16 січня 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанню про змістове наповнення освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з урахуванням досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних освітніх програм закладів вищої освіти.

Інформацію про різні актуальні ОПП (2021, 2022, 2023, 2024) підготувала доцент кафедри української мови Ганна Глебівна Асмаковська. Доповідачка зазначила, що з-поміж програм, які нині реалізуються в України, і дають змогу присвоїти здобувачам освіти кваліфікацію «вчитель української мови і літератури, англійської мови, зарубіжної літератури», було проаналізовано ОПП Тернопільського національного педагогічного університету, Ужгородського національного університету, Київського національного лінгвістичного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Бердянського державного педагогічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Під час презентації цих ОПП акцентовано на особливостях заявлених в них ОК у частині «Загальна та  професійна підготовка», «Практика»,  «Атестація». Особливу увагу приділено додатковій спеціальності та тим ОК, які її забезпечують.

Викладачі кафедри долучилися до обговорення представленої інформації, звернули увагу на питання, актуальні для ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, розробленої на факультеті української філології (гарант програми – доцент кафедри української мови Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 163

Незаперечним є твердження про те, що дотримання «мовного кодексу» уможливлює спілкування членів цивілізованого суспільства й водночас демонструє загальну культуру тієї чи тієї національної спільноти. Натомість розхитування будь-яких мовних норм рано чи пізно призводить до дестабілізації.

Про вироблення єдиних правописних правил для всіх українців, незалежно від території проживання, заговорили ще на початку 90-х. Уже тоді питання щодо реформування українського правопису, який мав би об’єднати українську націю, розподілило українське суспільство, і передовсім науковців-спеціалістів, на два непримиренні табори – прибічників і супротивників. Перші намагалися переконливо обґрунтувати необхідність повернути українській мові ті природні, притаманні їй питомі елементи, які відібрано від літературної норми в радянську добу. Інші – виступали проти кардинальних змін до правопису, критично оцінювали більшість із запропонованих нововведень, відштовхуючись від того, що правописні проблеми не такі вже й нагальні і що «наукова громадськість, насамперед філологічна, уже втомилася від упертого нав’язування їй таких орфографічних змін, які руйнують не тільки існуючий від часів Бориса Грінченка український правопис, але й замахуються на саму мову» (В. Русанівський). Баталії навколо запроєктованих змін в українському правописі велися на «усіх фронтах». Будь-які спроби «повернути нашій мові відібране від неї, витіснене на мовну периферію або в діаспору в радянські часи, викликало шалений супротив насамперед пропагандистів «радянської орфографії» (В. Німчук). Відповідно, ані «круглі столи», ані різного рівня наради, симпозіуми і конференції, ані всенародне обговорення в ЗМІ і т. ін. довгий час так і не сприяли успішному реформуванню правописних норм. І от нарешті…

22 жовтня 2018 року (протокол № 5) Українська національна комісія з питань правопису затвердила довгоочікуваний «правописний кодекс». 24 жовтня 2018 року Президія Національної академії наук України (протокол № 22/10) та Колегія Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13) схвалили його спільною постановою. 22 травня 2019 року (Постанова № 437) схвалив і Кабінет Міністрів України.

Нова редакція «Українського правопису» набула чинности 3 червня 2019 року. Відтоді було рекомендовано застосовувати її та запроваджено перехідний період – п’ять років, протягом якого діяли як старі, так і нові норми. 22 травня 2024 року перехідний період завершився. Відтепер керуємося новим «Українським правописом». Його норми та правила рекомендовані до застосування в усіх сферах суспільного життя.

Тема «Українського правопису» стосується кожного, але передовсім хвилює спеціалістів, зокрема й учителів, для кого міцні знання правописних норм є частиною їхньої професійної діяльности.

14 січня 2025 року (на прохання КУ «Сарненський центр професійного розвитку педагогічних працівників») відбувся науково-практичний вебінар для вчителів української мови і літератури, учителів англійської мови.

Доповідач: проф. Ж. В. Колоїз, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Учителі-практики мали змогу отримати відповіді на питання, які сколихнули українське суспільство і збудили до дискусії навіть тих, хто зазвичай не переймався відповідними проблемами.

