У межах інформаційно-роз’яснювальної роботи 15 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч із здобувачами вищої освіти 4 курсу.

 На зустрічі надано актуальну інформацію про умови вступу, новації вступної кампанії 2025 року. Під час заходу розглянуто терміни реєстрації на вступні іспити та можливості підтримки, яку пропонує університет: підготовчі курси, консультації, доступ до інформаційних ресурсів.

Наголошено на важливості своєчасної підготовки до ЄВІ та ЄФВВ.
Зустріч продемонструвала готовність університету надавати всебічну підтримку здобувачам освіти.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 15

Чому ми нині говоримо про актуальні питання україністики в контексті європейської та світової писемності та культури? Відомо, що десятиліттями вороги української нації прагнули переписати історію. Починаючи від повномасштабного лютневого вторгнення 24.02.2022, у режимі 24 / 7 агресор спотворює правду й перевидає підручники не лише з історії, а й словесності на окупованих українських територіях. А відтак наукові розвідки мовно-літературної царини, у яких засвідчено вагу національної мови, літературні традиції та культурну площину нашого життя, набувають особливої актуальності в наш буремний час. 

14 травня 2025 року на факультеті української філології відбулися ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ. Така цікава й небуденна наукова подія зібрала у спільному академічному просторі здобувачів освіти з різних куточків України. Свої наукові здобутки репрезентували молоді дослідники, які представляти такі заклади вищої освіти, а саме: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Український католицький університет (м. Львів), Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Хмельницький національний університет і Криворізький державний педагогічний університет, а також заклади загальної середньої освіти: КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради, Криворізький Центрально-Міський ліцей Криворізької міської ради, Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради.

Модератор заходу – відповідальна за науково-дослідницьку роботу студентів факультету української філології, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова.

Наукові читання – це добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, рівноапостольних св. Кирила та Мефодія, які, не забуваймо, послужили становленню культури українців у часи Русі-України і продемонстрували сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена ідеєю отримання нових знань і християнською любов’ю до освіти, науки, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть. Саме тому наші традиційні зустрічі як та вшанування спадщини святих Кирила і Мефодія допомагають розбудувати українську словесність і установити справедливу історичну істину, якби не намагався спотворити її ворог, і відповісти на ідеологічно-культурні виклики ХХІ століття.

До учасників заходу зі словами привітання звернулася декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Євгенівна Коломієць, яка подякувала всім присутнім за науковий поступ, указала на важливість подібних заходів для здобувачів освіти в такий складний для країни час.

Привітала молодих дослідників завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна, висловивши глибоку повагу до колег закладів вищої освіти, колег, які долучилися до спільного наукового пошуку. Тетяна Мішеніна зазначила, що здобувачі освіти відкривають нині безобрійні дискурси слова, усі свої зусилля спрямовують у пізнання стихії Слова, уконтекстовують в суспільне буття як сфери світоглядного осмислення духовну високість через власний здобуток.

З вітальним словом до молодих дослідників філологічної царини звернулися присутні на заході представники вишу-партнера.

Теплі слова подяки й підтримки прозвучали від декана гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету к. пед. н., доц. Нелі Володимирівни Подлевської, яка високо оцінила рівень проведення Всеукраїнських наукових читань і побажала успіхів усім учасникам.

З натхненними словами про наукові досягнення студентів та віру в Перемогу України привітав учасників зібрання професор кафедри української філології Хмельницького національного університету, доктор філологічних наук, професор Михайло Миколайович Торчинський.

Подякували за можливість узяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях, відзначивши, що це не перші такі наукові зустрічі, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, к. філол. н., доцент Олена Володимирівна Дуденко, к. філол. н., доц., доцент Українського католицького університету Оксана Сергіївна Таран.

Активна участь студентів у наукових читаннях стала платформою для обміну ідеями та результатами досліджень, оскільки кожен виступ вирізнявся оригінальністю й актуальністю представлених доповідей.

1. Комп’ютерний контент-аналіз вияву сексизму в мемах

Поломяна Юлія – студентка IІІ курсу гуманітарного факультету Українського католицького університету (наук. керівник: к. філол. н., доцент Українського католицького університету Оксана Сергіївна Таран). 

