15 квітня 2025 року у Харкові в режимі онлайн відбулася чергова науково-практична конференція з проблем розвитку туризму та гостинності. Конференція організована та проведена кафедрою туризму і готельного господарства ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

Участь у роботі конференції з доповіддю та презентацією взяв і Володимир Казаков – зав. кафедри туризму та економіки КДПУ. Тема доповіді: «Туристичні фестивалі – чинник розвитку подієвого туризму в промислових регіонах: визначення, реалізація (на прикладі фестивалів індустріальної культури)».

Учасниками конференції стали керівники та спеціалісти науково-дослідних установ, навчальних закладів, представники бізнесу, місцевого самоврядування, громадських організацій та здобувачі фахової передвищої, вищої освіти разом з науковими керівниками.

На конференції розглянуті питання:  

• Проблеми і виклики адаптації індустрії гостинності до умов воєнного стану та напрями післявоєнного відновлення;
• Штучний інтелект і шляхи його використання в індустрії;
• Психологія споживання та обслуговування;
• Світові досягнення, інформаційні та digital-технології в індустрії;
• Професійна підготовка та кадрове забезпечення підприємств сфери обслуговування;
• Економіка, менеджмент та маркетинг підприємств індустрії;
• Розвиток індустрії туризму та гостинності: інфраструктура дестинацій;
• Перспективи, можливості та проблему розвитку інклюзивного простору в Україні;
• Концептуальні та інноваційні напрями розвитку індустрії туризму та гостинності.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 328

10-13 квітня 2025 року на базі Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася чергова вузькоспеціалізована наукова конференція, яка була присвячена геологічним музеям і колекціям та їх ролі у суспільстві.

Від кафедри туризму та економіки КДПУ в режимі онлайн з доповіддю на секційному засіданні виступив зав. кафедри Володимир Казаков. Тема доповіді: «Старий залізорудний Кочубеївський рудник – потенційний скансен гірничої справи початку ХХ століття на Криворіжжі», яка стосувалася феномену скансенів, змісту гірничого скансену на прикладі старого криворізького рудника. Доповідач розкрив особливості старого залізорудного Кочуюеївського рудника та можливості створення на його базі гірничого скансену з музейною та туристичною метою.

Географія учасників науково-практичної конференції була доволі широкою, а предмет обговорення став практичним результатом наукових пошуків і власних ідей і наробок науковців та практиків. Учасниками конференції стали фахівці зі Львова, Києва, Харкова, Вільнюсу (Литва), Румунії, Польщі, Кривого Рогу, Іспанії, Житомиру та ін. За програмою конференції проведені наукові екскурсії.

Тематика конференції засвідчує про мультиплікативну і міждисциплінарну функцію туризму, який є кінцевим продуктом і результатом розвитку різноманітних ресурсів та їх доручення до турів і екскурсій. Участь у подібних конференцій для експертів з туризму збагачує досвід і сприяє оволодінню новими знаннями.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 357

31 березня 2025 року у складі групи дослідників зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков здійснив туристичну експедицію до долини ріки Боковенька, яка протікає західним Криворіжжя в районі сіл Павлівка, Велико- та Малофедорівка. Це місце знаходиться в 40 кілометрах від Кривого Рогу. Ця місцина майже невідома для туристів. А як виявляється тут є великий потенціал для екологічного та активного видів туризму.

Річка Боковенька – мала ріка, є притокою ріки Бокової і відповідно дали Інгульця та Дніпра. Витоки Боковеньки біля села Василівка на Кропивниччині. Довжина 61 км. Протікає чудовими відслоненнями гранітних масивів, має численні балки. По схилах долини ріки збереглися численні степові урочища. Подекуди зустрічаються невеликі піщані та гранітні кар’єри. Дуже гарною є сама ріка Боковенька, з руслом, широкими берегами, які пороли очеретом. Зустрічається безліч диких тварин, птахів, плазунів та типових степових рослин.