Адже, цілком очевидно, що жоден правопис, яким би компромісним він не був, ніколи не зможе задовольнити всіх. Одним не вистачає переконливости, для інших – «якось дивно, незвично звучить», третім – бракує елементарних знань, аби зрозуміти, чому мало б бути так, а не інакше… 

Наукове спілкування мало на меті не тільки подати (відтворити) «реєстр правописних нововведень», але й допомогти розібратися в усіх тонкощах інноваційних змін, окреслити проблемні моменти, зорієнтувати, скерувати, показати шлях до самостійних пошуків і розв’язання чи то дискусійних, чи то залишених поза увагою моментів. 

Презентація: https://drive.google.com/file/d/1t9245kM69vfj42b31Mq34JkDTg7R61zx/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1ZVQNLK5b72swVmCYtvg1o6n2_5jh4XMG/view?usp=sharing

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1360

23 грудня 2024 року викладачі кафедри української мови і здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, аспіранти в межах наукового семінару відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України відвідали відкриту лекцію Ірини Андріївни Казимирової, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, на тему «Динаміка форми і семантики терміна в словнику: лінгвокогнітивний аспект».

Здобувачі освіти висловили враження від прослуханої лекції.

Олександра Прокопенко (група УМЛ-21): «Лекція була глибокою та змістовною, сприяла розумінню складних процесів формування та розвитку семантики термінів у словниковій системі з позиції лінгвокогнітивного підходу. Особливо цінними були приклади аналізу термінів у динаміці їх уживання, а також демонстрація методів когнітивного моделювання для дослідження термінології. Лекція спонукала до подальших роздумів над питаннями інтеграції лінгвістичних та когнітивних підходів у вивченні мови.

Загалом матеріал було подано логічно, доступно та науково обґрунтовано, що робить цю лекцію корисною як для студентів, так і для фахівців у галузі лінгвістики та когнітивних наук».

Аліна Маріненко (група УАФ-21): «На семінарі було охоплено та розтлумачено актуальну лінгвістичну проблему щодо розвитку української термінології та основних тенденцій цього процесу.

Примітним виявляється історичний аспект цього питання, у межах чого доповідачем окреслено, окрім загальних особливостей історичного словника лінгвістичних термінів, риси «Історичної термінології» І. Огієнка. До того ж, доповідачка детально розповіла про те, якими є джерела словника, які важливі вимоги є до складання словникової статті. Абсолютно новими для мене виявились категорії лінгвістичний профіль джерела для словника, що стане виразником умотивування семантики та походження того чи того терміна, та діахронійна когнітивна карта лінгвістичного терміна». 

Дякуємо Ірині Андріївні Казимировій та Інституту української мови НАН України за змогу долучитися до цікавої академічної події, збагатитися здобутками сучасної лінгвістичної науки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 335

19 грудня 2024 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанням міжнародної академічної мобільності студентів та ефективності професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література).

Інформацію про зовнішню академічну мобільність студентів озвучила доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова. Доповідачка зазначила, що здобувачі освіти постійно реалізують своє право на зовнішню академічну мобільність, яка відповідно до  ст.1 Закону України «Про вищу освіту» є можливістю учасників освітнього процесу навчатися, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти або науковій установі на території України чи поза її межами. На факультеті української філології зовнішня академічна мобільність наявна в межах реалізації ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія», ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література».

До обговорення питання про ефективність професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) долучилися стейкхолдери Максименко Валентина Володимирівна, директор Криворізької гімназії 125, учитель-методист, Мелкумова Тетяна Володимирівна, кандидат філологічних наук, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, в.о. директора Криворізького ліцею академічного спрямування «Міжнародні перспективи», Цегельська Марина Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, директор Освітнього Центру «Інтерклас».

Було відзначено, що основний фокус бакалаврату спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) спрямований на формування у здобувачів вищої освіти професійних навичок і компетентностей, необхідних для самостійної педагогічної діяльності та виконання всіх трудових педагогічних функцій, що спостерігають у педколективах, аналізуючи проходження практики та педагогічну діяльність здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології.

На зустрічі були присутні гаранти освітніх програм Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»), Інна Миколаївна Онікієнко (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія»), Наталя Володимирівна Яременко (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література»). Під час обговорення особливостей практичної підготовки студентів було акцентовано на збільшенні кількості кредитів на навчальну на виробничу практики, що зумовлено орієнтацією на формування конкурентоспроможного фахівця в галузі філологічної освіти.

