З 23.09.2024 року по 27.09.2024 року викладачі кафедри української мови і здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського)  рівнів вищої освіти приєдналися до циклу лекцій, мовознавчих майстерень, дискусій, проведених у межах другої сесії Потебнянського колегіуму –п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити всіх зацікавлених з останніми здобутками мовознавчої науки.

Учасники цього масштабного наукового заходу мали змогу дізнатися про наукові розвідки провідних мовознавців та істориків.

23 вересня прослухано лекцію історико-філологічного спрямування: «Ще раз про вік української мови» Г. П. Півторака, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). Григорій Півторак працює в галузях слов’янських глото- та етногенезу, історії слов’янських мов, діалектології східнослов’янських мов, етимології, культури мови, історії української та білоруської літератур, українського діалектогенезу, українсько-білоруських мовних зв’язків, ономастики, лексикографії, художнього перекладу. У представленій широкому загалу науковій лекції визначено, що український етнос та праукраїнська мова формувалися у східній частині прабатьківщини слов’ян у межах сучасної України від V–VІ ст. н. е., тобто безпосередньо після розпаду праслов’янської етномовної спільності. Г. П. Півторак стверджує, що сáме відтоді простежується культурно-історична неперервність розвитку слов’янських племен у цьому ареалі, яку вважають визначальним показником зародження будь-якого етносу з його характерними ознаками, зокрема і з народним мовленням.

У лекції «Українська писемність ХІ–ХІV ст. Спростовуємо російські міти» В. М. Мойсієнка розкрито думку про те, що тяглість розвитку української мови як окремої слов’янської структури, щонайменше, від Х ст. є незаперечною. Віктор Мойсієнко – відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка. Нині служить у лавах Збройних сил України, захищає рідну землю від ворога, як довгі роки на сторінках своїх наукових праць захищав наше Слово, культуру, історію.

Лекцію «Дисципліни історико-філологічного циклу в соціокультурному контексті сучасної України» прочитали С. С. Єрмоленко, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), і Т. О. Черниш, д. філол. н., проф. (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Науковці апелюють до історії мови, етимології, походження слів, глибинних родинних звʼязків між мовами, які багатьом пересічним мовоносіям видаються відчуженими від життям сучасної людини, не пов’язаними з нагальними потребами нашого сьогодення. І тільки ворог покладає на ці важливі мовно-культурні питання перспективи на ураження українців. Росіяни століттями докладали систематичних зусиль, доводячи свої сепаратистські наративи до антинаукового безглуздя, щоб спотворити реальну картину походження й розвитку української мови як підґрунтя вітчизняної культури й національної ідентичности. Лектори переконливо довели, що ці ворожі зусилля потребують адекватних контрзаходів, нашого постійного наукового реагування, філологічної свідомості й пильності суспільства.

24 вересня року провідні науковці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні прочитали лекції, присвячені міжмовній узаємодії та огляду відомого журналу «Мовознавство» в історичному та сучасному контексті. Лектор О. Ч. Кшановський, д. філол. н., проф. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), звернувся до теми «Іранські і тюркські терміни спорідненості в ареально-типологічному висвітленні». У науковому виступі йшлося про способи відображення мовами родинних стосунків людей. Лектор продемонстрував лексичну систему сучасних близькосхідних мов (із типологічними паралелями з української), розкрив риси не поколінної системи спорідненості та пояснив їх функції з типологічних та ареальних позицій.

Лекцію «Журнал “Мовознавство”: історія і сучасність» презентувала О. В. Малаш, к. філол. н., м. наук. співр. (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). Олександра Малаш звернула увагу слухачів, що на сторінках науково-теоретичного часопису «Мовознавство» від 1967 р. і дотепер точаться гарячі дискусії з багатьох лінгвістичних питань. Доповідачка ознайомила присутніх із розмаїтою палітрою тематики й проблематики видання, представила загальну концепцію сучасного журналу, редакційну політику й виклики, що стоять перед виданням у наш час.