Окремо слід сказати за гранітні урочища. Їх у долині Боковеньки достатньо. Представлені і окремими брилами, і групами скель містичної форми.

Висновок для потреб розвитку туризму: долина ріки Боковеньки може стати основою окремого комплексного туристичного кластеру, основу якого має складати один природний екологічний туристичний маршрут з робочою назвою «Гранітно-степовий шлях долиною ріки Боковеньки» . Невелика відстань від Кривого Рогу робить це район перспективним для розвитку туризму. Проте є логістична проблема розвитку туризму у цьому краї – відсутність доріг з твердим покриттям, бо ті які є всі розбиті вщент.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 438

Остання екскурсія в організованому форматі до міста Жовті Води відбулася 8 березня 2018 року. Організатором тоді виступив Володимир Казаков (зав. кафедри туризму та економіки КДПУ). Минуло 7 років. Тому стало за необхідне повторне відвідання Жовтих Вод з його потенційними локаціями для екскурсій з метою оцінки туристичного потенціалу міста.

23 березня 2025 року туристична експедиція до Жовтих Вод здійснена викладачами кафедри туризму та економіки Вікторією Пацюк та Володимиром Казаковим, які є визнаними гідами та експертами в Україні з індустріального туризму. Відвідано багато локацій, які можуть привернути увагу туриста та стати основою для оглядової екскурсії цим містом.

Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870 десятин землі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар'єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов. У 1951 році тут розпочався видобуток уранових руд. Так поряд із цими рудниками виникло селище Жовта Ріка, яке з 1957 року перетворюється на місто Жовті Води.

Як і всі невеликі міста України Жовті Води безумовно заслуговують на увагу туристів. Як і у всіх малих містах цікавими є кожна деталь, кожна велика та мікроскопічна деталь їх історії, природи, господарства та населення. Тур до Жовтих Вод цілком може вкластися у 5-6 годин з автобусними переїздами між локаціями.

До програми туру Жовтими Водами нами рекомендуються наступні 3 групи об’єкти.

1. Перша група – історико-містобудівні об’єкти:

- історичний музей міста Жовті Води для загального вступу та характеристики;

- Богданів курган з барельєфом присвячений битві війська Богдана Хмельницького під Жовтими Водами у 1648 році;

- історичний центр Жовтих Вод з архітектурою житлової забудови початку 1950-х років в районі площі Миру, вулиці Богдана Хмельницького та бульвару Свободи, колишнього кінотеатру Мир;

- будівля у архітектурному стилі неокласицизму міського палацу культури (1957 р.);

- житлові будинки початку 1930-х рр. по вул. Свободи в стилі конструктивізму;

- рудничні житлові будинки початку ХХ століття по вул. Героїв УПА;

- парк Слави з пам’ятниками та меморіалами: меморіал пам’яті по загиблим у російсько-українській війні з 2014 року, пам’ятник Героям Чорнобилю, меморіал жертвам голодомору, пам’ятник Героям визвольної війни українського народу у 1648-1654 рр. (велика скульптура 3-х козаків на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким);

- пам’ятник Богдану Хмельницькому на розі вулиць Богдана Хмельницького та Авангардна;

- споруда вхідної арки до стадіону «Авангард» та спорткомплексу «Ювілейний»;

- пам’ятник автомобілю воїну-трудівнику;

- пам’ятний знак «Східний ГЗК» біля управління підприємства;

- пам’ятник (третій за ліком) Богдану Хмельницькому по вул. Лісовій;

- зелена інсталяція гоночної машини на автомобільній заправці «UT oil».

2. Друга група – об’єкти індустріальної спадщини:

- кар’єр та провалля (глибина до 140 м) старої шахти «Капітальна», де видобувалася залізна та уранова руда (наразі вже з 2018 року тут формується молоде озеро);

- місце старого дореволюційного рудника Львова;

- місцеві шахти «Нова», «Нова-Глибока» та «Північний вентилятор» Східного гірничо-збагачувального комбінату;

- залишки адміністративний будівель старої уранової шахти «Ольховська»;

- старі дореволюційні кар’єри Каллоті та Селіванівський з озерами та гарними скелями над ними;

- старий залізничний міст та насип Жовтоводської гілки Катеринінської залізниці через р. Жовту (кін. ХІХ ст.);

- відвал «Казакова дача» у лісовій стадії саморозвитку;

3. Третя група – об’єкти природи:

- мала річка Жовта;

- Краснокутський ліс у межах міста.