До учасників семінару звернулася декан факультету української філології доцент Любов Миколаївна Семененко, яка висловила подяку роботодавцям за плідну співпрацю, настанови, допомогу й підтримку студентів у період практики.

Науково-педагогічні працівники факультету української філології вдячні стейкхолдерам за участь в обговоренні актуальних питань про практичну підготовку здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня, їх рекомендації та позитивні відгуки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 308

10 грудня 2024 року на кафедрі української мови відбулася виробнича нарада, присвячена питанню охорони праці та цивільного захисту. На зібранні були присутні НПП кафедри, які мали змогу прослухати інформацію, підготовлену в. о. завідувача кафедри української мови, проф. Тетяною Михайлівною Мішеніною про особливості підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.

Під час обговорення ключових позицій у програмі підготовки було акцентовано на програмі підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях, а також на тих документах, які сприяють унормуванню дій працівників університету у разі виникнення небезпечних ситуацій, зокрема: 

1. Положення про службу з охорони праці КДПУ.

2. Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в КДПУ.

3. Порядок стажування працівників зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою у КДПУ.

4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу в КДПУ.

5. Перелік посад професій, які виконують роботи підвищеної небезпеки та потребують спеціального навчання в КДПУ.

6. Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці для здобувачів вищої освіти та працівників університету.

7. Положення про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в КДПУ.

8. Інструкція 02/01/2021 порядок дій у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

9. Вступний інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти КДПУ.

10. Програма проведення вступного та повторного інструктажу з працівниками КДПУ.

11. Алгоритм дій у разі виявлення у здобувача вищої освіти, працівника КДПУ ознак гострого распіраторного захворювання .

12. Вступний інструктаж з охорони праці для працівників КДПУ.

13. Інструктаж з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти КДПУ під час літніх канікул.

14. Первинний інструктаж про дотримання обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-COV-2.

15. План реагування на надзвичайні ситуації у КДПУ.

16. Наказ № 112 від 01 березня 2024 року «Про організацію та ведення цивільного захисту у 2024 році».

17. Наказ № 217 від 24 травня 2024 року «Про організацію та ведення цивільного захисту».

Питання про цивільний захист учасників освітнього процесу є надзвичайно важливим, а відтак НПП мають орієнтуватися на приписи та інструктажі з охорони праці упродовж навчального періоду, постійно підвищуючи рівень власних знань, умінь, навичок з безпеки життєдіяльності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 382

Сьогодні, 06 грудня, в Україні відзначають ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ – професійне свято захисників і захисниць нашої держави. Це людини-символи, люди-титани, герої нашого часу, які ведуть активну боротьбу з російськими окупантами, наближаючи нашу країну до перемоги. На честь свята здобувачі освіти різних спеціальностей Криворізького державного педагогічного університету долучилися до привітань, створивши художньо-графічні та поетичні присвяти нашим воїнам.

Студенти ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ не змогли оминути увагою професійне свято військових. Усі слова вдячності, хвилювання та емоції висловлені поетичними рядками, які лягають у душу, тривожать серце, охоплюють надією…

https://www.youtube.com/shorts/qRnRuoIvP90

 Солдате, рідний, я тебе не знаю,

Але чекаю з бою лиш живим.

Завдячую тобі і не згасаю,

Чого бажаю всім сліпим.

Будь сильним! Я тебе благаю.

Ти не здавайся й завжди пам’ятай,

Що тут живим тебе чекають

І вірять, що борониш рідний край.

І навіть коли тяжко тобі буде,

Згадай всіх тих, хто радо зустрічав,

Хто проводжав тебе у люте пекло

І лиш повернення твого благав.

Ти пам'ятай, що ти незламний!

Ти українець, нащадок козаків!

І ти борониш край свій славний

Від нечисті російської, катів.

А я молитимусь щодня тихенько

За тебе, цілісність країни-неньки,

За побратимів, що в тяжкім бою

Боронять землю рідную мою. (Єлизавета Єрмолаєва, група УАФ-24)

Доброго ранку, татусю!

Як ти, ріднесенький, спав?

Щоночі за тебе молюся,

Мороз, щоб сильніше не брав.

Завдячуючи вам, ми маємо постіль

І небо світле, дах над головою.