2. Інфінітив-додаток: відмежовуємо від присудка (на матеріалі роману Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону»)

Прижбило Юлія – студентка IІІ курсу факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (наук. керівник: к. філол. н., доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання Олена Володимирівна Дуденко).

3. Переклад дубляжу в цифрову епоху: виклики для професії перекладача

Храпак Анастасія – студентка IІІ курсу гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (наук. керівник: викладач кафедри слов’янської філології  Зоряна Ігорівна Шаховал). 

4. Художня інтерпретація сучасних реалій війни в романах Світлани Талан «Ракурс», «Повернутися дощем», «Оголений нерв» 

Бондар Катерина – магістрантка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба). 

5. Особливості перекладу термінів медичної термінології (на матеріалі серіалу “The Good Doctor”)

Томків Вікторія – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська).

6. Особливості перекладу дискурсу тактичної медицини на матеріалі Tactical Combat Casualty Care Handbook та Підручника тактичної бойової допомоги потерпілим

Навроцька Єлизавета – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

7. Особливості ольфакторних образів у романі Орести Осійчук «Абрикосова книгарня»

Алейникова Анастасія – учениця 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею (наук. керівник: Олена Миколаївна Ходакова). 

8. Сенсорна лексика в концептосфері роману «Кава з кардамоном» Йоанни Ягелло

Михайленко Поліна – учениця 11 класу КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова)

9. Особливості перекладу технічних термінів в інструкції TESLA Model 3 (2020)

Цекот Вікторія – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

10. Архетипи у мовотворчості Ліни Костенко

Антоненко Єлизавета – студентка IІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова). 

11. Особливості перекладу текстів на релігійну тематику

Гатала Оксана – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

12. ДУША і  СЕРЦЕ в польській пареміології

Марченко Анна – учениця 10 класу КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

13. Лінгвістичні засади навчання лексикології та фразеології

Євтушенко Світлана Валентинівна – магістрантка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: доктор педагогічних наук, професор Зінаїда Павлівна Бакум).

14. Фразеологічний словник родини

Мариненко Анастасія – студентка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук.  керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

15. Лист як композиційний принцип організації текстової структури роману Катерини Бабкіної «Мам, пам’ятаєш?»

Ахмедова Вікторія – студентка IІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба).

16. Львів як лінгвокультурний текст: поліфонія минулого й сьогодення

Андрейціва Ангеліна – учениця 10 класу Комунального закладу освіти «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

17. Вираження естетичних позицій постмодернізму в поетичних збірках Сергія Жадана «Балади про війну та відбудову» та «Динамо Харків»

Антоненко Юлія – магістрантка І курсу Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Інна Миколаївна Онікієнко). 

18. Пейоративи в сучасному медіапросторі

Лисицина Софія – студентка ІІІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук.  керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

19. Застосування цифрових технологій і маніпулятивних інструментів медіа в сучасному трилері

Прокопенко Олександра – студентка IV курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

Учасники мали змогу багатоаспектно обговорити мовознавчі проблеми, пов’язані з дискурсивним, лінгвокультурологійним, комунікативно-прагматичним потенціалом українознавчих студій, які мають потужний європейський і світовий вектор, та про інші філологічні питання, що інтерпретують українське слово в контексті сучасного світового мовознавства, літературознавства й перекладознаавства.

Дякуємо учасникам Всеукраїнських читань за активну участь та ґрунтовні доповіді, а їхнім науковим керівникам – за просвітницьку та ідейно-наукову роботу.

Бажаємо всім молодим дослідникам широкої наукової ходи! Надихаймося українським Словом, літературою та культурою українців. Недарма в ліричних текстах Ліни Костенко теж вбачається нелегка, але цікава дослідницька праця здобувачів освіти:

Вже зірочки на чорнім оксамиті

Чумацьким Шляхом розсипають сіль.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 80

08 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася година спілкування, присвячена Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни. У цей пам’ятний день Україна вшановує жертв Другої світової війни (1939–1945 рр.). Цей день був офіційно встановлений у 2023 році, щоб висловити солідарність з європейськими країнами у збереженні пам’яті про цю жахливу сторінку історії людства.

Студенти мали змогу ознайомитися з інформаційними матеріалами, які були підготовлені Інститутом національної пам’яті і які акцентують на ролі України у Другій світовій війні, втратах і жертвах, мужності й героїзму українців. На захід, крім здобувачів освіти, долучилися декан факультету української філології, доцент Наталія Коломієць, заступник декана, доцент Любов Семененко, модератори – доценти кафедри української мови Наталя Шарманова, Ганна Асмаковська.