25 вересня відбулася лекція «Якби гору взяла Кулішева мова, або про один альтернативний проєкт розвитку української мови в XIX ст.» А. І. Даниленка, к. ф. н., проф. (Університет Пейс, м. Нью-Йорк, США). Лектор є відомим мовознавцем, перекладачем, професором кафедри сучасних мов і культур Університету «Пейс» (Нью-Йорк). Андрій Даниленко працює в галузях історії слов’янських мов, порівняльно-історичної граматики, історичної діалектології, етимології та історії слов’янсько-мусульманських зв’язків. Відомий як засновник і головний редактор книжкової серії «Studies in Slavic, Baltic, and Eastern European Languages and Cultures» (видавництво «Lexington Books-Rowman & Littlefield», США).

Лекцію «Історія стародавнього Києва: погляд археолога» прочитав відомий археолог В. І. Баранов, науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України, заступник начальника архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України. В’ячеслав Баранов досліджує Київ упродовж останніх 20 років, а останні 10 років – один із керівників археологічних досліджень у Києві, тому майстерно і професійно виважено розкрив зміну різних типів історичних культур на теренах київського ареалу та продемонстрував те, що за допомогою археологічних методів можна реконструювати, як виникло, поступово міцніло і згодом занепало Велике місто – столиця Київської Русі.

26 вересня нікого не залишила байдужим лекція «Мовна політика під час війни та повоєнної відбудови України: інститути держави, українська наукова спільнота і громадськість», з якою присутніх ознайомили Уповноважений із захисту державної мови к. філол. н., доц. Т. Д. Кремінь і голова Національної комісії зі стандартів української мови к. філол. н. Ю. А. Чернобров. В аналітично-науковому огляді йшлося про досягнення Національної комісії зі стандартів державної мови, перспективи її діяльності у співпраці з науковою спільнотою задля збереження й розвитку державної мови, а також про завдання мовної політики як важливого чинника державницької ідеології та орієнтира практичних дій, спрямованих на зміцнення мовного кордону України, розширення українськомовного середовища й посилення позицій української мови у світі.

Лекцію «Сучасна сербська мова серед інших слов’янських мов» виголосила В. І. Ярмак, д. ф. н., провідний науковий співробітник (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України). У своїй науковій розвідці Вероніка Ярмак висвітлила фонетичні й акцентуаційні особливості сербської мови, періодизацію історії сербської мови академіка Павла Івича, презентувала діяльність Міжнародного славістичного центру та кафедри україністики філологічного факультету Белградського університету, нові форми наукової співпраці сербських і українських мовознавців тощо. Як відомо, сербська мова належить до групи південнослов’янських мов і набула поширення в Республіці Сербія та в інших країнах, що виникли після розпаду Югославії. Ця мова є засобом спілкування для 9 млн носіїв, а прикметною рисою є наявність музичного наголосу чотирьох типів і одночасним використанням двох абеток, основаних на кирилиці («вуковиця») і латиниці («гаєвиця»).

27 вересня учасники зібрання збагатили свої філологічні орієнтири у проєкції англійсько-української взаємодії, прослухавши лекцію «Новітні запозичення з англійської мови (на матеріалі словника новітніх англізмів)». Доповідачі – Л. Л. Белей, к. філол. н., наук. співробітник відділу мов України, та А. В. Гончаренко, к. філол. н., учений секретар Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Акцентовано, що англійська – мова глобальних цифрових технологій, корпоративної культури, менеджменту, шоу-бізнесу, фешн-індустрії тощо; порушено питання регуляції запозичень, особливостей їх адаптації та функціонування в українській мові, а також схарактеризовано особливості «Словника новітніх англізмів», над яким лектори разом із двома іншими співукладачами працювали впродовж 2020–2022 років.

Кафедра української мови, студенти факультету української філології вдячні всім причетним до організації Потебнянського колегіуму та лекторам за змістовні, цікаві, пізнавальні лекції. Висловлюємо сподівання на подальшу наукову співпрацю, оскільки філологічна спільнота КДПУ орієнтована на подібні актуальні наукові заходи.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 79

Прекрасна мить мина, у вічність кане.

Що віджило, не знає вороття.

Літа пливуть, лягають пелюстками

На дивоплід із іменем – Життя.

В. Калашник

Колектив кафедри щиро вітає з ювілеєм шановну колегу,  талановитого професора, неймовірного мотиватора й наставника, неперевершену жінку  ЖАННУ ВАСИЛІВНУ КОЛОЇЗ.

