Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства у світовому та європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій.

Запрошуємо обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних українознавчих студій у загальнославістичному аспекті.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 92

Викладачі кафедри української мови є зацікавленою стороною в розширенні своєї освітньої мережі, активно працюють над побудовою довгострокових відносин у професійній галузі. 10 травня завідувачка кафедри професор Жанна Колоїз, доценти Наталя Березовська-Савчук (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), Вероніка Городецька, Наталія Малюга (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти) взяли участь в онлайн-вебінарі про програми обміну професійним досвідом між Канадою та Україною, організованому Центром українськомовної освіти (Ukrainian Language Education Centre) Канадського інституту українських студій при Університеті Альберти.

Доповідачі Надія Прокопчук та Олена Гузар поділилися досвідом успішної взаємодії Саскачеванського університету з освітніми закладами Тернополя; Богдан Колос та Борислав Білаш розповіли про довгостроковий проєкт між освітніми фахівцями провінції Онтаріо та Львова.

Під час обговорення презентацій учасники онлайн-вебінару акцентували на важливості й затребуваності спільних ініціатив між університетами, шкільними радами та українською громадою; обговорили перспективи підтримки довгострокових відносин. Досвідчені керівники проєктів дали ґрунтовні відповіді на запитання усіх зацікавлених сторін.

Присутні мали змогу  більше дізнатися про програми обміну в освітній сфері, запропоновані різними провінціями Канади, а також специфіку організації освітніх проєктів Канада-Україна. Директор ULEC Оленка Білаш та координатор досліджень Марія Острога доклали чимало зусиль до підготовки цього цікавого заходу, майстерно скеровували зустріч, спонукаючи учасників онлайн-вебінару до діалогу.

Викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету висловили вдячність за можливість долучитися до семінару, організованого ULEC, почути корисний досвід. «Ми відчули емпатію, надзвичайно це цінуємо. Ця зустріч для нас стала мотиваційною (надихнулися досвідом тернопільців і львів’ян): так хочеться, щоб і ми навчали української мови студентів із діаспори, щоб започаткувалася Літня школа, аби могли щедро поділитися своїми знаннями і вміннями. Хоч у дистанційному форматі, бо навчання в аудиторіях для нас уже третій рік не видається можливим», – висловила спільну думку доцент Наталія Малюга.  

Організатори вебінару, дбючи про зворотний зв’язок, запропонували пройти опитування, у якому всі присутні змогли зробити загальну оцінку вебінару; указати на ті аспекти, які найбільше сподобалися; висловити власну думку щодо того, як обмін досвідом між учителями з Канади та України може покращити якість навчання в установі, яку представляють учасники анкетування; внести пропозиції, націлені на покращення організації та проведення аналогічних вебінарів у майбутньому, запропонувати теми заходів на перспективу.

Зичимо колективу ULEC успіху в усіх починаннях. Радо приєднуватимемося до нових заходів.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 217

Кафедра української мови КДПУ, дбаючи про фахове зростання здобувачів освіти, формування цілісного наукового світогляду та об’єктивної картини світу, наполегливо працює над вибудовуванням плідних професійних зв’язків з освітніми установами за кордоном. Викладачі кафедри мають цінний досвід співпраці з колегами з Канадського інституту українських студій (КІУС) при університеті Альберти.

Канадський інститут українських студій незмінно тримає високий академічний стандарт, він є надійним джерелом експертних знань про мову, культуру, діаспорні спільноти й актуальну ситуацію в Україні. Досвід підтримки української громади, який уможливлює інноваційні, ґрунтовні та об’єктивні дослідження в царині україністики, є рушійним чинником для вихованців Альбертського університету та інших закладів вищої освіти у різних куточках світу. Установа, як відомо, провадить науково-дослідну та  видавничу діяльність з української та україно-канадської тематики.

Структурним підрозділом Канадського інституту українських студій є Методичний центр української мови (МЦУМ), який сприяє розвитку українськомовної освіти в Канаді й за кордоном, а також міжнародних контактів: підтримує двомовні програми, підвищує професійний рівень учителів української мови, розробляє навчальні та методичні ресурси для середньої і вищої освіти, проводить дослідження, пов’язані з тематикою українськомовної освіти і суміжних галузей, не залишає поза своєю увагою і зв’язків із громадськістю.

Методичний центр української мови здійснює інформування зацікавлених сторін через електронне видання ULEC News, у цей бюлетень завжди збирає цікаві й корисні матеріали, актуальні для українців на різних материках, а також тих, хто вирішив вивчати мову сильної духом нації. Ми пишаємося, що  в команді ULEC працює PhD Дарія Полянська (координатор досліджень) – випускниця факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету за освітньою програмою «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова».

Наші колеги радо відгукнулися на запит МЦУМ надати інформацію про свою участь у реалізації національної культурної стратегії за допомогою лінгвістичних засобів. На сторінках бюлетеня ULEC News (vol. 4, issue. 8) у рубриці Resources широкій громадськості представлено фахову оцінку надзвичайно затребуваного в суспільстві навчального посібника «Нові стандарти українського письма» (Малюга Н., Городецька В. Нові стандарти українського письма : навч. посібн. Київ : Каравела, 2022. 152 с.). Наразі для більшості членів українськомовного колективу не втрачає актуальності виклик адаптуватися до чинної редакції Українського правопису, а завдання видання, авторками якого є доценти кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету  Наталія Малюга і Вероніка Городецька, скеровані на засвоєння основних орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови. Нам приємно, що праця наших колег не залишилася поза увагою КІУСу, дякуємо за публікацію інформації про доробок доцентів кафедри української мови, сподіваємося, вона знайде свого адресата.