ПІДСУМОК: Жовті Води варте туристичної уваги. До нього ведуть дороги з боку Кривого Рогу та П’ятихаток. Наявність достатньої кількості обєктів для відвідування дозволяє говорити про Жовтоводський туристичний кластер. Жовтими Водами слід розробити один варіант оглядової екскурсії та розробити одноденний тур до міста. Невелика відстань від Кривого Рогу робить це район перспективним для розвитку туризму. Рекомендована тематична інтерпретація туристичного образу міста Жовті Воді: козацька та визвольна історія, гірництво, геологія, уранова руда, життєва, культурна та архітектурна атмосфера малого промислового міста України.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 564

9 березня 2025 року викладачами кафедри туризму та економіки КДПУ Володимиром Казаковим та Вікторією Пацюк здійснена польова експедиція з вивчення об'єктів села Лозуватка Криворізького району, які можуть мати туристичний потенціал для екскурсій. Обстежені обидві частини села обабіч хвосту Карачунівського водосховища на річці Інгулець та відвідані наступні потенційні екскурсійні об'єкти:

- геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Виходи мігматиту" (існує з 1972 року на площі 5 гектар, де охороняються виходи гранітів і мігматитів на правому березі річки Інгулець);

- степові ділянки гранітних гривок правого берегу ріки Інгулець (зацвіли перші первоцвіти);

- старий гранітний кар'єр біля автомобільного мосту через Інгулець;

- стара православна Свято-Миколаївська церква (1897 року);

- центральний пляж села (є можливості для купально-відпочивальної паузи в літній період);

- історичний центр села з місцем самої старої і зруйнованої комуністами у 1930-х рр. Свято-Покровської церкви (відома з 1793 року), руїни старого клубу, сучасний сквер зі знаком "Я люблю Лозуватку", будинки початку ХХ століття;

- військовий меморіал з алеєю пам'яті жертв російської агресії та загиблих українських воїнів у російсько-українській війні з 2014 року й до сьогодні.

Висновок. Село має певний туристичний природничий та історико-культурний потенціал для побудови комплексного автобусно-пішохідного екскурсійного маршруту. Розробити та впровадити туристичний маршрут у життя заплановано на квітень-травень 2025 року.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 422

2 січня 2025 року відбулася польова експедиція до території старих інгулецьких рудників кінця ХІХ – середини ХХ століття. Учасниками стали відомі краєзнавці міста – Володимир Казаков (зав. кафедри туризму та економіки КДПУ), Едуард Дворчук (випускник факультету ГТІ КДПУ), Дмитро Антонов (наразі студент факультету ГТІ КДПУ), Анатолій Новак та Єгор Кірєєв.

Під час експедиції був досліджений стан об’єктів індустріальної спадщини, проведене уточнення їх місцеположення та стану збереженості, опитані місцеві мешканці та зібраний новий інформаційний матеріал. Таким чином досліджені:

• місця та залишки старих і закритих шахт «Магістраль», «№10 стара» та «№10 нова», «Інгулецька №1, №2, №3 та №4»;
• залишки казарм старого Євгеніївського рудника;
• залишки Інгулецької гілки Катеринінської залізниці;
• залишки будівлі електростанції Євгеніївського рудника;
• збережені у різному стані 4 житлові будинки залізничників старої залізничної станції «Інгулець», виявлені 4 старих пристанційних дерев, які висаджені ще на початку ХХ століття;
• житловий комплекс гірничого селища по вулиці Надії 1931 року будівництва у архітектурному стилі конструктивізму;
• старий рудничний парк, руїни рудничної поліклініки, лікарні, клубу, дитячого садка та їдальні;
• руїни старої школи та гуртожитку Інгулецького руднику будівництва кінця 1920-х – середини 1930-х років;
• 3 житлові будинки 1909-1910 років старого Євгеніївського рудника у стилі робітничих кварталів західноєвропейських міст;
• будинок поміщиці Махоріно та житлові будинки у різних архітектурних стилях по вул. Сім’ї Демиди;
• старий металевий міст через річку Інгулець;
• південний кар’єр ландшафтного заказника “Візирка».

