9 листопада 2024 року під час відпустки викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков і Вікторія Пацюк дослідили потенціал містечка Солотвино для цілей індустріального туризму. Це туристичне місце більш відоме як стадий курортний центр на базі прісних і солоних озер, навколо яких розбудувався цілий рекреаційний комплекс з численних готелів, зон відпочинку, магазинів і пляжів.

Але! Солотвино передусім – це шахтарська історія місцевого солерудника. Солотвинський солерудник — одне з найстаріших підприємств Закарпаття, історія якого починається ще з часів Римської імперії. Промисловий видобуток солі розпочався тут у 1778 році на шахті «Крістіна». Загалом на родовищі просвердлено дев’ять шахт. У 1995—1996 роках і 2001 році після паводків почалося затоплення шахт №8 і №9, де діяли алергологічні медичні заклади, однак вони продовжували працювати. У 2005 році в Солотвино активізувалися зсувні та карстові процеси, що пошкодили житлові будинки, дороги й іншу інфраструктуру, а шахти №8 і №9 були повністю затоплені. У 2009 році вода дісталася і до підземних відділень алергологічних лікарень. Солотвинський солерудник довгий час був містоутворюючим підприємством, проте видобуток солі тут повністю припинили у 2007 році.

Щиру допомогу у вивчені гірничої індустріальної спадщини Солотвино надали: місцева влада в особі начальника відділу Влад Марії Василівни та спеціаліста (молода панянка Валентина) управління культури Солотвинської ОТГ та колишні шахтарі солерудника – пан Юрій та пан Костянтин. В ролі гіда виступив гірник зі стажем пан Юрій, який багато років пропрацював на шахті №8.

Місцева влада розуміє, що туризм у Солотвино має наразі сезонність – люди до містечка їдуть на літній теплий відпочинок. Сталість розвитку туристичного сектору можна досягти розширенням пропозицій для потенційних туристів. Саме індустріальна спадщина Солотвинського солерудника може стати тим магнітом, який відкриє шлях до індустріального туризму. Для цього тут є всі передумови. Проте й зробити потрібно багато: від планування до проєктування туристичної зони і маршрутів, ревіталізації закинутих шахт і споруд, пошук інвесторів, маркетинг тощо. Сьогодні народився задум Програми розвитку туристичного кластеру на базі залишків промислових об’єктів солерудника та виробничого простору площею 85 гектар.

Попередньо туристичними локаціями Солотвинського кластеру індустріального туризму можуть стати: залишки видобувних шахт №8, №9 та 2-х вентиляційних – копри, наземні споруди, підйомна машина; наземна споруда і ствол водовідливного шурфу №12; 4 великі провальні лійки з мальовничими озерами (у тому числі й провалля шахти №7 відоме ще з 1953 року); безліч невеликих і дрібних просадок над підземними виробками; місця старих шахт («Крістіна», «Альберт», «Кунігунда Микола», «Йосип», «Старий Людвиг»), стара водонапірна вежа. Тут цілком реально розробити екскурсійний маршрут, наповнити його різними атракціями, а колишню виробничу територію за можливістю максимально регенерувати.

Між кафедрою туризму та економіки КДПУ та управлінням культури Солотвинської ОТГ досягнута попередня домовленість щодо початку підготовки проєкту потенційного розвитку індустріального туризму на базі об’єктів індустріальної спадщини колишнього Солотвинського солерудника.

Здобуті знання будуть важливими й для читання нормативних туристичних дисциплін таких як «Індустріальний туризм», «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг», «Курортологія», «Рекреалогія і рекреаційні комплекси» та ін.

Фотоальбом по Солотвино знятий 9 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 197

Цілу першу декаду листопада 2024 року під час відпустки викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова ретельно вивчали туристичний потенціал Закарпаття, зокрема й міста Берегово. Це туристичне місто більш відоме як старий термальний бальнеологічний курорт. Проте тут багато також цікавих історико-архітектурних цікавинок. Про туристичність міста говорить наявність ТІЦ – туристично-інформаційного центру.

