Кафедра української мови
Факультет Української філології

2 листопада 2024 року громадськість Кривого Рогу мала можливість відвідати публічну лекцію «Гендерна асиметрія в мовному відображенні», яку провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Малюга.

03.11.24_0.jpg

Захід відбувся в рамках проєкту «Фемквартал 3.0» за ініціативи об’єднання «рівні у кривому» та підтримки Української феміністичної мережі за свободу і демократію (місце проведення – Бібліотека на Поштовій). На лекції присутні мали змогу дізнатися чимало затребуваної суспільством інформації, що стосується оприявнення жінки в слові (йшлося про способи мовної ідентифікації жінки; проблеми агентивно-професійної номінації; стратегії статевої нейтралізації засобами мови; гендерну інтерпретацію категорії роду; особливості поєднання граматичних форм під час побудови висловлювань; творення фемінітивів за словотвірними моделями), а також почути думки мовознавчої спільноти щодо фемінітивів в українській мові.

На переконання лекторки, у випадках асиметрії мовних образів чоловіка і жінки слід убачати не тільки звичайний консерватизм соціуму з його традиційною андроцентрично орієнтованою мовною свідомістю, не лише консерватизм мовної структури, яка не встигає оперативно реагувати на динамічний світ соціальної дійсності, але також і фактичний стан самої позамовної дійсності, коли мова відбиває те, що є, що переважає, принаймні на цей момент, у самому відображуваному світі. Мова зовсім не обов’язково є «кривим дзеркалом».

b2681af7d69e21166283ccdd966334ed-1.jpg

b2681af7d69e21166283ccdd966334ed-0.jpg

Наталія Миколаївна аргументувала думку й багатьма прикладами її проілюструвала, що в значенні чоловічого роду яскраво виражена ідея особи взагалі, натомість у грамемі жіночого роду – ідея тільки жіночої статі. Принцип андроцентризму в мові виявляється системно, зокрема й у граматиці. Наприклад, у межах категорії числа, коли слово, що в однині співвідноситься тільки з чоловіком, уживається на позначення, по-перше, сукупності чоловіка й жінки, їхньої спільної дії, ознаки тощо, по-друге, соціальних, етнічних чи інших верств, які складаються, природно, з представників обох статей: українці (татари та ін.) у значеннях «українці й українки», «татари й татарки» і т. ін.; сусіди – «сусід і сусідка; сусіди й сусідки» батьки – це не тільки «батько й батько» (як, наприклад, мн. матері), але й «батько й мати»; батьки й сини – у значенні різних поколінь (не матері й дочки!).

b2681af7d69e21166283ccdd966334ed-3.jpg

b2681af7d69e21166283ccdd966334ed-4.jpg

Активізована тенденція до творення суфіксальних фемінітивів, націлена на забезпечення жінок їхніми власними найменуваннями, має спиратися на дотримання традицій словотворення української мови. Однак ця тенденція стала поширюватися в певних сегментах сучасного публічного мовного простору вже майже автоматично, нерідко призводячи до сплутування й нівеляції виражальних ресурсів різних стилів і жанрів літературної мови: зниження й навіть огрублення конотації дериватів (мер – мерка, персонаж – персонажка) чи такого ж недоречного піднесення їхнього стилістичного статусу (лікарка-епідеміологиня, криміналогиня).

Наталія Малюга, підтверджуючи тезу, що формування гендерної ідентифікації та соціалізації є досить актуальним та важливим питанням у контексті вивчення проблем самоідентифікації та становлення особистості, підводить присутніх до висновку, що словотворчі процеси фемінізації за самою своєю природою не здатні усунути слідів похідності, а отже, і вторинності мовного образу жінки на фоні образу чоловіка у структурі мови.

b2681af7d69e21166283ccdd966334ed-6.jpg

На лекції були присутні люди різних поколінь, зокрема й студентки факультету української філології. Тож надамо їм слово:

Вероніка Ільчук (УПФ-21): Сьогодні ми мали змогу побути у колі «своїх» та поговорити «про своє». Фемінітиви – те, що оточує нас у повсякденному житті. Однак не кожен знає, як правильно їх уживати, які форми є унормованими. Наприклад, у школі мене вчили, що вживання форми «криворіжка» є неправильним, має бути тільки «жителька Кривого Рогу». Натомість на лекції я дізналася, що назви «криворіжець» та «криворіжка» відповідають усім стандартам мови, але кожен має змогу сам для себе обрати форму, яка йому до вподоби. Дуже сподобався виклад інформації: наукова основа, поєднана з цікавими фактами сьогодення, прикладами з життя та емоційно забарвленою розповіддю. Також вразив той факт, що серед переліку професій тільки 0,54% жіночого роду. Тому нам є про що подумати, до чого прагнути та що просувати. Дякуємо за запрошення, за змогу долучитися до цікавої дискусії, де кожен мав можливість поставити запитання та почути змістовну відповідь.

Марія Погрібна (УПФ-21): Лекція пані Наталії Миколаївни була дуже цікавою, сучасною і важливою. Цей захід став для мене хорошою нагодою дізнатися більше про те, як мова впливає на гендерні стереотипи та рівність. Я зрозуміла, чому виникають труднощі з утворенням і використанням у мовленні професійних назв жінок та як мова відображає гендерні ролі. Дякую пані Наталії Миколаївні та «Фемкварталу 3.0» від ініціативної групи «Рівні у Кривому» за можливість відвідування цікавої лекції.

Аліна Гура (УПФ-21): До відвідування лекції я ніколи не замислювалася про гендерну асиметрію в українській мові, зокрема мене вразило, що в найменуваннях професій кількість фемінітивів становить 0,54%. Спочатку це мене дуже обурило, але згодом лекторка обґрунтовано пояснила, чому не потрібно упереджено ставитися до слів, які мають граматичне значення чоловічого роду, але позначають людину загалом. Крім того, нагадала, що в мові є багато гендерно нейтральних слів (наприклад, слово «голова» має багато значень і вживається на позначення як чоловіка, так і жінки). Новим для мене було те, що в діалектному середовищі нормою було називати сина «доцею», «донею» тощо. Загалом хочеться поділитися враженнями про сприйняття: приємно знаходитися в колі однодумців, об’єднаних дружньою атмосферою та потягом до вдосконалення власного мовлення. Дякую за запрошення! Із нетерпінням чекаю нової зустрічі!

02.11.24_1.jpg

02.11.24_3.jpg 

02.11.24_2.jpg 02.11.24_4.jpg

Із дописом про лекцію Наталії Миколаївни Малюги можна ознайомиися за покликанням https://t.me/femkvartal/499

28047
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31