Методичний центр української мови (МЦУМ) при Канадському інституті українських студій задля підвищення професійного рівня вчителів української мови проводить педагогічні семінари. Будучи одним із засновників Українознавчого консорціуму інтернет-порталу, МЦУМ узяв участь у розробці інтернет-порталу для учнів, учителів і батьків oomroom.ca, що містить навчальний та культурологічний контент українською мовою. Для послуг учителів української мови МЦУМ утримує велику бібліотеку – понад 7 000 примірників друкованої, відео-, аудіопродукції та наочних матеріалів.

Викладачі кафедри української мови отримали запрошення взяти участь в онлайн-вебінарі про програми обміну професійним досвідом між Канадою та Україною. Ці програми є результатом довгострокових відносин між нашими країнами, вони акумулюють 125-річну історію викладання української мови в Канаді. Запланований вебінар надасть історичний контекст для багатьох нових шкіл, які розпочали діяльність із 2022 року, а також для понад 200000 українців, які зареєструвалися в програмі CUAET Канади.

 На цьому вебінарі можна буде дізнатися про:

– історію програм обміну, запропонованих різними провінціями;

– специфіку організації освітніх проєктів Канада-Україна;

– важливість підтримки довгострокових відносин;

– переваги знання політики та пріоритетів міністерств освіти, а також важливість спільних ініціатив між університетами, шкільними радами та українською громадою;

Крім того, ви почуєте відповіді на ваші запитання від досвідчених керівників проєктів.

Приєднуйтесь до вебінару та розширюйте свою освітню мережу.

Time: May 10, 2024, 11:00 PM (Kyiv)
Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/82858070367?pwd=bmh6V1BqR3N4d1FWMWlMWllZd2w2dz09

Meeting ID: 828 5807 0367
Passcode: ULEC24

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 227

Молодою сонячною силою, духмяною зеленою красою вже кілька тижнів буяє весна-панна!.. Ось промайоріла вона ніжним вербовим гіллям останньої передпасхальної неділі – і вже зовсім скоро озветься до нас великодніми переливами самодзвонними, закличе нас до Божого Храму, сповіщаючи про Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

І в ці прекрасні дні, в очікуванні великодньої благої вісті, хочеться бути ближчим до кожного, дарувати всім доброту й любов свого серця, відчувати себе часточкою великої університетської й усеукраїнської родини, що соборно, одностайно готується прийняти в очищену Великим постом душу Воскреслого Христа.

Дні останнього тижня перед Великоднем сповнені згадок про важкий шлях Спасителя: від радісного входу в Єрусалим – до трагічної ночі в Саду Гетсиманському та останніх годин Месії на хресті. Тож поринаючи пам’яттю в ті далекі біблійні події, проживімо цей тиждень гідно, не піддаючись жодним спокусам! Нехай мученицький подвиг Спасителя та Його радісне Воскресіння буде для всіх – хто вірить і хто не вірить – прикладом того, як послідовно треба боротися за праведні ідеї та принципи й водночас як треба жертвувати заради ближнього найдорожчим, що в нас є. Не шкодуймо рідним та знайомим свого тепла, своєї уваги та допомоги, аби хоч трішки бути схожими на Сина Божого, нехай кожен зуміє здобути свою маленьку великодню перемогу – прогнати з душі  власних Юду й Петра, аби й на мить не закрадалися до наших сердець зрада та сумніви, заздрість, лукавство, неправда. Нехай живе в нас надія, любов і віра – у Бога й у самих себе, у людську доброту та чесність, у Воскресіння добра, миру й справедливості, у Відродження й розвій нашої держави! Ідімо разом до того Великоднього Українського Собору, нехай над ним для кожного з нас навіки сходить Сонце Правди – як символ вітаїзму, неоромантичної перемоги життя над смертю.

І нехай, як гімн тій перемозі, як найсолодша у світі поезія, звучать і стоголосо відлунюються в кожній душі слова «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 206

25 квітня 2024 року на факультеті української філології відбулося засідання міжкафедрального науково-методичного семінару за участі зовнішніх рецензентів, на якому проф. Жанна Василівна Колоїз – гарант ОНП «Українська мова та література» – презентувала проєкт нової ОНП, покликаний модернізувати й оптимізувати освітній процес для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності 035 Філологія.

У засіданні міжкафедрального науково-методичного семінару взяли участь науково-педагогічні працівники факультету української філології на чолі з деканом доц. Л. М. Семененко, а саме: проф. С. І. Ковпік, проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Г. Г. Асмаковська, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, здобувачі, що навчаються за ОНП «Українська мова та література» (2021): К. Білобровська, М. Кірєєва, Ю. Кравченко, Д. Щербина та ін.