Дослідження індустріальної спадщини у Кривому Розі започатковане ще у 2004 році Володимиром Казаковим триває й до сьогодні. Зібраний та про систематизований великий матеріал. Надруковано багато наукових праць. З 2024 року Володимир Казаков став членом TICCIH - Міжнародного комітету зі збереження індустріальної спадщини.

Дослідження індустріальної спадщини має не лише наукове, а й практичне значення. Знання про індустріальну спадщину Кривого Рогу лягли в основу розвитку індустріального туризму та екскурсій рідним краєм, розробки турів для іногородніх туристів та іноземців.

Наприклад, проведена експедиція 2 січня 2025 року дозволить розробити 2 нові екскурсійні маршрути до старих Інгулецьких рудників. Це дозволить поширювати напрацьований науковий матеріал у широкі верстви населення.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 573

Останні 20 років Володимиром Казаковим (зав. кафедри туризму та економіки КДПУ, кандидат географічних наук, доцент) ведуться ретельні наукові дослідження змін клімату Кривого Рогу. Вихідними даними є результати метеорологічних спостережень на метеостанції «Кривий Ріг», які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет.

Аналіз метеопоказників дозволяє виявляти закономірності їх змін за останні 20 років та порівнювати з кліматом до початку глобального потепління з кінця 1980-х років та тенденціями клімату за останні 20 років.

Наводимо повний метеодайджест по Кривому Рогу за 2024 рік. Викладемо у некласичній манері – спочатку про рекорди.

1. Аномально рекордно теплий рік за всю історію метеоспостережень. 2024 рік дійсно поставив кліматичний рекорд – середньорічна температура повітря склала рівно +13°С. Багато це, чи мало? Ілюстративним тут можуть слугувати цифри: до глобального потепління (кінець 1980-х років) середньорічна температура повітря складала +8,5°С, середньорічні температури повітря за останні 20 років вже вищі – +10,4°С. І тут: 2023 рік +11,8°С та 2024 рік – +13°С. Якщо узяти орієнтовно наше меридіональне положення, то цей рік більш нагадував клімат Констанци (Румунія), Варни та Бургасу (Болгарія), Баку (Азербайджан), Тбілісі (Грузія). За таких 2-3 градусних змінах річних температур вже зміщуються цілі великі природні зони.

2. Самий теплий липень за всю історію метеоспостережень. Середньомісячна температура повітря склала +27,2°С. Знову порівняємо це з попередніми цифрами: середня температура липня до глобального потепління була +22,1°С, за останні 20 років +23,2°С. І ось така кліматична аномалія! Подібні значення липня як у нас цього року мають Тель-Авів (Ізраїль) та у цілому субтропіки. Максимальна температура липня цього року трохи не досягла до абсолютного рекорду, але досягла значного показника – +39,2°С.

3. Саме довге кліматичне літо за всю історію метеоспостережень. Нагадаємо, що кліматичне літо – це період зі стійкими температурами повітря вище +15°С. Звичайно воно розпочинається на початку – середині травня і закінчується третьою декадою вересня. Цього року все інакше – початок з 7 квітня і закінчення 12 жовтня. І це дійсний рекорд – 189 днів літа!!!!! Пів року!!!!

4. Аномально теплі 4 місяці літа: червень, вже писали – липень, серпень і вересень. Всі ці місяці мали середньомісячні температури повітря вищими за +20°С.

