Кафедра інформатики та прикладної математики
Фізико-математичний факультет

НЕВІДОМА ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЇ В КРИВОРІЗЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

      Донедавна нам була відома історія географічної освіти та науки в Криворізькому державному педуніверситеті з 1981 року до нашого часу. Це так би мовити новітня історія географії в КДПУ. Проте робота в архіві КДПУ дозволила розкрити абсолютно нові й несподівані дані про початок розвитку географічної науки й фізико-географічної освіти в університеті, а так як цього не було більше в інших вищих навчальних заставах, то можна стверджувати, що й в усьому Криворізькому регіоні.

      Проаналізовані архівні матеріали воєнного 1944-1945 навчального року та кількох повоєнних років (до 1955 р.). Добрі збережені архіви дозволили обґрунтувати той факт, що географічна наука й освіта в тоді ще Криворізькому педінституті й на Криворіжжі в цілому почалися восени 1944 долі. Тобто, задовго до відкриття географічної спеціальності у 1981 році. Можна вважати, що у 1944 році розпочалася передісторія географічної науки й освіти в КДПУ. Висвітлити саме її й намагався автор цієї статті.

      Донедавна, було прийнято вважати, що початок географічної науки й освіти в КДПУ був пов'язаний з іменем Клевцова Т.А. Але це не зовсім так. Природнича підготовка вчителів біології завжди передбачала вивчення студентами дисципліни геології й загального землезнавства. Тому ще не закінчилась Велика Вітчизняна війна, а з вересня 1944 року Криворізький педінститут вже розпочав роботу. При цьому явно бракувало викладачів і науковців. Не винятком стала й геологія. Керівництвом інституту була зроблена спроба знайти викладача геології або географії, причому опору прийшлося робити на приїжджих спеціалістів.

      Згідно з наказом №58 по Криворізькому державному педінституту від 10.10.1944 р. на роботу для викладання курсу геології був прийнятий доцент Шерстюков Микола Матвійович. Призначення супроводжувалось відкриттям нової кафедри - кафедри геології та географії. Затвердження було підтверджене 27.02.1945 р. наказом №819 за підписом заступника Наркому Освіти УРСР Гуленком Й.С. Іншим кроком по укріпленню кафедри геології й географії стало працевлаштування на ній з 01.11.1944 р. на посаді асистента Клевцова Тимофія Андрійовича. Перша географічна кафедра, таким чином, складалась з 2 осіб.

      Засвідчені документи доводять, що біля витоків першої географічної кафедри в КДПУ стояв видатний вітчизняний геолог Шерстюков М.М. Так як першою в назві стоїть назва геологічної науки, то можна припустити що назву кафедри теж запропонував саме він. Відкриття такої спеціалізованої кафедри також наводити на думку і про те, що можливо планувалась у повоєнні роки й підготовка вчителів географії. Ала цього не сталося.

      Прізвище Шерстюкова М.М. є маловідомим у геологічній науці, освіті, фізичній географії нашого краю. Що це була за людина, яка стояла біля витоків першої географічної кафедри в КДПУ й на Криворіжжі, дозволяють сказати його автобіографічні дані, опис наукових праць, характеристики на нього.

      Шерстюков М.М. народився в м. Новочеркаську (зараз Російська Федерація) в 1892 р. В 1911 р. закінчив Новочеркаську гімназію й у тому ж році вступив до Київського університету на фізико-математичний факультет, відділення природничих наук, спеціальність геологія, який закінчив в 1916 р. вже в м. Саратові під час евакуації університету в роки І-ої Світової війни. В Київському університеті отримав глибоку природничо-наукову систематичну освіту. Брав участь у багатьох геологічних експедиціях по вивченню України під керівництвом видатних геологів того часу - П.Я. Армашевського, В.А. Червінського, М.І. Андрусова та ін.