Члени робочої групи: Л. А. Білоконенко, д. філол. н., проф. професор кафедри української мови, С. І. Ковпік, д. філол. н., проф., професор кафедри української та зарубіжної літератур, М. В. Варданян, д. філол. н., проф., професор кафедри перекладу та слов’янської філології, Н. С. Голікова, д. філол. н., доц., професор кафедри української мови Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, М. В. Кірєєва, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня (ІІІ курс), Ю. В. Кравченко, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня (ІІ курс). 

До обговорення програми долучилися зовнішні стейкхолдери (рецензенти): Тетяна Валеріївна Бикова, д. філо. н., проф., професор кафедри української літератури Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Тетяна Євгенівна Гуцуляк, д. філол. н., доц., доцент кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Лариса Павлівна Кислюк, д. філол. н., старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України (відділ лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики), Тетяна Анатоліївна Космеда, д. філол. н., проф., професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Світлана Василівна Ленська, д. філол. н., проф., професор кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

На цій зустрічі заслухали доповідь керівника робочої групи (гаранта ОНП) Жанни Василівни Колоїз, яка виклала загальну інформацію із профілю представленого на обговорення проєкту, дала йому ґрунтовну характеристику, детально зупинившись на особливостях програми, її меті, обсязі кредитів специфіці освітнього складника, інтегральній та загальних компетентностях у зрізі акредитованої ОНП (2021) і запропонованого проєкту ОНП (2024). Чимало уваги приділила програмним компетентностям і програмним результатам навчання, умотивувала вибір освітніх компонентів, як обов’язкових, так і вибіркових, акцентувавши на спеціальному складникові, що передбачає ОК Сучасний літературний дискурс Придніпров’я, ОК Комп’ютерна лінгвістика / Корпусна лінгвістика, і враховує пропозиції рецензентів. Доповідачка зауважила на тому, що пропонована освітньо-наукова програма є збалансованою, відповідає стандартам і запитам здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня.

Після доповіді присутні мали змогу поставити запитання, висловити свої міркування щодо тих чи тих аспектів ОНП.

Лариса Павлівна Кислюк д. філол. н., старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України (відділ лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики) висловила думку про те, що потрібно однозначно підтримати обговорювану програму, особливо під час війни: колеги самовіддано працюють у складних умовах і дбають про майбутнє нашої гуманітарної освіти, про підготовку кадрів, а це заслуговує на глибоку повагу та найвищу оцінку.

Про ОНП Лариса Павлівна додала таке: вона має чітко окреслену прикладну орієнтацію і водночас передбачає дотримання в освітній діяльності фундаментальних принципів і підходів сучасної вищої освіти. Розробники програми вбачають її основне призначення в конкурентоспроможності здобувачів освіти «доктор філософії» на сучасному ринку праці. Це дійсно важливо, оскільки програма, яку ми обговорюємо, орієнтована на засвоєння і нових знань, і нових технологій, і різноманітних інновацій. Рецензент вважає, що розробники досягли справді оптимального балансу між обов’язковими та вибірковими компонентами програми, детально виклали форми, методи навчання, різновиди занять, систему оцінювання знань і наукової діяльності здобувачів, форми атестації. Схвальним є зменшення кількості загальних кредитів до 50 і перенесення виробничої практики на другий рік навчання, що дасть змогу здобувачам зосередитися на написанні дисертації.

Пропозиція, окреслена в рецензії, передбачає освоєння курсу Комп’ютерна лінгвістика. Лариса Кислюк наголосила, що ця назва умовна, можна назвати інакше, наприклад Лінгвістичні бази даних, однак курс потрібний для глибшого ознайомлення із сучасними лінгвістичними продуктами, викладеними онлайн, і оволодіння  навичками, необхідними для роботи з ними. У програмних результатах згадано про вміння використовувати ІКТ у своїй науковій роботі, але із власного досвіду керування аспірантами Лариса Павлівна рекомендує зробити акцент на роботі з лінгвістичними базами даних – електронними словниками різних типів, доступними онлайн, корпусами української мови, електронними бібліотеками. Тут важливим є практичний аспект роботи з базами даних, тому логічно, що підсумковим видом контролю визначено залік.

Загалом, на думку Лариси Павлівни Кислюк,  ОНП відповідає вимогам, визначеними нормативними документами, і цілком здатна забезпечити фундаментальну підготовку здобувачів вищої освіти третього рівня, тому її можна рекомендувати для впровадження в освітній процес Криворізького державного педагогічного університету.

Тетяна Анатоліївна Космеда д. філол. н., проф., професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) назвала позитивні зміни, на які варто звернути увагу. Рецензент особливо відзначила підхід до стандартизації компетентностей, узагалі до стандартизації всього процесу. Це важливо насамперед тому, що ми живемо в одній країні, де мають бути однакові вимоги до здобувачів освіти. У разі переведення з одного навчального закладу в інший аспірант може зіткнутися з певними проблемами, однак, маючи цю стандартизацію, можемо говорити, що перебуваємо в одному освітньому процесі.