Бажаємо добра, міцного здоров’я, невичерпної енергії, оптимізму, прихильності й щедрості долі, достатку на довгі роки! Нехай повсякчас збагачується життєва мудрість, вірними залишаються друзі, а саме життя дарує лише радість, радість від кожного  прийдешнього дня, осяяного Божим благословенням. Мирного неба й добрих ужинків на життєвій ниві!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 500

Українська система освіти – одна з цінностей, яку ми маємо захищати на освітянському фронті, оскільки від неї залежить майбутнє нашої держави. Саме з такими думками 11 вересня 2024 року розпочалося перше в цьому навчальному році засідання науково-методичного семінару кафедри української мови, на якому науково-педагогічні працівники мали змогу прослухати інформацію про важливі аспекти організації освітнього процесу у 2024-2025 н. р.

З розлогою доповіддю виступила д. філол. н, проф. Жанна Василівна Колоїз, яка висвітлила питання про найосновніші засади нормативної бази провадження освітнього процесу у КДПУ. Жанна Василівна опрацювала основні нормативні документи, на які мають звернути НПП у своїй роботі, зокрема й під час підготовки до акредитації, а саме: Кодекс академічної доброчесності Криворізького державного педагогічного університету (затверджений Вченою радою університету, протокол № 5 від 09.12 2021), Положення про індивідуальну освітню траєкторію здобувачів вищої освіти у Криворізькому державному педагогічному університеті (зі змінами та доповненнями на підставі рішення Вченої ради університету від 29.06.2023 р., протокол № 13), Положення про освітні програми у Криворізькому державному педагогічному університеті (зі змінами і доповненнями на підставі рішення Вченої ради університету від 24.06.2022 р., протокол №12; від 29.06.2023 р., протокол № 13), Положення про робочу програму та силабус навчальної дисципліни у Криворізькому державному педагогічному університеті (затверджено Вченою радою університету 29 червня2023 р. (протокол №13)), Положення про практичну підготовку здобувачів вищої освіти в Криворізькому державному педагогічному університеті (затверджено Вченою радою університету 29 червня 2023 р. (протокол № 13)).

З презентацією доповіді Ж. В. Колоїз можна ознайомитися за покликанням.

На науково-методичному семінарі заслухали доповідь д. пед. н., проф. кафедри української мови Зінаїди Павлівни Бакум, яка порушила питання щодо коректного формулювання тематики кваліфікаційних робіт.

У виступі окреслено коло нагальних проблем, акцентовано на тому, що дослідження такого зразка має на меті засвідчити рівень відповідної кваліфікаційної підготовки здобувачів, оволодіння певними компетентностями та програмними результатами згідно зі стандартом вищої освіти й освітньою програмою. Ретельно проаналізовано оновлену тематику робіт, а також магістерські праці, захищені минулі роки.

Зінаїда Павлівна висловила власну позицію на розв’язання проблеми, зорієнтувала на зміни, які відбулися в навчальних планах 2024 року щодо присвоєння кваліфікації, зосередила увагу на нових модельних програмах, які є чинними в закладах загальної середньої освіти тощо. Окреслила перспективу та надала конкретні методичні поради, які викликали цікаву науково-методичну дискусію, що сприятиме подальшому вдосконаленню рівня підготовки наших випускників до майбутньої професійної діяльності. 

Учасники НМС кафедри активно долучилися до обговорення, ставили питання, на які отримували вичерпні відповіді, намагалися визначити правильну концепцію логіко-семантичної наповненості тем курсових і кваліфікаційних робіт відповідно до вимог освітніх програм. У межах роботи семінару викладачі мали змогу обмінятися досвідом, висловити свою позицію, що має посприяти вдосконаленню організації освітнього процесу загалом, а також підвищити рівень курсових і магістерських робіт, виконуваних на кафедрі української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 280

29 серпня 2024 року у Криворізькому державному педагогічному університеті відбувся захист дисертації Дмитра Вікторовича Щербини на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія.

У 2024 році Дмитро Вікторович закінчив навчання в аспірантурі за освітньо-науковою програмою «Українська мова та література» (спеціальність 035 Філологія) і презентував високоповажним членам разової спеціалізованої вченої ради результати своєї наукової роботи, оприлюднивши основні положення дисертації «Особливості омонімічного простору у структурі українсько-білоруської комунікації». Дисертація виконана під керівництвом доктора філологічних наук, професора, професора кафедри української мови Людмили Анатоліївни Білоконенко.

