В останній день весни майбутні доктори філософії презентували свої індивідуальні науково-навчальні проєкти з дисципліни «Сучасна наукова філософія». Під час виступів аспіранти мали змогу вдосконалити ораторські вміння, а обговорення фундаментальних філософських питань є своєрідною підготовкою до прийдешніх екзаменів.

Регламент передбачав 10 хвилин на презентацію та 5 хвилин на обговорення доповіді.
Захід модерувала к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко. 

Колоквіум розпочав Сергій Корнієнко, який досліджував філософську концепцію Еріха Фромма та обґрунтував її необхідність для розвитку сучасної української школи. У доповіді розглянуто антропоцентризм педагогічних ідей Фромма та значення освіти для демократичного суспільства. 

У роботі «Комунікативний поворот в філософії ХХ ст.» Алла Негуляєва зробила нарис розвитку аналітичної філософії від Л. Вітгенштейна до Н. Лумана. Був здійснений порівняльний аналіз між концепцією мовних ігор і комунікативною філософією К.-О. Апеля, Ю. Габермаса та В. Гьосле.

Павло Загородько представив дослідження «Епістемологічний анархізм Пола Фейєрабенда», у якому розглянув чотири аспекти спадщини філософа науки П. Фейєрабенда: практичний релятивізм, демократичний релятивізм, критику об’єктивізму та епістимологічний релятивізм. Доповідач показав практичне застосування концепції епістемологічного анархізму, намагаючись відповісти на запитання: якими методами слід користуватися науковцю.

Дмитро Чижик виступив з доповіддю «Суспільно-політичні ідеї у філософських працях Івана Франка», яка була присвячена аналізу двох підходів до вивчення філософського доробку письменника: марксистського та етнічного. У виступі було наголошено на ідеях міжетнічної взаємодії. Доповідач зазначив, що І. Франко намагався охопити етнічну взаємодію в світовому масштабі: він побудував концепт міжетнічної федерації на засадах мультикультуралізму. У висновку зазначив, що візії І. Франка щодо українського Відродження актуальні донині.

Тетяна Кріпак розглянула проблеми професійної етики, її історичний розвиток, основні компоненти й принципи. У промові дослідниця охарактеризувала поняття «професійна мораль», а також схарактеризувала професійну етику педагога у сучасній школі. Наголосила, що формування етичної компетентності педагога є пріоритетом сучасної української школи, тому знання етики при підготовці майбутніх вчителів має вирішальне значення для подальшої успішної діяльності на освітянській ниві.

Проєкт «Рольова структура особистості в сучасних дослідженнях» представила Катерина Мітченко, яка досліджувала філософський зміст поняття «соціальна роль особистості» та його використання у різних філософських та соціологічних концепціях, зокрема у символічному інтеракціонізмі. Через призму соціальної ролі було проаналізоване поняття «ідентичності особистості».

Ольга Чариєва представила роботу «Проблема евтаназії і смертної кари як міждисциплінарна етична проблема». Філософські засади життя й смерті розглядалися на матеріалі праць стоїків, Т. Мора, Ф. Бекона, Г. Гегеля. Також у доповіді було висвітлено моральні аспекти смертної кари. 

Доповідь Юлії Кравченко «Екзистенціалізм ХХ сторіччя і містицизм» стосувалася становлення ірраціоналізму у філософії та літературі. Дослідниця зробила спробу показати, як переплітаються ідеї містицизму й екзистенційної філософії . Зазначений проєкт дасть змогу вивчити містичні мотиви українських письменників модерністів. У висновках було наголошено, що екзистенціалізм є близький українському суспільству.

Світлана Тронько представила проєкт «Добро як фундаментальне поняття етики: проблема обґрунтування», у якому вона вивчала етичну спадщину Аристотеля, І. Кант та Дж. С. Мілля, а також рецепцію їхніх ідей в аналітичній філософії ХХ ст. Це дослідження показало важливість етики, на чому наголосили інші учасники колоквіуму.

Незвичайну, але від того не менш цікаву, тему досліджував Богдан Анрейчик. Робота «Філософія музики у структурі музичної (естетичної) освіти» була присвячена онтологічний статус музики як людського творіння та співпричетності до людського буття. Розглянуто філософський зміст концепцій Піфагора, Платона й Боеція щодо аналізу музики як філософського концепту. Особливу увагу приділено естетичним принципам поліхудожності, синкретичності, полістилістики, полікультурності й музикоцентризму.

Колоквіум завершився обговоренням соціально-філософських проблем інформаційного суспільства. Максим Леонов у виступі зробив нарис соціального портрету цифрової людини й проаналізував поняття «цифрові аборигени» й «цифрова мобільність». Аксінія Леонова розкрила аксіологічний аспект трансформацій в різних сферах інформаційного суспільства, зокрема проблемам цифровізації економіки.