Також Тетяна Анатоліївна відзначила вектор на компресію, якої потребують докторанти. Досить важливим у запропонованій ОНП є її націєцентризм, лінгвопатріотизм, а також врахування регіонального аспекту, який реалізовується в ОК Сучасний літературний дискурс Придніпров’я, що власне вирізняє презентовану програму від подібних програм інших ЗВО. Регіональна специфіка – це потрібний складник ОНП, адже вона дає цілісну картину по всій Україні, людина має бути скерована на те, що поруч, у чому вона живе. Схвально оцінений також і універсальний складник, оскільки він формує базу, яку інколи доводиться пропрацьовувати в індивідуальних бесідах, під час консультацій з докторантами, бо бракує знань з такої дисципліни, як Академічного письма і риторики, яка наявна в рецензованій ОНП. Названий ОК однозначно допомагає готувати здобувача і до писемної, і до усної форми взаємодії, виступів на конференціях, участі в обговоренні.

Важливим аспектом назвала Тетяна Космеда й методологію наукових досліджень, що потрібно врахувати майбутнім докторам філософії при написанні своїх наукових праць. У нас є тягла традиція, про яку забувати не можна, тому навчатися методології наукових досліджень потрібно відповідно до сучасних вимог. Проблема історіографії кожного лінгвістичного напряму повинна виокремитися, тоді лакуну лінгвоісторіографії можна ліквідовувати, що однозначно є добрим результатом. В ОНП є ОК Сучасна наукова філософія, однак чи не було б краще додати складник, розширити до лінгвофілософії. Цей аспект знань дуже потрібний нашим докторантам, особливо у проєкції науковця-філолога.

Наскрізним у програмі є персоноцентризм, що прослідковуємо в моніторингах, проведених серед здобувачів освіти третього (освітньо-наукового) рівня. Окремим коментарем Тетяна Анатоліївна відзначила виробничу практику, орієнтуючись на власний досвід, коли докторанти незадоволені її проведенням. Планувати цю практику потрібно не на окремий період, а на якийсь конкретний рік, оскільки дехто, працюючи у виші й маючи власні заняття, може провести одне або кілька відкритих занять.

Тетяна Євгенівна Гуцуляк, д. філол. н., доц., доцент кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича висловила свої міркування про ОНП. У своєму виступі вона розставила акценти на те, як змінилася програма. Звернула увагу на позитивних моментах, що можуть бути привабливими для вступників. У складі робочої групи 5 докторів наук і здобувачі ІІ і ІІІ курсі, які можуть дати оцінку програмі, бачать її із середини, відчувають, який вона може дати результат. З огляду на те, що ця програма готує фахівців і з мови, і з літератури заслуговує на схвалення різноплановий склад рецензентів. На думку Тетяни Євгенівни, достатньо повно і зрозуміло подано характеристику, а на публічній презентації ОНП акцентовано на меті, яка зараз має переконливий й ґрунтовний вигляд. Вступники на цю програму можуть побачити, які методи, яка методика, які технології та інструменти навчання будуть використовувати. Програма чітко визначає, на що буде зорієнтовано навчальний процес. Майбутні аспіранти розумітимуть, до яких результатів їм потрібно бути готовими, як-от: педагогічний, організаційно-управлінський, науково-дослідницький складники підготовки.

Важливим моментом є те, що у програмі розгорнуто подано перелік тих сфер, у яких майбутні випускники матимуть змогу працевлаштуватися. Усе чітко, відповідно до класифікаторів. Варто відзначити й те, що програма має ресурсне, кадрове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення. Добре сформульовані обов’язкові компоненти, на скільки члени робочої групи змогли сконденсувати ці думки в ОК. Наприклад, якщо потрібно сформувати усвідомлене розуміння норм наукової етики й академічної доброчесності, саме обов’язковий програмовий результат ОК 4 Академічна письмо і риторика дасть таку змогу. ОК 5 Менеджмент наукової та інноваційної діяльності дає чітке розуміння, як реалізовувати свої наукові проєкти, як шукати гранти, як фінансово себе забезпечити, навчатися і просувати свої наукові ідеї в перспективі. Попередньо в рецензії Тетяна Євгенівна висловлювала пропозицію щодо покращення ОНП, а саме запровадженням ОК Корпусна лінгвістика, який можна об’єднати з Комп’ютерною лінгвістикою. Це важливо, оскільки здобувачі освіти не завжди мають достатньо часу на науково-дослідницьку, пошукову роботу, паралельно працювати в інших сферах. Запропоновані для впровадження в ОНП освітні компоненти допоможуть достатньо швидко зібрати фактичний матеріал, опрацювати його. Для здобувачів освіти ОНП «Українська мова та література» такі ОК будуть корисними.

Загалом запропонована до аналізу ОНП цілком здатна забезпечити підготовку здобувачів ступеня PhD на високому рівні, тому Тетяна Євгенівна побажала успіхів і схвальних рішень.

Світлана Василівна Ленська, д. філол. н., проф., професор кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка підтримала колег-лінгвістів, які виступали попередньо, а у своїй рецензії відзначила насамперед літературознавчий цикл. Рецензент зазначила, що позитивним аспектом убачає врахування краєзнавчого складника в сучасному літературному дискурсі, акцент на літературі Придніпров’я, що вирізнятиме цю програму з-поміж інших схожих програм. Імпонує те, що програма розвивається відповідно до тих змін, яких зазнає наше життя: порівнюючи програми 2021 року і 2024 року, бачимо великий крок вперед у її розвитку.

