З 23.09.2024 року по 27.09.2024 року викладачі кафедри української мови і здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти приєдналися до циклу лекцій, мовознавчих майстерень, дискусій, проведених у межах другої сесії Потебнянського колегіуму –п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити всіх зацікавлених з останніми здобутками мовознавчої науки.
Учасники цього масштабного наукового заходу мали змогу дізнатися про наукові розвідки провідних мовознавців та істориків.
23 вересня прослухано лекцію історико-філологічного спрямування: «Ще раз про вік української мови» Г. П. Півторака, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). Григорій Півторак працює в галузях слов’янських глото- та етногенезу, історії слов’янських мов, діалектології східнослов’янських мов, етимології, культури мови, історії української та білоруської літератур, українського діалектогенезу, українсько-білоруських мовних зв’язків, ономастики, лексикографії, художнього перекладу. У представленій широкому загалу науковій лекції визначено, що український етнос та праукраїнська мова формувалися у східній частині прабатьківщини слов’ян у межах сучасної України від V–VІ ст. н. е., тобто безпосередньо після розпаду праслов’янської етномовної спільності. Г. П. Півторак стверджує, що сáме відтоді простежується культурно-історична неперервність розвитку слов’янських племен у цьому ареалі, яку вважають визначальним показником зародження будь-якого етносу з його характерними ознаками, зокрема і з народним мовленням.
У лекції «Українська писемність ХІ–ХІV ст. Спростовуємо російські міти» В. М. Мойсієнка розкрито думку про те, що тяглість розвитку української мови як окремої слов’янської структури, щонайменше, від Х ст. є незаперечною. Віктор Мойсієнко – відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка. Нині служить у лавах Збройних сил України, захищає рідну землю від ворога, як довгі роки на сторінках своїх наукових праць захищав наше Слово, культуру, історію.
Лекцію «Дисципліни історико-філологічного циклу в соціокультурному контексті сучасної України» прочитали С. С. Єрмоленко, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), і Т. О. Черниш, д. філол. н., проф. (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Науковці апелюють до історії мови, етимології, походження слів, глибинних родинних звʼязків між мовами, які багатьом пересічним мовоносіям видаються відчуженими від життям сучасної людини, не пов’язаними з нагальними потребами нашого сьогодення. І тільки ворог покладає на ці важливі мовно-культурні питання перспективи на ураження українців. Росіяни століттями докладали систематичних зусиль, доводячи свої сепаратистські наративи до антинаукового безглуздя, щоб спотворити реальну картину походження й розвитку української мови як підґрунтя вітчизняної культури й національної ідентичности. Лектори переконливо довели, що ці ворожі зусилля потребують адекватних контрзаходів, нашого постійного наукового реагування, філологічної свідомості й пильності суспільства.
24 вересня року провідні науковці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні прочитали лекції, присвячені міжмовній узаємодії та огляду відомого журналу «Мовознавство» в історичному та сучасному контексті. Лектор О. Ч. Кшановський, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), звернувся до теми «Іранські і тюркські терміни спорідненості в ареально-типологічному висвітленні». У науковому виступі йшлося про способи відображення мовами родинних стосунків людей. Лектор продемонстрував лексичну систему сучасних близькосхідних мов (із типологічними паралелями з української), розкрив риси не поколінної системи спорідненості та пояснив їх функції з типологічних та ареальних позицій.
Лекцію «Журнал “Мовознавство”: історія і сучасність» презентувала О. В. Малаш, к. філол. н., м. наук. співр. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). Олександра Малаш звернула увагу слухачів, що на сторінках науково-теоретичного часопису «Мовознавство» від 1967 р. і дотепер точаться гарячі дискусії з багатьох лінгвістичних питань. Доповідачка ознайомила присутніх із розмаїтою палітрою тематики й проблематики видання, представила загальну концепцію сучасного журналу, редакційну політику й виклики, що стоять перед виданням у наш час.