Вам заважає спати постріл

І спогад... Як прикрив тебе собою.

Ми маємо уранці каву,

Тепленький хлібчика окраєць,

А ти – важку душевну рану

І гасло-мантру: «Я боєць!»

Ти знай, що я пишаюсь,

Я горда, що ти у мене є!

На тебе схожою я бути намагаюсь

І перейняти все твоє.

Я впевнена, таких, як ти, немає,

Хіба лиш побратими у бою.

Ти – наш герой! Хай кожен знає,

Бо захищаєш нас й країноньку свою.

Скоріше повертайся, я чекаю,

Хай стихнуть усі постріли у тебе за вікном.

Ти втомлений сьогодні, знаю.

Для нас це буде найстрашніший сон.

Скоріше повертайся, я жити буду вірою,

Що зло відступить, як туман від дня.

І обійму тебе з такою силою,

Що всі тривоги зникнуть без сліда. (Єлизавета Єрмолаєва, група УАФ-24)

Привіт, мій друже дорогий,

Цей лист летить крізь біль і втому.

Ти там, де грім і крок важкий,

А я чекаю тут, вдома.

Як ти? Чи гріє хоч світанок,

Чи ніч у тиші не мовчить?

Чи чути десь пташиний гомін,

Чи тільки в серці біль щемить?

Я пам’ятаю ті стежини,

Де ми раділи, як малі.

Тепер вони у полум’ї війни,

А ти – мов скеля на землі.

Тримайся, друже, я благаю,

Хай кулі обминуть твій шлях.

Молитву шепчуть небеса,

А вітер шепче: «Не здавайсь».

Повір, прийде іще той час,

Коли повернешся додому.

І світло в мирі грітиме нас,

Без сліз, без болю, без утоми.

Тримай мій лист, він – оберіг,

Хай стане силою в дорозі.

І, друже, пам’ятай, наш світ

Чекає в тиші й перемозі. (Карина Лапченко, група УАФ-24)

Я пам’ятаю

Я пам’ятаю, як збирався на роботу,

Як цілував дружину в ніжнії вуста,

Як донечка зробила перші кроки,

І сина, що так міцно обійма.

Я пам’ятаю материнські руки,

І очі батька ясні ніж зоря...

Свого кота, який сідав на руки,

І вірного друзяку –  Біма пса.

Я згадую щасливі ночі,

яких давно не відчував.

А зараз я сиджу в окопі,

І хочу, щоб мене хтось обійняв.

Сиджу, смалю гірку цигарку

Від спогадів біжить сльоза,

Дивлюсь на фото, де я змалку

І там де вся моя сім’я.

Давно не обіймав тебе кохана,

Давно не чув твій аромат.

С тобою хочу прокидатись рано,

А не від вибухів, які звучать. (Карина Мачуліна, група УМЛ-22).

Цей малюнок відображає мужність та міцність наших захисників та захисниць, а також те, що саме на їхніх руках тримається незламна Україна.  (Мариненко А. УМЛ-24)

Студенти ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВ надсилають свої привітання у власних творчих роботах. 

Анастасія Клименко, група ОМ-23

Софія Макаренко, група ОМ-23

Студенти ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ також підготували слова привітань, прозові шемливі рядки. 

Дякую тобі, Захиснику України!

Кожен новий день у рідній Україні починається завдяки тобі. Завдяки твоїй сміливості, стійкості й самопожертві ми маємо змогу бачити мирне небо, будувати мрії та вірити у краще майбутнє. 

Я не знаю твого імені, але знаю, що ти  – герой. Ти залишив комфорт, рідний дім, близьких, аби захистити кожного з нас. Твоє серце палає любов’ю до Батьківщини, а руки тримають зброю, яка боронить наше право на свободу. 

Дякую за кожен день твого подвигу, за кожну хвилину, проведену на передовій. Нехай сила твоєї відваги стане джерелом нашої єдності, а твоє серце завжди буде сповнене віри у перемогу. 

Я пишаюся тобою і твоєю мужністю та вірю у тебе і нашу перемогу! Дякую, що обороняєш нашу Україну (Віолетта Мірошніченко, група АП-23).