Програма цілком збалансована, здатна забезпечити програмні результати навчання, зазначені в ній, вони абсолютно досяжні й релевантні. Позитивним є врахування цифровізації нашого життя, і програма враховує ці зміни й вектори розвитку суспільства й наукової галузі. Ураховані класичні підходити до підготовки доктора філософії, які передбачають вивчення дисциплін філософського циклу, а також педагогічно-практичні складники органічно перетинаються з теоретичними курсами. Цікавим є ОК Менеджмент наукової та інноваційної діяльності, який враховує сучасні підходити до досліджень у науковій сфері та в царині управління інноваційним розвитком організації, наукової установи. Світлана Василівна порадила звернути увагу, чи достатньо забезпечений цей ОК у НПП, який працює з аспірантами.

Світлана Ленська висловила й деякі міркування-запитання, пов’язані з вибірковими ОК, а саме: як здійснюється їх розподіл між літераторами та мовознавцями? Зацікавило рецензента й питання про наявність сертифікованих освітніх програм, цілісної системи вивчення іноземних мов. Схвалення заслуговує те, що аспіранти долучаються до виконання різноманітних проєктів, обмінів, академічної мобільності, як внутрішньої, так і зовнішньої.

Наприкінці свого виступу Світлана Василівна подякувала за можливість долучитися до рецензування ОНП, за співпрацю і взаєморозуміння.

Слово взяли присутні здобувачі освітньо-наукового рівня К. Білобровська, Д. Щербина, Ю. Кравченко, М. Кірєєва, які схвально відгукнулися про зміни у програмі, оскільки враховані позиції відповідають їхнім побажанням. Зокрема Юлія Кравченко зауважила, що заміна екзаменів на заліки є вдалою, зручнішою і для здобувача, і для викладача. Маргарита Кірєєва розповіла про українські та міжнародні проєкти, у яких була залучена, про свою академічну мобільність.

Своїми думками з присутніми поділилися члени робочої групи і присутні науково-педагогічні працівники.

Людмила Анатоліївна Білоконенко, д. філол. н., проф., професор кафедри української мови зазначила, що була членом робочої групи, тому хоче висловити слова вдячності стейкхолдерам.

Запропонована ОНП не відірвана від попередньої 2021 року: вона логічна, послідовна, продовжує те, що було. Робоча група розуміє, що програма має ставати сучаснішою, реагувати на запити здобувачів, їхні побажання, які вони зазначають у моніторингах. Члени робочої групи і гарант програми намагалися врахувати якомога більше зауважень і пропозицій, насамперед змінили кількість кредитів задля того, аби аспіранти мали змогу не лише отримати теоретичні знання, але й працювати над дисертацією, оскільки це їхня мета.

Наталя Миколаївна Малюга, к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови висловила думку про те, що виникнення корпусної та комп’ютерної лінвістики спричинене активними процесами інтеграції гуманітарних, природничих, технічних і математичних наук, це галузі знань, пов’язані з вирішенням завдань автоматичного оброблення інформації, представленої природною мовою.

ОК Корпусна лінгвістика більш ґрунтовно ознайомить здобувачів освіти з комп’ютерним інструментарієм, що дозволить проаналізувати основні типи існуючих корпусів; ознайомить із практикою укладання корпусів;  сформує навички роботи з програмними засобами й інформаційними ресурсами корпусної лінгвістики; продемонструє можливості роботи з корпусними базами даних в лінгвістичних дослідженнях, а також у процесі навчання, зокрема й під час вивчення іноземної мови.

ОК Комп’ютерна лінвістика дасть здобувачам освіти знання про автоматизацію процесів виявлення і виправлення помилок при введенні текстів в ЕОМ; лінгвістичне забезпечення процесів пошуку інформації в одномовних і багатомовних базах даних; особливості машинного перекладу текстів з одних природних мов іншими; побудову лінгвістичних процесорів, що забезпечують спілкування користувачів з автоматизованими інтелектуальними інформаційними системами природною мовою тощо.

І та, і та дисципліна сприятиме формуванню в майбутніх докторів філософії більш цілісного та поглибленого усвідомлення професійної діяльності, наближенню її до сучасного рівня наукових лінгвістичних знань, розвитку компетенцій самостійного здійснення наукових досліджень та отримання нових знань за допомогою комп’ютерних технологій. Рішення, яку ОК запровадити в освітній процес, має бути зваженим, його прийме робоча група після обговорення проєкту ОНП.

Вероніка Анатоліївна Городецька, к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови висловила такі думки: програма надзвичайно продумана, комплексна, вирізняється індивідуальним підходом до підготовки спеціалістів. Вона є сучасною, що сприяє ровитку здобувача третього рівня вищої освіти і відкриває шлях до нових просторів дослідження мови: штучний інтелект, комп’ютерне моделювання, автоматичний аналіз тексту. І чим більше ми навчимо цього наших аспірантів, тим грунтовніше вони реалізують себе у власній науково-професійній діяльності. Вероніка Анатоліївна підтримала позитивні думки про цю програму, висловила подяку рецензентам, робочій групі і гаранту ОНП.

