Шановні любителі рідного слова! Для Вас започатковано інтерактивну газету «Рідне слово», яка має на меті ознайомлювати Вас із змінами не тільки в сучасному українському правописі, а й з поглядами сучасних мовознавців на ті процеси, які відбуваються нинішній мовленнєвій практиці. Сподіваємося на активну взаємодію з Вами на сторінках нашої інтерактивної газети. Чекаємо на Ваші запитання, які найбільше турбують Вас. Плануємо вести рубрику «Чому ми так говоримо…» Тож, цікавтесь, запитуйте, шліфуйте своє мовлення. Запитання і пропозиції прохання подавати на кафедру початкової освіти.
Електронною версією інтерактивної газети «Рідне слово» можна скористатися на сайті кафедри.
З повагою – редакція газети «Рідне слово»
Інтерактивна газета «Рідне слово» (випуск 1)
20 основних змін Українського правопису 2019 року
1. Тепер пишемо не тільки ірій, ірод (‘дуже жорстока людина’), а й ирій, ирод – із И на початку слова. Також пишемо ич, икати, икання.
2. У префікса архі- з’явився варіант архи- в назвах церковних звань, титулів і чинів: архимандрит і архімандрит, архиєрей і архієрей, архистратиг і архістратиг тощо.
3. Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у Р.в. однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси.
4. Прізвища, що є іменниками чол. роду ІІ відміни на -ин, -ін, -їн, у Д.в. однини можуть мати й закінчення -ові, а не тільки -у, як досі: Василишину – Василишинові, Волошину – Волошинові, Михайлишину – Михайлишинові.
5. Компонент топ- із числівниками не поєднуваний. Тобто написання на зразок «топ-100», «топ-десять» тощо – порушення правопису!
6. Назви сайтів пишуться українською мовою за нормами українського правопису і, звичайно ж, відмінюються, як усі українські слова: Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (твітер, ґуґл); назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»). Такі з цих слів, що належать до ІІ відміни, в Р.в. однини мають закінчення -а, -я: фейсбука, ютуба, імейла.
7. Слова «ви», «ваш» завжди пишемо з малої літери, якщо тільки це не лист із персональним зверненням до однієї особи з виявом особливої ввічливості.
8. Іменники чол. роду з числівниками два, три, чотири мають закінчення -и, -і (-ї): два хлопці, три робітники, чотири слухачі (а не «хлопця», «робітника», «слухача», як помилково буває під впливом російської мови).
9. Запроваджений новий розділовий знак – це скісна риска ( / ). Її ставимо, коли потрібно позначити:
- системність / несистемність мовних явищ;
- на позначення року, що не збігається з календарним, напр.: у 2018/2019 навчальному році;
- на позначення співвідношення яких-небудь величин, параметрів: співвідношення курсу гривня / долар;
- у графічних скороченнях: п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий рахунок), п/п (по порядку: № п/п), к/т (кінотеатр), т/к (телеканал), с/г (сільськогосподарський) та ін.; км/год. (кілометр на годину).
10. Невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі Р.в. однини пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишеморазом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм.) півмісяць, півоберт, півовал, півострів.
12. Тепер пишемо двох-, трьох-, чотирьох-, якщо наступна частина є числівником чи співвідносним іменником: двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний; двохсотріччя, трьохсотріччя, чотирьохсотріччя; і дво-, три-, чотири- в усіх інших випадках;
двоактний, двоокис, двоокисень, двооксид, двоопуклий, двоосьовий, триатомний, триокисень, чотириосьовий.
13. Тепер пишемо інакше слова: священник (через два Н); проєкт, проєкція (через Є); госпіс (через Г).
14. Зміни у відмінюванні іменників:
а) в імені Ігор змінений кличний відмінок: тепер Ігорю, раніше було Ігоре. Також форма по батькові від нього тепер подається як Ігорьович, раніше була Ігорович;
б) для імені Олег встановлена форма кличного відмінка Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу;
в) слово хабар переведене у м’яку групу і тепер відмінюється за зразком: хабаря, хабареві, хабарем… раніше було «хабара» і т. д. (але: у складних словах із хабар- сполучним голосним може бути лише о: хабародавець, хабаромісткість, хабароодержувач);
г) із невідмінюваних іменників іншомовного походження перевели до відмінюваних слово ситро, додавши його до відмінюваного й раніше пальта; метро, кіно і т.д. лишилися невідмінюваними;
ґ) жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабель – Ізабелі, Етель – Етелі, Жізель – Жізелі, Мішель – Мішелі, Ніколь – Ніколі, а інші ж жіночі особові імена, що закінчуються на -й і на твердий приголосний (крім губних), далі не відмінюються: Беатріс, Долорес, Гюльчатай, Жаннет, Ірен, Кармен, Маргарет, Мерседес і т. ін.
д) тепер у звертаннях, що складаються: з двох особових імен (імені та по батькові; із загальної назви та прізвища; з двох загальних назв; із загальної назви та імені; із загальної назви та прізвища) форму кличного відмінка мають обидва слова: Оксано Іванівно, Ярославе Андрійовичу; добродійко Вариводо, пане лейтенанте; брате Петре, друже Грицю, колего Степане, лікарю Ігорю, пане Віталію, колего Максименку, пане Ковалю.
15. Тепер пишемо назви деяких міст у Р.в. однини з -У, -Ю: Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю, Берліну. Але як варіант лишається у більшості назв і попередня форма на -А, -Я: Луцька, Львова, Києва…
16. Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками: Артем, Володимир, Микола, Олександр, Семен, Віра, Катерина, Світлана…(а не «Владімір»).
17. Тепер пишемо також через Ґ: Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер тощо і через Г (Вергілій, Гете…).
Пишемо також через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен та ін., поряд із формами через Ф (дифірамб, ефір, міф, Афіни, Демосфен).
Пишемо також через ав: авдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавна тощо, поряд із формами через ау (пауза, фауна, аудиторія).
18. Скасовані написання з ЙЯ, ЙЄ тощо. Тепер просто Я, Є: конвеєр, плеєр, флаєр, круїз, мозаїка, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, суб’єкт, траєкторія, фоє, Гаїті, Феєрбах, Маєр, Ісая, Йоганн, Соєр, Хаям.
Такі слова, як Дікенс, Дікінсон тощо тепер пишемо з одним К. Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження: Маккартні, Маккензі, Маккенна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін.
19. Тепер пишемо російські прізвища на -ой як Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Трубецький, але як виняток Толстой; також Кустуриця тощо – з м’яким Ц.
20. Змінене написання ще деяких іноземних особових назв – тепер із дефісом, раніше було разом. Це арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін., а також вірменські прізвища з початковим компонентом Тер-: Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей, Кемаль-паша, Мірза-хан (але за традицією Чингісхан); Тер-Казарян, Тер-Ованесян, Тер-Петросян (раніше компоненти бей, заде, мелік, огли й под. писалися разом).
21. Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.
Разом також пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.