Місто Берегово (з угорської Beregszasz – Берегсас) – сучасний районний центр Закарпатської області, який знаходиться в 6 кілометрах від українсько-угорського кордону. Мале місто з населенням близько 26 тис. осіб. Розташоване біля підніжжя вулканічного горбогір’я (200-370 метрів над рівнем моря) з горами Керек, Ардов, Кукля. По схилах гір розкидані виноградники. Через Берегове протікає річка Верке. Засноване місто ще у 1063 році.

Сучасне Берегове у туристів може охопити прогулянку на цілий день. Тут можна оглянути архітектурні й історичні пам'ятки, продегустувати вино, спробувати страви угорської кухні, покупатися та підлікуватися у термальних джерелах кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвих вод високої мінералізації. Температура води берегівського басейну-купальні коливається в діапазоні 35-39 градусів, мінеральна вода надходить на поверхню зі свердловин глибиною 1680 м.

Туристам можна рекомендувати численні локації Берегівського кластеру є:

• - Церкви: Костел Воздвиження Святого Хреста, Берегівська Реформатська церква, Берегівська греко-католицька церква;
• - Берегівська мала синагога;
• - Музей Берегівщини;
• - Пам’ятники: Т.Г. Шевченку, Героям Небесної Сотні, королю Іштвану, Діві Марії, Ференцу Ракоці ІІ, Камінь любові з Кани Галілейської, Шандору Петефі, Шарі Федак, Дюлі Ійєш, Томашу Есе та ін.;
• - Старий Горбатий міст через річку Верке;
• - Термальні бальнеологічні заклади – «Жайворонок» та санаторію «Закарпаття»;
• - Виноробний завод з музеєм виноробства Чиза – «Шато Чизай» (маленький елемент індустріального туризму);
• - Історико-архітектурні пам’ятки: Будинки близнюки, Графський двір (колишній палац князя Бетлена), будівля колишньої Угорської королівської гімназії, будівля колишнього фінансово-митного управління Берегівського комітату, голишній готель «Гранд Рояль», колишній готель «Гунгарія»;
• - Історичні вулиці старого міста;
• - Закарпатський обласний угорський драматичний театр;
• - Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ в будівлі колишнього Угорського королівського комітатського суду;
• - Міські площа – Героїв, Будапешт, Ференці ІІ Ракоці, Кальвіна, Кошута
• - Великий Хрест Єднання з оглядовим майданчиком на горі Керек;
• - На околиці міста в селі Яноші – дитячий розважальний центр «Динопарк».

Більше почитати про Берегово тут: https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/berehove/

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг», «Курортологія», «Рекреалогія і рекреаційні комплекси» та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом по Берегово знятий з 31 жовтня й по 8 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 257

Хуст – одна з історичних столиць України – Карпатської України (1938-1939 рр.). Короткий період існування Карпатської України став однією з найвизначніших сторінок багатовікової боротьби українців Закарпаття за утвердження української державності. Наразі Хуст – районний центр Закарпатської області з населенням близько 30 тисяч осіб.

6 листопада 2024 року під час відпустки для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова місцем для чергових туристичних розвідок стало й місто Хуст.

Місто, оточене величними горами, є одним із наймальовничіших в Україні та відоме своєю неповторною історією. Міжгірська котловина в долині річки Тиса створює специфічний клімат, навколо різноманітні нізькогірні та гірсько-долинні ландшафти, згаслі вулкани. На одному з останніх і знаходяться руїни стародавнього Хустського замку.

Як відповіли нам в одному з місцевих екскурсійних агентств на питання про Хуст – «А що там дивитись? Майже нічого. Трохи зайдемо до центру і магазин шляпок. Замок в руїнах, далеко та високо йти». Дивно все це. Недооцінюють туристичний потенціал самого міста. Ми спростовуємо скепсис відносно міста Хуста!!!! Тут є на що подивитись. Ми побачили багато цікавинок і локацій. А саме:

• Чеський квартал в стилях модерну (1924-1925 рр.) для чеських службовців місцевої адміністрації, що став відомий як «Масарикова колонія»;
• Хустська реформатська церква (13 століття);
• Католицький костел Св. Анни (18 століття);
• Православні церкви;
• Хустський краєзнавчий музей;
• Памятники: бджолі, історичним діячам та подіям, героям Карпатської України;
• Куби пам’яті про Героїв війни з росією 2022-2024 рр.;
• Хустський замок і замкова гора;
• Реконструкції Хустського замку в міні-моделях;
• Сучасний міський парк з фонтаном;
• Старі вулиці міста (19-20 століття);
• Міський цвинтар на Замковій горі;
• Фабрика фетрових головних уборів.