5. Уперше на Криворіжжі в липні спостерігався над жаркий період (9 днів) з середньодобовою температурою повітря понад +30°С.

6. Рекордне значення сум активних температур повітря вище +10°С за всю історію метеоспостережень. Цей показник свідчить про забезпеченість найбільш сприятливим теплом для повноцінної вегетації рослин. Сума активних температур отримується додаванням усіх зареєстрованих середньодобових значень температури повітря від +10°С. До глобального потепління річна норма становила 3050°С, за останні 20 років вже вища – 3630°С. 2024 рік став феноменальним - 4306°С. На практиці це дає можливість переглядати традиційні сільськогосподарські культури і вирощувати більш широко і більш далеко на північ бахчу (кавуни, дині) та бавовник (експеримент цього на Одещині вдався вдалим). Також покращуються умови для розвитку сонячної електроенергетики.

7. Грудень місяць перестав бути зимовим!!! Якщо до глобального потепління середньомісячна температура становила морозні -2,8°С, то вже у 2023 році температура перевалила за позначку 0 і склала +0,1°С. Здавалося, що може це випадковість. Але ні – 2024 рік продовжив закріплення грудня не зимовим і це значення закріпилося та потроху поповзло ще більш угору.

Тепер про звичайні рекорди, але не менш цікаві факти:

• тривалість безморозного періоду становила 226 днів (з 24 березня й по 4 листопада); це доволі велика цифра і особливо приємна для аграріїв;
• опадів у 2024 році було мало, рік можна вважати посушливим – усього 339 мм (при нормі у 469 мм);
• середньомісячні температури повітря липня та серпня вирівнялись – обом місяцям притаманна середньомісячна температура повітря +23,2°С, що відповідає широтам Одеси, Ізмаїлу;
• дуже коротка й умовна кліматична зима – усього 17 календарних днів з 8 по 24 січня; найнижча температура повітря склала -16,0°С; лютий 2024 року був як березень з температурою +3,9°С;
• січень місяць став ледь зимовим – усього трохи морозні -0,7°С;
• стійкого снігового покриву не було;
• стійкого льодоставу на водоймах не було.

Клімат такого теплого аномального 2024 року можна пояснити зменшенням циклональної активності, зміщення полярного атмосферного фронту на північ та більшим пануванням теплих повітряних мас з тропіків і субтропіків. Взимку до нас не досягало арктичне повітря та надхолодне повітря з центру Азії.

Що далі? Чи можна дати прогноз на майбутнє? Спробуємо. Аналіз середньорічних значень температури повітря за останні 20 років виводить на наявність 4-хрічних циклів, коли 4 роки підряд це теплі місяці, а потім холодніший рік. У цілому тренд на підвищення значень середньорічної температури повітря збережеться й у 2025 році. 2024 рік був 3-м роком з поточного теплого 4-річного циклу. Тому зробимо дуже «небезпечне» і невдячне припущення, що 2025 рік також буде теплим, але на рівні ближчому до 2023 року – прохолоднішим буде літо, проте зимових морозних місяців не буде. Аргументом тут є звичайна статистика та логічні тенденції.

Дослідження мають велике практичне значення для прогнозу змін водного балансу території Криворіжжя, розвитку сільського господарства та для дачників. Наприклад в нашій місцевості можна ставити експерименти з вирощування бавовника - нової технічної культури. А згодом при стійких 4000 градусів за рік активних температур і чайного куща.

Результати наукових досліджень погоди та клімату Кривого Рогу регулярно висвітлюються на сторінках Фейсбуку та для містян у програмах місцевих ЗМІ.

Програма «10 Хвилин» на ТРК «Рудана»:

Метеодайджест по Кривому Рогу за 2024 рік у сюжеті програми новин «Цей День» ТРК «Рудана»:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 645

26-27 листопада 2024 р. в дистанційному форматі відбулась II Міжнародна науково-практична конференція «Маркетингові та організаційні механізми повоєнного розвитку галузі гостинності та туризму України». Доценти кафедри туризму та економіки Ірина Остапчук та Ірина Романюк і здобувачка освіти 1-го курсу магістратури спеціальності 242 Туризм і рекреація – Чорна Катерина прийняли участь у пленарному та секційних засіданнях. Ірина Остапчук та Катерина Чорна з доповіддю ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ ПЕРЕДМІСТЯ КРИВОГО РОГУ. Ірина Романюк презентувала доповідь РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ФОРМУВАННІ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ УКРАЇНИ.