День пам’яті та перемоги нагадує про те, що Друга світова війна стала можливою через змову двох тоталітарних режимів – націонал-соціалістичного в Німеччині та комуністичного в Радянському Союзі – і через бездіяльність світових лідерів у боротьбі з агресією. Протягом 1939–1945 років обидва ці режими скоїли численні злочини проти людяності, воєнні злочини та акти геноциду на території України, що призвело до величезних втрат серед українців, євреїв, кримських татар та інших народів, які проживали в межах сучасної України.

Українці сьогодні мужньо протистоять російській агресії, захищаючи не лише свій суверенітет, а й усієї Європи, відкриваючи шлях до стабільного миру та нової, справедливої системи світової безпеки. Ключовою умовою для цього є перемога над росією, повернення Україні її територіальної цілісності та запобігання майбутнім актам агресії російського імперіалізму проти будь-якої країни у світі. В умовах нинішньої агресії єдиний спосіб відновити мир – це здолати загарбника. Пам’ятаймо, що Перемога – результат титанічних зусиль, втрат, життів людей, які не бояться чинити супротив ворогові.

Здобувачі освіти не залишилися байдужими до почутого, радо ділилися власними думками, розмірковували про події 80-річної давнини і сучасний кровопролитний наступ рашизму на українські землі, українську ідентичність, та волю.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 254

Чи можна вважати актуалізацію штучного інтелекту однією з передумов якісних змін у сучасному житті і професійному становленні здобувачів освіти?

Чи дійсно в галузі вищої освіти важливими є принципи використання і ролі ШІ в управлінні освітнім і навіть адміністративним процесами, як стверджують про це його дослідники?

Яким чином можна застосувати штучний інтелект, власне, у лінгвістичній царині?

Над цими та подібними питаннями змогли поміркувати всі, хто побував 24 квітня 2025 року на міжвузівській студентській платформі «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ». Другий день поспіль майбутні словесники і перекладачі нашої Альма-матері беруть участь у науково-практичному семінарі, який у межах академічної співпраці об’єднав здобувачів вищої освіти і викладачів декількох українських вишів: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету і Криворізького державного педагогічного університету.

Як і на попередньому заході, на зустріч зі студентською молоддю завітали декан факультету української філології, доц. Наталія Коломієць, заступник декана з навчальної роботи, доц. Любов Семененко і декан факультету іноземних мов, доц. Катерина Гостра, а також викладачі обох філологічних факультетів КДПУ.

Усі учасники семінару долучилися до студентської платформи «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ», яка не залишила байдужими кожного і кожну з присутніх та на якій цікаво, в інтерактивній формі розглядалися питання щодо використання штучного інтелекту (ШІ – з англ. АІ, скорочення від Artificial Іntelligence) у мовознавстві і загалом в освітньому процесі. 

Попри те, що на сьогодні спостерігаються кардинально протилежні погляди на ШІ і серед теоретиків цього явища, і серед практиків – від запаморочного захвату і до розгромної критики, точніше заперечення використання ШІ в різних суспільних сферах, і зокрема в гуманітарних, як-от у мовознавстві, – здобувачі освіти представили власний погляд на проблему і розкрили низку переваг у розробленні системи персоналізованого навчання з використанням ШІ у досягненні дослідницької мети і завдань.

Активні учасники студентської платформи не просто здійснили огляд останніх досліджень із залучення великих мовних моделей (ChatGPT, GitHub Copilot, GEMINI, CLAUDE, Leonardo AI, DEEPSEEK i подібних генеративних інструментів) у процес професійної підготовки майбутніх філологів, а провели воркшоп із використанням різних інструментів у роботі з текстом, графічною інформацією та зображеннями. Обґрунтовували по-своєму доцільність використання ШІ задля підвищення рівня продуктивності студентських робіт і творчих проєктів, вияву при цьому індивідуалізації освітнього, наукового, мистецького простору та формуванню цифрових компетенцій у студентів тощо.

Відповідно, здобувачі вищої освіти презентували потужні можливості застосування ШІ в лінгвістичних пошуках та розробленні власних мовознавчих проєктів, підготовлених за допомогою різноманітних інструментів штучного інтелекту.