25 вересня відбулася лекція «Якби гору взяла Кулішева мова, або про один альтернативний проєкт розвитку української мови в XIX ст.» А. І. Даниленка, к. ф. н., проф. (Університет Пейс, м. Нью-Йорк, США). Лектор є відомим мовознавцем, перекладачем, професором кафедри сучасних мов і культур Університету «Пейс» (Нью-Йорк). Андрій Даниленко працює в галузях історії слов’янських мов, порівняльно-історичної граматики, історичної діалектології, етимології та історії слов’янсько-мусульманських зв’язків. Відомий як засновник і головний редактор книжкової серії «Studies in Slavic, Baltic, and Eastern European Languages and Cultures» (видавництво «Lexington Books-Rowman & Littlefield», США).
Лекцію «Історія стародавнього Києва: погляд археолога» прочитав відомий археолог В. І. Баранов, науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України, заступник начальника архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України. В’ячеслав Баранов досліджує Київ упродовж останніх 20 років, а останні 10 років – один із керівників археологічних досліджень у Києві, тому майстерно і професійно виважено розкрив зміну різних типів історичних культур на теренах київського ареалу та продемонстрував те, що за допомогою археологічних методів можна реконструювати, як виникло, поступово міцніло і згодом занепало Велике місто – столиця Київської Русі.
26 вересня нікого не залишила байдужим лекція «Мовна політика під час війни та повоєнної відбудови України: інститути держави, українська наукова спільнота і громадськість», з якою присутніх ознайомили Уповноважений із захисту державної мови к. філол. н., доц. Т. Д. Кремінь і голова Національної комісії зі стандартів української мови к. філол. н. Ю. А. Чернобров. В аналітично-науковому огляді йшлося про досягнення Національної комісії зі стандартів державної мови, перспективи її діяльності у співпраці з науковою спільнотою задля збереження й розвитку державної мови, а також про завдання мовної політики як важливого чинника державницької ідеології та орієнтира практичних дій, спрямованих на зміцнення мовного кордону України, розширення українськомовного середовища й посилення позицій української мови у світі.
Лекцію «Сучасна сербська мова серед інших слов’янських мов» виголосила В. І. Ярмак, д. ф. н., провідний науковий співробітник (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). У своїй науковій розвідці Вероніка Ярмак висвітлила фонетичні й акцентуаційні особливості сербської мови, періодизацію історії сербської мови академіка Павла Івича, презентувала діяльність Міжнародного славістичного центру та кафедри україністики філологічного факультету Белградського університету, нові форми наукової співпраці сербських і українських мовознавців тощо. Як відомо, сербська мова належить до групи південнослов’янських мов і набула поширення в Республіці Сербія та в інших країнах, що виникли після розпаду Югославії. Ця мова є засобом спілкування для 9 млн носіїв, а прикметною рисою є наявність музичного наголосу чотирьох типів і одночасним використанням двох абеток, основаних на кирилиці («вуковиця») і латиниці («гаєвиця»).
27 вересня учасники зібрання збагатили свої філологічні орієнтири у проєкції англійсько-української взаємодії, прослухавши лекцію «Новітні запозичення з англійської мови (на матеріалі словника новітніх англізмів)». Доповідачі – Л. Л. Белей, к. філол. н., наук. співробітник відділу мов України, та А. В. Гончаренко, к. філол. н., учений секретар Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Акцентовано, що англійська – мова глобальних цифрових технологій, корпоративної культури, менеджменту, шоу-бізнесу, фешн-індустрії тощо; порушено питання регуляції запозичень, особливостей їх адаптації та функціонування в українській мові, а також схарактеризовано особливості «Словника новітніх англізмів», над яким лектори разом із двома іншими співукладачами працювали впродовж 2020–2022 років.
Кафедра української мови, студенти факультету української філології вдячні всім причетним до організації Потебнянського колегіуму та лекторам за змістовні, цікаві, пізнавальні лекції. Висловлюємо сподівання на подальшу наукову співпрацю, оскільки філологічна спільнота КДПУ орієнтована на подібні актуальні наукові заходи.