Після ґрунтовного й розлогого обговорення ОНП «Українська мова і література» голова робочої групи і гарант програми Ж. В. Колоїз висловила подяку вельмишановним рецензентам, учасникам обговорення за уважне, ретельне прочитання програми, висловлені думки та зауваження.

Гарант програми і кафедра української мови бажає всім учасникам освітнього процесу сили, наснаги на подальшу науково-педагогічну роботу, миру за злагоди.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 272

З 22 по 24 квітня 2024 року на базі КДПУ було проведено офлайн-тренінги «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат для вчителів української мови і літератури», до якого долучилися викладачі кафедри української мови.

У воєнний час освітні втрати – це реалії, з якими доводиться змиритися ледь не кожному українському вчителю-словеснику. І, звісно, така участь не оминає й викладачів закладів вищої освіти, а також студентів, які обрали для себе педагогічний фах. Усі ми розуміємо, що перебуваємо в ситуації пошуку оптимальних і найбільш ефективних способів виправити ситуацію на краще. За таких умов досить корисними є очні тренінги «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат для вчителів української мови і літератури», створені за програмою О. Університету (ГС «Освіторія») та за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

На офіційному сайті Освіторії  https://osvitoria.university/courses/nazdojenemo-ukr/ розміщено безкоштовні спеціалізовані курси для педагогів початкової школи, а також учителів математики, української мови й літератури. Усі учаснику офлайн-зібрання мали змогу заздалегідь ознайомитися з матеріалами курсу, прослухати поради досвідчених спікерів. На очній зустрічі всі присутні спробували зреалізувати отримані знання у практичні навички.

Тренер проєкту – Любов Василівна Микитишина, консультант КЗ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Криворізької міської ради.

Робота з тренером передбачала колективне опрацювання й обговорення засадничих освітянських документів, а саме: Державного стандарту базової середньої освіти, Державного стандарту початкової освіти. Саме вони сприяють забезпеченню потреб держави в навчанні та вихованні молодого покоління українців, модернізації навчально-виховного процесу в закладах початкової та середньої освіти, підвищенню якості освітніх послуг, створюють умови для забезпечення особистісно орієнтованого підходу до організації навчальної діяльності учнів, що відповідає світовим тенденціям розвитку освіти.

Робота з курсу «Надолуження освітніх втрат з української мови та літератури» передбачала ознайомлення з посібником І. Хворостяного, з’ясування алгоритмів конструювання програм подолання освітніх втрат. Окремим блоком учасники тренінгу опрацювали матеріал, орієнтований на ліквідацію навчальних втрат з позиції дослідження мови та мовлення, акцентували на особливостях усної та писемної взаємодії, на роботі з текстами різних жанрів і стилів, перетворення текстової інформації тощо.

Викладачі та студенти активно продукували власні тексти, зокрема й поетичні, змагаючись у вправності подання навчального мовного матеріалу доступно й цікаво. Усі охочі мали змогу презентувати авдиторії свої сенкани, обговорити їх наповнення та ідейне спрямування. Найбільш обговорюваними стали командні завдання, які полягали в поєднанні лінгвістичної складової з художньо-графічним оприявленням прочитаного, з креативним мисленням, обігруванням літературних творів та ін.

Професорсько-викладацький склад кафедри української мови із задоволенням і професійним азартом взаємодіяв у групі, отримав насолоду від спілкування зі здобувачами освіти, які також не пасли задніх під час виконання завдань, а проявляли ініціативу, розкривали свій філологічний і творчий потенціал.

Викладачі кафедри української мови вдячні Любові Василівні Микитишиній за активну взаємодію під час тренінгів, за обмін досвідом, за приємну академічну атмосферу спілкування, ґрунтовану на вірі в нашу Перемогу і наш педагогічний успів на шляху до подолання освітніх втрат.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 262

18 квітня 2024 року в межах проведення на факультеті української філології Міжнародної наукової конференції «Мови й літератури світу в глобалізаційних процесах» відбулося  засідання мовознавчої секції.

До пізнавальної та змістовної академічної комунікації долучилися здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (Україна), Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Студенти мали змогу презентувати результати власних наукових пошуків, долучитися до дискусії та обговорення доповідей інших учасників, тим самим розвинути навички до самоаналізу дослідницьких ідей, інтегрувати результати роботи в систему знань про мовознавчу царину, поповнити теоретичний арсенал лінгвістичної науки новими відомостями, що глибше розкривають таке духовно-екзистенційне явище як мова.

Варто відзначити, що тематика мовознавчих розвідок учасників конференції досить різноманітна, строката, проте актуальна у своїй прагматичній спрямованості.

На етномаркування українських прізвищ звернула увагу у своїй доповіді «Етнічні прізвища на позначення фаху в сучасному українському ономастиконі» Ольга Щербак, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна).

Дотичною до цієї проблематики постала доповідь «Транслітерація українських власних назв в угорській мові», яку виголосила Жужанна Шмідт, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Українських здобувачів освіти надзвичайно зацікавили особливості угорської мови, насамперед у зіставному аспекті.