ШІ і ЛІНГВІСТИКА, виявляється, поєднувані! Тільки з великим бажанням створити власний мовознавчий проєкт, грамотно сформульованими запитами і вправним відбором інформації в роботі з мовними моделями.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 390

23 квітня 2025 року здобувачі вищої освіти факультету української філології та факультету іноземних мов доєдналися на гостьову лекцію «КЕТи, які вони є», яку прочитала доцент кафедри прикладної лінгвістики та перекладу,  к. філол. н., доц. Леся Олександрівна Гречуха.

Зустріч відбулася у межах науково-практичного семінару, проведеного в рамках співпраці Криворізького державного педагогічного університету із Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, спільно із Маріупольським державним університетом і Черкаським державним технологічним університетом. На лекції були присутні також викладачі обох факультетів на чолі з деканом факультету української філології, доц. Наталією Євгенівною Коломієць, заступником декана з навчальної роботи, доц. Любов’ю Миколаївною Семененко і деканом факультету іноземних мов, доц. Катериною Вікторівною Гострою.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 421

23 квітня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з гарантами ОП другого (магістерського) рівня вищої освіти – Світланою Ковпік (доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур, гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література), Наталією Малюгою  (кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»).

Гаранти освітніх програм познайомили здобувачів вищої освіти зі змістом, структурою освітніх програм, акцентували увагу на кваліфікації та освітніх компонентах, відзначили те, що обидві освітні програми рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 21.11.2023 р., протокол № 17 (46) отримали сертифікати про акредитацію освітніх програм, які дійсні до 01.07.2029 р.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 380

09 квітня 2025 року на факультеті української філології відбулася інформаційна зустріч зі студентами 4 курсу з питань літньої сесії, підсумкової атестації та вступу до магістратури.

На зборах були присутні декан факультету доцент Наталія Євгенівна Коломієць, заступник декана з навчальної роботи доцент Любов Миколаївна Семененко, доцент кафедри української та зарубіжної літератур, куратор груп УМЛ-21, УАФ-21 Світлана Степанівна Журба. Ця зустріч мала на меті зорієнтувати здобувачів освіти з графіком освітнього процесу, акцентувавши на ключових термінах навчання та екзаменаційної сесії, оскільки деякі дисципліни мають бути складені достроково. Окрему увагу звернули на особливості проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти: окреслено дати оглядових лекцій, тестування з психолого-педагогічної підготовки, особливості комплексних екзаменів для кожної спеціальності.

Важливою складової професійного успіху є завершеність вищої освіти, а відтак для студентів, які закінчують навчання на бакалавраті, пріоритетним є вступ до магістратури. На цьому питанні наголосила Любов Миколаївна, озвучивши важливу інформацію про кваліфікацію, яку здобувачі освіти отримують після завершення магістратури, специфіку й терміни вступних випробувань, а також наявність бюджетних місць, що також є суттєвим чинником для рішення студентів здобувати освіту за другим (магістерським) рівнем.

Декан факультету Наталія Євгенівна акцентувала на універсальності філологічної освіти і можливостях працевлаштування. Випускники факультету української філології проявляють себе в різних сферах, адже, окрім традиційних для філолога «варіантах кар’єри», таких як вчитель, викладач, науковець, перекладач, цікавими та перспективнішими є можливості професійного розвитку в суміжних з філологією сферах, а саме: секретар, журналіст, редактор, коректор, копірайтер, працівник у культурних і мистецьких центрах, музеях, фондах або фундаціях гуманітарного спрямування тощо. 

Реалізувати мрії про вдалий професійний старт можуть усі здобувачі освіти, випускники-бакалаври, посиливши свої фахові знання у процесі освоєння магістерських освітньо-професійних програм:

«Українська мова та література, зарубіжна література» – гарант: д. філол. н., професор Світлана Іванівна Ковпік

«Українська мова та література, зарубіжна література. Англійська мова» – гарант: к. філол. н., доцент Наталія Миколаївна Малюга.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 448

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 427

Всеукраїнські Гончарівські читання «У світлі слова Олеся Гончара» – це традиційний науково-культурний захід, що об’єднує дослідників, літературознавців, педагогів, студентів і всіх, хто шанує творчу спадщину видатного українського письменника. Ініціює наукове зібрання кафедра філології та мовної комунікації Дніпровської політехніки. Цьогоріч до заходу активно долучилися викладачі та здобувачі факультету української філології КДПУ, представивши власні наукові розвідки, що висвітлюють актуальність творчості Олеся Гончара у сучасному літературному й культурному контексті. З доповідями виступили доцент кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Яременко та доцент кафедри української мови Наталя Шарманова.