Голова засідання: Жанна Василівна Колоїз – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

Ірина Федорівна Джочка – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Cтефаника;

Аліна Володимирівна Саїк – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Рецензенти:

Тетяна Михайлівна Мішеніна – кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри української мови;

Наталія Миколаївна Малюга – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови.

Колектив кафедри української мови щиро вітає Дмитра Вікторовича Щербину з успішним захистом і бажає мирного неба та подальших наукових успіхів на благо вітчизняного мовознавства і перекладознавства!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 260

З 15 по 28 червня 2024 року студенти ІІ курсу факультету української філології проходили навчальну діалектологічну практику, збираючи мовний матеріал у різних регіонах України.

Дисципліна «Українська діалектологія» має пряме продовження у вигляді двотижневої практики, яка має на меті розширення власний філологічний кругозір, набути фахових компетентностей, адже передбачає ознайомлення студентів із живим говірковим мовленням; формує вміння збирати відповідні діалектологічні матеріали, використовуючи різні методи мовознавчих досліджень; учить систематизувати, класифікувати і лінгвістично вправно витлумачувати функціонування мовних явищ у місцевих говірках; узагальнювати зібраний матеріал, проєктувати отримані результати на літературний мовний варіант.

Зазвичай за планом проведення практики здобувачі освіти мають орієнтуватися на збір мовних особливостей говірок Дніпропетровщини та інших суміжних територій. Однак уже другий рік поспіль студенти-словесники опановують навички польової роботи діалектолога за місцем перебування в умовах війни, що, відповідно, розширює географію досліджень.

З-поміж населених пунктів нашої області обстежено й описано говіркові риси таких населених пунктів: с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області (Анна Андреєва), с. Володимирівка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (Алевтіна Андрєєва), с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області (Зоряна Кірєєва), Кам’янка Софіївського району Дніпропетровської області (Анастасія Сокуренко), с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області (Марія Спину), с. Кринички Кам’янського району Дніпропетровської області (Анна Косарес), с. Новоюлівка Криворізького району Дніпропетровської області (Анастасія Мельниченко), с. Українка Криворізького району Дніпропетровської області (Дарія Горіна). 

Почати студенти з’ясовували діалектне членування й інших регіонів, зокрема південної частини України, а саме: с. Казанка Баштанського району Миколаївської області (Костянтин Двадненко), с. Великодолинське Одеського району Одеської області (Аліна Рисована), с. Михайлівка Бериславського району Херсонської області (Яна Левечко), с. Зміївка Бериславського району Херсонської області (Вікторія Марухніч), с. Новоолександрівка  Бериславського району Херсонської області (Карина Мачуліна). Багатостраждальна Херсонщина зустріла літнім палким сонцем, привітними мешканцями, які пережили окупацію, однак не втратили віри в Україну, не втратили мови своїх батьків. І, на жаль, руїнами…

Специфічні говіркові риси Київщини, особливості побуту і традиційної кухні опрацьовано на основі відвідування с. Кашперівка Білоцерківського району (Анастасія Яковенко).

Самобутність говірок південно-західного наріччя та межових територій досліджували в межах таких населених пунктів: с. Черні́вці, Могилів-Подільського району, Вінницької області (Данило Дятел), смт Смига Дубенського району Рівненської області (Діана Леонова), с. Межисить Ковельського району Волинської області (Наталія Сапіга), с. Леухи Гайсинського району Вінницької області (Наталя Тітаренко), с. Голдашівка Гайсинського (раніше Бершадського) району Вінницької області (Аліна Золотарьова) 

Найзахідніші терени України обстежені в межах таких населених пунктів: с. Махлинець Стрийського району Львівської області (Ірина Криворучко), с. Добряни Стрийського району Львівської області (Анна Височина), с. Кушниця Хустського району Закарпатської області (Світлана Манукян), місті Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області (Анна Мірошниченко).

Цього літа Львівська область радо прийняла студентів факультету на педагогічну практику, яку вони вдало поєднали з діалектологічною, зібравши матеріал у м. Хирів Самбірського району (Любов Леус, Вікторія Ардашова, Єлизавета Ященко, Максим Рибенко, Софія Лисицина, Марія Родіонова). 