Есе-мініатюра з подякою

У серцях мільйонів українців живе невимовна вдячність – щира, як теплий погляд матері, що чекає сина з фронту, і сильна, як міцні обійми чоловіка, що повернувся додому після бою. Ця вдячність належить вам – захисники й захисниці Збройних Сил України, які, незважаючи на втому, біль і небезпеку, стоять на сторожі нашої свободи.

Завдяки вашій відвазі, дисципліні та незламному духу ми маємо шанс дивитися в майбутнє з вірою у перемогу. Ви стали нашим символом мужності й любові до своєї країни. Ваші подвиги вписані в новітню історію України, а ваш приклад надихає цілі покоління.

Дякуємо вам за кожну ніч, проведену на посту, за кожен день у холоді чи спекоті, за кожен крок, зроблений до миру. Дякуємо за те, що бережете наші міста, села, наші домівки й наших дітей. Дякуємо за вашу стійкість і людяність навіть у найтемніші моменти.

Нехай 2025 рік буде роком миру, який ви так самовіддано наближаєте. Нехай ваша сила примножується, а ваше серце відчуває підтримку мільйонів. Нехай кожна молитва, сказана за вас, додає вам захисту, а кожна вдячність – зігріває.

Схиляємо голови перед вашою мужністю й говоримо: дякуємо!

Слава Україні! Героям слава! (Маргарита Будовська, АП-23)

Листівки-мотиватори створили студенти Еріка Береза, Діана Литвин, Олександр Гунько, Анна Макаренко (група АЗЛ-23), Анна Грабова (група НАФ-23), Валерія Лавренчук (АП-23).

Студенти факультету географії, туризму та історії презентують свої привітання захисниками України – листівки зі словами вдячності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 555

28 листопада 2024 року відбулося відкрите заняття з дисципліни «Вступ до мовознавства», яке провела доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук В. А. Городецька.

Тема заняття «Граматика як розділ мовознавства» є надзвичайно корисною для студентів-словесників 1 курсу, оскільки закладає підґрунтя для опанування граматичних тем із сучасної української літературної мови. Вероніка Анатоліївна має великий досвід роботи зі здобувачами освіти, і це засвідчено її вміннями володіти аудиторією, повсякчас підтримувати їхню увагу, зокрема й завдяки цікавим приклад з різних мов світу, наведеним афоризмам відомих персоналій про граматику.

Лекторка вміло й органічно поєднала теоретичні положення з ілюстративним матеріалом, методично грамотно подала складні наукові поняття, виважено розставляючи акценти на важливих питаннях.

Відкрита лекція відповідала усім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, має високий академічний рівень, що засвідчує професійну майстерність Вероніки Городецької, її фахову та загальнокультурну, особистісну ерудованість.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 396

28 листопада 2024 року відбулося відкрите практичне заняття з вибіркової дисципліни «Польська мова», яке провела доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Н. М. Шарманова для студентів 2 курсу першого бакалаврського рівня здобуття освіти. Тема: «Дієвідмінювання. Польська кухня. Гастрономічна лексика».

На початку заняття було акцентовано на особливостях дієвідмінювання дієслів woleć, jeść, pić. Здобувачі освіти, орієнтуючись на запропоновані схеми, продемонстрували вміння змінювати запропоновані дієслова за особами в однині та множині, конструювати речення із поданими словами. Уживання подібних дієслів було подано із використанням текстових фрагментів, діалогів, які студенти мали змогу прослухати в аудіоформаті і відтворити самостійно.

Окремої уваги потребувала лексична частина заняття, яка передбачала роботу зі збагачення словникового запасу студентів, пов’язаного з назвами страв, продуктів харчування, напоями, прийомами їжі в системі польської гастрономічної традиції. Наталя Миколаївна зважила на особливості міжкультурної комунікації, лінгвокультурні трансформації, які щонайкраще демонструють фразеологічні одиниці польської та української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 431

27 листопада 2024 року на кафедрі української мови дистанційно з використанням платформи ZOOM відбувся захист курсових робіт із сучасної української літературної мови, підготовлених здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 4 курсу.

Склад комісії: проф. Білоконенко Л. А. (голова комісії), проф. Бакум З. П., доц. Бузько С. А., доц. Городецька В. А., доц. Качайло К. А., доц. Шарманова Н. М.