Низка тем, презентованих студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету, відзначає прагнення молодих дослідників здійснити концептуальну наукову інтерпретацію подій новітньої української історії, пов’язаних з агресією російської федерації, та власне з мовознавчим аспектом цієї багатовимірної проблеми. У цьому плані присутніх зацікавили доповіді «Концепт мир у сучасному медіатексті» Дарії Горіної, «Зумовленість змін структурної організації лексико-семантичного поля «війна» Богдани Лубенець, «Мова ворожнечі в новітніх медіа: семантичний і комунікативний аспекти» Олександри Прокопенко.

До дискусійних у сучасній україністиці питань про лексико-термінологічну та граматичну систему звернулися у своїх доповідях «Наукова інтерпретація термінолексики в мовознавстві» Наталія Лавриненко, «Історія вивчення запозиченої лексики у вітчизняній лінгвістиці» Валерія Олійник, «Транспозиція грамем часу у структурі українського дієслова» Наталія Гришальова, які є здобувачками першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету.

У свою чергу Поліна Кляцька, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету апелювала у своїй доповіді «Застаріла лексика як засіб історичної стилізації в романі В. Шкляра «Характерник» до важливості пізнання власної історії та усвідомлення національної самобутності через вивчення пласту застарілої лексики.

Не менш цікавими були доповіді методичного та лінгводидактичного спрямування здобувачів-магістрів, як-от: «Розвиток творчих здібностей учнів та учнівської молоді» Тетяни Заболотньої та «Сучасні підходи навчання української мови в закладах середньої освіти» Світлани Сухої.

Час, присвячений обговоренню окреслених лінгвістичних проблем, проминув швидко й енергійно, залишивши по собі приємні враження від пізнання мовної істини, доброзичливого академічного спілкування, перебування в колі однодумців, які вболівають за долю рідної мови, її поступу на шляху до нашої безкомпромісної перемоги.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 153

26 березня 2024 року на факультеті української філології відбулася підсумкова конференція з педагогічної практики для студентів 4 курсу таких спеціальностей: 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Мова і література англійська); 014 Середня освіта (Українська мова і література), спеціалізація: Редагування освітніх видань; 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 053 Психологія; 014 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова спеціальність 014 Середня освіта (Історія).

На зборах прозвучали звіти здобувачів освіти про успішність проходження практики, власні враження, академічні коментарі. Студенти зважили на низку моментів: які освітні завдання, виховні питання потрібно вирішувати насамперед; яким безцінним є практичний досвід, набутий ними; як змогли поглибити знання з педагогіки, вікової та загальної психології; як сформували вміння продуктивно організовувати взаємодію з учнями в закладах освіти різних типів, виважено розподіляти час на занятті відповідно до рівня знань дітей, методично грамотно аналізувати уроки різної типології та рівня складності, а також застосовувати методи і форми навчання.
З-поміж труднощів, озвучених здобувачами освіти, варто назвати непідготовленість дітей, повітряні тривоги, інші проблемні моменти, пов’язані з дистанційною формою навчання. 

Методист з основного фаху проф. Зінаїда Павлівна Бакум зауважила, що практика пройшла на належному рівні, хоч і були певні хвилювання у зв’язку з тим, що університет давно співпрацює з КЛ 35 «Імпульс», там працюють учителями випускники факультету української філології, школа має без перебільшення потужну вчительську плеяду, тому дуже важливо було продемонструвати рівень наших студентів, аби вони дійсно показали себе із сильної сторони. Варто наголосити, що студенти поставилися відповідально, і саме ця відповідальність постійно впадала в око і методистам, і вчителям у закладі освіти, які відзначили активність наших практикантів, здатність до діалогу, до роботи в команді.

Методист із фаху доц. Вероніка Анатоліївна Городецька підтримала звіт студентів, закріплених за КГ 26, наголосила, що школа радо прийняла практикантів, учителі надали різноманітну методичну допомогу та сприяли тому, що здобувачі освіти отримали поради щодо проведення уроків. Окремо було наголошено на неуспішності тих студентів-практикантів, які не виявили належної старанності у процесі виконання завдань практики, не здали на перевірку потрібну документацію тощо.

Методист із фаху доц. Ксенія Анатоліївна Качайло відзначила сумлінність студентів, закріплених за базою практики КГ 103, якість проведення тих навчально-виховних заходів, які передбачені навчальним планом. Наголошено на особливостях оцінювання студентів і недоліках в оформленні відповідних документів з педпрактики, наприклад, недостатнє використання лінгводидактичної термінології, поверховість аналізу, який потребує поглиблення й узагальнення.

Методист із фаху доц. Наталя Миколаївна Шарманова підтримала звіт студентів, закріплених за Криворізьким науково-природничим ліцеєм, відзначивши доброзичливу атмосферу в педагогічному колективі й у ставленні до практикантів, злагоджену роботу студентів з учителями-предметниками, високий рівень підготовки здобувачів освіти до практичної діяльності за фахом, їх старанність, завзятість, цілеспрямованість. Як керівник педагогічної практики студентів 4 курсу по факультету української філології, Н. М. Шарманова приділила окрему увагу тим студентам, хто проходив виробничу педагогічну практику за індивідуальним графіком.