Протягом збирання й опрацювання матеріалу, спілкуючись з носіями живого народного слова, студенти мали змогу пересвідчитися в різнобарвності української мови, відчути зв'язок мови та землі, на якій мова панує. Недарма Павло Тичина говорив: «Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої».

Вітаємо студентів з успішним завершенням діалектологічної практики і бажаємо сонячного, радісного і, головне, мирного літа.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 414

24 червня 2024 року на факультеті української філології відбувся комплексний іспит з редагування для бакалаврів денної форми здобуття освіти. Студенти групи УФР-20 успішно впоралися з цим важливим завданням, продемонструвавши високий рівень знань та умінь з додаткової спеціалізації «Редагування освітніх видань». І відповіді на теоретичні положення цієї галузі знань, і виконання практичних завдань засвідчили, що випускники бакалаврату є підготовленими, всебічно розвиненими особистостями з творчим та аналітичним мисленням, а власне видавнича справа є для них цікавою та перспективною.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів – першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло (екзаменатори) констатувала, що студенти-редактори факультету української філології здобули не лише гарну освіту, але й навчилися виявляти свій  творчий потенціал, цілеспрямованість, комунікативні й аналітичні здібності, гнучкість мислення, що в майбутньому сприятиме їхній професійній самореалізації.

Вітаємо здобувачів освіти з успішним завершенням атестації та присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 420

11 червня 2024 року на факультеті української філології відбулася державна атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, де комплексний екзамен з редагування склали студенти групи ЗУФР-20.

Випускники бакалаврату заочної форми відповідально поставилися до цього іспитового академічного етапу й на належному рівні продемонструвати ґрунтовну підготовку з додаткової спеціалізації.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів - першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології,  к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови – д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, екзаменаторів – д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло – констатувала: успішність студентів на державному екзамені є запорукою їхнього професійного становлення, фахового зростання, активної громадянської позиції.

Вітаємо здобувачів освіти з реалізацією власної освітньої траєкторії на факультеті української філології та з присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 555

30 травня 2024 року відбулася виробнича нарада викладачів кафедри української мови, на якій обговорювалися питання, пов’язані із цивільним захистом. Відповідно до Наказу №196 від 13.05.2024 «Про організацію та проведення об'єктового тренування з цивільного захисту», а також орієнтуючись на інструктаж, отриманий на занятті 28 травня, старший лаборант кафедри О. Л. Чебикіна проінформувала членів кафедри про особливості проведення навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях в університеті.

Викладачі ознайомилися зі змістом «Програми загальної підготовки працівників Криворізького державного педагогічного університету до дій у надзвичайних ситуаціях», лекційним матеріалом та іншими довідково-інформаційним джерелами, запропонованими фахівцями з цивільного захисту КДПУ.

На зібранні було акцентовано, що науково-педагогічні працівники університету та інші співробітники мають посилити свої знання щодо основних небезпечних виробничих факторів, техногенних та природніх небезпек. Окрім того, потрібно володіти інформацією про засоби індивідуального та колективного захисту, порядок і правила користування ними. Кожен має знати свої обов’язки і дії під час загрози виникнення або безпосереднього виникнення надзвичайних ситуацій згідно із планами реагування на такі ситуації; способи та засоби запобігання пожежам і вибухам, типові дії при їх виникненні, способи застосування первинних засобів пожежогасіння. Працівники мають знатися на побутових дозиметричних приладах, їх призначенні та особливостях користування ними, а також розумітися на питаннях, пов’язаних із заходами щодо сприяння проведенню на підприємстві, в установі та організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз наголосила, що всі члени колективу несуть відповідальність не тільки за своє життя, але й за життя здобувачів освіти, тому вивчення запропонованого курсу є обов’язковим. У підсумку його опанування викладачі і працівники мають продемонструвати вміння чітко діяти за сигналами оповіщення, практично виконувати заходи згідно із планами реагування на надзвичайну ситуації; сприяти проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення таких ситуацій; дотримуватися режимів радіаційного захисту; надавати першу допомогу потерпілим у надзвичайних ситуаціях тощо. Досить важливо, як підкреслила Жанна Василівна, уміти запобігати виникненню складних аварійних ситуацій, усі сили треба покласти на те, аби зберегти своє здоров’я і життя, а також допомогти в цьому студентам.