    По закінченні університету працював геологом у партіях відділу земельних поліпшень у м. Саратові, потім геологом керування гідротехнічних робіт у м. Одесі. Далі, з 1918 р. у м. Новочеркаську був геологом Гірничого й Гірничозаводського училища. З 1920 р. директором й ученим хранителем геолого-палеонтологічного відділення Донського музею й асистентом геології Донського педагогічного інституту.

      Потім з 1924 р. у м. Ростові-на-Дону був геологом морського політехнікуму, зав. кафедрою геології й петрографії й доцентом Північно Кавказького Інституту Промислового будівництва, Інституту Інженерів Комунального будівництва, автодорожнього інституту й Північно Кавказького державного університету (м. Ростов-на-Дону). В останньому закладі в 1931 р. був затверджений доцентом, а в 1934 р. в. о. професора. З 1934 р. у м. Краснодарі за конкурсом обирається зав. кафедрою геології й мінералогії, в. о. професора Інженерно-Будівельного й Педагогічного інститутів.

      Пізніше за конкурсом працював зав. кафедри геології і гідрогеології та в. о. професора Омського сільськогосподарського інституту на інженерно-меліоративному факультеті (1936-1937 рр.). З 1937 р. Шерстюков М.М. в м. Свердловську (зараз Єкатеринбург). Тут він упродовж 1937-1940 рр. працював зав. кафедри геології та мінералогії Промислової Академії. На початку 1941 р. переведений на кафедру підвалин і фундаментів будівельного факультету Уральського Індустріального інституту ім. С.М. Кірова, де і працював до літа 1944 р. - до моменту переводу в Криворізький гірничорудний інститут.

      У 1944 році Шерстюков М.М. переїздить до Кривого Рогу разом з Криворізьким гірничорудним інститутом (повернення з евакуації), де працює у науково-дослідному секторі. Проте восени цього ж року приходить працювати у Криворізький педінститут для викладання геології.

     Судячи з автобіографії Шерстюкова М.М., можна сказати про те, що він був досить активним науковим і громадським діячем. В різні роки Шерстюков М.М. був головою геологічного відділу й організатором Донського товариства Натуралістів у м. Ростові-на-Дону, головою геологічного відділу й організатор Північно Кавказького бюро краєзнавства, керівником геологічного відділення і членом Омського оргбюро краєзнавства. Обирався на конференції та з'їзди природно-продуктивних сил при Північно Кавказькому Крайплані (1926, 1928 й 1931 рр.) від Донського товариства Натуралістів або Північно Кавказького бюро краєзнавства. Крім того, складався консультантом Північно Кавказького Сільгоспбуду, Ростсільмашу, зсувної станції в м. Сочі. Бюро інженерних досліджень у м. Краснодарі й інженерного будівництва. Був консультантом тресту Уралчерметрозвідка.

     Шерстюков М.М. брав участь в організації наукових кафедр, експедицій, екскурсій, геологічних походів, краєзнавчих товариств, з'їздів, як наприклад, природно-продуктивних сил Північно-Кавказького краю, Азово-Чорноморського краю при СОПСі АН СРСР, ІІ-ї конференції АЙЧПЕ (1932 р. - Ленінград), І-го зсувного з'їзду (1934 р., м. Крим), дійсний член і доповідач ХVІІ Геологічного конгресу (1937 р.). Учасник наукової конференції Уральської експедиції Академії Наук СРСР (1939 й 1940 р.). Доповідач на карстовій конференції Уфана (1940 р.). Шерстюков М.М. був польовим геологом дослідником, багато мандрував від Середньої Азії, Уралу - до Криму та Побужжя України.

      Наукового ступеня Шерстюков М.М. на момент роботи в Криворізькому педінституті не мав. Але за кількістю наукових праць і фундаментальним їх рівнем, як бачимо з біографії вченого, він абсолютно об'єктивно призначався на важливі наукові і виробничі посади.