Олесь Гончар – не лише видатний письменник, а й мислитель, який через художнє слово формував моральні орієнтири українського суспільства. Його творчість охоплює теми духовності, національної ідентичності, боротьби за свободу, що й досі є надзвичайно важливими.  Значну увагу учасники читань приділили питанню мовностилістичних особливостей творів О.Гончара. Було наголошено, що письменник майстерно володів художнім словом, вибудовуючи багаторівневу систему образів і символів. Важливим аспектом обговорення стала також тематика екзистенційного вибору героїв О.Гончара, їхніх моральних і духовних пошуків у складних історичних реаліях.

Окрім суто літературознавчих досліджень, викладачі кафедри представили й методичні аспекти викладання творчості Олеся Гончара в освітньому процесі. Зокрема, розглядалися інноваційні підходи до аналізу його творів у шкільній та університетській програмі, інтеграція міждисциплінарних підходів у вивченні художніх текстів письменника.

Участь викладачів факультету української філології в Гончарівських читаннях укотре засвідчила, що творчість Олеся Гончара є невичерпним джерелом для наукових досліджень, дискусій та творчих пошуків. Його слово продовжує надихати, відкривати нові смисли та залишатися важливим чинником формування національної самосвідомості. Подібні заходи не лише сприяють популяризації літературної спадщини, а й допомагають інтегрувати наукові розвідки в освітній процес, збагачуючи методику викладання української літератури. Дослідження творів Олеся Гончара в сучасному контексті дозволяє поглибити розуміння національної ідентичності, моральних та духовних цінностей, а також осмислити виклики, які постають перед сучасним українським суспільством.

Дякуємо колегам із Дніпровської політехніки за можливість долучитися до поважного академічного заходу. Сподіваємося на подальшу наукову співпрацю.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 358

31 березня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч зі студентами 3 курсу груп УМЛ-22, УПФ-22, УАФ-22.

Мета заходу – унаочнити відому здобувачам інформацію про можливості реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, поетапно нагадати процес вибору дисциплін загальної і професійної підготовки, а також представити ті дисципліни, які кафедра української мови і кафедра української та зарубіжної літератур пропонують студентам у 7 і 8 семестрах.

Презентація навчальних дисциплін відбулася за участі в. о. декана факультету доц. Семененко Л. М. і викладачів, чиї курси будуть доступні для вибору з 01.04.2025. Любов Миколаївна надала основну інформацію про вибіркові дисципліни, продемонструвала каталог, з яким студенти мають змогу ознайомитися до процедури вибору.

Викладачі, запрошені на збори, представили свої курси, акцентували на особливостях вивчення дисципліни, презентувавши тематичний план та практичну складову навчального предмету. Важливо, що в ситуації живого спілкування зі студентами автори курсів мали змогу  творчо, наочно, яскраво і більш детально, ніж це пропонує силабус, розповісти про дисципліни вільного вибору. І тим самим дати відповідь на запитання: для чого студентові вивчати цю дисципліну? Чи знадобляться знання, отримані в межах запропонованих годин і кредитів, у подальшій професійній діяльності?

На вибір третьокурсникам було представлено такі дисципліни: «Нові стандарти українського письма», «Основи психолінгвістики», «Лінгводидактичне термінознавство», «Література Криворіжжя в шкільному вивченні», «Література vs медіа: національний наратив», «Національний зміст української літератури раннього модернізму», «Літературне краєзнавство», «Українські мистецькі течії і стилі в українській літературі ХХ століття», «Феміністичні інтерпретації в сучасній українській літературі», «Актуальні проблеми шевченкознавства».

Прослухавши всю необхідну інформацію, студенти мали змогу поставити питання викладачам, чиї курси викликали зацікавлення.

Самовираження здобувачів освіти можливе у процесі реалізації їхньої індивідуальної освітньої траєкторії, що дає змогу вільно обирати навчальні дисципліни відповідно до академічних смаків та творчих нахилів.  

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 357