Більше почитати про Хуст тут: https://ua.igotoworld.com/ua/article/722_hust-kuda-poyti-chto-posmotret.htm

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом по Хусту 6 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 219

Підвищення кваліфікації викладача туризму включає туристичні поїздки як важливий елемент професійного розвитку. Воно не обмежується лише тренінгами та академічними стажуваннями. Викладач туристичних дисциплін повинен черпати знання з власного досвіду подорожей, під час яких він досліджує туристичні та рекреаційні ресурси регіонів України та інших країн світу. Це дозволяє йому ділитися інформацією, спираючись не лише на книги, посібники та методичні матеріали. Теоретичні знання є важливими, але практичний досвід є ключовою складовою формування компетенцій викладача, які він передає своїм студентам.

2 листопада 2024 року під час відпустки для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова місцем для чергових туристичних розвідок стало місто Мукачево – друге за значенням та розміром місто Закарпатської області після обласного центру Ужгорода.

Як пише сайт https://prokarpaty-tour.info/uk/mukachevo-zakarpattie/ : «Місто оточене величними горами, це одне з наймальовничіших міст України, яке славиться своєю унікальною історією. На своїй, здавалося б, невеликій території, Мукачево зібрало вражаючий ряд унікальних пам’ятників епохи ренесансу, готики і бароко. Це місто еклектики стилів, купажів ароматних вин в затишних вуличок, надзвичайної аури і потужної енергетики. Атмосфера і історія міста залучає і захоплює навіть бувалих мандрівників. Відомо, що вже між Х і XI ст. місто було одним з найрозвиненіших у Київській Русі. Саме в ті часи тут з’являється легендарний замок «Паланок», визнаний сьогодні одним з найбільш архітектурно цікавих і добре збережених укріплень в Україні.

У Мукачевому мешкають 85 тисяч осіб, де є все для життя – від сучасного житла, вулиць з бруківками, сучасним університетом, супермаркетами, парками і скверами. Головний туристичний об’єкт міста – замок «Паланок» з історичним музеєм та чудовими панорамними видами на місто та Карпатські гори. Проте атрактивністю не поступаються й інші пам’ятки: кафедральний костел Св. Мартина та інші церкви, міська ратуша з центральними пішохідними площами Кирила та Мефодія й Олександра Духновича, атмосферні вулиці старого міста, драматичний театр, палац Ракоці, річка Латориця, старе єврейське кладовище, міні скульптури – гусаку фотографу, гусаку пивовару, гусаку мандрівнику, пам'ятники трубочисту й різним історичним особам та ін.

Місто Мукачеве – це справжнє туристичне місто Закарпаття, куди прямують  багато туристів на екскурсії з усієї України.

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом місто Мукачево 2 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 296

Туристичні подорожі викладача туризму – одна з форм його підвищення кваліфікації. Туристичне підвищення кваліфікації викладача – це не лише різні тренінги та академічні стажування. Викладач туристичних дисциплін повинен знати свою тему у першу чергу з власних подорожей, під час яких вивчаються різноманітні туристичні та рекреаційні ресурси регіонів України та країн Світу, про які він розповідає не з книжок, посібників і методичних рекомендацій. Добре знати теорію з книжок, але практика є вкрай необхідною складовою формування компетентностей у самого викладача, які він передає здобувачам освіти.

Цього разу для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова полігоном для чергових туристичних розвідок стала Закарпатська область. Тут є багато туристичних локацій, одним з яких є історичне місто Виноградів (стара назва – Севлюш).

Як пише сайт https://karpatium.com.ua/naseleni-punkty/misto-vynohradiv: «Виноградів знаходиться на березі річки Тиси, біля підніжжя Чорної гори. Місто було засноване в X – XI столітті угорцями, які спершу збудували тут прикордонне укріплення Канків. Через деякий час поруч з укріпленням з’явилося поселення Севлюш (перекладається з угорської як «виноградний»). Перша згадка про нього датується 1262 роком».