     Шерстюков М.М. був представником «старої» школи інтелігенції, яка отримувала ґрунтовну вищу освіту ще за царських часів. Наукові інтереси науковця - кайнозойські відклади, процеси утворення зсувів, розвідка корисних копалин. Доробок науковця на 1946 рік був доволі потужним - 126 друкованих праць - статті, тези, звіти з госпдоговірних науково-дослідних тем. Переїхавши до Кривбасу Шерстюков М.М. встиг виконати ряд фізико-географічних і геологічних досліджень - це праці з питань зсувоутворення на Криворіжжі, меж «Великого Кривбасу», розвитку тріщинних підземних вод в кристалічних породах шахтних полів Кривбасу та ін.

     Вище сказане засвідчує, що саме з приходом такого видатного вченого геолога до Криворізького педінституту і стало визначальним моментом у започаткуванні першої в історії географічної кафедри в КДПУ. Окрім того, вже працюючи в Криворізькому педінституті, Шерстюков М.М. упродовж 1945-1946 навчального року виконував обов'язки декана природничого факультету.

      У 1946 року кафедра геології та географії КДПУ поповнюється ще однією штатною одиницею. З вересня першим старшим лаборантом кафедри стає Кушнірова В.І., яка і пропрацює з невеликою перервою до ліквідації кафедри. В ці ж роки в інституті організовується кабінет геології, яким у другій половині 1948 року завідувала Лозоватська (ініціали невідомі).

    Наприкінці серпня 1948 року Шерстюков М.М. звільнюється з кафедри геології та географії (нажаль подальшу долю цього вченого встановити поки що не вдалося). Кафедра на грані закриття. Але на початку вересня кадрова потреба у викладачі геології вирішена. На кафедру завідуючим кафедри був прийнятий на роботу молодий вчений кандидат геолого-мінералогічних наук Войткевич Юрій (в інших документах -  Георгій)  Вітольдович. Разом з ним, сумісником зараховується на кафедру геолог Гараєв І.І. Приємно знати, що Войткевич Г.В. (1920-1997) у подальшому стане доктором геолого-мінералогічних наук, професором, автором більше 200 наукових праць, в тому числі 42 монографій в галузі проблем радіології, теорій походження Землі, хімічної еволюції Сонячної системи, походження та еволюції життя на Землі, геохімії, геофізики та ін. Багато його праць буде переведено на іноземні мови.

      Отже упродовж 1948-1949 навчального року кафедра геології та географії набула піку свого розвитку. В цей час на ній працювало 3 викладачі - один ст. викладач, к.г-м.н. Войткевич Ю.В., два асистенти - Клевцов Т.А. і Гараєв І.І., старший лаборант Кушнірова В.І. (яку невеликий період заміщала Лозоватська). Був окремий кабінет геології.

     Однак на новий 1949-1950 навчальний рік скоріше відбулося скорочення годин з дисципліни геології, тому кафедра геології та географії, пропрацювавши повних 4 роки була ліквідована. Викладати геологію залишили лише Клевцова Т.А., інші члени кафедри були звільнені з посад. Упродовж 1949-1950 навчального року Клевцов Т.А. був поза кафедральним викладачем (називалось це - «викладач самостійних дисциплін з геології та географії»), а з початку нового 1950-1951 навчального року асистент Клевцов Т.А. включається до складу кафедри педагогіки. Правда подальша історія - це вже інша й особиста історія видатного і першого криворізького «чистого» географа Клевцова Т.А.

      Підсумовуючи можемо стверджувати наступне: перша географічна кафедра в КДПУ і всьому Криворіжжю існувала упродовж 1944-1949 рр. - повні 4 роки. Цю кафедру створив геолог Шерстюков М.М. під назвою «кафедра геології та географії». Фактично ця кафедра є попередницею кафедри фізичної географії та геології (з 1983 р.), так як по духу, науковому складу та переліком дисциплін відповідає саме профілю фізичної географії та геології. Тому, цілком логічно, можна до віку сучасної кафедри фізичної географії та геології додавати ще 4 роки. Першою географічною кафедрою можна пишатися, через те, що її створював представник відомої дореволюційної наукової геологічної школи - видатний вчений геолог Шерстюков М.М.. а також на кафедрі рік працював у майбутньому відомий вчений геолог Войткевич Г.В.

99
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31