Також доценти прийняли участь у колективній монографії із розділами "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРИРОДИ, ІСТОРІЇ, ІНДУСТРІЇ КРИВОГО РОГУ ЯК СКЛАДОВА ЯКІСНОЇ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ" - Ірина Остапчук,  "ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ".

Конференція працювла за секціями 

• СЕКЦІЯ 1.    Маркетингові інструменти та стратегії повоєнного розвитку туризму та гостинності в Україні.
• СЕКЦІЯ 2.    Розвиток туризму та гостинності в регіонах України.
• СЕКЦІЯ 3.    Фінансово-економічні та організаційні засади розвитку сфери гостинності і туризму.
• СЕКЦІЯ 4.    Діджиталізація та Startup-проєкти у сфері туризму і гостинності.

Докладніше про роботу конференції можна прочитати за посиланням https://web.kpi.kharkov.ua/tourism/confere2024/

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 598

23-25 жовтня 2024 року у місті Лодзь (Польща) відбулася чергова щорічна конференція ERIH https://www.erih.net/what-is-new/erih-annual-conferences. ERIH - Європейська асоціація маршрутів індустріальної спадщини, яка опікується збереження об'єктів індустріальної спадщини та розвитком індустріального туризму у країнах Європи. З 2021 року індивідуальним членом ERIH є зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков, а з 2019 року й місто Кривий Ріг. Низка цікавих індустріальних об'єктів Кривого Рогу вже кілька років як є на карті маршрутів ERIH.

Цьогорічна конференціця цієї поважної європейської організації була присвячена антропогенним змінам клімату та індустріаль ної спадщини. Як зазначає оргкомітет: "Будучи одним із найбільших чинників кліматичної кризи, індустріалізація відіграє важку роль. З точки зору сьогодення, негативний вплив на клімат і навколишнє середовище переважує досягнення промислової революції. Це також створює нові виклики та завдання для спілкування та інтерпретації.

Якщо раніше «стійкість» була більш модним словом, то тепер це постійне завдання та основна передумова для будь-яких дій. Ставлення під сумнів усталених норм і звичних моделей поведінки та вироблення нових звичок є складним, іноді виснажливим, але незамінним процесом.     

Що все це означає для об’єктів промислової спадщини? Як основні рамкові концепції можна розбити на керовані місцеві чи регіональні рішення? Чого можуть досягти сайти з часто обмеженим персоналом і ресурсами? Які існують (архітектурні) можливості чи перешкоди? Як можна залучити відвідувачів, співробітників і партнерів до процесів змін? Який внесок можуть зробити об’єкти промислової спадщини як високоякісні освітні центри для сталого розвитку? Які можливості та нові потенціали відкриваються, коли ми починаємо та впроваджуємо процеси сталого розвитку?".

Саме ці питання й обговорювались на конференції.

В якості учасника на конференції в онлайн режимі взяв участь і Володимир Казаков.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 599

4-5 жовтня 2024 року на базі Сумського державного педагогічного університету відбулася чергова Всеукраїнська наукова конференція з географії. До складу оргкомітету увійшла й доцент кафедри туризму та економіки КДПУ - Вікторія Пацюк. Нею також зроблена доповідь за темою: "Напрями ревіталізації виробничих просторів".

Конференція відбудася у змішаному фороматі. Більшість гостей конференції працювали в режимі онлайн.

Як показує досвід роботи колег із прифронтових регіонів - війна проти України не є приводом закидати науку і практику. Навпаки - всі наукові розробки є складовими розбудови нашої держави та її зміцнення.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 644