У процесі обговорення окреслених питань усі охочі мали змогу поставити питання. 

Уміння уберегти себе та інших людей в умовах надзвичайних ситуацій - важливий компонент роботи працівників педагогічного університету. Працюємо на результат!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 405

28 травня 2024 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної і заочної форми здобуття освіти (групи УПФ-22, УМЛ-22, УАФ-22, ЗУМЛ-22), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, доц. Г. Г. Асмаковська (керівник практики).

Студентів ознайомили з особливостями цього виду навчальної практики, яка покликана дати майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Г. Г. Асмаковська ознайомила студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіла на питання здобувачів освіти, що виникли під час обговорення тих чи тих питань, пов’язаних із організацією практики, її виконанням тощо.

Окремі настанови студентам озвучила Ж. В. Колоїз, яка наголосила на важливості цієї практики для майбутніх учителів-філологів. «Ця практика має сформувати вміння збирати мовний матеріал, відшукати в зразках живого мовлення діалектні форми, властиві певному наріччю, описати особливості говіркового мовлення і тим самим плекати діалектне слово, не дати йому розчинитися у вирі історії, не загубити самобутніх рис рідної мови», – підсумувала Жанна Василівна.

Студенти факультету української філології отримали рекомендації щодо проходження практики, яка вкотре має продемонструвати філологічну істину: літературна мова покладається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут, традиції та звичаї. Учені-мовознавці переконані, що дослідження говіркового мовлення має величезне значення для збереження духовних скарбів народу, його «мовного обличчя».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 334

23 травня 2024 року на факультеті української філології відбувся круглий стіл «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності», організований для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. На зібранні були присутні викладачі кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, декан факультету української філології і студенти-магістранти.

Доповідач – завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор  Жанна Василівна Колоїз.

Магістри факультету української філології мали змогу прослухати актуальну й важливу інформацію, пов’язану з особливостями написання кваліфікаційних робіт. Ґрунтовне витлумачення цього поняття крізь призму академічного письма дало змогу виокремити ключові моменти, а саме: кваліфікаційна робота – це форма атестації здобувачів вищої освіти, передбачена відповідною ОПП; закінчена розробка актуальної проблеми та/або завдання у відповідній професійній сфері; самостійно виконане та логічно завершене теоретичне або практичне дослідження.

Магістерська праця є результатом науково-дослідницької діяльності, оприявленої у вигляді академічного тексту. Тому акценти, розставленні Ж. В. Колоїз, полягали в тому, аби зорієнтувати здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти на тих засадах написання довершеного академічного тексту, які прийняті в сучасній академічній практиці, відповідають вимогам.

Окрему увагу звернено на  інтертекстуальні зразки в академічному тексті (цитата, покликання, переказ), які визначають майстерність автора наукової праці використовувати думки й твердження інших науковців тим самим підкріплюючи власні умовиводи з того чи того проблемного питання.

Жанна Василівна наголосила, що тексти магістерських робіт мають відповідати стандартам написання зважаючи й на правила академічної доброчесності. Відповідно до «Положенням про кваліфікаційні роботи у Криворізькому державному педагогічному університеті» потрібно зважати на те, що роботи проходять перевірку на плагіат. Здобувачі освіти мають дотримуватися норм цитування, усвідомити, що частка власного оригінального тексту повинна переважати, усі факти й наведені приклади бути істинними. Особливий акцент зроблено на використанні штучного інтелекту під час написання наукових робіт, застереженнях щодо залучення текстових фрагментів, згенерованих ШІ, до власних академінчих праць .

Після доповіді Жанни Василівни Колоїз студенти мали змогу поставити питання, з’ясувати проблемні моменти. Окремі коментарі прозвучали від наукових керівників магістерських робіт. До обговорення з побажаннями й настановами долучилися гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» Наталія Миколаївна Малюга й гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» Світлана Іванівна Ковпік.

Задля ознайомлення із основними тезами доповіді «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності» натисність на активне покликання.

https://drive.google.com/file/d/1afcQIln46IyF5XHe4Kvn7-t0Y4EihuDP/view?usp=sharing

Бажаємо студентам успіхів у написанні магістерської праці, її захисті та отриманні відповідної кваліфікації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 438