Окремого коментування заслуговує реалізація міської програми «Подолання освітніх втрат, викликаних особливостями організації освітнього процесу в 2020–2023 роках» та розпорядження навчально-методичного відділу «Про внесення змін до програм виробничих практик студентів 4 курсу» за № 3 від 19.01.2024 р., у якій передбачено проведення студентами-практикантами індивідуальних і групових консультацій здобувачів освіти з навчальних предметів у різних класах, спрямованих на допомогу в подоланні освітніх втрат, відповідно до потреб бази практики як альтернативного чи додаткового завдання. Наталя Миколаївна наголосила, що під час виконання завдань практики студенти проводили індивідуальні та групові бесіди з учнями, спрямовані на допомогу в подоланні навчально-виховних втрат відповідно до конкретних запитів закладів освіти.

Методист зі спеціалізації «Редагування освітніх видань» проф. Жанна Василівна Колоїз відзначила складність виконання завдань із редагування, звернула увагу на проблемні моменти й активність студентів під час проведення роботи з редакторської справи.

Методист із фаху доц. Вадим Олександрович Яшин зазначив, що студенти за додатковою спеціальністю 014 Середня освіта (Історія) мали проблемні моменти під час практики, які позначено суто технічним характером, але незважаючи на це, здобувачі освіти знайшли вихід з проблемної ситуації, і тому вчасно отримували консультації методичного характеру. Загалом студенти відповідально поставилися до проходження практики, до підготовки уроків і написання конспектів. Однак варто наголосити і на помилках, яких потрібно уникати студентам у майбутньому, а саме: учні на уроках повинні працювати, а вчитель учити, скеровувати, стимулювати процес виконання завдань.

Методист з педагогіки доц. Анжеліка Миколаївна Король відзначила, що студенти усвідомлено поставилися до виконання завдань виховного спрямування, проводили різноманітні заходи – цікаві, змістовні, актуальні. Було акцентовано на тому, що індивідуальні плани виконані на належному рівні, однак варто заздалегідь подбати про організаційні моменти, пов’язані із запланованими заліковими виховними заходами, вчасним поданням звітної документації.

До присутніх звернулася також декан факультету української філології, доц. Любов Миколаївна Семененко, яка також звернула увагу на проблемні питання, що виникли під час проходження практики, наголосила на своєчасному поданні на перевірку звітної документації. Декан зауважила, що вартісним є отримання подяки від педагогічних колективів й адміністрації усіх баз практики на адресу викладачів-наставників за організацію та здійснення якісного методичного супроводу виробничої педагогічної практики студентів 4 курсу.

«Вдячні КДПУ за можливість здобувати професію вчителя, переконані, що від праці вчителя можна отримувати задоволення, адже приємно бачити блиск в очах дітей як подяку за свою працю», – підсумували студенти власні міркування щодо обраного фаху в його практичній реалізації.

Бажаємо здобувачам освіти бакалаврського рівня подальших успіхів у оволодінні теоретичними знаннями, методиками навчання профільних дисциплін, що стане у пригоді під час наступних педагогічних практик і для майбутньої професійної діяльності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 102

22 березня 2024 року на факультеті української філології відбулася гостьова лекція «Поняття про другорядні члени речення» для студентів 3 курсу, які в 6 семестрі вивчають синтаксис простого речення. До цього академічного зібрання приєдналися й викладачі кафедри української мови: проф. Ж. В. Колоїз, проф. Л. А. Білоконенко, доц. Г. Г. Асмаковська, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Н. М. Малюга, доц. Н. М. Шарманова та інші.

Доц. Наталія Миколаївна Малюга представила всім присутнім лектора – Любомира Васильовича Сегіна, кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Широкій філологічний спільноті Любомир Васильович відомий як представник Донецької лінгвістичної школи, автор значної кількості праць граматичного характеру, зокрема із синтаксису, пунктуації. У колі його наукових інтересів перебувають також основоцентрична дериватологія, словотвір слов’янських мов, зіставна дериватологія, лексична семантика, граматика, ономастика, типологічне мовознавство, лінгвокультурологія.

У центрі уваги доповідача постала проблематика виділення другорядних членів речення в українській мовознавчій науці, розмежування членів речення у шкільному курсі української мови та під час опанування ОК Сучасна українська літературна мова у ВНЗ. Лектор зробив акцент на різних аспектах розгляду додатка, означення, обставини, наводячи яскраві приклади, що ілюструють те чи те мовне явище й водночас відображають актуальні події, є цікавими не лише для студентів-філологів, але й для пересічних мовців. Жваве обговорення викликало питання синкретизму в системі другорядних членів речення.

Слухачі високо оцінили прослухану лекцію, здобувачі освіти активно долучалися до розгляду проблемних питань, на яких акцентував Любомир Васильович,  що дало змогу краще сприйняти і засвоїти виголошений основний зміст.

Щиро дякуємо вельмишановному Любомиру Васильовичу Сегіну за цікаву й водночас інформативну лекцію, прочитану на високому академічному рівні! Професорсько-викладацький колектив кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету реалізує можливість співпраці з колегами інших ВНЗ, а студентська спільнота має нагоду познайомитися з ширшим колом науковців, почути інтерпретацію лінгвістичної теорії, здійснену на засадах різних шкіл.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 121

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 139