Невелике місто, де мешкають 25 тисяч осіб. Місто фактично двох паралельних центральних вулиць Миру та Шевченка. Саме тут і знаходяться майже всі пам’ятки: церкви (православні, греко-католицька, римо-католицькі), пам’ятники (виноградарці та виноградарю, закарпатському чумаку, Т.Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому та ін.), сучасні і гарні сквери і центральний парк, міська площа, палац Перені (16 ст.), будівля старої синагоги, старі вулички Севлюша, унікальний дуб пірамідальний тощо. Кульмінацією подорожі стали руїни Виноградівського замку «Канків» та руїни Францисканського монастиря з церквою. Над містом височіє колишній вулкан - Чорна гора з лісом та панорамними точками.

Неділя, вихідний день і жодного туриста окрім нас криворіжців (хоча неподалік Мукачеве заповнене туристами, не зважаючи на війну). Це свідчить про недостатню розкрученість потенціалу міста Виноградова для туризму. Туристичні ресурси міста явно не дооцінені, а вони дуже цікаві від старих і відомих історичних об'єктів й до загадкових міні-скульптур та просто гарних куточків.

Отримані знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» і для криворіжців.

Фотоальбом місто Виноградів 3 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 305

23-25 травня 2024 року викладачі кафедри – Володимир Казаков та Вікторія Пацюк вивчали туристичні локації міста Умань та Буцького каньйону. Все це разом – Уманський район Черкаської області. Приводом став ІІ Туристично-економічний форум, учасниками якого й були.

Чим здивувала Умань? Місто відоме своїм самим популярним туристичним об’єктом – Національним дендрологічним парком «Софіївка». Це зрозуміло і це працює на туристичному ринку. Але не одним цим парком наразі може похвалитися Умань. Вразила велика кількість нових або відреставрованих міських парків: Центральний, Хащі, Фентезі. Надсучасно виглядає набережна Осташівського ставка зі скансеном макетів кораблів, доріжками, дитячою зоною піратського корабля з фільму «Пірати Карибського моря», базою водних видів спорту. Вдень і увечері працюють світло динамічні фонтани (один з них – «Перлина кохання»). Міські об’єкти – це історична архітектура, музеї, картинна галерея, пам’ятники, інноваційні скульптури («Лавка примирення», міні-копія Ейфелевої вежі) тощо. Наразі місто Умань – справжня повноцінна туристична дестинація.

На північному-заході Уманського району знаходиться Буцька громада (с. Буки), де на річці Гірський Тікич в самому селі Буки знаходиться Буцький каньйон. Ці цікава та мальовнича місцевість у долині ріки, яка насичена численними туристичними локаціями: тіснина каньйону, безліч скель, місця для кемпінгу, старий млин 1838 року та стара криниця ХVІ століття, гребля колишньої ГЕС з водоспадом, водоспад Вир на річки та безліч кам’янистих перекатів, ліси у долині та лучні степи на схилах, залишки споруди Буцької ГЕС (1929-1991 рр.). Усе пронизане стежками. На деяких скелях об лаштовані траси для скелелазіння. Місцеве населення пішло у туризм і наразі пропонує у багатьох місцях усілякі послуги для туристів: продаж крафтових напоїв, кондитерські вироби, повноцінне харчування, прокат катання на човниках та обслуговування, проживання у садибах-готелях, продаж сувенірної продукції. Ми пересвідчились у тому, що Буцький туристичний кластер може надавати можливості для перебування туристів з різними атракціями від 1 до 3-х діб.

Відзначаємо, що туризм розвивається територіально в межах новостворених громад. Розвиток туризму відбувається на кластерній основі, утворюючи локальні туристичні дестинації. Уманщина – типовий приклад регіональної туристичної дестинації з багатьма кластерами, які надають особливий турпродукт.

Доступна відстань від Кривого Рогу (300 км) робить цей район перспективним для туристичного потоку туристів для наших містян та практик студентів.

Мандруймо Україною!

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 551

Я, Бойко Ксенія, студентка групи ТУР-22. Через війну мені довелось тимчасово переїхати до Польщі. Польща, відома як найбезпечніша країна у світі, має багато туристичних пам’яток, які варто відвідати. Міста Польщі мають давню історію, що сягає середньовіччя, яка захоплює туристів у всьому світі.

