виводиться підсумкова залікова оцінка.
Керівник педагогічної практики Л. С. Цоуфал зачитала наказ КДПУ про направлення студентів IV курсу факультету української філології на виробничу практику, зорієнтувала на терміни проходження практики і дату проведення підсумкових педрад у закладах середньої освіти та звітної конференції в університеті. Крім того, проведено інструктаж із техніки безпеки й дотримання життєзберігальних технологій.
Присутні на настановчій конференції методисти висловили впевненість у тому, що отримані протягом трьох з половиною років навчання в університеті теоретичні знання, практичні вміння й навички обов’язково стануть у нагоді студентам в освітньому процесі.

Щиро бажаємо практикантам-словесникам творчої наснаги, професійних успіхів і зростань, невичерпної енергії й оптимізму, упевненості у власних силах і правильності обраного фаху в житті!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 383
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 311
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Увесь світ відзначає його з присмаком гіркоти. Не тільки події 21 лютого 1952 року в Бангладеші надають цьому святу тремтливого відчуття, а й те, що тільки в окремі дні люди згадують про свої громадянські рідномовні права й обов’язки. І в цей день, і в інші ми всі повинні пам’ятати прописні істини: рідна мова дається Богом, а чужа – людьми, іноді її приносять і на вістрі ворожих списів.
Декалог рідномовних обов’язків кожного свідомого громадянина декларує найважливіші мовні заповіді, які давно вже стали хрестоматійними: «Мова – то серце народу: гине мова – гине народ», «Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією…», «Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ» (Іван Огієнко). До десяти рідномовних обов’язків належать й інші принципи мовного об’єднання і становлення суспільства, як-от: «Головний рідномовний обов’язок кожного громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови».
Напередодні Міжнародного дня рідної мови та задля утвердження престижу української мови кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету запропонувала професорсько-викладацькому складу і студентству долучитися до когорти «Знавців рідного слова». Задля перевірки рівня мовностилістичної вправності усі бажаючі взяли участь у тестуванні на платформі MOODLE. Викладачі і студенти мали змогу пересвідчитися у власних уміннях і навичках з культури української мови, адже для проходження тестів запропоновано завдання різних типів.
Найкращими виявилися здобутки таких наших співробітників – справжніх знавців рідного слова :
Мальченко Світлани Леонідівни (І місце)
Козаченко Надії Павлівни (ІІ місце)
Василюк Тамари Григорівни (ІІІ місце)
Захарової Наталії Олександрівни
Польгун Катерини В’ячеславівни
та студентів факультету української філології:
Гончаренко Катерини
Красулі Олени
Пугач Ганни.
Нагородження переможців почесними грамотами відбулося 20 лютого на урочистому заході, приуроченому до Міжнародного дня рідної мови, за участю ректорату університету.


Кафедра української мови висловлює велику подяку всім, хто успішно пройшов тестування й виконав усі завдання з культури рідної мови, і зокрема викладачам на чолі з ректором КДПУ:
Шрамкові Ярославу Владиславовичу
Бойко Світлані Петрівні
Дирді Ірині Анатоліївні
Кучер Світлані Леонідівні
Печеніній Наталі Анатоліївні,
аспірантам:
Микитенко Марині
Неваліхіній Тетяні
Поляковській Ользі
Шумській Дарії
та студентам психолого-педагогічного факультету, факультету мистецтв і факультету української філології :
Джепі Аліні
Левченко Вікторії
Лисенко Богдані
Приступі Яні
Рижанковій Олені.
Щиро бажаємо всім, хто долучився до цієї інтелектуальної акції, запровадженої кафедрою української мови, успіху й результативності, наснаги і витримки в подальших фахових звершеннях!
Хай виявленні знавцями рідного слова мовностилістичні уміння й навички сприятимуть професійному зростанню професорсько-викладацького складу університету і студентської молоді, активізації академічної мобільності та піднесенню престижу вітчизняної науки й освіти!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 360
20 лютого відбувся захід до Дня рідної мови, який підготували студенти факультету української філології 5 та 2 курсів. Захід пройшов під гаслом "Нам не однаково".
Міжнародний день рідної мови, або Міжнародний день материнської мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. За даними на 2012 рік, кількість мов (і діалектів), що зникають, становить 3054. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли мову перестають, з якоїсь причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови.
Наскрізним об'єднавчим елементом усього дійства став вогонь як символ пам'яті, боротьби, як символ життя і відродження. Мови, як полум'я, можуть горіти вічним вогнем, століттями підтримуватися енергією їхніх носіїв, а можуть раптово згасати, не без "допомоги".
Студенти "прожили" на сцені, свої вібрації вони передали глядацькій залі. Кожен почув суголосні думки: рідна мова – це мова, якою говорять серце і душа; це єдиний засіб висловлення надзвичайно чуттєвого і потаємного; це смичок, що торкається потаємного і грає свою мелодію, і щодосконаліший він є, тим більш вишуканою виходить мелодія.

Рідна мова – це коли кохаєш, а не "любишь", це коли лягаєш мамі на коліна і засинаєш під колискову, а тобі вже 20, це коли співаєш про найголовніше, це коли за кілька тисяч кілометрів люди стають рідними завдяки одному слову. Рідна мова – це коли бабуся садить тебе за стіл, це найтепліше, що є у твоїй душі.

Рідна мова – це мова внутрішньої гармонії і зв'язок зі світом. Коли є свобода висловлюватися так, як того бажає душа і вся твоя сутність.
Мова – вільна.
Не гасіть полум'я рідної мови.
Не позбавляйте її дому.
Не залишайте порожній стілець.
Будь ласка, будьте пильні, будь ласка, бережіть мову...
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 802
До дня пам’яті Героїв Небесної Сотні сьогодні, 19 лютого 2020 року, проведено кураторську годину під гаслом «Герої не вмирають!». Літературно-музичну композицію підготували студенти ІІ курсу групи УПФ–18 (куратор доцент Н. М. Шарманова). На заході були присутні студенти-іноземці ІІ курсу й викладачі кафедри української мови.


Лейтмотивом заходу стало вшанування героїв Революції Гідності та визначення її ролі в історії Української держави. Студенти згадали піднесення в ті страшні дні всієї української спільноти, і зокрема молоді, яку привело на Майдан прагнення відстояти громадянські права і свободи. Перегук смутку й жалоби, шани й захоплення міццю людського духу в контексті кривавих подій дали змогу учасникам заходу перейнятися високими національними почуттями.


Проведення літературно-музичної композиції мало на меті і показ згуртованості, єдності українського суспільства, яке об’єднала спільна ідея волелюбства. Тому й лунали на сьогоднішньому заході такі важливі слова: «Хай пам’ять усіх невинно вбитих згуртує нас, живих, дасть нам силу й волю, мудрість і наснагу задля зміцнення власної держави».
Пам’ятаємо дух і велич Героїв Небесної Сотні!

- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 327