До захисту були представлені курсові роботи такої тематики:

1. «Онімний простір роману Євгена Положія «Іловайськ» (студентка гр. УПФ-21 А. Гура);

2. «Особливості функціонування односкладних речень у романі “Дитя епохи” Оксани Думанської”» (студентка гр. УПФ-21 І. Василяка);

3. «Неологізми в сучасних медійних текстах (словотвірний та функціональний аспекти)» ( студентка гр. УАФ-21 А. Кононенко);

4. «Літературно-художні антропоніми в романі Василя Шкляра “Чорне сонце”» (студентка гр. УПФ-21 В. Ільчук);

5. «Семантико-стилістичні особливості порівнянь (на матеріалі роману Світлани Талан “Розколоте небо”)» (студентка гр. УПФ-21 М. Хараїм);

6. «Оксюморон у мові сучасних медіа» (студентки гр. УАФ-21 А. Маріненко);

7. «Лінгвалізація мови ворожнечі у ЗМІ» (студентка гр. УПФ-21 О. Прокопенко).

Написання курсових робіт допомогло здобувачам освіти закріпити, поглибити й систематизувати знання із сучасної української літературної мови, сформувати погляди на методологію наукового пізнання та сутність загальнонаукових і спеціальних методів наукових досліджень.

Загалом варто відзначити: процедура захисту курсових робіт підтвердила те, що освітньо-професійні програми підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) передбачають не лише оволодіння студентами програмним матеріалом, але й розширення їх загальнонаукового світогляду, залучення до науково-дослідницької діяльності.

Вітаємо здобувачів освіти з успішним захистом курсових робіт!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 374

26 листопада 2024 року на кафедрі української мови дистанційно з використанням платформи ZOOM відбувся захист курсових робіт із сучасної української літературної мови, підготовлених студентами 4 курсу.

Склад комісії: проф. Мішеніна Т. М., проф. Колоїз Ж. В., доц. Асмаковська Г. Г., доц. Березовська-Савчук Н. А., доц. Малюга Н. М.

Курсова робота з української мови, як відомо, є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студентів, що передбачає поглиблення й узагальнення здобутих знань, розвиток дослідницьких навичок, спроможності самостійного осмислення філологічної проблематики.

Здобувачі освіти мали змогу продемонструвати членам комісії свій науково-дослідницький проєкт, ознайомити з результатами власних наукових пошуків. Доповіді на теми курсових робіт було оформлено у вигляді презентацій, кожна з яких відображала основні етапи дослідницької праці, а також висновки. У своїх наукових розвідках студенти розв’язували актуальні проблеми українського мовознавства.

До захисту було представлено такі роботи:

1. «Стилістичні властивості термінів у творчості Олеся Бердника (на матеріалі роману «Вогнесміх»)» (Фальчук Д., група УМЛ-21);

2. «Часова і способова транспозиція дієслівних форм (на матеріалі творів Марії Матіос)» (Гришальова Н., група УАФ-21);

3. «Структурна організація лексико-семантичного поля «війна» в романі «Доця» Тамари Горіха Зерня» (Лубенець Б., група УАФ-21);

4. «Структурно-семантичні та функційно-стилістичні особливості запозиченої лексики в романі Андрія Кокотюхи «Таємне джерело» (Олійник В., група УАФ-21);

5. «Мовностилістичні параметри оголошень і повідомлень у сфері сповіщення в регіональних транспортних засобах» (Синяговська О., група УАФ-21);

6.  «Фраземіка в системі письменницького ідіостилю  (на матеріалі творів Володимира Лиса)» (Боженко Д., група УПФ-21);

7. «Особливості функціонування термінів у романі «Інфекція» Степана Процюка» (Лавриненко Н., група УПФ-21);

8.  «Особливості найменувань українських страв і продуктів харчування в дитячому фольклорі (на матеріалі казок)» (Погрібна М., група УПФ-21).

Під час оцінювання курсових робіт члени комісії враховували  актуальність теми, відповідність змісту курсової роботи темі, меті і завданням, визначеним у вступі, якість оформлення курсової роботи, вчасність подання роботи науковому керівнику, а також якість захисту.

Як свідчать результати такої академічної комунікації, привселюдний захист курсових робіт дає змогу удосконалити вміння й навички публічного виступу, наукової дискусії, допомагає структурувати особисту дослідницьку позицію, відстоювати результати власних наукових пошуків.

Вітаємо студентів з успішним захистом!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 433