Я відвідала стародавнє місто Краків, яке мене вразило своєю казковою архітектурою. Першою пам’яткою, яку я відвідала був Вавельський собор. Вавельський замок – один із найважливіших, найкрасивіших і найбільших замків Польщі. Тут похована велика частина королівської сім’ї, а також національні діячі та представники світу мистецтва. Всередині замку розташовані царські покої і багато маленьких каплиць. На жаль, всередині кафедрального собору зйомка була заборонена, і це дозволило проникнутись атмосферою без гаджетів.

Я давно не була на криворізьких кар’єрах, тому вирішила відвідати краківській затоплений вапняний кар'єр Закшувек (Zakrzówek). Коли я його відвідувала, то він ще був в процесі будування комплексу, але це не вплинула на мої враження і я залишилась задоволена. Прямо на поверхні кар’єра побудували п’ять басейнів, а довкола кожного басейну поклали дерев'яні настили, щоб відвідувачам було зручно та безпечно заходити в воду. Глибина води поза басейнами сягає до 30 метрів, тому у місті не рекомендують користуватися водоймою поза визначеними місцями. На Закшувку також доступні туалети, роздягальні та душові кабіни. Є чотирикілометрова доріжка навколо водойми, оглядові майданчики, місця для пікніків, зони для тренування, столи для пінг-понгу та гойдалки. Незабаром з’явиться і зона купання собак. Закшувек це гарний приклад того, як можна облаштувати криворізькі кар’єри для приваблення туристів.

Також у Кракові я прогулялась старим єврейським кварталом Казімеж. Це район із багатою єврейською спадщиною та яскравою культурною сценою. Його унікальність у синагогах, атмосферних вулицях і кафе в єврейському стилі.

Продовжую вивчати туристичне країнознавство у подоражх країнами Європи. На черзі - Чехія.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 431

Чим повинен займатися кожен дослідник? Вірно - досліджувати Світ, відкривати його нові куточки. Справжні турист і географ - це мандрівник і дослідник просторів. Географія без подорожей - марна справа, яка перетворюється у книжкарство. А подорожі - це туризм.

29 березня 2024 року зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков був екскурсійним гідом для групи криворіжців. Об'єктом екскурсії стали відомі Токівські водоспади. Природна територія потрапила до поля зору пана Володимира ще навесні далекого 1991 року. Тоді він став свідком тренуваня на водоспадах туристів водників на катамаранах, а також були детально переміряні усі уступи та порахована їх кількість. До сьогодні майже нічого не змінилося: 3 пороги та 3 невисокі водоспади.

У вільний час від екскурсії час здійснене обстеження навколишньої місцевості, вивчений стан природних екскурсійних об'єктів для поновлення екскурсійної діяльності до них цього року. До таких об'єктів віднесені: пороги і водоскати на річці Кам'янка, Токівський гранітний кар'єр з озером, каньйон річки Кам'янка, пам'ятний знак Петру Калнишевському, дика степова природа та фауна.

В районі села Токівське можна виділяти власний туристичний кластер та розвивати пізнавальний, екологічний, геологічний, історико-археологічний та активний види туризму.

Подробиці в рілсі  https://www.facebook.com/reel/1163984361649343 та фотографіях:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 460

Я, Гончаров Гліб, студент групи ТУР-22. Через війну мені довелось тимчасово переїхати в Канаду до міста Торонто. Професійно займаюся спортом. Я розповім про власний досвід вивчення туристичних об'єктів міста Торонто.

CN Tower. Мій перший візит до CN Tower в Торонто став захопливою пригодою, яку я запам'ятав назавжди. Я вирішив  на верхній рівень башти, щоб на власні очі побачити велич цього інженерного дива.

Підніматися вгору ліфтом було захоплююче – вікна зроблені з прозорого скла, і з кожним поверхом відкривався все більший шматочок денного Торонто. Піднявшись на висоту понад 500 метрів, я потрапив на панорамний майданчик, звідки відкривався захоплюючий краєвид на місто та озеро Онтаріо. Відчуття, коли ти знаходишся в такій висоті, просто неймовірне – вигляд на місто зверху надає йому якогось особливого і чарівного вираження.

