02 лютого 2022 р. кафедра філософії КДПУ була рада вітати колег та студентів факультету географії туризму та історії на науковому семінарі, присвяченому темі націотворення та національній ідентичності.

Із доповіддю «Національна ідея, національна ідентичність та історичний наратив культурної конвергенції» виступила к. філос. н., доц. О. В. Мішалова.

Олена Віталіївна представила у доповіді кілька ключових тез.

1. Сучасна Україна є однiєю з найдавнiших i найбагатших європейських культурних традицiй у полiтичному, етнiчному, релiгiйному та цивiлiзацiйному сенсах.

2. Вiдсутнiсть безперервної традицiї державностi, колонiальний статус українських земель у складi iнших держав мають не лише негативнi наслiдки, але й позитивнi (досвiд життя i виживання в рiзних цивiлiзацiйних системах, досвiд мiжкультурної та мiжрелiгiйної комунiкацiї i взаємодiї). У результатi цього ми — сучаснi українцi — маємо культурний i полiтичний вибiр. Ми можемо обирати, яку державу та суспільство хочемо побудувати, використовуючи наше складне минуле як корисний ресурс для подальшого розвитку.

3. Нацiональною iдеєю українцiв має стати iдея захисту рiвних прав i свобод вiльної людини у вiльнiй країнi. Кожен сучасний громадянин України може поєднувати свою нацiонально-полiтичну iдентичнiсть з iдентичнiстю етнiчного походження, не протиставляючи їх. Отже, ми можемо говорити про українцiв кримсько-татарського, угорського, польського, росiйського, бiлоруського, нiмецького, болгарського, грецького походження тощо. 

4. Вiдсутнiсть єдиного «канонiчного» нацiонального iсторичного наратива слiд розглядати як нашу перевагу, оскiльки це дозволяє побудувати нацiональний iсторичний наратив на сучасних засадах як iсторичний наратив культурної конвергенцiї (взаємодiї), який буде бiльш адекватним до сучасних тенденцiй розвитку свiту в напрямку бiльшої вiдкритостi i iнклюзивностi. Україна — прецедент нацiональної культури з надзвичайно взаємопроникними («прозорими») кордонами, що вiдповiдає сучасним тенденцiям полiтики постмодерного свiту. Тому «слабкiсть» української iсторiї (як iсторiописання) має бути переосмислена як «сила» нової iсторiографiї.

Свої думки щодо питання творення історичного наративу та національної ідеї  висловили гості університету: д. іст. н., проф. УКУ Я. Й. Грицак та к. філос., н. м. н. с. Інституту філософії Г. С. Сковороди В. Волковський. Також висловлюємо подяку за активну участь в обговоренні та цікаві запитання викладачам кафедри історії КДПУ: к. іст. н., доц. Т. Ф. Мак і к. іст. н., доц.  А. В. Тарасову. 

Керівник наукового семінару кафедри філософії д. філос. н., проф. Я. В. Шрамко звернувся до учасників обговорення з запрошенням долучатися до подальших засідань наукового семінару кафедри філософії.

Інші публікації к. філос. н., доц. О. В. Мішалової з теми націотворення та національної ідентичності в збірнику наукових праць «Актуальні проблеми духовності»:

«Національна ідея, національна ідентичність та історичний наратив культурної конвергенції» (2021)

«Наративна толерантнiсть: вихiд iз лабiринту нацiональних iсторичних наративiв» (2019)