Цей день був дуже класним, коли я повертався додолу, вражений пережитим, зрозумів, що CN Tower не лише символ Торонто, але й місце, яке може стати особливим у подорожі кожного туриста. Це був день, який назавжди залишився в моєму серці та пам'яті.

Steam Whistle Brewing та Toronto Railway Musuem. Одного чудового дня я вирішив відвідати Steam Whistle Brewing та Toronto Railway Museum в Торонто. Моє подорожування розпочалося з відвідання Steam Whistle Brewing, де мене вразила атмосфера та процес виробництва пива. Після того, як я переступив поріг пивоварні, мене вразила запахом свіжої солодкої в’яленої ячменю та ароматом хмелю. Екскурсія розпочалася, і я дізнався багато цікавого про історію пивоваренної промисловості в Канаді. Найцікавіше було побачити, як трудяться справжні майстри свого ремесла, виробляючи найсмачніше пиво.  

З Steam Whistle Brewing я вирушив у напрямок Toronto Railway Museum. Музей знаходиться в історичному регіоні кільцевої залізниці Roundhouse, що надає йому особливий характер. Відразу при вході мене вразила колекція ретро локомотивів і вагонів, які свідчать про багатий та цікавий історичний шлях залізниці в Торонто. 

Провідний експонат - старовинний паровоз, який можна було роздивлятися з усіх сторін. Я дізнався цікаві факти про розвиток залізничної системи в місті та її вплив на розвиток інфраструктури. Побачивши різноманіття ретро поїздів і локомотивів, я перенісся в минуле, у часи, коли залізниця була основним засобом транспорту.

Мої подорожі промисловими об'єктами Торонто допомогли опанувати та зрозуміти сутність предмету "Індустріальний туризм", який у першому семестрі мого другого курсу ми проходили.

Далі буде: Ніагарський водоспад та ще багато чого цікавого в Канаді.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 659

Я, Золотаревський Родіон, студент спеціальності 242 «Туризм» 2-го курсу групи ТУР-22, зараз перебуваю в Чехії та потроху її досліджую.

Це країна височин з добре розвиненим туризмом та гарною природою. Першим містом яке я відвідав було місто Оломоуц. Архітектура цього міста неймовірна, такі стилі як готика, ренесанс та бароко поєднуються між собою утворюючи щось справді дивовижне.

Від самого вокзалу ходять трамваї по усьому місту, але якщо не знати, як купувати квиток, то краще пройтись пішки, тому що потім важко довести поліції, що ти не знав, як це зробити. Трамвайна система розкинута по всьому місту, за 40 хвилин можна повністю обʼїздити Оломоуц, але щоб обійти не вистачить і дня.

Прямуючи до центру гарними бароковими вуличками, мою увагу привернув готичний собор Святого Вацлава. Мені довелося витратити дві години, щоб повністю роздивитися усю його красу. Вхід усередину безкоштовний, а на стенді були молитви за Україну !!!, що було приємною несподіванкою. Йдучи повз інших соборів і костелів, я дійшов до головної площі, де була розташована Колона Святої Трійці, що внесена до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Також біля площі є вежа на яку можна піднятися і з якої відкривається дивовижна панорама на місто оточене горами. Плюсом цього місця є те, що майже ніхто не знає, що туди можна піднятися, тому людей там не було.

Увечері місто розквітає іншими кольорами, маленькі вогники, прикрашені трамваї, будинки, ярмарок з живою музикою на якому можна придбати все що завгодно, розташований на головній площі навпроти ратуші. Неподалік знаходиться парк в якому можна доволі часто зустріти зайців які просто прибігають з лісу.

Щодо місцевої кухні, то кожних десять метрів тут розташований якийсь заклад зі своєю історією, кафе, бар, ресторан. Ціни доступні, за 200 корун (330 грн.) можна отримати першу та другу страву.

У цьому місті кожен куток приховує свою таємницю, і кожен момент тут залишається чарівним, тому рекомендую кожному хто відвідуватиме Чехію, заїхати до Оломоуцу.

Свою неформальну туристичну самоосвіту продовжую!

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 551